УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" лютого 2011 р. справа № 2а-535/09
Колегія суддів Дніпропет ровського апеляційного адмі ністративного суду у складі: головуючого судді: Туркіної Л.П.
суддів: М ельник В.В. Коршуна А.О.
при секретарі судового зас ідання: Потапові К.О.
розглянувши у відкритом у судовому засіданні в м. Дніп ропетровську апеляційну скаргу Управління Пенс ійного фонду України у Верхн ьодніпровському районі Дніп ропетровської області
на постанову: Верхньод ніпровського районного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2009 р.
у справі № 2а-535/09 (категорі я статобліку- 2.19.6)
за позовом: ОСО БА_1
до: Управління Пенсійного фонду України у В ерхньодніпровському районі Дніпропетровської області
про: стягнення недопл аченої щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям в ійни", -
ВСТАНОВИЛА:
12.10.2009 р. позивач звернув ся до Верхньодніпровського р айонного суду Дніпропетровс ької області з позовом до Упр авління Пенсійного фонду Укр аїни у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської об ласті (далі - УПФУ у Верхньод ніпровському районі Дніпроп етровської області) про визн ання протиправною бездіяльн ості відповідача стосовно не належної виплати допомоги, п ередбаченої ст. 6 Закону Украї ни «Про соціальний захист ді тей війни», зобов' язання ві дповідача здійснити нарахув ання недоплаченої щомісячно ї державної соціальної допом оги за період 2006-2008 р. р. в сумі 4471 г рн. 20 коп.
Постановою Верхньодніпров ського районного суду Дніпро петровської області від 17 лис топада 2009 р. у справі №2а-535/09 позов ні вимоги задоволено частков о, визнано протиправною безд іяльність УПФУ у Верхньодніп ровському районі Дніпропетр овської області, зобов' язан о відповідача здійснити пере рахунок та виплатити ОСОБА _1 підвищення до пенсії, згі дно ст. 6 Закону України «Про с оціальний захист дітей війни », за періоди з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. в с умі 710 грн. 90 коп., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. в сумі 684 грн. 20 коп., тобто в розмі рі 30% мінімальної пенсії за ві ком з урахуванням різниці, що була виплачена в зазначений період, в іншій частині позов них вимог відмовлено.
Відповідач, не погодившис ь з вищезазначеною постаново ю суду першої інстанції, пода в апеляційну скаргу, у якій пр осить скасувати постанову су ду першої інстанції від 17.11.2009 р. у даній адміністративній сп раві та ухвалити у справі нов е рішення, яким відмовити поз ивачу у задоволені заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.
В апеляційній скарзі апеля нт вказує на помилкове засто сування судом норм ч. 1 ст. 28 Зак ону України «Про загальнообо в' язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої за наявності достатньо го страхового стажу мінімаль ний розмір пенсії за віком вс тановлюється у розмірі прожи ткового мінімуму для осіб, як і втратили працездатність, в изначеного Законом. Зазначає , що відповідно до ч. 3 тієї ж ста тті мінімальний розмір пенсі ї за віком, встановлений част иною першою, застосовується виключно для визначення розм ірів пенсій, призначених згі дно з цим Законом, тобто Закон ом України «Про загальнообов ' язкове державне пенсійне с трахування».
Апелянт вважає, що діяв відп овідно до чинного законодавс тва, що виключає підстави для задоволення позову.
Перевіривши доводи апеля ційної скарги та матеріали с прави, колегія суддів вважає , що апеляційна скарга не підл ягає задоволенню, а рішення с уду скасуванню з наступних п ідстав.
Судом першої та апеляційн ої інстанції встановлено, що позивач народився ІНФОРМА ЦІЯ_1 р., і відповідно до вимо г ст. 1 Закону України «Про соц іальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 ро ку, позивач набув статус «дит ини війни», що надає йому прав о на отримання пільг та держа вної соціальної підтримки, в становлених Законом Україн и «Про соціальний захист діт ей війни», у тому числі і ст. 6 вк азаного Закону, якою встанов лено право на підвищення пен сії, яка нараховується та спл ачується особам, які мають ст атус «дитини війни», на 30% міні мальної пенсії за віком.
З матеріалів даної адміні стративної справи вбачаєтьс я, що позивач перебуває на обл іку в Управлінні Пенсійного фонду України у Верхньодніпр овському районі Дніпропетро вської області, яким позивач у, як особі з статусом «дитини війни»у 2006, 2007 році не призначал ося, не нараховувалося та не в иплачувалося підвищення до п енсії відповідно до ст. 6 Закон у України «Про соціальний за хист дітей війни», яке повинн о було бути розраховане вихо дячи із мінімального розміру пенсії за віком, а у 2008 році вка заний вид підвищення до пенс ії призначався позивачу та в иплачувався частково у розмі рі 10%.
Обґрунтовуючи рішення що до вимог позивача, які стосую ться 2006 року, суд першої інстан ції правильно зазначив, що ві дповідно до вимог ст. 110 Зако ну України "Про Державний бюд жет України на 2006 рік" від 20.12.2005 (із змінами, внесеними 19.01.2006) заз начене підвищення в 2006 році по винно було запроваджуватись поетапно за результатами ви конання бюджету у першому пі вріччі згідно з порядком, яки й мав бути визначений Кабіне том Міністрів України та пог оджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджет у.
Оскільки Кабінет Міністрі в України в 2006 році так і не виз начив порядку виплати 30 % надб авки до пенсії дітям війни, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те , що вимоги позивача, які стосу ються 2006 року, задоволенню не п ідлягають.
Вирішуючи позовні вимоги щ одо 2007 року, районний суд зазна чив, що дію ст. 6 Закону Украї ни "Про соціальний захист діт ей війни" на 2007 рік було зупи нено ст. 111 Закону України ві д 19.12.2006 "Про Державний бюджет Ук раїни на 2007 рік" (з урахуванн ям положень п. 12 ст. 71 цього Зако ну) та визначено, що у 2007 році пі двищення до пенсії відповідн о до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей вій ни", виплачується особам, я кі є інвалідами (крім тих, на я ких поширюється дія Закон у України "Про статус ветеран ів війни, гарантії їх соціаль ного захисту") у розмірі 50% в ід розміру надбавки, встанов леної для учасників війни.
Разом з тим, Рішенням Кон ституційного Суду України ві д 09.07.2007 № 6-рн/2007 (справа про соці альні гарантії громадян) виз нані неконституційними поло ження п. 12 ст. 71 Закону Україн и "Про Державний бюджет Украї ни на 2007 рік" щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону Укр аїни "Про соціальний захист д ітей війни".
Правові підстави вирішенн я позовних вимог щодо 2008 року т акож були правильно визначен і судом попередньої інстанці ї, який керувався нормами ст. 6 Закону України "Про соціал ьний захист дітей війни" т а рішеннями Конституційного суду України.
Так, Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів Ук раїни" від 28.12.2007 р. внесено зм іни до Закону України "Про соціальний захист дітей війн и", зокрема статтею 6 вказан ого Закону після внесення зм ін передбачалось, що дітям ві йни до пенсії або щомісячног о довічного грошового утрима ння чи державної соціальної допомоги, що виплачується за мість пенсії, виплачується п ідвищення у розмірі надбавки , встановленої для учасників війни.
Отже, судом правомірно покл адено на Управління Пенсійно го фонду обов'язок зробити пе рерахунок пенсії та правильн о визначено початкову та кін цеву дати здійснення такого перерахунку.
Доводи апелянта стосовно т ого, що вимоги до УПФУ пред' я влено необґрунтовано, оскіль ки відповідні бюджетні кошти відсутні, не приймаються, вих одячи з такого.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядув ання, їх посадові особи зобов 'язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спос іб, що передбачені Конституц ією та законами України.
Відповідно до п.15 Положення «Про Пенсійний фонд України », Пенсійний фонд України зді йснює свої повноваження чере з створенні в установленому порядку територіальні управ ління
Надання дітям війни соціал ьної підтримки є державною п рограмою соціальної допомог и, яка згідно ст. 87 Бюджетного к одексу України відноситься д о видатків Державного бюджет у, а Пенсійний фонд України зг ідно ст. 21 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюдж етних коштів для здійснення програми соціальної підтрим ки дітям війни та відповідно до ч. 4 ст. 22 Бюджетного кодексу України розробляє план своє ї діяльності відповідно до з авдань та функцій, визначени х нормативно-правовими актам и, виходячи з необхідності до сягнення конкретних результ атів за рахунок бюджетних ко штів, а також розробляє на під ставі плану діяльності проек т кошторису та бюджетні запи ти і подає їх до Мінфіну Украї ни чи місцевому фінансовому органу, затверджує кошториси розпорядників бюджетних кош тів ніжчого рівня (до яких від носиться і відповідач) та інш е.
Таким чином, вищенаведені н орми свідчать про те, що обов' язок по нарахуванню та випла ті доплати до пенсії позивач а (який має статус дитини війн и), яка передбачена ст.6 Закону України «Про соціальний зах ист дітей війни»- покладено на відповідні територіальні управління Пенсійного фонду України за місцем проживанн я позивача.
Доводи апеляційної скарги про неможливість застосуван ня до спірних правовідносин розміру мінімальної пенсії з а віком, оскільки це суперечи ть вимогам статті 28 Зако ну України «Про загальноо бов'язкове державне пенсійне страхування» - колегія су ддів вважає безпідставними, оскільки ст. 6 Закону Украї ни «Про соціальний захист ді тей війни»визначає, що діт ям війни пенсії або щом ісячне довічне грошове ут римання чи державна соціа льна допомога, що випла чується замість пенсії, пі двищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пе нсії за віком визначався згі дно ст. 28 Закону України «Про з агальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та до рівнював прожитковому мінім уму, встановленому для осіб, щ о втратили працездатність.
Відповідно до ст. 2 ч.1 Закону України «Про прожитковий мін імум»від 15 липня 1999 року, прожи тковий мінімум застосовуєть ся для встановлення розмірів мінімальної заробітної плат и та мінімальної пенсії за ві ком.
Виходячи з зазначеного та змісту ч. 3 ст. 150 Конституції Ук раїни, згідно якої рішення Ко нституційного Суду України є обов'язковими до виконання н а території України, у тому чи слі є обов' язковим до враху вання усіма судами України п ри вирішенні спорів, колегія суддів вважає, що суд першої і нстанції, задовольняючи позо вні вимоги про визнання прот иправною бездіяльності відп овідача щодо не нарахування та не сплати позивачу надбав ки до пенсії, як дитині війни, прийшов до правильного висно вку про необхідність захисту прав позивача шляхом зобов' язання УПФУ у Верхньодніпров ському районі Дніпропетровс ької області здійснити перер ахунок та виплатити позивачу надбавку до пенсії, згідно ст . 6 Закону України «Про соціаль ний захист дітей війни»за пе ріоди з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. в розмірі мінімально ї пенсії за віком, встановлен ої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов' язкове держа не пенсійне страхування», з у рахуванням раніше здійснени х виплат.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначит и, що відповідач не довів факт у пропуску позивачем строку звернення до суду. Так, відпов ідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративн ого суду за захистом прав, сво бод та інтересів особи встан овлюється річний строк, який , якщо не встановлено інше, обч ислюється з дня, коли особа ді зналася або повинна була діз натися про порушення своїх п рав, свобод чи інтересів.
Враховуючи похилий вік поз ивача та неодноразове внесен ня законодавцем змін до ст. 6 Закону № 2195-IV від 18.11.2004 р., якими призупинялася дія цієї норм и та змінювався розмір надба вки до пенсії, що вочевидь зав ажало позивачу розумітися в нормах, що регулюють спірні п равовідносини, колегія судді в дійшла висновку, що про пору шення свого права позивачу с тало відомо у жовтні 2009 р., післ я отримання ним листа УПФУ у В ерхньодніпровському районі Дніпропетровської області, де міститься роз' яснення, я ким чином фонд нараховує роз мір соціальної допомоги (а. с. 8).
Як свідчать матеріали спра ви, інших доказів стосовно то го, коли позивач дізнався, які саме суми сплачує йому Пенсі йний фонд, дана справа не міст ить.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС У країни суд апеляційної інста нції переглядає судові рішен ня суду першої інстанції в ме жах апеляційної скарги. Суд а пеляційної інстанції може ви йти за межі доводів апеляцій ної скарги в разі встановлен ня під час апеляційного пров адження порушень, допущених судом першої інстанції, які п ризвели до неправильного вир ішення справи.
Оскільки доводи апеляційн ої скарги відповідача спрост овуються зазначеним вище та дослідженими судом доказами , вони не можуть бути підставо ю для скасування постанови с уду та задоволення апеляційн ої скарги.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206
Кодексу адміністративного судочинства України, колегі я суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Уп равління Пенсійного фонду Ук раїни у Верхньодніпровськом у районі Дніпропетровської о бласті залишити без задоволе ння.
Постанову Верхньодніпров ського районного суду Дніпро петровської області від 17 лис топада 2009 р. - без змін.
Ухвала набирає з аконної сили відповідно до с т. 254 КАС України.
Ухвала може бути оск аржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: Л.П. Т уркіна
Суддя: В.В. Мельни к
Суддя: А.О. Коршу н
Суд | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.02.2011 |
Оприлюднено | 16.06.2011 |
Номер документу | 16114320 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Туркіна Л.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні