Рішення

від 07.06.2011 по справі 5016/1331/2011(3/97)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "07" червня 2011 р.                                                 Справа №  5016/1331/2011(3/97)

За позовом :  Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1

                     54001, АДРЕСА_1

До відповідача:  Товариства з обмеженою відповідальністю ТД “Інтерінвест МК”

м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 19/1

про: стягнення заборгованості в сумі 278 270,00 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1,  ОСОБА_2, за довіреністю;

Від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача заборгованість в сумі 278270,00 грн.

          Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору доручення №01/07-1 від 01.07.2010р., звіту про виконані роботи від 31.07.10р., акту прийому-виконаних робіт від 31.07.10р., норм ст.ст. 1000, 1002, 526, 530 Цивільного кодексу України, та мотивовані  тим, що відповідач в порушення п.3.1.4, 4.1 договору, після підписання акту виконаних робіт та до сьогоднішнього дня не сплатив позивачу  плату за надані послуги.

Відповідач відзив на позов не надав; свого представника в судове засідання з невідомих причин не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка канцелярії на зворотній стороні ухвали та поштове повідомлення.

          Отже, справу розглянуто на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

07.06.11року суд за результатами розгляду справи, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд –

В С Т А Н О В И В:

01 липня 2010 року між сторонами був укладений договір доручення №01/07-1 згідно з умовами якого відповідач, як довіритель, поручив, а позивач, як повірений, прийняв на себе зобов’язання представляти довірителя перед підприємствами та організаціями всіх форм власності, а також фізичними особами та суб’єктами підприємницької діяльності, державними органами та установами (судові, митні та правоохоронні), як на території України, так і за її межами, діяти в інтересах довірителя від його імені та за його рахунок, з метою сприяння підприємницької діяльності довірителя, проведення переддоговірної роботи, формування пропозицій по господарським операціям, а також надання інформації щодо комерційних ризиків з урахування стабільної платоспроможності контрагентів.

За умовами п.1.2 договору довіритель поручає, а повірений приймає на себе зобов’язання розширити базу клієнтів (покупців: м'ясопродуктів) довірителя, укладаючи з потенційними клієнтами від імені довірителя угоди купівлі-продажу, сформувавши пропозиції по господарським операціям на умовах, узгоджених з довірителем. По існуючій клієнтській базі довірителя збільшити суму  реалізації товару.

Спірні правовідносини які склались між сторонами регулюються положеннями цивільного законодавства України про доручення.

Так, відповідно до приписів ч.1 ст. 1000, ст. 1001, ст. 1002 та ст. 1003 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторонни (довірителя)  певні  юридичні дії. Правочин,  вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути визначений строк,  протягом якого повірений має право діяти від імені довірителя. Повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено  договором  або законом. Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги. У договорі  доручення  або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії,  які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Матеріали справи свідчать, що на виконання  договору доручення позивач надав 31.07.2010 року відповідачу звіт (п. 3.2.2 договору) про виконані роботи. В наслідок чого, 31.07.10р. між сторонами був укладений акт приймання виконаних робіт (послуг) до договору доручення №01/07-1 від 01.07.10р., згідно якого загальна сума пропозицій по здійсненню господарських операцій, прийнятих довірителем за участю повіреного складає 4637909,00 грн. Сума винагороди за послуги, прийняті згідно цього акту, складає 278270,00 грн.

Згідно умов п.4.1 договору за послуги, надані по договору, довіритель зобов’язується сплатити повіреному винагороду в розмірі від 6% з загальної суми від пропозицій по здійсненню господарських операцій, прийнятих довірителем за участю повіреного. Сума винагороди вказується сторонами в акті приймання виконаних робіт (послуг). Розмір винагороди включає відшкодування фактичних затрат повіреного, понесених в зв’язку з виконанням доручення.

Відповідно до  ч.1 ст. 1004 та ч.4 ст. 1007 Цивільного кодексу України повірений зобов'язаний вчиняти дії  відповідно  до  змісту даного  йому  доручення.  Повірений  може  відступити  від  змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим. Довіритель  зобов'язаний виплатити повіреному плату,  якщо вона йому належить.

За умовами частини 1 та 2 ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання  сторони  повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Отже, частину 2 ст. 1002 Цивільного кодексу України слід тлумачити з урахуванням ст. 538 Цивільного кодексу України  відповідно до якої зустрічні зобов’язання мають виконуватись одночасно. Це означає, що після виконання доручення оплата має бути здійснена впродовж нормального технічно можливого строку.

З матеріалів справи вбачається, що за актом приймання виконаних робіт від 31.07.10 року до оплати довірителем повіреному підлягає сума винагороди в розмірі 278270,00 грн.

Акт звірки взаєморозрахунків складений обома сторонами та  підписаний  станом на 26.04.11рік, свідчить про існування заборгованості у відповідача перед позивачем саме в розмірі 278270,00 грн.

Протилежних доказів викладеного від відповідача до суду не надійшло.

Відповідно до правил ст.ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов  не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог  цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового  обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Таким чином, беручи до уваги вищенаведене суд дійшов висновку про порушення відповідачем взятих на себе договірних зобов’язань, що призвело до необхідності позивача захищати свої порушені права та законні інтереси в судовому порядку.

Керуючись ст.ст. 43, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1.  Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТД “Інтерінвест МК” (м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 19/1, код ЄДРПОУ 36813401) на користь Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (54001, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) суму боргу у розмірі 278270,00 грн., 2782,7 грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.          

   Суддя                                                        О.Г. Смородінова

Рішення підписано 10.06.2011 року.