5020-453/2011
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
01 червня 2011 року справа № 5020-453/2011
Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи №5020-453/2011
за позовом Фонду комунального майна Севастопольською міської Ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг»
про стягнення суми відшкодування за фактичне користування майном у розмірі 82859,12 грн,
за участю представників:
позивача –не з'явився;
відповідача – не з'явився;
Суть спору:
25.03.2011 Фонд комунального майна Севастопольською міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг»про стягнення суми відшкодування за фактичне користування майном у розмірі 82 859,12 грн.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 28.03.2011 позовна заява прийнята до розгляду та порушене провадження у справі.
Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (арк.с.63), до початку судового засідання від представника позивача надійшло клопотання (вх. №5850/11) про продовження строку розгляду спору та відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю подання нових доказів.
У судове засідання відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, копія ухвали про відкладення розгляду справи від 19.05.2011 була повернена поштовим відділенням зв'язку з довідкою про причини повернення «не значится».
Оскільки ухвала суду про відкладення розгляду справи була надіслана за місцезнаходженням відповідача, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 05.04.2011, відповідача про дату, час та місце розгляду справи повідомлено належним чином (арк.с.42).
Відповідач правом, наданим статтею 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався: не подав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.
Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
У порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою суду від 19.05.2011 строк вирішення спору продовжувався за клопотанням представника позивача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази,
в с т а н о в и в:
05.04.2005 між Управлінням з питань комунальної власності міської державної адміністрації, повноваження якого щодо управління комунальним майном у теперішній час покладено на Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (далі –Фонд), та Приватним підприємством “Техноторг” (далі –ПП “Техноторг”) був укладений договір оренди нерухомого майна №144-05 (далі - Договір) (арк.с.9-10).
Відповідно до розділу 1 Договору Фонд (орендодавець) передає, а ПП “Техноторг” (орендар) приймає в оренду нерухоме майно –відокремлені одноповерхові будівлі, у тому числі: одноповерхову нежитлову будівлю з прибудовою (літ. А, а) - площею 107,70 кв.м, одноповерхову нежитлову будівлю (літ. Б) –площею 50,30 кв.м, розташовані за адресою: місто Севастополь, вулиця Фільченкова, 41-Б.
У пункті 2.1 Договору сторони визначили, що власником орендованого майна є Севастопольська міська Рада, та передача майна в оренду не є підставою для переходу до орендаря права власності.
Згідно вимогам пункту 3.1 Договору, розмір орендної плати визначається відповідно до Методики, затвердженої рішенням сесії міської Ради №344 від 13.11.2002 та складає 911,90грн. на рік. Орендна плата визначена як 2% від вартості об'єкту оренди (експертної оцінки). Амортизаційні відрахування та вартість послуг орендодавця не включаються до орендної платі.
Відповідно до вимог пункту 3.2 Договору орендна плата за перший місяць оренди складає 75,99 грн. Орендна плата вноситься на рахунок орендодавця не пізніше 20-го числа поточного місяця.
Протоколом узгодження змін до Договору від 02.07.2007 внесені зміни, зокрема, в пункти 1.1, 2.2, 3.2 Договору, відповідно до умов яких орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно –нежитлове домоволодіння (літ. А, Б, В, Г, Е, Ж), огородження території та металеві ворота у тому числі: будівлю столярної майстерні (літ. А), площею 103,8 кв.м, будівлю токарної майстерні (літ. Б), площею 30,2 кв.м, будівлю майстерні (літ. В), площею 11,1 кв.м, туалет з душової (літ Г), площею 7,8 кв.м., ангар для зберігання матеріалів (літ. Е), площею 87,2 кв.м, навіс (літ. Ж), площею 105,9 кв.м., огорожу, загальною площею 113,1 кв.м, ворота металеві (№1), площею 7 кв.м, калитку (№4), площею 0,3 кв.м, що розташоване за адресою: місто Севастополь, вулиця Фільченкова, 41-Б. Орендна плата з 01.01.2007 становить 2 970,50 грн. щомісячно. Розмір орендної плати визначається відповідно до рішення Севастопольської міської Ради №1617 від 13.03.2007 та складає 35646грн. на рік. Орендна плата визначена як 6% від вартості об'єкту оренди, яка визначена за результатами незалежної оцінки (арк.с.13).
Пунктом 4.2 Договору сторони домовилися, що при укладенні договору оренди строком на рік та більш орендар зобов'язується зробити нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію цього договору в строки, встановлені діючим законодавством, та здійснити оплату необхідних послуг.
Строк дії договору встановлений до 21.02.2008 (пункт 7.1 Договору). Протоколом узгодження змін до Договору від 02.04.2008 строк дії Договору встановлений до 21.02.2011 (арк.с.16).
Сторони домовилися, що при укладенні договору оренди строком на рік та більше Орендар зобов'язується здійснити нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію цього договору в строки, встановлені діючим законодавством, та здійснити оплату необхідних послуг (пункт 4.2 Договору).
Як зазначив позивач, відповідач нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію не здійснив, тому Договір є неукладеним, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача за фактичне користування майном плату за період з серпня 2009 року по 10.01.2011, яку відповідач не вносив, в порядку глави 83 Цивільного кодексу України.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та провівши оцінку наданим доказам, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до статті 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Згідно положень, викладених у пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (далі - Постанова Пленуму ВСУ від 06.11.2009 №9) не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. У зв'язку з цим, судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205-210, 640 Цивільного кодексу України тощо). Згідно із статтями 210 та 640 Цивільного кодексу України не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.
Отже, враховуючи положення зазначених вище правових норм, приписи, викладені в названій постанові Пленуму Верховного Суду України, а також те, що договір оренди нерухомого майна №69-08 від 22.07.2008 був укладений у простій письмовій формі, він не був посвідчений нотаріально та не пройшов державної реєстрації, суд дійшов висновку, що такий договір не можна вважати вчиненим, а отже, він не має юридичної сили і не може породжувати для його суб'єктів бажаного правового результату і відповідних прав.
Проте, майно було передане по акту приймання-передачі від 05.04.2005 (арк.с.11).
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 21.10.2009 у справі №5020-9/397 за позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради до приватного підприємства „Техноторг”, відповідач зобов'язаний усунути Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради перешкоди у користуванні майном –нежитловим домоволодінням (літ. А, Б, В, Г, Е, Ж), огородженням території та металевими воротами, що розташовані за адресою: місто Севастополь, вулиця Фільченкова, 41-Б, шляхом повернення зазначеного майна Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради. Також судом стягнуто з відповідача плату за користування майном за період з травня 2009 року по липень 2009 року у розмірі 13418,08 грн. (арк.с. 19-20).
11.01.2011 приватне підприємство „Техноторг” по акту приймання-передачі повернуло, а Фонд комунального майно Севастопольської міської Ради прийняв нежитлове домоволодіння (літ. А, Б, В, Г, Е, Ж), огородженням території та металевими воротами, що розташовані за адресою: місто Севастополь, вулиця Фільченкова, 41-Б (арк.с.21).
Таким чином, відповідач до 11.01.2011 безпідставно користувався комунальним майном.
Відповідно до статті 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Сам об'єкт нерухомого майна був повернутий 11.01.2011, однак повернути річ у вигляді майнового права користування цим майном в натурі неможливо, а тому вимоги позивача про стягнення вартості такого користування за період з серпня 2009 року по 10.01.2011 є обґрунтованими.
Перевіривши розрахунок, наданий позивачем, суд встановив, що за період з серпня 2009 року по 11.01.2011 вартість користування приміщенням складає 82 859,12 грн, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 33, 34, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,
в и р і ш и в :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного підприємства „Техноторг” (вулиця Гоголя, 21, місто Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 30581402, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044) суму відшкодування за фактичне користування майном за період з серпня 2009 року по 10.01.2011 у розмірі 82 859,12 грн (з яких: 80373,38 грн - 97% до місцевого бюджету м. Севастополя, р/р 33213870700001 у ГУ ДКУ у м. Севастополі, МФО 824509, ЕДРПОУ 23895637, код платежу 22080400; 2485,74 грн - 3% до місцевого бюджету м. Севастополя, р/р 31516933700001 у ГУ ДКУ у м. Севастополі, МФО 824509, ЕДРПОУ 23895637), а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 828,59 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн на реквізити –р/р №37188003000416 у ГУ ДКУ у м. Севастополі, МФО 824509.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя І.А. Харченко
Рішення оформлено відповідно
до вимог статті 84 ГПК України
і підписано 06.06.2011.
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 01.06.2011 |
Оприлюднено | 20.06.2011 |
Номер документу | 16111358 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Харченко Ігор Арсентійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні