18/972/11
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2011 р. Справа № 18/972/11
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтавагаз", 36039, м. Полтава, вул. Енгельса, 2
до Глобинської районної санітарно-епідеміологічної станції, 39000, Полтавська область, м. Глобине, вул. Воровського, 3
про стягнення 16950,11 грн.
Суддя Гетя Н.Г.
Представники:
від позивача: Козаченко Т.П.
від відповідача: не з'явився
Рішення оголошено в судовому засіданні 07.06.2011 року після виходу з нарадчої кімнати.
Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 16950,11 грн. заборгованості за договором № 11 на постачання та транспортування природного газу для бюджетних користувачів від 02.01.2009 року та додаткової угоди № 1 до нього від 01.01.2010 року, в т.ч. 15332,94 грн. - основний борг, 882,02 грн. - пеня, 170,31 грн. - 3% річних та 564,84 грн. - інфляційні нарахування.
В судовому засіданні 07.06.2011 року представник позивача повідомив про часткову сплату відповідачем суми основної заборгованості в розмірі 12199,23 грн., в іншій частині позовні вимоги підтримує, про що зафіксовано у поданій ним заяві про зменшення позовних вимог № 14/39583 від 06.06.2011 року (вх. № 9252д від 07.06.2011 року) (а.с. 54-55).
Суд приймає до уваги, що відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі змінити або підставу, або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.
Отже, судом приймаються до розгляду зменшення позовних вимог в частині основного боргу та розглядаються вимоги про стягнення 3133,71 грн. основного боргу, 882,02 грн. пені, 170,31 грн. 3 % річних та 564,84 грн. інфляційних нарахувань.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (повідомлення в матеріалах справи), відзиву на позовну заяву не надав.
У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо і господарський суд повідомляв належним чином відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, а його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:
Між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (товариство, позивач) та Глобинською районною санітарно-епідеміологічною станцією (споживач, відповідач) були укладені договір № 11 на постачання та транспортування природного газу для бюджетних користувачів від 02.01.2009 року (договір-1, а.с. 14-24) та додаткова угода до нього за № 1 від 01.01.2010 року (а.с. 25-26), а також договір № 10-Б на постачання та транспортування природного газу для бюджетних користувачів від 02.01.2009 року (договір-2, а.с. 29-39) та додаткова угода до нього за № 1 від 01.01.2011 року (а.с. 40-41).
Відповідно до умов вищевказаних договорів, товариство зобов'язалося передати природний газ за наявності його обсягів споживачеві, а споживач зобов'язався приймати та оплачувати газ на умовах договору.
У відповідності до приписів п. 3.1.7 договорів, кількість транспортованого газу споживачу за місяць оформлюється двостороннім актом, підписаним товариством та споживачем та скріпленим печатками. Акти приймання-передачі газу уповноважені представники сторін підписують першого робочого дня місяця, наступного за звітним.
З наявних у матеріалах справі копій актів приймання-передачі природного газу, підписаних сторонами та скріплених печатками (а.с. 12-13, 27-28), вбачається, що позивачем було поставлено та протранспортовано відповідачеві природний газ:
- у листопаді 2010 року в обсязі 4964,00 куб. м.;
- у грудні 2010 року в обсязі 8099,00 куб. м.;
- у січні 2011 року в обсязі 1306,00 куб. м.;
- у лютому 2011 року в обсязі 1020,00 куб. м.
Отже, позивач виконав умови договору належним чином та в повному обсязі, поставивши відповідачу 15389,00 куб. м. природного газу на загальну суму 46419,24 грн.
Ціну на природний газ та послуги з його транспортування та реалізації визначено умовами спірних договорів (розділ 4 договору-1 та розділ 5 договору-2) та змінено в подальшому умовами додаткової угоди № 1 від 01.01.2011 року.
Відповідно до п. 5.2. договору-1, споживач зобов'язаний виконувати оплату за газ грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок товариства 100 % вартості газу, запланованого для поставки, за 5 банківських днів до початку місяця поставки. Остаточний розрахунок виконується на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавались послуги.
Згідно із п. 6.1. договору-2, оплата за газ виконується споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100 % оплати вартості об'ємів газу, запланованих для поставки, за 5 банківських днів до початку місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ виконується до 5 числа, наступного за місяцем поставки газу на підставі виставленого товариством рахунку.
Відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за поставлений та протранспортований природний газ в повному обсязі не розрахувався, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з нього суму заборгованості за природний газ в розмірі 15332,94 грн.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем до моменту звернення позивача до суду із даним позовом, тобто до 07.04.2011 року, було погашено частину суми основної заборгованості в сумі 1199,23 грн., що підтверджується копією банківської виписки від 30.03.2011 року (а.с. 56), у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Крім того, з наявних у матеріалах справи копій банківських виписок від 07.04.2011 року та від 19.05.2011 року (а.с. 57-58) вбачається, що основний борг в сумі 11000,00 грн. було погашено відповідачем після звернення до суду з даним позовом, у зв'язку з чим провадження у справі в цій частині підлягаю припиненню на підставі п. 1-1. ст. 80 ГПК України.
Таким чином, сума непогашеної відповідачем заборгованості складає 3133,71 грн.
Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 174 ГК України, підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.
Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. ст. 509, 510 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Згідно з вимогами ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно зі ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за постачання та транспортування природного газу в розмірі 3133,71 грн. є правомірними, обгрутнованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 05.12.2010 року по 29.03.2011 року в сумі 170,31 грн. та інфляційні витрати за період з грудня 2010 року по лютий 2011 року в сумі 564,84 грн.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши за допомогою ІАЦ "Ліга" правильність нарахування позивачем суми інфляційних витрат, дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.
Щодо суми 3% річних судом було здійснено власний перерахунок, оскільки датами оплати за природний газ за спірними договорами є 9 (договір-1) та 4 (договір-2) число місяця, наступного за місяцем, в якому надавались послуги. Відповідно до перерахунку, сума 3% річних за договором-1 за період з 10.12.2010 року по 29.03.2011 року склала 133,57 грн., а за договором-2 за період з 05.02.2011 року по 29.03.2011 року - 24,19 грн.
Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 882,02 грн., а саме:
- за договором-1 за період з 05.12.2010 року по 29.03.2011 року - 756,73 грн.;
- за договором-2 за період з 05.02.2011 року по 29.03.2011 року - 125,29 грн.
За змістом ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.
Згідно ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України, зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
У відповідності до ст. ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 7.3.9. договору-1, в разі неоплати або несвоєчасної оплати за постачання (транспортування) природного газу у строки, визначені в п. 5.3. договору, споживач сплачує на користь товариства, крм суми заборгованості, за весь час прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
Згідно приписів п. 7.5. договору-2, у разі не виконання споживачем п. 6.1. договору споживач зобов'язується (крім суми заборгованості) сплачувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Приймаючи до уваги, що кінцевим строком оплати за природний газ за спірними договорами є 9 (договір-1) та 4 (договір-2) число місяця, наступного за місяцем, в якому надавались послуги, судом за допомогою ІАЦ "Ліга" було здійснено власний перерахунок суми пені, яка склала:
- за договором-1 за період з 10.12.2010 року по 29.03.2011 року - 690,11 грн.;
- за договором-2 за період з 05.02.2011 року по 29.03.2011 року - 125,29 грн.
Отже, загальна сума пені, що підлягає до стягнення складає 815,40 грн.
Клопотання про витребування додаткових доказів в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.
У відповідності до п. 4 ст.129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Сторони вільні у наданні господарського суду своїх доказів і доведенні їх переконливості.
Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Глобинської районної санітарно-епідеміологічної станції (39000, Полтавська область, м. Глобине, вул. Воровського, 3, р/р 35222001000127 в ГУДКУ в Полтавській області, МФО 831019, код ЄДРПОУ 02007940) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (вул. Енгельса, 2, м. Полтава, 36039, р/р 2600530103545 в філії - Полтавського обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 331467, код ЄДРПОУ 03351912) - 3133,71 грн. основного боргу, 815,40 грн. пені, 157,76 грн. 3 % річних, 564,84 грн. інфляційних витрат, 156,72 грн. державного мита та 218,20 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання цим рішення законної сили.
3. В частині стягнення 11000,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.
4. В іншій частині позову відмовити.
Суддя Гетя Н.Г.
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 07.06.2011 |
Оприлюднено | 20.06.2011 |
Номер документу | 16111275 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Гетя Н.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні