Ухвала

від 07.06.2011 по справі

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                  Тел. 698-166, факс 77-44-62

УХВАЛА

про повернення  заяви про  порушення  справи  про  банкрутство

           "07" червня 2011 р.                                                  № 02-02/25/1237/2011

Суддя Iвченко С.М., розглянувши матеріали  заяви № 1 від 02.06.11, що подав

Голова  ліквідаційної    комісії   боржника:          Приватного  малого підприємства "Світоч", код ЄДРПОУ 14225961, вул. Шевченка, 5,м. Бахмач, Чернігівська область,16500

                    Предмет спору: про визнання боржника банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Головою  ліквідаційної   комісії   Приватного  малого  підприємства  "Світоч" подано заяву про порушення справи про банкрутство  на підставі   ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.  

У  поданій  заяві   не  зазначено    обставин  та  доказів, що  підтверджують:

-  здійснення  публікації   оголошення  про    рішення   засновників  про    ліквідацію   боржника,

-   визначення   строку, на  протязі  якого  від  публікації  оголошення     приймались  заяви   кредиторів,

- подання  кредиторами   після  публікації  оголошення заяв  про  грошові  вимоги,

- безспірності    вимог кредиторів,

- складання  проміжного     ліквідаційного  балансу  на  підставі   поданих  заяв  кредиторів,  затвердження   цього  проміжного  ліквідаційного  балансу  органом, що   прийняв  рішення  про  ліквідацію.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"  справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Таким чином, за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.

Вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство встановлені ст.7 Закону.

Відповідно до ч.5 ст.7 Закону боржник зобов'язаний звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин: задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами; орган боржника, уповноважений відповідно до установчих документів або законодавства прийняти рішення про ліквідацію боржника, прийняв рішення про звернення в господарський суд з заявою боржника про порушення справи про банкрутство; при ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі; в інших випадках, передбачених цим Законом.

За змістом ч.3 ст.6 та ч.5, ч.7 ст.7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження боржником своєї неплатоспроможності документами, які боржник зобов'язаний додати до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.   

Статтею 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" передбачено, що інформація про прийняття рішення щодо припинення підприємницької діяльності підлягає обов'язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Відповідно до вимог частини 4 статті 105 Цивільного  кодексу  України, комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Таким чином, суд вважає, що, виходячи з вимог частини 4 статті 105 Цивільного  кодексу  України, статей 22, 36 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", на голову  ліквідаційної  комісії боржника, що  ліквідується  за  рішенням  власника,  покладено  обов'язок   для належного   з'ясування   кола  кредиторів   та  встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, опублікувати в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, повідомлення про прийняте рішення щодо припинення підприємницької діяльності.  

Враховуючи викладене, однією з передумов порушення провадження у справі про банкрутство, в порядку ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”  є здійснення попередньої  публікації оголошення, в порядку частини 4 статті 105 Цивільного  кодексу  України та статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" про прийняття рішення щодо припинення підприємницької діяльності.

Відповідно до вимог частини 1 статті 111 Цивільного  кодексу  України, ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. У  відповідності  до  ч. 2 ст.36 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" підписи  на  ліквідаційному  балансі   повинні  бути  нотаріально  посвідчені.

Як  вбачається  з  матеріалів  справи  після    прийняття  23.05.11р.  рішення  про    припинення  юридичної  особи-боржника  шляхом  ліквідації   не  минуло   мінімально  необхідного  строку  на  виявлення    кредиторів (2-х місяців) . У  тексті  заяви   голови  ліквідаційної  комісії   зазначається    про неузгодження  вимог  Фонду   соціального  страхування   з  тимчасової  втрати  працездатності  України  в  Бахмацькому  районі  на  суму  1120284,31грн.  та  оскарження  їх  до  Київського    апеляційного  адміністративного   суду. Наданий  суду   проміжний  ліквідаційний  баланс   складено  станом  на  01.06.11р.,тобто  без  дотримання    мінімально  необхідного  терміну  на  виявлення  кредиторів , зазначений  ліквідбаланс  засновником   не  затверджувався, підписи  на  ньому  нотаріально  не  посвідчено.

У  відповідності  до   ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”  рішення   щодо  звернення   до  господарського  суду   з питання  порушення  справи  про  банкрутство засновником не  приймалось.

Згідно до  ст. 9   Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суддя  повертає   заяву  про  порушення    справи  про  банкрутство  з  підстав, вказаних  у  згаданій  статті,  а  також  з  інших  підстав, передбачених  ст. 63   Господарського  процесуального  кодексу  України.

У  відповідності  до  п. 3  ч. 1  ст. 63  Господарського  процесуального  кодексу  України  невказання   у  заяві  обставин , на  яких  ґрунтуються   вимоги,  доказів,  що  підтверджують  викладені  в  заяві  обставини, є  підставами  для  повергнення  заяви  без  розгляду .

З  огляду  на  зазначене, суд  вважає  за  необхідне  повернути  заяву  без  розгляду                                           Керуючись п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, ст. 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” , суд   -

                                                           УХВАЛИВ:

1. Заяву та додані до неї матеріали повернути заявнику без розгляду.

2. У відповідності з п.2 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.10.1993р. №7-93 та п.13 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. №1258 "Про затвердження Порядку оплати втрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" державне мито у сумі 85,00 грн., сплачене  пл.дорученням  № 85 від  02.06.11р. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.,  сплачені згідно  пл.доручення  №86 від  02.06.11р.  підлягають поверненню.

Додаток на 15 арк.

Суддя                                                                                Iвченко С.М.