Рішення

від 08.06.2011 по справі 5015/1907/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.11                                                                                           Справа№ 5015/1907/11

Суддя Н.Березяк  при секретарі О. Іванило розглянула матеріали справи  

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Марком-Захід», м.Львів

До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Львів

Про стягнення  72 180,53 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: Говбан В.Ю. - представники

від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено його права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Марком-Захід»до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про  стягнення 72 180,53 грн.

27.04.2011 року відповідач в судове засідання участь уповноваженого представника не забезпечив, відзиву на позов та витребуваних судом документів суду не подав, що стало підставою для відкладення розгляду справи.

11.05.2011 року позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог в зв’язку із частковим погашенням відповідачем суми основного боргу в якій він просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 56473,76 грн. основного боргу, 2708,60 грн. штрафу, 1510,71 грн. пені, 6197,24 грн. інфляційних, 2019,62 грн. три відсотки річних , 76,44 грн. пені за несвоєчасну сплату компенсації вартості спожитих комунальних послуг, 538,89 грн. інфляційних , 181,34 грн. три відсотки річних , що разом складає 69 706,60 грн.

В судовому засіданні 12.05.2011 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав з  мотивів наведених  в позовній заяві,, матеріалах справи та наданих в судових засіданнях поясненнях.

Розгляд справи неодноразово відкладався в зв’язку із неявкою відповідача.

          Відповідач в жодне із судових засідань участь уповноваженого представника не забезпечив, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 08.06.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши  матеріали  справи, та оцінивши  докази в їх сукупності, встановив наступне:

11.04.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Марком-Захід” (Орендодавець) та Суб’єктом підприємницької діяльності –Фізичною особою ОСОБА_1 (Орендар) було укладено Договір оренди приміщень Торгівельного центру „МАРК” № 08/07.

Згідно п.5.3.2 даного Договору відповідач зобов’язаний сплачувати орендну плату у відповідності з Протоколом погодження договірної ціни (Додаток №3 до договору оренди), а також комунальні і додаткові платежі згідно виставлених рахунків, однак, свої договірні зобов’язання виконав частково, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 59 473,76 грн. У зв’язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості в сумі 3000 грн. позивачем зменшено розмір позовних вимог, що складає 56 473,76 грн.

11.03.2010 р. між позивачем та відповідачем було підписано Додаткову угоду №4, згідно якої вищезазначений Договір оренди 31.03.2010 р. був достроково розірваний та п.2 угоди було передбачено, що «Орендар гарантує оплату всіх платежів, передбачених, Договором оренди приміщень ТЦ «Марк»№08/07 від 11.04.2007 р. в повному обсязі». Однак зобов’язання відповідачем виконуються не в повному обсязі.

Позивачем 13.09.2010 року було направлено відповідачу претензію №97/09 про оплату заборгованості по орендній платі та компенсації вартості спожитих комунальних послуг, яка останнім залишена без відповіді і задоволення.

Станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем складає 56 473,76 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані інфляційні втрати за несвоєчасну сплату орендної сплати в розмірі 6 197,24 грн., за несвоєчасну сплату компенсації вартості спожитих комунальних послуг в розмірі 538,89 грн. та три відсотки річних за несвоєчасну сплату орендної плати в розмірі 2 019,62 грн., за несвоєчасну сплату компенсації вартості спожитих комунальних послуг в розмірі 181,34 грн.

Крім цього, відповідно до п.9.3 договору позивачем нарахований штраф у розмірі 5 відсотків від розміру місячної орендної плати в сумі 2798,60 грн. та пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру місячної орендної плати  за кожен день такого протермінування в сумі 1510,71 грн., за несвоєчасну сплату компенсації вартості спожитих комунальних послуг в розмірі 76,44 грн., які він просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При  прийнятті  рішення,  суд  виходив  з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно умов договору №08/07 від 11.04.2007 року відповідач з травня 2007 року орендував у позивача приміщення площею 270 кв.м. в АДРЕСА_1 для здійснення торгівельної діяльності.

Відповідно до додатку №3 до договору оренди №08/07 від 11.04.2007 р., п. 7.2 Договору розмір орендної плати становить 92,7 грн. за 1 кв.м. Орендна плата сплачується шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця авансом щомісячно, до 5 (п’ятого) числа поточного місяця.

Пунктом 7.12 Договору зазначено, що всі комунальні та інші платежі вносяться Орендарем щомісяця на банківський рахунок Орендодавця не пізніше п’ятого календарного дня місяця наступного за місяцем використання приміщення.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем виставлялися відповідачу рахунки по сплаті орендної плати та спожитих комунальних послуг, однак зазначені рахунки орендарем були оплачені частково, а відтак станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі становить та підлягає до стягнення в розмірі 56 473,76 грн. В частині стягнення 3000 грн. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню в зв’язку зі сплатою її під час розгляду справи по суті.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов’язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання договірних зобов’язань нараховані позивачем інфляційні втрати за несвоєчасну сплату орендної сплати в розмірі 6 197,24 грн., за несвоєчасну сплату компенсації вартості спожитих комунальних послуг в розмірі 538,89 грн. та три відсотки річних за несвоєчасну сплату орендної плати в розмірі 2 019,62 грн., за несвоєчасну сплату компенсації вартості спожитих комунальних послуг в розмірі 181,34 грн. підлягають до стягнення.

Як вбачається із поданого позивачем розрахунку, ним проведено нарахування штрафу в розмірі 5 відсотків від суми простроченого платежу за кожен місяць прострочки.

Положеннями ст..549 ЦК України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного, або неналежно виконаного зобов’язання.

Відповідно до п.9.3 договору №08/07 у випадку несвоєчасної сплати орендної плати згідно п.п.7.2 Орендодавець може вимагати від орендаря, а Орендар в такому випадку зобов’язаний сплатити на користь Орендодавця штраф у розмірі 5 % від розміру місячної орендної плати, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від розміру місячної орендної плати за кожен день прострочення.

Таким чином, умовами договору передбачено нарахування штрафу в розмірі 5 відсотків не від суми заборгованості, яка складається із сум боргу за декілька місяців, а від розміру місячної орендної плати. Враховуючи погоджений сторонами місячний розмір орендної плати, що  складає 21276,00 грн., то розмір штрафу, який підлягає до стягнення з відповідача становить 1063,80 грн. В решта частині позовних вимог щодо стягнення штрафу в позові слід відмовити.

Крім того, відповідно до п.9.3 Договору позивачем нарахована пеня , що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ та в межах строку позовної давності складає та підлягає до стягнення з відповідача в сумі 1510,71 грн. за порушення строків сплати орендної плати та в сумі 76,44 грн. за несвоєчасну сплату компенсації вартості спожитих комунальних послуг.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судове засідання не з’явився, доказів оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив.

Враховуючи  відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що уточнені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення частково.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 710,62 грн. державного мита та 230,66 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись  3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,49,75,82,84,85  ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Уточнені позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 (79000, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Марком-Захід»(79024, м.Львів, вул.Промислова 60, код ЄДРПОУ 30337302)  –56 473,76 грн. –основного боргу, 1063,80 грн. –штрафу, 1587,15 грн.- пені, 6736,13 грн.-  інфляційних, 2200,96 грн. –три відсотки річних, 710,62 грн.- державного мита та 230,66 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення 3000 грн. основного боргу –провадження у справі припинити.

4.В решта частині  в задоволенні позову відмовити.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

          Повний текст рішення виготовлений та підписаний 10.06.2011 року.

Суддя                                                                                             Березяк Н.Є.