Рішення

від 07.06.2011 по справі 1524-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1524-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

07.06.2011Справа №5002-22/1524-2011

за позовом ВАТ «Укртелеком», м. Київ, бульвар Шевченка, 18 в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 1 в м. Євпаторія Кримської філії ВАТ «Укртелеком»,   м. Євпаторія, проспект Перемоги, 34

до відповідача ТОВ «Якор – Крим», м. Євпаторія, вул. Горького, 1а

про стягнення  426,51 грн.   

Суддя   Калініченко А.А.

представники:

від позивача –  не з'явився

від відповідача –  не з'явився

Обставини справи:

Позивач – ВАТ «Укртелеком» в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 1 в м. Євпаторія Кримської філії ВАТ «Укртелеком» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ТОВ «Якор – Крим», просить суд стягнути з відповідача заборгованість за надані телекомунікаційні послуги в сумі 417,42 грн., пеню в сумі 1,39 грн., 3% річних – 1,04 грн., збитки від інфляції – 6,66 грн., всього – 426,51 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення взятих на себе зобов'язань за договорами № 2090 від 01.06.2010 року та № 692090 від 25.06.2010 року неналежним чином здійснював оплату наданих позивачем послуг електрозв'язку та доступу до мережі Інтернет.

Позивач в судове засідання не з'явився, 06.06.2011 року до суду надійшло клопотання позивача по справі про розгляд справи у його відсутність по причині неможливості забезпечити явку представника в судове засідання.

Відповідач  в судове засідання не з'явився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату слухання справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду даної справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що матеріали справи у  достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у  справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд –

встановив:

01.06.2010 року між позивачем та відповідачем був укладений Договір № 2090 про надання телекомунікаційних послуг.

25.06.2010 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 692090 про надання послуги ADSL підключення до мережі Інтернет.

Пунктом 1.1. договору № 2090 від 01.06.2010 року встановлено, що позивач відповідно до умов цього договору зобов'язується надавати абоненту загальнодоступні (універсальні) та ніші телекомунікаційні послуги, супутні (додаткові) послуги, згідно переліку та в обсягах замовлених абонентом, а абонент зобов'язується своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до умов цього договору.

Пунктом 4.5. договору встановлено, що визначений порядок оплати наданих послуг як внесення авансу.

Відповідно до п. 4.16. договору,   у разі застосування попередньої (авансової) оплати абонент зобов'язаний до 20 числа поточного місяця здійснити оплату послуг в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді.

Пунктом 5.2. договору встановлено, що  у разі несвоєчасної оплати наданих укртелекомом послуг абонент сплачує пеню, яка обчислюється залежно від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення оплати.

Крім того, відповідно до п. 5.4. договору № 692090 про надання послуги ADSL підключення до мережі Інтернет абонент проводить оплату за надану послугу щомісяця до 20 числа поточного місяця на підставі рахунків Укртелекому, виставлених до 10 числа поточного місяця, наступного за звітним.

Але, внаслідок порушення умов укладених договорів в частині оплати наданих позивачем послуг за період з 01.08.2010 року по 31.11.2010 року, станом на 01.01.2011 року за відповідачем склалась заборгованість: за послуги електрозв'язку – 99,62 грн., за послуги Інтернет – 317,80 грн.

Так, загальна сума боргу за обома договорами становить 417,42 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідач під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі  417,42 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 1,39 грн., 3% річних – 1,04 грн., збитки від інфляції – 6,66 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України  «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.

Статтею   3  Закону України  «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір   пені,  передбачений  статтею  1  цього Закону,  обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник   не   звільняється   від   відповідальності    за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на  відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, ст. 44-49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

                                                           вирішив:

1.          Позов задовольнити.  

2.          Стягнути з ТОВ «Якор – Крим» (м. Євпаторія, вул. Горького, 1а, рахунок № 26007054904605 в КРУ «Приватбанк», МФО 384436, ЄДРПОУ 35761955) на користь ВАТ «Укртелеком» в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 1 в м. Євпаторія Кримської філії ВАТ «Укртелеком» (м. Євпаторія, проспект Перемоги, 34, рахунок № 2600116580 в КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 324021, ЄДРПОУ 22236588) заборгованість за надані телекомунікаційні послуги в сумі 417,42 грн., пеню в сумі 1,39 грн., 3% річних – 1,04 грн., збитки від інфляції – 6,66 грн., всього – 426,51 грн.

3.          Стягнути з ТОВ «Якор – Крим» (м. Євпаторія, вул. Горького, 1а, рахунок № 26007054904605 в КРУ «Приватбанк», МФО 384436, ЄДРПОУ 35761955) на користь ВАТ «Укртелеком» в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 1 в м. Євпаторія Кримської філії ВАТ «Укртелеком» (м. Євпаторія, проспект Перемоги, 34, рахунок № 2600116580 в КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 324021, ЄДРПОУ 22236588) 102,00 грн. державного мита.

4.          Стягнути з ТОВ «Якор – Крим» (м. Євпаторія, вул. Горького, 1а, рахунок № 26007054904605 в КРУ «Приватбанк», МФО 384436, ЄДРПОУ 35761955) на користь ВАТ «Укртелеком» в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 1 в м. Євпаторія Кримської філії ВАТ «Укртелеком» (м. Євпаторія, проспект Перемоги, 34, рахунок № 2600116580 в КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 324021, ЄДРПОУ 22236588) 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання  рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.06.2011 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.