15/67/4
08.06.11
УКРАЇНА
Господарський суд
Чернігівської області
14000,м.Чернігів телефон 67-28-47
проспект Миру,20
Іменем України
РІШЕННЯ
08.06.11. Справа № 15/67/4.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Томіг”, 54028, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 3.
До відповідача- Публічного акціонерного товариства „Прилуцький завод „Білкозин”, 17507, м. Прилуки, вул. Дружби народів, 44.
Про стягнення 143 385,39 грн.
Суддя Федоренко Ю.В.
Представники сторін:
Від позивача –не з”явився.
Від відповідача –не з»явився.
С У Т Ь С П О Р У:
Заявлено позов про стягнення з відповідача витрат від інфляції з червня 2009 р. по січень 2010 р. в сумі 108 116,59 грн. та процентів річних у сумі 35 268,80 грн. за період з 19.06.09 по 23.02.10. Позовні вимоги обгрунтовані порушенням відповідачем умов договору поставки № 83 від 10.01.08.
Відповідач відзив на позов не надав. 29.03.10 звернувся із клопотанням про припинення провадження у справі яке відхилене ухвалою суду від 30.03.10. Цією ж ухвалою було задоволено клопотання відповідача і провадження у справі зупинено до розгляду пов»язаної з нею справи №15/169/31-15/182/32.
В зв»язку із тим, що підстави для зупинення провадження у справі відпали, ухвалою суду від 30.05.11 провадження у ній було поновлено і розгляд справи призначено на 08.06.11.
Про час та місце розгляду справи сторони були повідомлені завчасно, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень, які отримані позивачем 01.06.11, а відповідачем 02.06.11.
Позивач звернувся із клопотанням про розгляд справи без участі його представника яке задоволено судом враховуючи що воно не суперечить закону і не порушує прав сторін.
Відповідач не скористався своїм правом прийняти участь у судовому засіданні.
Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи суд встановив таке.
10.01.08 між ВАТ «Прилуцький завод «Білковин», який змінив назву на Публічне акціонерне товариство «Прилуцький завод «Білковин»31.05.10 відповідно до запису 16 довідки з Єдиного державного реєстру, та ТОВ «Томіг»укладено договір поставки №83 голинного списку шкір великої рогатої худоби (далі –договір).
За цим договором ТОВ «Томіг»(Постачальник) зобов»ячалось продати, а відповідач (Покупець) купити на протязі 2008 року 1600 тон голинного спилку шкір великої рогатої худоби на загальну суму 6067200 грн.
За умовами договору оплата товару проводиться з відстрочкою платежу в 15 банківських днів після надходження партії товару на склад Покупця при відповідності якості умовам п.2.2, 2.3 договору.
На виконання умов договору ТОВ „Томіг” здійснив поставку товару, що підтверджується доданими до позовної заяви накладними, товарно-транспортними накладними, довіреностями на отримання товару, рахунками (т.1 а.с.24-154, т.2 а.с.1-14 ).
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 23.12.10 по справі №20/89 (14/99 (15/169/31-15/182/32 стягнуто з ВАТ „Прилуцький завод „Білкозин” на користь ТОВ „Томіг” за договором поставки № 83 від 10.01.08 1 717 165,90 грн. боргу, а також за період з 23.04.08 по 16.10.08 - 26 069,72 грн. витрат від інфляції, 17 862,93 грн. процентів річних.
Рішення набрало законної сили що підтверджується ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.11 якою апеляційну скаргу відповідача повернуто без розгляду, та ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.04.11 якою відповідачу відмовлено у відновленні пропущенного строку на подання апеляційної скарги, а апеляційну скаргу залишено без розгляду.
Крім того, рішенням господарського суду Чернігівської області від 26.08.09 по справі №15/113 за позовом ТОВ «Томіг»до відповідача ВАТ «Прилуцький завод «Білкозин», яке було змінене постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.09, з відповідача були стягнуті інфляційні витрати з 17.10.08 по 31.05.09 та проценти річних з17.10.08 по 18.06.09 за договором поставки №83 від 10.01.08.
Відповідно до ст.35 ГПК УКраїни факти, встановлні рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторонни.
Вищезазначеними рішеннями встановлено факт порушення відповідачем своїх зобов»язань до договором та присуджено до стягнення 1717165,90 грн. заборгованості за рішенням по справі №20/89 (14/99 (15/169/31-15/182/32).
В зв»язку із тим, що відповідач рішення суду не виконує, лише 06.11.09 у ході здійснення виконавчого провадження за наказом господарського суду з нього було стягнуто 1706,93 грн., позивач звернувся до суду з позовом про стягнення витрат від інфляції та процентів річних за період, які ці нарахування не стягувались.
Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить в зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань стягнути інфляційні витрати та 3% річних з 19.06.09, тобто за період за який проценти річних та витрати від інфляції не стягувались.
Рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення зобов»язання відповідно до глави 50 Цивільного кодексу України.
Як зазначено у п.2 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/685 від 20.11.2008 року „Про практику застосування у вирішенні спорів деяких норм чинного законодавства” чинне законодавство, зокрема, приписи ст. 625 ЦК України не заперечують можливість звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання зобов'язання суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простороченої суми за невиконання зобов'язання, і, зокрема, за період, що утворився після прийняття судом відповідного рішення.
Отже, вимоги про стягнення процентів річних за період після прийняття рішення про стягнення боргу є правомірними.
Як вбачається із позовної заяви розрахунок процентів річних позивачем проведено за період з червня по жовтень 2009 р. на суму 1717165,90 грн., а з листопада 2009 р. по січень 2010 р. на суму 1715458,97 з урахуванням отриманих 1706,93 грн. в ході виконавчого провадження.
Відповідно до листа Верховного Суду України № 62-97р. від 03.04.1997 року „Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” при застосування індексу інфляції необхідно враховувати, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому умовно слід рахувати, що сума внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.
Отже, відповідно до боргу відповідача, при розрахунку інфляційного збільшення враховуються індекси інфляції за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 р. та січень 2010 р.
Розмір витрат від інфляції за цей період складає 90 057,40 грн.
За перерахунком суду розмір 3% річних за період прострочення з 19.06.09 по 23.02.10 складає 35 186,50 грн.
Вказані суми підлягають стягненню на користь позивача.
В решті позову про стягнення процентів річних та витрат від інфляції слід відмовити в зв»язку з неправильним їх розрахунком.
Судові витрати покладаються на обидві сторонни пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково і стягнути з Публічного акціонерного товариства „Прилуцький завод „Білкозин”, 17507, м. Прилуки, вул. Дружби народів, 44, код 00418604, ( п/р невідомий ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Томіг”, 54028, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 3, код 13848909, ( п/р 26009611141 в філії ВАТ „Морський транспортний банк” м. Миколаїв ), 90 057,40 грн. витрат від інфляції, 35 186,50 грн. процентів річних, 1 252,44 грн. державного мита та 206,14 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову –відмовити.
Суддя Ю.В.Федоренко
28.08.09
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 08.06.2011 |
Оприлюднено | 20.06.2011 |
Номер документу | 16112542 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Федоренко Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні