5005/2244/2011
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.06.2011 року Справа № 5005/2244/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
головуючого Логвиненко А.О. (доповідач)
суддів: Стрелець Т.Г., Головко В.Г.
при секретарі судового засідання Ревкова Г.О.
з участю представників
позивача - Лазуренко К.О.
відповідача –Гребенюк Ю.В.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-інвест" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2011р. у справі
за позовом Прокурора Самарського району м. Дніпропетровська в інтересах
держави в особі Дніпропетровської міської ради
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-інвест", смт. Юві
лейне
про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 20.06.03р.
В С Т А Н О В И В :
16.02.2011р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов Прокурора Самарського району м. Дніпропетровська про внесення змін до п.3.1. договору оренди земельної ділянки від 20.06.2003р., який був укладений між Дніпропетровською міською радою (далі “Міськрада”) та товариство з обмеженою відповідальністю “АТБ-інвест” (далі “АТБ”). Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що був змінений мінімальний розмір річної орендної плати за землю, у зв”язку з чим виникла необхідність внесення змін у спірний договір.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2011р. (суддя Коваль Л.А.) позов задоволено.
Не погодившись з рішенням, “АТБ” звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом матеріального та процесуального права, просило рішення скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому апелянт зазначив, що Міськрадою не було направлено на адресу відповідача жодних пропозицій про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :
З матеріалів справи вбачається, 20.06.2003 р. між Міськрадою та АТБ укладено договір оренди земельної ділянки (а.с. 9, 10), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду частку (84,12%) у користуванні земельною ділянкою загальною площею 0,1378га (площа частки складає 0,1159га), що знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, вул..20-річчя Перемоги, 29 та зареєстрована в Державному земельному кадастрі м.Дніпропетровська за кодом 1210100000:09:077:0008.
Підставою для передачі земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 09.04.2003 р. № 127/8 (а.с. 15).
Пунктом 2.1. сторони узгодили, що земельна ділянка передається до 09.04.2018 р.
Розмір орендної плати за землю порядок її оплати, індексації визначені розділом 3 зазначеного договору.
Додатковою угодою від 26.07.2005р. редакція розділу 3 договору була змінена та в остаточній редакції річна орендна плата за земельну ділянку становить 1% від нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку.
Пунктом 3.7. договору в редакції додаткової угоди розмір орендної плати переглядається щорічно, або зокрема у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№309-VI від 03.06.2008 року в Закон України «Про оренду землі»були внесені зміни, зокрема, ч. ч. 4 та 5 ст. 21 викладені в наступній редакції: «Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення –розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель –трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю». Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині». Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування –з 04.06.2008 року.
Згідно з вимогами ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю –це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.
З метою приведення договорів оренди земельних ділянок у відповідність до вимог чинного законодавства, Міськрадою було прийнято рішення за № 39/35 від 06.08.2008р. "Про внесення змін до рішень міської ради та її виконавчого комітету у галузі земельних відносин і приведення деяких рішень міської ради з питань передачі земельних ділянок та діючих договорів оренди у відповідність до вимог чинного законодавства". Так, пунктом 3 цього рішення було встановлено річну орендну плату за користування ділянками у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Законом України "Про оренду землі", незалежно від мети використання.
На підставі вказаного рішення Міськради та норм ст. 188 ГК України Земельним управлінням Дніпропетровської міської ради було надіслано відповідачу вимогу від 20.05.2009р. за № 7/5-555/13 про приведення договорів оренди землі до вимог законодавства, яка була отримана останнім 04.04.2009 року, що підтверджується копією відповідного поштового відправлення (а.с. 19).
У зв'язку з прийняттям 02.12.2010 року Податкового кодексу України, який вступив в дію 01.01.2011 року, Закон України «Про плату за землю»втратив чинність.
Згідно до ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.
Розмір орендної плати не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти, електричні підстанції, електричні мережі - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
02.02.2001р. Дніпропетровською міською радою прийнято рішення за № 216/8, згідно з яким встановлено розмір річної орендної плати за земельні ділянки у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання.
Відповідно до ст. 654 ЦК України, зміна умов договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором, законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Безпідставними є посилання відповідача на не надсилання Міськрадою на його адресу пропозицій щодо внесення змін до договору оренди, оскільки матеріали справи містять докази направленні на адресу АТБ вимоги про приведення договору до вимог чинного законодавства.
Також безпідставними є посилання відповідача на те, що прокурор не мав права звертатись до господарського суду з позовом в інтересах міськради , оскільки, стаття 2 ГПК України визначає право прокурора звертатись до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Враховуючи вкладене, колегія суддів вважає відсутніми , передбачені ст.104 ГПК України підстави для скасування чи зміни рішення.
Керуючись ст. 101, 103 –105 ГПК України суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-інвест" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2011р. –без змін.
Головуючий А.О. Логвиненко
Суддя В.Г. Головко
Суддя Т.Г. Стрелець
Повний текст постанови
виготовлено 06.06.11р.
Суд | Дніпропетровський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 01.06.2011 |
Оприлюднено | 16.06.2011 |
Номер документу | 16112679 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Логвиненко Андрій Олександрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Коваль Любов Анатоліївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Коваль Любов Анатоліївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Коваль Любов Анатоліївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Коваль Любов Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні