ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИ М
Автономна Республіка К рим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Нев ського/Річна, 29/11, к. 311
РІШЕННЯ
Іменем України
06.06.2011 Справа №5002-18/867.1-2011
за позовом Заступника про курора міста Ялти (98600, м. Ялта, ву л. Кірова, 18) в інтересах держав и в особі Ради міністрів АР Кр им, (95000, м. Сімферополь, пр. Кіров а, 13)
до відповідачів: 1. Приватно го підприємства фірми “Шарм” , (98635, м. Ялта, вул. Ломоносова, 1,3)
2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1)
З участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні п озивача: 1. Комунальне підприє мство Бюро технічної інвента ризації м. Ялти, (98600, м. Ялта, вул. Д зержинського, 4);
2. Лівадійська селищна рада (98600, м. Ялта, смт. Лівадія, вул. Бат уріна, 8).
3. Виконавчий комітет Ліваді йської селищної ради (98600, м. Ялт а, смт. Лівадія, вул. Батуріна, 8) .
про визнання недійсним дог овору купівлі-продажу.
Суддя І.К. Осоченко
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача - ОСОБА_2 - заступник начальника, дов. ві д 17.01.2011 року.
Від відповідача 1 - ОСОБА _3 - ю/к, довіреність від 01.01.2010 р оку
Від відповідача 2 - не з' я вився
Від третьої особи 1 - не з' явився
Від третьої особи 2 - не з' явився
Від третьої особи 3 - не з' явився
Прокурор - Сокол О.В., посві дчення.
Суть спору: заступник проку рора міста Ялти в інтересах д ержави в особі Ради міністрі в АР Крим звернувся до господ арського суду АР Крим з позов ною заявою до приватного під приємства фірми “Шарм” та фі зичної особи-підприємця ОС ОБА_1, в якій просить визнати недійсним договір купівлі-п родажу нежитлової будівлі ре єстраційний № 3693 від 01 жовтня 2008 року та зобов' язати відпов ідача знести самовільно побу довану нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АД РЕСА_2, загальною площею 9,6 кв .м, за власний рахунок.
Позовні вимоги вмотивован і тим, що на момент укладення с пірного договору купівлі-про дажу, відповідач, приватне пі дприємство фірма “Шарм”, не б ув власником спірного майна та побудував його самовільн о, без згоди орендодавця на те . Так, прокурор вказує, що ріше ння господарського суду АР К рим від 18 січня 2007 року по справ і № 2-13/920-2007, на підставі якого при ватне підприємство фірма “Ша рм” отримало право власності на побудовані ним споруди, бу ло скасовано касаційною інст анцією, тобто і право власнос ті таким чином, у відповідача на спірні об' єкти продажу в ідсутнє.
Рішенням господарського с уду АР Крим від 04.08.2010, залишеним без змін постановою Севасто польського апеляційного гос подарського суду від 28.09.2010, позо в задоволено частково - на під ставі ст.ст. 203, 215 ЦК України визн ано недійсним укладений між відповідачами договір купів лі-продажу від 01.10.2008 у зв'язку йо го невідповідністю вимогам с т. 658 ЦК України. В частині позов них вимог про ПП "Фірма "Шарм" з нести за власний рахунок сам овільно побудовану нежилу бу дівлю площею 9,6 кв.м., позов зали шений без розгляду на підста ві п.5 ч.1 ст. 81 ГПК України з мотив ів неподання прокуратурою та позивачем без поважних прич ин витребуваних господарськ им судом матеріалів, необхід них для вирішення спору.
Постановою Вищого господа рського суду України від 28.12.2010 р оку у справі № 2-33/2574-2010 рішення го сподарського суду АР Крим ві д 04.08.2010 та постанова Севастопол ьського апеляційного господ арського суду від 28.09.2010 у справі №2-33/2574-2010 скасовані в частині поз овних вимог про визнання нед ійсним договору купівлі-прод ажу від 01.10.2008 року, укладеного м іж ПП фірмою "Шарм" та ОСОБА _1, з передачею справи в цій ч астині позову на новий розгл яд до господарського суду АР Крим. В решті рішення та поста нову залишено без змін.
Справа направлена для пода льшого розгляду до господарс ького суду АР Крим.
Справі привласнений № 5002-18/867.1-2 011 і її розгляд доручений судд і господарського суду АР Кри м Осоченко І.К.
06.04.2011 р. на адресу господарськ ого суду від третьої особи-1 на дійшло клопотання, в якому тр етя особа-1 просить розглядат и справу без її представника . Суд залучив надіслане клопо тання до матеріалів справи.
У судовому засіданні 11.04.2011 р. п редставник відповідача-1 над ав суду письмові пояснення, в яких відповідач-2 зазначає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають. Суд залучив та кі пояснення до матеріалів с прави.
22.04.2011 року на адресу господар ського суду від третьої особ и-1 надійшло клопотання, в яком у третя особа-1 просить суд роз глянути справу без участі її представника. Суд задовольн ив надане клопотання.
05.05.2011 року на адресу господар ського суду від відповідача- 1 надійшла заява, в якій відпов ідач-1 просить розглянути спр аву без присутності представ ника. Суд задовольнив надане клопотання.
05.05.2011 року через канцелярію г осподарського суду від відпо відача-2 надійшли письмові по яснення. Суд залучив такі поя снення до матеріалів справи.
У судовому засіданні 05.05.2011 ро ку представник позивача нада в суду письмові пояснення по справі. Суд залучив дані пояс нення до матеріалів справи.
У судовому засіданні 05.05.2011 ро ку представник позивача заяв ив клопотання про продовженн я строку розгляду справи на 15 днів.
Для всебічного, повного і об ' єктивного розгляду справи , з урахуванням положень ст. 69 Г ПК України, суд вважав можлив им продовжити строк розгляду справи та задовольнив клопо тання позивача.
23.05.2011 року на адресу господар ського суду від відповідача- 2 надійшла телеграма, в якій ві дповідач-2 просить суд розгля дати справу без участі предс тавника відповідача-2, у зв' я зку з неможливістю явки пред ставника. Суд залучив надісл ану телеграму до матеріалів справи.
06.06.2011 року у судовому засідан ні представник приватного пі дприємства фірми “Шарм” нада в суду письмові додаткові по яснення.
Суд залучає такі пояснення до матеріалів справи.
Представники відповідача 2, третіх осіб у судове засідан ня 06.06.2011 року не з' явились, про причини неявки суд не повідо мили, про час та місце розгляд у справи були проінформовані належним чином - рекомендо ваною кореспонденцією.
Слухання справи відкладал ося у порядку, передбаченому статтею 77 ГПК України.
Розглянувши матеріали спр ави, заслухавши пояснення пр едставників позивача, відпов ідача 1, суд -
ВСТАНОВИВ:
На підставі постанови Ради міністрів АР Крим від 09 липня 2002 року № 243 “Про передачу земел ьних ділянок в оренду приват ному підприємству фірмі “Шар м” та товариству з обмеженою відповідальністю “Старінве ст”, затверджені проекти від ведення земельних ділянок п риватному підприємству фірм і “Шарм” для будівництва та о бслуговування торгового цен тру із земель Лівадійської с елищної ради м. Ялта.
Пунктом 2 вказаної постанов и припинено право користуван ня земельною ділянкою землек ористувачу - Ялтинському ви конавчому комітету площею 4.16 га за межами населеного пунк ту Лівадійської селищної рад и та передано в оренду строко м на 50 років земельну ділянку площею 2.794 га приватному підпр иємству фірмі “Шарм” для буд івництва та обслуговування т оргового центру.
22 липня 2002 року Ялтинським мі ським нотаріальним округом посвідчений договір оренди з емельної ділянки, укладений між Радою міністрів АР Крим (о рендодавець) та приватним пі дприємством фірмою “Шарм”(ор ендар).
Відповідно до пункту 1.1 цьог о договору орендодавець нада в, а орендар прийняв в довгос трокове тимчасове користува ння на умовах оренди земельн у ділянку площею 2.794 га за межам и населеного пункту Лівадійс ької селищної ради, за адресо ю: АР Крим, м. Ялта, кадастровий номер земельної ділянки 0111947900:0 9:001:001.
Відповідно до розділу 2.1 дог овору, вищеназвана земельна ділянка надається в оренду д ля будівництва та обслуговув ання торгового центру. Зміна цільового призначення оренд ованої земельної ділянки в п еріод дії договору допускаєт ься лише за згодою орендодав ця.
З матеріалів справи вбачає ться та не заперечується сто ронами у справі, що в період д ії вказаного договору оренди земельної ділянки приватни м підприємством фірмою “Шарм ” було побудовано на неї неру хоме майно - торговий центр за власні кошти.
Рішенням господарського с уду АР Крим від 18 січня 2007 року (с права № 2-13/920-2007) задоволений позо в приватного підприємства фі рми “Шарм” до виконавчого ко мітету Лівадійської селищно ї ради та комунального підпр иємства “Ялтинське бюро тех нічної інвентаризації”; за п озивачем визнано право власн ості на об' єкти нерухомого майна торгового центру, розт ашованого в сщ. Охотниче, по в ул. Ай-Петрінська.
01 жовтня 2008 року між приватни м підприємством фірма “Шарм” (продавець) та фізичною особо ю-підприємцем ОСОБА_1 (пок упець) укладений договір куп івлі-продажу нежитлової буді влі, розташованої в АДРЕСА_ 2 реєстраційний номер 3693.
Судом встановлено, що держ авна реєстрація приватного п ідприємства фірми "Шарм" юрид ичною особою здійснена 22 січн я 1997 року і ОСОБА_1 як підпри ємця - 19 квітня 2000 року.
Відповідно до умов цього до говору, продавець продає, а по купець покупає нежитлову буд івлю, розташовану за адресою : АДРЕСА_2.
Розглянувши матеріали спр ави, дослідивши представлені докази, заслухавши поясненн я представників сторін та пр окурора, суд вважає позовні в имоги прокурора про визнання недійсним договору купівлі- продажу нежитлової будівлі р еєстраційний № 3693 від 01 жовтня 2008 року, укладений між приватн им підприємством фірма “Шарм ” та ОСОБА_1 такими, що під лягають задоволенню з насту пних підстав.
Відповідно до вимог частин и 1 статті 203 Цивільного кодекс у України зміст правочину не може суперечити цьому кодек су, іншим актам цивільного за конодавства, а також моральн им засадам суспільства.
Згідно зі статтею 215 Цивільн ого кодексу України підставо ю недійсності правочину є не додержання в момент вчинення правочину стороною (сторона ми) вимог, які встановлені час тинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Коде ксу.
Крім того, згідно з частиною 1 статті 207 Цивільного кодексу України судом може бути визн ано недійсним повністю або ч астково господарське зобов' язання, що не відповідає вимо гам закону або укладено учас никами господарських віднос ин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенц ії (спеціальної правосуб' єк тності).
Так, відповідно до пункту 1.3 спірного договору купівлі-п родажу від 01 жовтня 2008 року на момент його укладення право власності на нежитлову буді влю, розташовану в АДРЕСА_2 належало продавцеві, приват ному підприємству фірми “Шар м” на підставі рішення госпо дарського суду АР Крим від 18 с ічня 2007 року по справі № 2-13/920-2007, як е набрало законної сили 30 січн я 2007 року та ухвали господарсь кого суду АР Крим від 19 січня 200 7 року по справі № 2-13/920-2007 року.
Однак, постановою Вищого го сподарського суду України в ід 27 лютого 2008 року рішення гос подарського суду АР Крим від 18 січня 2007 року в цій справі ска соване, справа передана на но вий розгляд до суду першої ін станції.
Ухвалою господарського су ду АР Крим справа прийнята су ддею господарського суду АР Крим Ковтун Л.О. із привласне нням справі № 2-1/3930.1-2008.
Ухвалою суду від 04 березня 201 0 року позов приватного підпр иємства фірми “Шарм”про визн ання права власності залишен ий без розгляду на підставі п ункту 5 статті 81 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни (а.с. 99-101).
Згідно з пунктом 1.7 Тимчасов ого положення про порядок де ржавної реєстрації прав влас ності на нерухоме майно, затв ердженого наказом Міністерс тва юстиції України від 07 люто го 2002 року № 7/5 (далі - Положення ), Реєстр прав власності на нер ухоме майно є інформаційною системою, яка містить відомо сті про зареєстровані права власності, суб'єктів прав, об'є кти нерухомого майна, правов становлювальні документи, на підставі яких здійснено реє страцію прав власності.
Пунктом 2.8 Положення передб ачено, що документи, що підтве рджують виникнення, існуванн я, припинення прав власності на нерухоме майно і подаютьс я для реєстрації прав, повинн і відповідати вимогам, устан овленим цим Положенням та ін шими актами чинного законода вства України.
В Інформаційному листі від 31 січня 2001 року № 01-8/98 Вищий госпо дарський суд України зазначи в, що вирішуючи спори, пов'язан і з визнанням права власност і чи усуненням перешкод у кор истуванні майном, арбітражні суди повинні мати на увазі, що підтвердженням наявності та кого права можуть бути насам перед правовстановлювальні документи. Перелік таких док ументів наведено у додатку № 1 до пункту 2.1 Тимчасового поло ження про реєстрацію прав вл асності на нерухоме майно, за твердженого наказом Міністе рства юстиції України від 07.02.20 02 N 7/5 (у редакції наказу Міністе рства юстиції України від 28.01.20 03 N 6/5).
Згідно з пунктом 10 додатку № 1 до пункту 2.1 Тимчасового поло ження до переліку правовстан овлюючих документів, на підс таві яких проводиться реєстр ація прав власності на об' є кти нерухомого майна, віднос яться рішення судів.
У розділі Методичних реком ендацій щодо державної реєст рації прав власника на об' є кти нерухомості майна на під став рішень судів, затвердже них наказом Міністерства юст иції України від 26 травня 2009 р оку № 914/5, зазначено, що судове р ішення - це вирок, рішення, пос танова, ухвала що ухвалені (по становлені) судами у криміна льних, цивільних, господарсь ких справах, у справах адміні стративної юрисдикції та у с правах про адміністративні правопорушення, а також судо вий наказ, виданий в порядку н аказного провадження у цивіл ьних справах (пункт 2 Порядку в едення Єдиного державного ре єстру судових рішень, затвер дженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травн я 2006 року № 740).
Згідно зі статтею 82 Господа рського процесуального коде ксу України при вирішенні го сподарського спору по суті (з адоволення позову, відмова в позові повністю або частков о) господарський суд приймає рішення.
Таким чином, рішення про виз нання права власності на нер ухоме майно є правовстановлю ючим документом, на підставі якого проводиться державна реєстрація прав власності.
Статтею 108 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни визначено, що судом касаці йної інстанції є Вищий госпо дарський суд України.
У роз' ясненнях Міністерс тва юстиції України від 22 черв ня 2007 року № 19-32/30 вказується, що з гідно зі статтею 1119 Господарс ького процесуального кодекс у України касаційна інстанц ія за результатами розгляду касаційної скарги (подання) м ає право, зокрема, скасувати р ішення першої інстанції, пос танову апеляційної інстанці ї повністю або частково і при пинити провадження у справі чи залишити позов без розгля ду повністю або частково (у та ких випадках рішення суду пе ршої інстанції, постанови ап еляційної інстанції, Вищого господарського суду України не є правовстановлювальними документами, на підставі яки х проводиться реєстрація пра в власності).
Згідно з частиною 2 статті 203 Цивільного кодексу України особа, що вчиняє правочин, пов инна мати необхідній обсяг ц ивільної дієздатності
В силу вимог статті 658 Цивіль ного кодексу України право п родажу належить власникові.
Таким чином, суд погоджуєть ся з доводами прокурора про т е, що на момент укладення спі рного договору купівлі-прода жу, відповідач, приватне підп риємство фірма “Шарм”, не був власником майна, яке було ним відчужено, з огляду на відсу тність у нього права власнос ті на таке майно.
Крім того, як вбачається з п ункту 1.3 спірного договору пра во власності продавця на пре дмет договору зареєстроване комунальним підприємством “ Ялтинське бюро технічної інв ентаризації” згідно з витяго м про реєстрацію права власн ості на майно від 02 лютого 2007 ро ку № 13439919.
Однак, відповідно до пункту 5.7 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав влас ності на нерухоме майно, затв ердженого наказом Міністер ства юстиції України від 07 лю того 2002 року № 7/5 витяг з Реєстру прав власності на нерухоме м айно є дійсним протягом трьо х місяців з моменту його вида чі.
Отже, відповідач, приватне п ідприємство фірма “Шарм”, ук ладаючи договір купівлі-прод ажу майна був обізнаний про в ідсутність у нього права вла сності на спірне самовільно побудоване майно, однак, всуп ереч чинному законодавству, не попередив про це покупця.
У відповідності до частини 1 статті 230 Цивільного кодексу України якщо одна із сторін п равочину навмисно ввела друг у сторону в оману щодо обстав ин, які мають істотне значенн я (частина перша статті 229 цьог о Кодексу), такий правочин виз нається судом недійсним.
Відповідно до абзацу 2 части ни 1 статті 230 Цивільного кодек су України обман має місце, як що сторона заперечує наявніс ть обставин, які можуть переш кодити вчиненню правочину, а бо якщо вона замовчує їх існу вання.
Абзацом 2 частини 1 статті 229 Ц ивільного кодексу України ви значене, що істотне значення має помилка щодо природи пра вочину, прав та обов'язків сто рін, таких властивостей і яко стей речі, які значно знижуют ь її цінність або можливість використання за цільовим пр изначенням.
Таким чином, суд вважає, що т вердження прокурора про відс утність у приватного підприє мства фірми “Шарм” права вла сності на спірне майно на час укладення оспорюваного прав очину є обґрунтованими та та кими, що підтверджуються мат еріалами справи.
Крім того, господарський су д не погоджується з доводами відповідачів щодо придбання ОСОБА_1 вказаного об' єкт у нерухомості не як підприєм цем тому, що, як встановлено, з емельна ділянка, на якій було здійснено будівництво об' є кту нерухомості, була надана в оренду з комерційною метою (будівництво торгівельного комплексу), на час укладення с пірного договору ОСОБА_1 м ав (та має зараз) статус підпри ємця; вказаний об' єкт нерух омості не є житловою будівле ю; а Інструкція про порядок вч инення нотаріальних дій нота ріусами України, затверджена наказом Міністерства юстиці ї України від 03 березня 2004 року N20/5, зареєстрованого в Міністе рстві юстиції України 03 берез ня 2004 року за N283/8882 (з змінами на 01 ж овтня 2008 року), та Закон України "Про нотаріат" №3425-XII від 02 вересн я 1993 року (з змінами на 01 жовтня 2 008 року) не передбачає зазнач ення в договорі сторони дого вору - громадянина як підприє мця.
Приймаючи до уваги вищевик ладене, позовні вимоги в част ині визнання недійсним догов ору купівлі-продажу від 01 жов тня 2008 року № 3693 підлягають задо воленню.
06.06.2011 року у судовому засідан ні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення .
Повний текст рішення склад ено та підписано суддею 07.06.2011 ро ку.
На підставі викладеного, ке руючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарсь кого процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги засту пника прокурора міста Ялти в інтересах держави в особі Ра ди міністрів АР Крим в частин і вимог про визнання недійсн им договору купівлі-продажу нежитлової будівлі реєстрац ійний № 3693 від 01 жовтня 2008 року, ук ладеного між приватним підпр иємством фірма “Шарм” та ОС ОБА_1, задовольнити.
2. Визнати недійсним до говір купівлі-продажу нежитл ової будівлі площею 9,6 кв.м,, що розташована за адресою: АДР ЕСА_2, укладений 01 жовтня 2008 ро ку між приватним підприємств ом фірма “Шарм” (98635, м. Ялта, вул. Ломоносова, 1,3; код ЄДРПОУ 20710519) т а ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; іден тифікаційний номер НОМЕР_1 ), який нотаріально посвідче ний 01.10.2008 року приватним нотарі усом Ялтинського міського но таріального округу ОСОБА_4 за реєстровим номером 3693.
3. Стягнути з приватног о підприємства фірми “Шарм” (98635, м. Ялта, вул. Ломоносова, 1,3; ко д ЄДРПОУ 20710519) в дохід державног о бюджету України (код платеж у 22090200, одержувач - держбюджет м. Сімферополя, р/р 31115095700002 у банку одержувача Управління Держк азначейства в АР Крим м. Сімфе рополь, МФО 824026, код ЄДРПОУ 34740405) де ржавне мито в сумі 42,50 грн.
Видати наказ після набранн я рішенням законної сили.
4. Стягнути з приватног о підприємства фірми “Шарм” (98635, м. Ялта, вул. Ломоносова, 1,3; ко д ЄДРПОУ 20710519) в дохід державног о бюджету України (р/р 31214264700002, код платежу 22050003, в банку одержувач а: ГУ ДКУ в АРК, м. Сімферополь, М ФО 824026, одержувач: Держбюджет м . Сімферополя, код ЄДРПОУ 34740405) 118, 00 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення судов ого процесу.
Видати наказ після набранн я рішенням законної сили.
5. Стягнути з фізичної о соби - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційн ий номер НОМЕР_1) в дохід де ржавного бюджету України (ко д платежу 22090200, одержувач - дер жбюджет м. Сімферополя, р/р 311150957 00002 у банку одержувача Управлі ння Держказначейства в АР Кр им м. Сімферополь, МФО 824026, код ЄД РПОУ 34740405) державне мито в сумі 4 2,50 грн.
Видати наказ після набранн я рішенням законної сили.
6. Стягнути з фізичної о соби - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційн ий номер НОМЕР_1) в дохід д ержавного бюджету України (р /р 31214264700002, код платежу 22050003, в банку одержувача: ГУ ДКУ в АРК, м. Сім ферополь, МФО 824026, одержувач: Де ржбюджет м. Сімферополя, код Є ДРПОУ 34740405) 118,00 грн. витрат на інфо рмаційно-технічне забезпече ння судового процесу.
Видати наказ після набранн я рішенням законної сили.
Суддя Господарськ ого суду
Автономної Республіки Кр им Осо ченко І.К.
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 06.06.2011 |
Оприлюднено | 20.06.2011 |
Номер документу | 16119226 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
Осоченко І.К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні