Рішення

від 07.06.2011 по справі 10/11/5022-360/2011(9/5-118)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/11/5022-360/2011(9/5-118)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" червня 2011 р.Справа № 10/11/5022-360/2011(9/5-118)

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Півторака М.Є.             

Розглянув справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Оранда ЛТД”, м. Біла Церква, вул. Петра Запорожця, 361 Київської області.  

до відповідача:  Медико-санітарної частини Відкритого акціонерного товариства  “Тернопільський комбайновий завод”, м. Тернопіль, вул. Бродівська, 53

                За участю представників:

Позивача: не прибув

Відповідача: не прибув.

     Суть справи:  До господарського  суду Тернопільської області звернулося з позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю “Оранда ЛТД”, м. Біла Церква, вул. Петра Запорожця, 361 Київської області  до Медико-санітарної частини ВАТ  “Тернопільський комбайновий завод”, м. Тернопіль, вул. Бродівська, 53 про:

- виселення Медико-санітарної частини Відкритого акціонерного товариства „Тернопільський комбайновий завод" з приміщень площею 2 274, 1 м2, що знаходяться за адресою вул. Бродівська, 53 в м. Тернопіль, шляхом звільнення вказаних приміщень від майна Медико-санітарної частини Відкритого акціонерного товариства „Тернопільський комбайновий завод" та забороні Медико-санітарній частині займати вищевказані приміщення;

         - стягнення  з відповідача заборгованості  по орендні й платі  в сумі 18 000 грн. та неустойки в сумі 7 200 грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на умови Договору оренди №1,  укладеного між Товариством  з обмеженою відповідальністю “Оранда ЛТД” та  Медико-санітарною  частиною  Відкритого акціонерного товариства  “Тернопільський комбайновий завод” 01 липня 2008 року. Вказує,  що договір оренди припинив свою дію  31.12.2008р. , про що було повідомлено відповідача листами від 26.12.2008 р. та 12.01.2009 року.

Однак, відповідач взяті на себе визначені умовами договору оренди обов'язки виконав не належним чином, зокрема всупереч п. 5.7. договору не звільнив  приміщення та не передав його по акту приймання –передачі орендодавцю, а продовжує користуватися ним без будь –яких правових підстав.

Окрім того, зазначає, що   відповідач має заборгованість  по орендній платі в розмірі 18 000 грн. за період з 01.07.2008 року по 31.12.2008 року та у  зв'язку з порушенням відповідачем умов договору, а саме п. 9.5. йому нараховано неустойку в сумі 7 200 грн.

          Ухвалою від 26.01.2009  р. порушено провадження та  призначено розгляд справи на 10:00 год.17 лютого  2009 р.

          Медико-санітарна частина  ВАТ  “Тернопільський комбайновий завод” надала суду письмові пояснення № 119 від 31 березня 2009 року  в яких   стверджує , що будівлею  поліклініки  по  вул. Бродівська, 53  ,  вона    користується  від  дня свого заснування,   зазначає що виконком  Тернопільської     міської   ради    23.04.1982 року    прийняв рішення № 281   про  відкриття    медико-санітарної  частини  (без стаціонару)  при виробничому об'єднанні  “Тернопільський  комбайновий завод  ім.. ХХІУ з'їзду КПРС”      з урахуванням  раніше   наданого    виконкомом   дозволу ( рішення  № 104 від  10.02.1977 р. ) на будівництво поліклініки  на  600  відвідувань на закріпленій за комбайновим   заводом    території  по вул.. Заводській   у м. Тернополі .   На момент  корпоратизації виробничого об'єднання  “Тернопільський комбайновий завод”, медико-санітарна  частина   (надалі  - МСЧ) не  мала  статусу  юридичної  особи.

Вказує, що 23. 03. 1998 р.  головою  правління   ВАТ  було затверджене  Положення  про медико-санітарну частину   ВАТ  “Тернопільський  комбайновий завод” ,  відповідно до якого МСЧ набула  статусу  юридичної  особи ,  самостійного   лікувально-профілактичного закладу , який діє на повному  бюджетному фінансуванню. Водночас,   ВАТ   “Тернопільський  комбайновий завод”  визнав МСЧ “поліклінікою   на  375 відвідувань за зміну”  та  визначив юридичну   адресу  закладу, як  м. Тернопіль ,  вул. Бродівська, 53,  про що  окремо  зазначив у Положенні.

При таких обставинах , на думку  представників МСЧ,  укладення договору оренди  з  ТзОВ  “Оранда ЛТД” , стосовно передачі  у орендне  користування   об'єкту оренди  -  “поліклініки на  600  відвідувань” , площею  2   274,1 м. кв,   не створило   для  МСЧ  жодних правових наслідків, адже  приміщенням поліклініки  вона  володіє і користується  на підставі  власного Положення.  

Окрім того,  МСЧ    звернулося до суду із письмовим  клопотанням , де просить  суд  вийти в порядку  п. 2 частини 1 статті  83 ГПК України за межі позовних вимог  і  визнати   на підставі  ст. 233 ЦК України недійсним правочин оренди , укладений між  МСЧ ВАТ  “Тернопільський  комбайновий завод”  та ТзОВ  “Оранда ЛТД”.

ТзОВ  “Оранда ЛТД”   подало заяву про збільшення  розміру позовних вимог (вх..№13386 від 30.03.09р.) і просить  стягнути Медико-санітарної частини Відкритого акціонерного товариства  “Тернопільський комбайновий завод” –18 000 грн.  заборгованості по орендній платі, 31 680 грн -неустойки за несвоєчасне повернення  майна, 242, 88 грн. 3 % річних, 1146, 29 грн.  інфляційних  та 2 083,07 грн.   неустойки за несвоєчасну сплату  орендної  плати .

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 31 березня 2009 року прийнято заяву  ТзОВ “Оранда ЛТД” про збільшення розміру позовних вимог та зупинено  провадження  у  дані  справі   до   набрання законної сили  рішенням господарського  суду   Тернопільської   області   у справі  № 14/8-193      за  позовом  Прокурора м. Тернополя в інтересах держави в особі Фонду державного майна України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, вул. Танцорова, 11, м. Тернопіль,  до відповідача -1 Відкритого акціонерного товариства "Тернопільський комбайновий завод" вул. Лук'яновича, 8, м. Тернопіль, до відповідача -2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Тернопільський комбайновий завод" вул. Окружна, 3, смт. Рокитне, Рокитнянський район, Київська область, до відповідача -3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Оранда ЛТД"  вул. Петра Запорожця, 361, м. Біла Церква, Білоцерківський район, Київська область та  третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача  - Медико-санітарної частини ВАТ "Тернопільський комбайновий завод", вул. Бродівська, 53, м. Тернопіль.

            Розпорядженням від 16 березня 2011 року голови господарського суду Тернопільської області справу № 9/5-118 передано на розгляд судді Півтораку М.Є.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 17 березня 2011 року справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Оранда ЛТД”, вул.. Петра Запорожця, 361, м. Біла Церква, Київська область до відповідача:  Медико-санітарної частини Відкритого акціонерного товариства  “Тернопільський комбайновий завод”, вул. Бродівська, 53, м. Тернопіль –прийнято до провадження, присвоїно  справі № 10/11/5022-360/2011(9/5-118), поновлено провадження у справі та призначено  судове засідання о  10 годин 01 квітня 2011 року.

          В порядку статті 77 ГПК , у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін та клопотанням позивача, розгляд справи було відкладено до 14год. 30 хв. 19 квітня 2011 року; до 12 год. 10 хв. 06 травня 2011 року; до 11 год. 20 травня 2011 року; до 15 годин 45 хвилин 07 червня 2011 року.

          Оскільки, участь представників сторін у судове засідання не визнавалося обов'язковою, надані позивачем документи є достатніми, а тому суд розглядає позов в порядку статті 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи,  господарський суд встановив  наступне:

Згідно ст. ст. 1,2 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Пунктом 2 статті 20 Господарського Кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси  зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин.

          Стаття 16 Цивільного Кодексу України також визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та визначає способи захисту цивільних прав та інтересів.

               Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом ( частина  друга п. 1 ст. 16 ЦК України ).

              Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю “Оранда ЛТД”, м. Біла Церква, вул. Петра Запорожця, 361 Київської області є юридичною особою, яка включена до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код 35518508, що підтверджується Витягом з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб № 1355/02-2 від 08.04.11 р.

Позивач у справі визначив предметом позову виселення відповідача  з приміщень площею 2 274, 1 м2, що знаходяться за адресою вул. Бродівська, 53 в м. Тернопіль, шляхом звільнення вказаних приміщень від майна Медико-санітарної частини ВАТ „Тернопільський комбайновий завод" ,  забороні Медико-санітарній частині займати вищевказані приміщення та  стягнення  з відповідача неустойки за несвоєчасне повернення  майна у сумі  31 680 грн.,  3 % річних у розмірі 242, 88 гн.,   інфляційних  1146, 29 грн. та неустойки за несвоєчасну сплату  орендної  плати у розмірі 2 083,07 грн.   

В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

          Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася.

           У судовому засіданні встановлено, що 01 липня 2008 р. між позивачем TOB «Оранда ЛТД»(надалі - Орендодавець), в особі директора Касьян Галини Валентинівни, що діє на підставі Статуту, з одного боку, та Медико - санітарної частини ВАТ "Тернопільський комбайновий завод»(надалі - Орендар), в особі головного лікаря О.И. Біленького, що діє на підставі Положення) був укладений договір оренди №1, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, а саме приміщення площею 2 274, 1 кв. м. (надалі - Майно), що знаходиться за адресою: вул. Бродівська, 53 в м. Тернополі (приміщення поліклініки);

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 11 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

         Згідно ст.ст. 759, 762 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачевi майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмiр якої встановлюється договором найму.  Плата за користування майном може вноситися за вибором сторiн у грошовiй або натуральнiй формi. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомiсячно, якщо iнше не встановлено договором.

            Згідно з ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

           Відповідно до ч. 2,3 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь якому разі погодити предмет, ціну та строк договору.

           Тобто, норми даних статей визначають обов'язковість досягнення згоди між сторонами як по істотних умовах договору, так і по умовах визначених сторонами істотними при укладенні договору. Дані умови договору після їх укладення стають однаково обов'язковими для сторін і у сукупності утворюють зміст договору.

Відповідно до п.4 статті 1 Закону України “Про оренду державного та комунального майна", далі –Закон, оренда майна інших форм власності регулюється положеннями цього Закону, якщо інше не передбачено законодавством України та договором оренди.

Укладений між сторонами договір оренди не містив застережень щодо виключення можливості регулювання відносин за згаданим Законом, а тому до даних правовідносин  суд застосовує також положення Закону.

Частиною 1 ст. 12 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

З огляду на наведене, суд вважає за доцільне зазначити, що укладений між сторонами договір є договором оренди, підписання договору свідчить про те, що при його укладенні між сторонами була досягнута згода по всім істотним умовам необхідним для договору оренди.

Згідно з ч. 1 ст. 761 ЦК України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Як встановлено з матеріалів справи, 26.03.2008 року між ВАТ "Тернопільський комбайновий завод" та ТОВ "Торговий дім Тернопільський комбайновий завод" укладено договір купівлі –продажу поліклініки на 600 відвідувачів, що розташована у місті Тернополі по вул. Бродівській №53. Згідно до договору купівлі-продажу від 22.04.2008 року товариство з обмеженою відповідальністю "Оранта ЛТД" придбало у ВАТ "Тернопільський комбайновий завод" приміщення поліклініки на 600 відвідувачів, що розташована у місті Тернополі по вул. Бродівській №53.

Кожен із учасників правочину у встановленому законом порядку був  створеним та зареєстрованим, набув цивільних прав та обов'язків через свої органи (ст.80,92 ЦК України), тобто наділений необхідним обсягом цивільної дієздатності; у відповідності до ст.209, 657 ЦК України правочини нотаріально посвідчені та пройшли державну реєстрацію; контрагентами досягнуто всіх істотних умов, що є обов'язковими для договорів купівлі-продажу нерухомого майно і наведені у главі 54 ЦК України; право власності продавця на нерухомий об'єкт засвідчувався правовстановлюючими документами та відомостями органу державної реєстрації; жодного обтяження щодо даного об'єкту на час його продажу у встановленому порядку зареєстровано не було, тощо.

Згідно до статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вищезазначені факти також встановлені в рішенні господарського суду Тернопільської області від 23.05.09р. у справі №14/8-193 за позовом прокурора   м. Тернополя в  інтересах держави в особі Фонду державного майна України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, вул. Танцорова, 11, м. Тернопіль,  про визнання неправомірним включення поліклініки на 600 відвідувачів (медико-санітарної частини), яка знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Бродівська, 53 до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства "Тернопільський комбайновий завод»та  визнання недійсним договору купівлі-продажу поліклініки від 22.04.2008 року, укладеного між ТОВ "Торговий дім Тернопільський комбайновий завод" та  ТОВ "Оранда ЛТД" і посвідченого 22.04.08 року приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Береш Л.І., яким в позові відмовлено, і яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.12.2010 р.

У відповідності до п. 10.1 Договору№1 від 01 липня 2008  його дія припиняється 31.12.2008 р.

Згідно із п. 5.22 Договору, Орендар за ЗО (тридцять) календарних днів до закінчення строку оренди, зобов'язаний письмово повідомити Орендодавця про намір переукласти Договір оренди на новий строк.

У відповідності до п. 5.7 даного Договору, передбачено, що у разі закінчення строку дії Договору, Орендар зобов'язаний, повернути орендоване майно Орендодавцю в стані не гіршому ніж той, в якому майно було прийняте Орендарем, з урахуванням нормального зносу, за актом приймання-передачі.

У зв'язку з закінченням договору оренди  TOB „Оранда ЛТД" 26.12.2008 р. та 12.01.2009 р. надіслало Медико-санітарній частині ВАТ „Тернопільський комбайновий завод" повідомлення про припинення дії Договору 31.12.2008 р. та вимогу по закінченні вказаного терміну негайно звільнити відповідне приміщення та передати його за актом приймання-передачі TOB „Оранда ЛТД".

Згідно із ч.1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний повернути наймодавцеві майно у стані, в якому воно було одержане, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Нормами ст. 391 Цивільного кодексу України встановлено, що власник  майна  має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином, на час розгляду спору у суді договірні відносини між сторонами по справі з приводу оренди, приміщення площею 2 274, 1 м2, що знаходяться за адресою вул. Бродівська, 53 в м. Тернопіль припинили своє існування, а відтак відповідач займає його за відсутності на те передбачених законом підстав.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами у справі виникли зобов'язання за договором найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, і в установлений строк.

Відповідно до  договору оренди  № 1 від 01 липня 2008 року орендна плата обумовлена сторонами в п. 3.2 договору і складає 3000 грн. в місяць;   відповідно до п. 3.1 –Орендна плата нараховується Орендодавцем щомісячно в строк до 15 числа поточного місяця.

Згідно представленого позивачем розрахунку  відповідачу нараховано  заборгованість  по орендній платі в розмірі 18 000 грн. за період з 01.07.2008 року по 31.12.2008 року

Отже, як підтверджується розрахунком заборгованості поданим позивачем і не спростовано відповідачем належними та допустимими доказами, за останнім на час подання позову до суду числиться заборгованість по орендній платі в сумі 18 000 грн., а тому з огляду на наведене позовні вимоги в частині стягнення орендної плати в сумі 18 000 грн. підлягають до задоволення, як обґрунтовані заявлені та підтверджені документально.

Статтею 549 Цивільного кодексу України зазначено,  що неустойкою (штрафом,  пенею) є грошова сума або інше майно, які  боржник повинен передати кредиторові у  разі  порушення  боржником  зобов'язання.

           Пенею є  неустойка,  що  обчислюється  у  відсотках  від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день  прострочення виконання.

Згідно ч.  2  ст.  551  Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума,  її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

          Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

          У  відповідності до п. 9.5 Договору, за не повернення в строк з вини Орендаря орендованого майна, Орендар сплачує неустойку в розмірі 1% від річного розміру орендної за кожний день прострочення.

А також п.9.6 Договору сторони передбачили, що у випадку невнесення плати в строки, встановлені даним договором, орендар сплачує неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невнесеного платежу за кожний день прострочення.

Згідно розрахунку позивача неустойки за несвоєчасне повернення  майна становить 31 680 грн.  та  неустойка за несвоєчасну сплату  орендної  плати становить 2 083,07 грн.  і підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені  та підтверджені документально.

Крім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.

Згідно розрахунку позивача інфляційні витрати за період  з 15.07.08 року ( наступний день після кінцевої дати сплати  орендної плати) по 30.03.09 року (день подання уточнення позовних вимог) становить 1146,29 грн. та 3% річних за період  з  15.07.08 року ( наступний день після кінцевої дати сплати  орендної плати) по 30.03.09 року (день подання уточнення позовних вимог)  становить 242,88 грн.

Враховуючи, що сторони повинні належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання, відповідачем по справі Медико-санітарною  частиною ВАТ  „Тернопільський комбайновий завод", своєчасно не була погашена заборгованість, а тому сума боргу підлягає відшкодуванню з урахуванням трьох процентів річних в сумі   242,88 грн.. та інфляційних в сумі 1146,29 грн..

     Державне мито та інші судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.ст. 44,49 ГПК України.

      Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 11, 16,54,80, 92,204, 209, 391, , 526, 530, 549, 551, 611,625, 629, 638, 639,  759, 760, 761,762 Цивільного кодексу України, статтями 20, 180, 193,283 ГК України ,  статтями 1,12 Закону України „ Про оренду державного та комунального майна", статтям 1,2,22,29,33,44,49, 75,77,82, 84, 116,117 ГПК України господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Виселити Медико-санітарну  частину Відкритого акціонерного товариства „Тернопільський комбайновий завод" з приміщень площею 2 274, 1 м2, що знаходяться за адресою вул. Бродівська, 53 в м. Тернопіль, шляхом звільнення вказаних приміщень від майна Медико-санітарної частини Відкритого акціонерного товариства „Тернопільський комбайновий завод" та заборонити Медико-санітарній частині займати вищевказані приміщення.

3. Стягнути з Медико-санітарної частини Відкритого акціонерного товариства  “Тернопільський комбайновий завод”, м. Тернопіль, вул. Бродівська, 53, ідентифікаційний код 0397104 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Оранда ЛТД”, м. Біла Церква, вул. Петра Запорожця, 361 Київської області, ідентифікаційний код 35518508) –18 000 грн.  заборгованості по орендній платі, 31 680 грн. - неустойки за несвоєчасне повернення  майна, 242, 88 грн. 3 % річних, 1146, 29 грн.  інфляційних , 2 083,07 грн.   неустойки за несвоєчасну сплату  орендної  плати, 316,52 грн. в повернення сплаченого державного мита та 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

               На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня його підписання через господарський суд Тернопільської області.

5.Повне рішення складено та підписано 14 червня 2011 року .

Суддя                                                                                          М.Є. Півторак