Постанова

від 25.09.2006 по справі 309/3а-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

309/3а-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"25" вересня 2006 р.                         м. Київ                            Справа № 309/3а-06

17 год. 20 хв.

за позовомУправління Пенсійного фонду України у Ставищенському районі,смт. Ставище

доСелянського фермерського господарства „Одікон”, с. Сухий Яр

простягнення 1 960 грн.

                                                                                          Головуючий суддя  Коротун О.М.

                                                                                  секретар судового засідання  Малій Л.В.

Представники:

позивачаКлочко В.М. –представник;

відповідачане з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В господарський суд Київської області звернулося з позовом Управління Пенсійного фонду України у Ставищенському районі (далі – Позивач) до Селянського фермерського господарства „Одікон” (далі –відповідач) про стягнення 1 960 грн., з яких 1 841 грн. –заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, 67 грн. –фінансових санкцій (штрафу) та 52 грн. – пені за несплату відповідачем страхових внесків.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що відповідач, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, не в повному обсязі сплатив страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у сумі 1 960 грн. Крім того, за несплату відповідачем страхових внесків рішенням № 425 від 08.07.2005р. на відповідача накладено штраф та нарахована пеня.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.07.2006 року було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи на 12.09.2006р.

В зв'язку з неявкою представника відповідача суд відклав розгляд справи на 25.09.2006р.

Відповідач у судове засідання 25.09.2006р. не з'явився, витребуваних судом документів не подав та не обґрунтував суду першої інстанції неможливість виконання вимог суду з причин, що від нього не залежать.

При цьому господарський суд Київської області відзначає, що судом було направлено учасникам судового процесу ухвалу від 24.07.2006р. та повістки від 24.07.2006р., у зв'язку з неявкою представника відповідача йому була направлена повістка від 12.09.2006р., про що, зокрема, свідчать відмітки канцелярії суду на зворотних сторонах оригіналів згаданих документів та повідомлення про вручення № 3794049 від 16.09.2006р., згідно якого відповідач отримав виклик суду 15.09.2006 р.

Таким чином, суд повідомив відповідача належним чином про час і місце засідання суду, тому справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідно до вимог ст. 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутністю відповідача та його відзиву на позовну заяву, оскільки останній мав достатній термін часу для подачі таких документів.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, та заслухавши пояснення представника сторони, суд –

ВСТАНОВИВ:

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.03 р. № 1058-ІV (далі –Закон України № 1058-ІV) до страхових внесків віднесено кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно з законодавством, що діяло раніше; кошти сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно з абз. 6 ч. 6 ст. 20 Закону України № 1058-ІV перерахування страхових  внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів  на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). Остаточний розрахунок за базовий звітний період (у даному випадку календарний місяць) здійснюється платником страхових внесків не пізніше ніж через 20 календарних днів із закінчення цього періоду відповідно до п.5.1.6. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.04 р. за № 64/866 (далі - Інструкція).

Відповідно до положень п. 5.1 зазначеної Інструкції кожен суб'єкт господарювання повинен своєчасно та в повному обсязі нараховувати, утримувати та сплачувати до Пенсійного фонду страхові внески на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Селянське фермерське господарство „Одікон” відповідно до статей 14, 15 Закону України № 1058-ІV є платником страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Ставка збору на обов'язкове пенсійне страхування згідно з п.1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»для платників збору, визначених п.1 ст.1 цього закону встановлена у розмірі 32% від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом першим і другим п.1 ст.2 даного Закону. Сплата страхового збору є обов'язковою для всіх суб'єктів підприємницької діяльності, незалежно від форми власності.

Згідно з п. 17 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування»збір на обов'язкове державне пенсійне страхування належить до загальнодержавних податків і зборів.

Відповідно до ч. 2 п. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 р. виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції, зокрема, за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків органами ПФУ накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі 10 відсотків своєчасно несплачених зазначених сум - у разі затримки їх  сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно.

Згідно з розрахунками суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті з 01.01.2004 року –29.05.2006 року відповідачем самостійно нараховано страхових внесків, заборгованість по сплаті яких станом на день розгляду спору становить 1 841,35 грн., що підтверджується матеріалами справи, в тому числі картками особового рахунку відповідача з 01.01.2004 року –29.05.2006 року (копії в матеріалах справи).

Згідно з п.п. 3, 4 ст. 18 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-VI (далі –Закон № 1058-VI) страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 64 Закону України  № 1058-IV управління має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків. Стаття 106 визначає порядок стягнення недоїмки. Згідно з ч. 3. ст. 106 Закону України № 1058-IV орган Пенсійний фонду також має право звернутися до господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в повному обсязі не здійснював відрахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з 01.01.2004 року –29.05.2006 року, в результаті чого за відповідачем утворилась заборгованість (недоїмка) по страховому збору в сумі 1 841,35 грн.

В зв'язку з заявленою позивачем до стягнення заборгованістю в розмірі 1 841 грн., суд стягує саме цю суму.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі –недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Рішенням № 425 від 08.07.2005р. за несплату страхових внесків до відповідача застосовані штрафні санкції в розмірі 67,66 грн. та нараховано пеню в розмірі 52,60 грн.

В зв'язку з заявленою позивачем до стягнення заборгованістю по штрафним санкціям в розмірі 120 грн., суд стягує саме цю суму.

Позивачем було виставлено вимогу № Ю-63 від 01.06.2005р., в зв'язку з тривалою не сплатою боргу відповідачем, Управління Пенсійного фонду України в Ставищенському районі звернулось з позовом до господарського суду Київської області.

Як зазначає позивач, ним на підставі абз. 1 ч. 3 ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-VI (далі –Закон № 1058-VI), позивачем були виставлені відповідачу вимоги про сплату заборгованості за страховими внесками, які отримані відповідачем, що підтверджується корінцем.

Відповідно до абз. 8 ч. 3 ст. 106 Закону, у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом 10 робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеною до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідач не узгодив вимогу з позивачем та не оскаржив її в судовому порядку, тобто ним визнана заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

За таких обставин позовні вимоги позивача є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно з підпунктом 3 ч. 3 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору щодо майнових вимог про стягнення грошових коштів становить один відсоток від розміру таких вимог.

За таких обставин судовий збір у вказаній сумі підлягає стягненню в доход державного бюджету України з відповідача.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 158, 161, 162, 163 та п.6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд Київської області, -

ПОСТАНОВИВ:

 1.   Позов задовольнити повністю.

 2. Стягнути з Селянського фермерського господарства „Одікон” (09421, Київська область, Ставищенський район, с. Сухий Яр, вул. Кірова, 25, код ЄДРПОУ 24892351) з будь-якого рахунку, виявленого судовим виконавцем під час виконання постанови на користь Управління Пенсійного фонду України у Ставищенському районі (09400, Київська область, смт. Ставище, вул. Радянська, 66, код 22200662; р/р 256073121020 в Головному управлінні Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО 322669) заборгованість в сумі 1 960 грн. (одна тисяча дев'ятсот шістдесят грн. 00 коп.).

3. Стягнути з Селянського фермерського господарства „Одікон” (09421, Київська область, Ставищанський район, с. Сухий Яр, вул. Кірова, 25, код ЄДРПОУ 24892351) в доход державного бюджету України 19,60 грн. (дев'ятнадцять грн. 60 коп.) судового збору.

          Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                 Коротун О.М.