Рішення

від 30.05.2011 по справі 1595-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1595-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем України

30.05.2011Справа №5002-17/1595-2011

За позовом   Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго»

До відповідача   Редакції газети «Кримський час»

про стягнення  16 524,41 грн., в тому числі за теплопостачання в розмірі 11681,88 грн., інфляційних збитків 3886,52 грн., трьох відсотка річних в сумі 956,01 грн.

                                                  Суддя В.І. Гайворонський      

              П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача -  не з'явився

Від відповідача -  Азаров І.Г., керівник, Павличенко І.А., представник

      Сутність спору: Згідно позову  позивач просить стягнути з відповідача 16 524,41 грн., в тому числі за теплопостачання в розмірі 11681,88 грн., інфляційних збитків 3886,52 грн., трьох відсотка річних в сумі 956,01 грн., у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за Договором  № 738 на постачання теплової енергії від 19 квітня 2004 року.

       Від позивача надійшла заява про припинення провадження по справі в частини стягнення суми 11 681,88 грн., у зв'язку зі сплатою основного боргу, та просить стягнути 4842,53 грн. (інфляційних збитків 3886,52 грн., трьох відсотка річних в сумі 956,01 грн.).

       Відповідач позовні вимоги в сумі 4842,53 грн. визнає повністю, та просить надати розстрочку виконання рішення на шість місяців, у зв'язку з тяжким фінансовим становищем та поступовим надходженням грошових коштів.

       Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними у ній матеріалами, при цьому виходить із того, що згідно ст.129 Конституції України надання доказів є правом стороні, а не обов'язком.  

       По справі проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

       Розглянувши матеріали справи, суд, -

В С Т А Н О В И В:

         Згідно Договору № 738 на постачання теплової енергії від 19 квітня 2004 року Постачальник (Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго»)  бере на себе  зобов'язання забезпечувати Споживача (Редакцію газети «Кримський час») тепловою енергією у вигляді опалення та підігріву води в необхідних йому обсягах, а Споживач зобов'язується  прийняти теплову енергію в обсягах, визначених цим Договором та оплатити її по встановленим  тарифам у строки, передбачені  Договором. (п.1.1).

         Згідно п. 6.1 Договору  розрахунки за спожиту  теплову енергію прозводяться в грошовій або іншій, не забороненій діючим законодавством формі, згідно встановленим Постачальником тарифів, в залежності від груп споживачів в строк до 25-го числа наступного за розрахунковим місяцем. Плата стягується за  опалення загальної площі 2-ї групи споживачів (площі приміщень, що належать Споживачу) 276,3 кв.м. та підігрів води 4,4 куб.м. за тарифом 2,23 грн./кв.м та  10-40 грн./куб.м., відповідно, згідно встановленого згідно постанови Уряду АР Крим від 19.03.1996 року № 79, щомісячно, протягом всього року.

         Необхідно також відмітити, що відповідачем сплачена основна сума боргу в розмірі 11 681,88 грн., що підтверджується  платіжним дорученням  № 3709 від 31 березня 2008 року на суму 1641,23 грн., платіжним дорученням № 9 від 03 жовтня 2008 року на суму 4500,00 грн., та заявою позивача.

         Таким чином, провадження в частині стягнення з відповідача основної суми боргу підлягає припиненню згідно п. 1.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

         В частині стягнення інфляційних збитків 3886,52 грн., трьох відсотка річних в сумі 956,01 грн. позов підлягає задоволенню частково, при цьому виходить з наступних підстав:

         Сторонами укладений договір, і відповідно, відносини між ними регулюються  цим  договором і нормами, що відносяться  до договорів.

У встановленому Законом порядку даний договір з будь-яких підстав  недійсним не визнаний та згідно ст. 204 ЦК України є дійсним.

При цьому необхідно відмітити, що виходячи із закріпленого статтею 129 Конституції України принципу диспозитивності сторін суд не вправі  давати оцінку  договорам на предмет  їх  невідповідності законодавству, про що також указується в постанові  Верховного суду України від 20.05.2002 року № 02/132 (справа № Д 12/2) по аналогічному випадку.

          Так, статтею 129 Конституції України закріплений принцип  змагальності сторін, та їх рівності перед законом та судом.

          Згідно  ст. 8  Конституції  України   вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.

         В постанові  Пленуму  Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування  норм Конституції України при здійсненні  правосуддя” вказується, що  суди вправі  застосовувати безпосередньо  норми Конституції як норми прямої  дії.

         Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним,  якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

        Таким чином, якщо зацікавлена особа вважає що договір, чи окремі його пункти не відповідають законодавству, така особа вправі звернутися з відповідним позовом до суду.

       Зацікавленою особою не надано доказів того,  що договір чи окремі його пункти визнані судом недійсними.

       При цьому необхідно відмітити, що згідно ст. 129 Конституції України  передбачено, що сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості.

       Таким чином суд вправі розглядати справу по тим матеріалам, яки надані зацікавленими особами.

        Оскільки відповідні докази відсутні у справі до прийняття рішення, немає підстав їх залучати  до справи після  винесення  рішення по справі.

        Згідно ст.ст. 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання мають виконуватись.

        Позовні вимоги  відповідачем визнані.

   Згідно ч.5 ст. 78 ГПК України суд зобов'язаний прийняти рішення про задоволення вимог, якщо відповідач  вимоги  визнає.

         Сплата інфляційних та річних передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, та не стягувати їх суд підстав не вбачає.

         Суд вбачає помилку в розрахунку щодо стягнення інфляційних.

         Згідно розрахунку позивача сума інфляційних складає  3886,542 грн.

         Позивачем при розрахунку інфляції застосований з сотими числами індекс інфляції, тоді як відповідний індекс  повинен складати десятинне число без округлень, що витікає із листа Верховного Суду України від 03.04.1997 року № 62-97р.

         Окрім цього, позивачем неправильно застосовані коефіцієнти загальних індексів інфляції за більшість періодів.     

         Виходячи з розрахунку суду, позивач має право на стягнення  інфляційних в сумі  4093,13 грн.

          Так,

- за період з 01.03.2008 року по 30.09.2008 року середній індекс інфляції складає 109,8 %, таким чином, розрахунок інфляції виглядає наступним чином: 1641,23Х109,8%=  1802,07 грн.,  1802,07 – 1641,23 = 160,84 грн.)

- за період з 01.05.2008 року по 30.09.2008 року середній індекс інфляції складає 102,6 %, таким чином, розрахунок інфляції виглядає наступним чином: 1641,23Х102,6%=  1683,90 грн.,  1683,90 – 1641,23 = 42,67 грн.)

- за період з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року середній індекс інфляції складає 105,3 %, таким чином, розрахунок інфляції виглядає наступним чином: 1050,99Х105,3%=  1106,69 грн.,  1106,69-1050,99 = 55,70  грн.)

- за період з 01.01.2009 року по 31.03.2011 року середній індекс інфляції складає 126,6 %, таким чином, розрахунок інфляції виглядає наступним чином: 305,77Х126,6%=   387,10 грн.,  387,10 – 305,77 = 81,33  грн.)

- за період з 01.06.2008 року по 31.03.2011 року середній індекс інфляції складає 135,1 %, таким чином, розрахунок інфляції виглядає наступним чином: 1531,81Х135,1%=   2069,47 грн.,  2069,47 – 1531,81 = 537,66  грн.)

-  за період з 01.07.2008 року по 31.03.2011 року середній індекс інфляції складає 134,0 %, таким чином, розрахунок інфляції виглядає наступним чином: 1641,23Х134,0%=    2199,25 грн.,  2199,25 – 1641,23 = 558,01  грн.)

- за період з 01.08.2008 року по 31.03.2011 року середній індекс інфляції складає 134,7 %, таким чином, розрахунок інфляції виглядає наступним чином: 1808,51Х134,7%=    2436,06 грн.,  2436,06 – 1808,51 = 627,55  грн.)

- за період з 01.09.2008 року по 31.03.2011 року середній індекс інфляції складає 134,9 %, таким чином, розрахунок інфляції виглядає наступним чином: 2048,99Х134,9%=   2764,09 грн.,  2764,09 – 2048,99 = 715,10  грн.)   

- за період з 01.11.2008 року по 31.03.2011 року середній індекс інфляції складає 131,2 %, таким чином, розрахунок інфляції виглядає наступним чином: 2268,53Х131,2%=   2976,31  грн.,  2976,31 – 2268,53 = 707,78  грн.)

-   за період з 01.12.2008 року по 31.03.2011 року середній індекс інфляції складає 129,2 %, таким чином, розрахунок інфляції виглядає наступним чином: 2077,04Х129,2%=   2683,53 грн.,  2683,53 – 2077,04  = 606,49  грн.).

         Однак, суд не має права стягувати суму більшу, ніж сума, заявлена позивачем.

         Таким чином, суд  стягує інфляційні  в сумі  3886,52  грн.

         Таким чином, стягненню підлягає 3886,52 грн. інфляційних, та 956,01 грн. річних, разом на суму  4842,53 грн.

        Якщо відповідач сплатить заборгованість після прийняття рішення, це не є підставою для зміни рішення, оскільки при прийнятті рішення суд матеріального та процесуального законодавства не порушує.

         У вказаному випадку  зацікавлена особа вправі звернутися із заявою згідно статті 117 ГПК України про визнання наказу не підлягаючим виконанню повністю або частково.        

        Якщо  виникнуть будь-які обставини, які суттєво впливають на прийняте рішення, зацікавлена особа вправі звернутися із заявою про перегляд цього рішення  за нововиявленими обставинами.

         Відповідач просить надати йому розстрочку для погашення заборгованості строком на  шість місяців.

         Надання розстрочки  передбачене п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України.

         При цьому необхідно відмітити, що у даному випадку надання розстрочки не ставиться в залежність від будь-яких виняткових  обставин.

         Суд вважає можливим  надати розстрочку строком на шість місяців з рівними щомісячними платежами.

         Суд також вважає, що систематичні платежі, при тому, що відповідач вказує на його складне фінансове становище, будуть сприяти виконанню рішення.

         Тяжке фінансове становище відповідача підтверджується його довідкою.

         Окрім цього, суд вважає можливим розстрочити виконання рішення суду тільки в частині  сплати стягненої суми інфляційних та річних, а відносно суми судових витрат,  вони не відносяться до заборгованості, та складають незначну суму, та відповідач може знайти можливість щодо їх сплати без розстрочки.

          Таким чином, розстрочка виконання рішення надається лише на суму 3886,52 грн. інфляційних, та  956,01 грн. річних  (разом на суму  4842,53 грн.) строком на  шість місяців, а саме:  по 30 червня 2011 року сплатити  807,09  грн.; по 30 липня 2011 року сплатити   807,09  грн.,  по 30 серпня  2011 року  сплатити   807,09  грн., по 30 вересня  2011 року  сплатити  807,09  грн., по 30 жовтня  2011 року  сплатити  807,09  грн., по 30  листопада 2011 року  сплатити  807,09  грн.

          Відповідно до п. «а» ч. 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів ставка державного мита встановлюється в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (17Х6=102 грн.).

         Відповідно до  п. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України неоподатковуваний мінімум  встановлений у розмірі 17 грн.

         Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 року № 825 у господарських справах встановлений розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за ставкою 236,00 грн.  

         Необхідно також відмітити, що в частині проплаченої суми спір виник   у зв'язку з неправомірними діями відповідача (оплата відбулась вже після подання позову), а тому судові витрати (також в частині проплаченої суми) підлягають  стягненню з відповідача згідно з ч. 2 ст. 49 ГПК України.

        Судові витрати в іншій частині згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України підлягають відшкодуванню позивачу відповідачем.

          Таким чином, судові витрати  підлягають відшкодуванню позивачу відповідачем повністю.

         Сплата позивачем вказаних витрат підтверджена: платіжним дорученням № 1211 від 17 березня 2011 року на суму 165,24 грн. (зі сплати державного мита), та платіжним дорученням № 1525 від 08 квітня 2011 року на суму 236,00 грн. (судові витрати на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу).    

         На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. ст. 44, 49, 78, п. 1.1 ч. 1 ст. 80 , 82-84, 85 ГПК України, суд, -

                                                                 ВИРІШИВ:

      Позов задовольнити.

       Стягнути з Редакції газети «Кримський час» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Руська 38-А, р/р 26001301322457 у Філії КЦО «Промінвестбанк» МФО 324430, ідентифікаційний код: 30221822) на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (95026, м. Сімферополь, вул. Гайдара 3-А, р/р 260363001770 у філії ФКРУ ВАТ «Ощадбанк» МФО 324805, ідентифікаційний код 03358593)  інфляційні збитки  3886,52  грн., три відсотка річних в сумі 956,01 грн.; 165,24 грн. судових витрат з державного мита, та  236,00 грн. судових витрат по інформаційно – технічному забезпеченню судового процесу.

       Розстрочити виконання рішення Господарського суду АР Крим від 30.05.2011 року № 5002-17/1595-2011 строком на шість місяців в частині сплати 4842,53 грн. (інфляційних збитків 3886,52 грн., трьох відсотків річних в сумі 956,01 грн.) зі сплатою:   по 30 червня 2011 року сплатити  807,09  грн.; по 30 липня 2011 року сплатити   807,09  грн.,  по 30 серпня  2011 року  сплатити   807,09  грн., по 30 вересня  2011 року  сплатити  807,09  грн., по 30 жовтня  2011 року  сплатити  807,09  грн., по 30  листопада 2011 року  сплатити  807,09  грн.

       Видати наказ.

       В частині стягнення основного боргу в розмірі 11681,88 грн. -  провадження по справі припинити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Гайворонський В.І.