Постанова

від 06.06.2011 по справі 16/312

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/312

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

02.06.2011 р.           справа №16/312

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Гези  Т.Д.

суддів:

при секретарі:Будко Н.В., Зубченко І.В.

Казімір Л.Р.

за участю представників сторін:

від позивача:Мірянов М.М. –протокол №04 від 15.09.10р.

від відповідача:не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПриватного підприємства «Фортуна»м. Донецьк

на рішення господарського суду

Донецької області

від15.03.2011 року

по справі№16/312

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»м. Київ

доПриватного підприємства «Фортуна»м. Донецьк

предмет спорустягнення заборгованості з лізингових платежів за договором фінансового лізингу №L2355-04/08 від 07.04.08р. в сумі 33 381,51грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»м. Київ (далі по тексту –ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль") звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства «Фортуна»м. Донецьк (далі по тексту –ПП «Фортуна») про стягнення заборгованості з лізингових платежів за договором фінансового лізингу №L2355-04/08 від 07.04.08р. в сумі 33 381,51грн. (з урахуванням уточнень до позовної заяви від 28.02.11р.).         

Рішенням господарського суду Донецької області від 15.03.11р. по справі №16/312 позовні вимоги ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" задоволені  у повному обсязі.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач свої зобов'язання за договором фінансового лізингу №L2355-04/08 від 07.04.08р. виконав належним чином, здійснивши передачу відповідачу (лізінгоодержувачу) в платне користування на умовах фінансового лізингу майно –Вантажний автомобіль КрАЗ –65055-0000060-02 № кузову Y7А65055080808882, що підтверджується доказами матеріалів справи. Відповідач свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати поточних лізингових платежів за користування об'єктом лізингу не виконав, доказів оплати лізингових платежів згідно виставлених позивачем рахунків - фактур за №L2355-04/08/31-010 від 01.11.2010р. та №L2355-04/08/32-012 від 01.12.2010р. на загальну суму 33 381грн. 51коп. суду не надав, тому позовні вимоги ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" визнані судом обґрунтованими і задоволені у повному обсязі.

ПП «Фортуна»звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 15.03.11р. по справі №16/312 скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Заявник в апеляційній скарзі посилається на те, що у відповідача відсутня заборгованість в сумі 33 381,51грн., за рахунками доданими до позову, оскільки ПП "Фортуна" у жовтні 2010р. отримало від позивача загальний рахунок №30569385/10/2010 від 01.10.10р. на суму 117 772,52, який було сплачено в сумі 121 000грн. за період з 05.10.10р. по 30.12.10р., що підтверджується банківськими виписками.

Скаржник також вказує на те, що у нього відсутні підстави для сплати лізингових платежів за рахунками-фактури, на які йдеться посилання у позові, оскільки вони відповідачем не отримані.

ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" відзиву на апеляційну скаргу суду не надало.

Представник відповідача у судове  засідання  02.06.11р. не з'явився. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове  повідомлення з відміткою про  отримання 16.04.11р. поштового   відправлення  з відповідною ухвалою суду, яке  знаходиться у матеріалах справи. Про наявність поважних причин  неявки  у судове засідання апеляційної інстанції уповноваженого  представника відповідач суд не повідомив, своїми  правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Враховуючи, що апеляційна інстанція, відповідно до ст. 101 Господарського процесуального  кодексу України, переглядає  справу за наявними  в  ній  доказами і не зв'язана доводами апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу ПП «Фортуна»за відсутністю представника скаржника.

Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України  здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Дослідивши докази матеріалів справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції  встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.04.08р. між ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" (Лізингодавець) та ПП "Фортуна" (Лізингоодержувач) був укладений договір оренди (фінансового лізингу) за №L2355-04/08, за умовами якого Лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язався придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в Специфікації (додаток № 2 до договору), а Лізингоодержувач зобов'язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

Згідно специфікації від 07.04.2008р. предметом лізингу за договором є автомобіль КрАЗ-65055-0000060-02, 2008р.в., у кількості 1 одиниці вартістю 405000,00грн. з ПДВ, який згідно акту приймання-передачі предмету лізингу від 22.04.2008р. було передано в користування відповідачу.

Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами узгоджений графік платежів за договором.

В графіку лізингових платежів сторонами узгоджено, що коригування (зміна) розміру лізингових платежів за відповідні лізингові періоди здійснюється за правилами пунктів 6.1.1.- 6.1.5. Загальних умов.

Відповідно до п.6.2. Загальних умов, змінений за правилами п.6.1. Загальних умов, розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку Лізингодавця та підлягає сплаті Лізингоодержувачем у безспірному порядку.

Згідно п.5.3. Загальних умов фінансового лізингу (додаток №4 до договору), Лізингоодержувач сплачує зазначені в графіку поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку Лізингодавця, направленого на вказану в Договорі електрону адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку.

У разі неотримання рахунку Лізингодавця до 5 числа поточного місяця Лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до Лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно. В цьому випадку Лізингоодержувач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця.

Позивач у позові посилається на те, що в супереч умов укладеного договору фінансового лізингу №L2355-04/08 від 07.04.08р., відповідач не сплатив лізингові платежі  за рахунками-фактурами за №L2355-04/08/31-010 від 01.11.2010р. на суму 16 744,15грн. та №L2355-04/08/32-012 від 01.12.2010р. на суму 16637,36грн., у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 33 381,51грн.

Скаржник в апеляційній скарзі вказує на те, що у нього відсутні підстави для сплати лізингових платежів за рахунками-фактури, на які йдеться посилання у позові, оскільки вони  відповідачем не отримані.

Судова колегія вважає даний довід скаржника безпідставним виходячи з того, що як було зазначено вище, п.5.3 загальних умов фінансового лізингу (додаток №4) передбачено, що у разі неотримання рахунку Лізингодавця до 5 числа поточного місяця Лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до Лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем не було надано як суду першої, так і апеляційній інстанції доказів звернення до позивача з заявами відносно неотримання рахунків, з огляду на те, що до зобов'язань відповідача за умовами укладеного між сторонами договору фінансового лізингу №L2355-04/08 від 07.04.08р. відноситься сплата зазначених в графіку поточних лізингових платежів щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку Лізингодавця.

Заявник в апеляційній скарзі посилається також на те, що у відповідача відсутня заборгованість в сумі 33 381,51грн., за рахунками доданими до позову, оскільки ПП "Фортуна" у жовтні 2010р. отримало від позивача загальний рахунок №30569385/10/2010 від 01.10.10р. на суму 117 772,52, який було сплачено в сумі 121 000грн. за період з 05.10.10р. по 30.12.10р., що підтверджується банківськими виписками.

Судова колегія вважає даний довід скаржника таким, що спростовується доказами матеріалів справи.

Відповідачем до матеріалів справи було надано загальний рахунок на сплату №30569385/10/2010 від 01.10.10р. на загальну суму 117 772,52грн., в якому встановлено зобов'язання відповідача сплатити до 08.10.10р. (арк. справи 55).

В матеріалах справи також мається розшифровка загального рахунку на сплату №30569385/10/2010 від 01.10.10р. (арк. справи 56), з якої вбачається, що до суми загального рахунку не входять рахунки-фактури №L2355-04/08/31-010 від 01.11.2010р. на суму                    16 744,15грн. (сплата до 08.11.10р.) та  №L2355-04/08/32-012 від 01.12.2010р. на суму               16 637,36грн. (сплата до 08.12.10р.) за якими, як вказує позивач у позові, виникла заборгованість.

Таким чином, судова колегія вважає, що банківські виписки на суму 121 000грн., які надані відповідачем, не можуть бути прийняті судом, як докази оплати заборгованості в сумі 33 381,51грн., саме за рахунками - фактури №L2355-04/08/31-010 від 01.11.2010р. та  №L2355-04/08/32-012 від 01.12.2010р., на які посилається позивач у позові.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та у встановлений строк  (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

З огляду на зазначене, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції правомірно встановлено факт порушення відповідачем свого договірного зобов'язання з оплати лізингових платежів за користування об'єктом лізингу та стягнуто з відповідача на користь позивача борг за договором фінансового лізингу №L2355-04/08 від 07.04.08р. в сумі 33 381,51грн.

Таким чином, апеляційна інстанція вважає, що господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення  від 15.03.11р. по справі №16/312 з'ясував всі обставини справи в їх сукупності, з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль".

Рішення господарського суду Донецької області від 15.03.11р. по справі №16/312  підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

           П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну  скаргу Приватного підприємства «Фортуна»м. Донецьк залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 15.03.11р. по справі №16/312 залишити без змін.

Головуючий:          Т.Д.  Геза

Судді:          Н.В.  Будко

          І.В.  Зубченко

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          1. відповідачу

          1. у справу

          1. ДАГС

          1. господарському  суду