Рішення

від 07.06.2011 по справі 5016/978/2011(17/51)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "07" червня 2011 р.                                          Справа №  5016/978/2011(17/51)

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при  секретарі  Кондратова О.В.,

з участю представників сторін:

від позивача –ОСОБА_1, довіреність № 495 від 28.02.2011 року,

від  відповідача –представник не з‘явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5016/978/2011(17/51)     

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», 83001, м.Донецьк, вул. Університетьска,2А, адреса для листування: 54017, м.Миколаїв, вул.. Чкалова, б.20  

Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сфера Ойл», 54002, м.Миколаїв, вул. Мала Морська,буд.108

про:стягнення заборгованості у розмірі 350 454,87 доларів США та 498 876,26      грн.,-

                                                         В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк»звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сфера Ойл» про стягнення заборгованості у розмірі 350 454,87 доларів США та 498 876,26   грн., з яких:  299 820 дол. США. –заборгованість  за основною сумою кредиту; 50 634,87 дол. США –заборгованість за відсотками за користування кредитом,  498 876,26 грн.- пеня за порушення строків повернення основної суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі кредитного договору № 05-237/08 від 19.05.2008 р.  додаткових угод до основного договору, платіжного доручення в іноземній валюті на видачу кредитних коштів, вимоги –претензії від 21.06.10 р. № 109/765/119, норм ст.ст. 509, 526, 503, 1050, 1048, 1049, 1054, 525, 526  Цивільного кодексу України, та мотивовані тим, що за час дії кредитного договору відповідач неналежним чином виконував свої кредитні зобов’язання.

Про час і місце судового засідання сторін повідомлено належним чином. Проте відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, позов не заперечив і не спростував, відзив на позовну заяву не надав. При цьому, направлена на юридичну адресу відповідача ухвала суду з повідомленням про день, час і місце розгляду справи повернута органами зв'язку з позначкою «адресат вибув». Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, то повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, що повернуто органами зв'язку з позначкою «адресат вибув»з урахуванням конкретних обставин цієї справи, суд вважає належними доказами виконання судом обов'язку щодо повідомлення відповідача про вчинення судом певних процесуальних дій, а тому визнає можливим розглянути справу за відсутності представника останнього.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК України, спір розглядається за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову, при цьому суд виходив з такого:  

Між Закритим акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (надалі за текстом - Позивач, Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сфера Ойл»(надалі за текстом -Відповідач,) був укладений кредитний договір № 05-237/08 від 19 травня 2008 року, додаткова угода № 1 від 27 лютого 2009 року до кредитного договору № 05-237/08 від 19 травня 2008 року, додаткова угода № 2 від 7 жовтня 2009 року до Кредитного договору № 05-237/08 від 19 травня 2008 року та додаткова угода № 3 від 26 листопада 2009 року до Кредитного договору № 05-237,08 від 19 травня 2008 року, відповідно до якого позивач зобов'язався надані відповідачу кредит у розмірі 300 000,00 доларів США,  а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти кредит та використати   його   за   цільовим   призначенням,   сплатити   позивачу   відсотки   за   користування   кредитом   та повернути кредит в повному обсязі не пізніше 18 травня 2009 року.

Згідно пунктів 1.1, 10.1.1 кредитного договору позивач зобов‘язаний надати відповідачу обумовлену кредитним договором суму кредиту.

Відповідач, в свою чергу,  у відповідності до пунктів 1.1.. 6.1., 7.1.. 7.3. кредитного договору, зобов'язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, своєчасно повернути в повному обсязі надану суму кредиту, сплатити відсотки за користування кредитом та адміністративну комісію.

Статтею 7 кредитного договору встановлені наступні умови нарахування і сплати відсотків:

Відсотки за користування кредитом нараховуються за ставкою у розмірі 14,1 % (чотирнадцять цілих одна десята відсотків) річних із розрахунку 360 (триста шістдесят) днів на рік (пункт 7.2.1. Кредитного договору);

Нараховані відсотки повинні сплачуватися відповідачем щомісячно не пізніше 1 (одного) банківського дня, наступного за 10 (десятим) числом кожного місяця (пункт 7.2.2. Кредитного договору).

Також, у пункті 7.2.3. кредитного договору передбачено, що відсотки нараховуються щоденно на фактичну суму і за весь час користування кредитом.

Відповідно до п. 7.2.1.1. кредитного договору, розмір відсоткової ставки за користування кредитом збільшується на 2 % у разі порушення відповідачем умов п. 10.3.6.1. та/ або п. 10.3.6.2. кредитного договору, страхування майна, яке передано у заставу та перебування майна, яке передано в заставу, застрахованим на весь час дії кредитного договору.

На виконання умов договору позивач відкрив відповідачу позичковий рахунок та надав  обумовлені кредитним договором грошові кошти у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 1 від 19.05.2008р., а також випискою операцій та оборотів за позичковим рахунком ТОВ "Сфера Ойл".

Але відповідач взяті на себе договірні зобов‘язання не виконав належним чином, так, зокрема відповідач повинен повернути позивачу кредит в повному обсязі не пізніше 18 травня 2009 року, що обумовлено пунктом 6.1 кредитного договору,   однак відповідач ні у встановлений кредитним договором строк ні на дату розгляду справи - кредит не повернув.

Таким чином, з 19.05.2009р. у відповідача виникла прострочена заборгованість за основною сумою кредиту за Кредитним договором та станом на 19.09.2010р. складає 299 820,00 доларів США .

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Стаття 202 Господарського Кодексу України передбачає, що господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечуються заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин.

                У відповідності до положень статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Так, частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачений обов'язок кожної сторони вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій.

Відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором   встановлений    обов'язок   позичальника   повернути    позику    частинами    (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини боргу позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Відповідно до пункту 1 статті 1048 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК) розмір і порядок отримання процентів за договором позики встановлюється договором. Правила статті 1048 ЦК поширюються й на кредитні правовідносини (пункт 2 статті 1054 ЦК).

Пунктом 7.2.3. кредитного договору встановлено, що відсотки нараховуються щоденно на фактичну суму  і за весь час користування кредитом.   Зважаючи на те, що строк повернення кредиту скінчився 18.05.2009р., відповідач не повернув кредит та фактично продовжував ним користуватись та сплачував відсотки у повному обсязі. Проте,починаючи з 10.09.2009р. та по теперішній час відповідач не сплачує проценти за користування кредитом, що є порушенням п. 7.1. кредитного договору.

          Виходячи з вищенаведеного, позивачем цілком правомірно нараховано  відповідачу суму заборгованості зі сплати процентів за користування кредитними коштами за кредитним договором у розмірі 50 634,87 доларів США.

Відповідно до статті 610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Статтею 611 ЦК зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

За змістом статті 549 ЦК під пенею розуміється грошова сума, яка встановлюється у відсотковому відношенні до простроченої суми за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України (надалі за текстом - ГК) штрафні санкції (штраф, пеня) за порушення грошового зобов'язання встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 543/96-ВР від 22.11.96 р. (стаття 3) передбачено, що розмір пені за прострочення платежу обмежений подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пункт 12.1. кредитного договору встановлює, що у разі порушення відповідачем строків виконання будь-якого з боргових зобов'язань відповідач  зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Нарахування пені здійснюється на суму простроченого виконанням Боргового зобов'язання за весь час прострочення.

Загальна сума пені за порушення відповідачем зобов'язання з повернення основної суми кредиту за Кредитним договором (згідно розрахунку станом на 19.09.2010р.. що додається до  позовної заяви) складає 58 460,79 доларів США (п'ятдесят вісім тисяч чотириста шістдесят доларів США 79 центів).

Загальна сума пені за порушення Відповідачем строку виконання зобов'язання зі сплати відсотків за користування кредитом (згідно розрахунку станом на 19.09.2010р., що додається до позовної заяви) складає 4 535,00 доларів США (чотири тисячі п'ятсот тридцять п'ять доларів США 00 центів).

          Отже, загальна сума пені за порушення відповідачем строків виконання зобов'язань з повернення основної суми кредиту, сплати відсотків за користування ним та сплати адміністративної комісії станом на 19.09.2010р. складає 62 995,79 доларів США (шістдесят дві тисячі дев'ятсот дев'яносто п'ять доларів США 79 центів).

Відповідно до пункту 9.6. Кредитного договору пеня та інші штрафні санкції за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за цим договором розраховуються банком у валюті кредиту та сплачуються відповідачем у національній валюті України за курсом Національного банку України на дату здійснення платежу. Таким чином, заборгованість відповідача за пенею в перерахунку на національну валюту України (за курсом НБУ на 19.09.2010р. 791,92 гривень за 100 доларів США) склала  498 876,26 гривень (чотириста дев'яносто вісім тисяч вісімсот сімдесят шість гривень 26 копійок).

Пунктом 2 статті 258 ЦК встановлено, щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлений строк позовної давності в один рік.

Позивач керуючись даною нормою, заявляє до стягнення пеню, яка несплачена відповідачем за кредитним договором (пеня за порушення строку сплати основної суми кредиту - за період з 20.09.2009  по 19.09.2009р., пеня за порушення строку сплати процентів за період з 20.09.2009р. по 19.09.2010р., отже строк позовної давності повністю дотримується.

Пунктом 6 статті 232 ГК встановлено, що нарахування штрафних санкцій, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 12.1. кредитного договору визначено, що нарахування пені здійснюється на суму простроченого виконанням зобов'язання за весь час прострочення. Отже, норми пункту 6 статті 232 ГК про шестимісячний граничний строк нарахування пені по даному кредитному договору не застосовуються.

Виходячи з даних висновків, позивачем здійснено нарахування пені за порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором у відповідності до вимог чинного законодавства України та умов кредитного договору.

Відносно правомірності  надання позивачем (банком) кредиту в іноземній валюті, суд дійшов наступного висновку, що  позивач мав Банківську ліцензію № 8 та Дозвіл № 8-1, видані Національним банком України 02.10.2006 р., які дозволяють йому виконувати банківські операції, передбачені статтею 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" № 2121-111 від 07.12.2000 р., в тому числі зазначені у пункті 3 частини 1 статті 47 цієї статті, а саме: розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (згідно статті 2 цього Закону, коштами є гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент).

З матеріалів справи вбачається, що 21.07.2010 р. позивач скерував відповідачу вимогу-претензію за № 109/765/119, в  якій пропонував останньому у добровільному порядку виконати свої зобов’язання за договорами.

Але, в даній справі відсутні документальні докази, які свідчать про належне реагування відповідачем на вищезазначені вимоги кредитора та сплати загальної заборгованості перед банком.

За загальним правилом, на особу покладається обов'язок вжити всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання взятого на себе зобов'язання (абзац 2 пункту 1 статті 614 ЦК, пункт 2 статті 218 ГК). Неналежне ставлення до виконання цього обов'язку свідчить про вину особи, яка є безумовною підставою для накладення відповідальності за порушення зобов'язання.

Так, статтею 629 ЦК зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Крім того, статтею 526 ЦК передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до умов договору.

Згідно пункту 1 статті 530 цього Кодексу; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань зі своєчасної і належної сплати відсотків за користування кредитними коштами позивача та повернення основної суми кредиту є порушенням не тільки умов кредитного договору, але й вищенаведених норм Цивільного кодексу України і Господарського кодексу України.

          Відповідно до ч. 1 ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази    подаються    сторонами    та    іншими   учасниками судового процесу.

Відповідач не надав суду належних доказів виконання умов кредитного договору № 05-237/08 від 19.05.08 року, позовні вимоги банку не спростував.

          З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на Договорі сторін, чинному законодавстві, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не заперечені і не спростовані отже, підлягають задоволенню повністю.

              Керуючись ст. ст.32,33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

                                                            ВИРІШИВ:

1.      Позовні вимоги  задовольнити в повному обсязі.

2.   Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сфера Ойл», (54002, м.Миколаїв, вул. Мала Морська,буд.108; код 33250209) на користь Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», (83001, м.Донецьк, вул. Університетьска,2А, адреса для листування: 54017, м.Миколаїв, вул. Чкалова, б.20; код ЄДРПОУ 14282829) заборгованість в сумі –350 454,87 доларів США та 498 876,26 грн., з яких: 299 820 дол. США. –заборгованість  за основною сумою кредиту; 50 634,87 дол. США –заборгованість за відсотками за користування кредитом,  498 876,26 грн.- пеня за порушення строків повернення основної суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, 2 731,82 доларів США  та 3 891,30 грн. –витрати на сплату держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.       Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення  строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає  законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

        Оформлене відповідно до статті 84 цього Кодексу, рішення підписано 09.06.2011 року.

   Суддя                                                        С.М.Коваль