Постанова

від 27.04.2011 по справі 2а-1078/11/12/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 квітня 2011 р. 12:40

Справа №2а-1078/11/12/0170

Окружний  адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., при секретарі Лиган М.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу  

за позовом   Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК          

до   Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейд-Крим"              

про стягнення заборгованості у сумі 1608,58грн

за участю представників:

           від позивача – не з’явився;

           від відповідача – не з’явився;

           Суть спору: Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі                    м. Сімферополя АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротрейд-Крим» 1608,58грн. заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та по фінансовим санкціям, нарахованим за неподання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку в строки встановлені законодавством.

          Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.01.11р. відкрито провадження по адміністративній справі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, день та місце його проведення був повідомлений належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника.     

Відповідач заперечення на позов до суду не надіслав, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим.

Суд зазначає. що при вирішенні цієї справи він керувався положеннями нормативних актів у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування визначались у Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03р. №1058-IV.

Згідно ст. 1 Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення заборгованості зі сплати страхових внесків та прийняття позивачем рішення про застосування фінансових санкцій) страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із  законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Ст. 3 Закону визначала, що Пенсійний фонд і юридичні особи є суб'єктами системи пенсійного забезпечення в Україні.

Відповідно до ч.2 ст. 5 Закону виключно цім Законом визначався порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.

Страхувальники були зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний  базовий звітний період, не пізніше  ніж через 20 днів із дня закінчення цього періоду (ч. 6 ст. 20 Закону).

Згідно з ч. 6 ст. 17 Закону, страхувальник був зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

На підставі п.2.1 «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 26-1 від 05.11.2009 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2009 за № 1136/17152, з 1 січня 2010 року страхувальники, крім осіб, зазначених в пунктах 2.2 - 2.4 цього розділу, формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду.

Згідно з розрахунком страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за червень 2010 року, поданим в порядку звітності, за відповідачем утворилась заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 311,52грн. (а.с. 7-8).

Відповідно до абз. 8 ч.3 ст. 106 Закону України №1058 у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Частиною 1 статті 21 Закону було встановлено, що органи Пенсійного фонду вели облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходження страхових внесків, створювали і забезпечували функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб, здійснювали облік коштів Накопичувального фонду на накопичувальних пенсійних рахунках. Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовувались відомості, що надходили зокрема від роботодавців.

Підпунктом 1 пункту 1.3 Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування затверженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.06.04р. № 7-6 (що діяв на момент прийняття позивачем рішення про застосування фінансових санкцій) було передбачено, що страхувальник один раз на рік до 1 квітня поточного року згідно із затвердженим графіком подає до територіального органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації комплект документів первинної звітності до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб за попередній рік.

В пункті 5 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» було зазначено, що за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовувались в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення — у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ч. 13 ст. 106 Закону встановлено, що про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Відповідно до ч. 14 ст. 106 Закону суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків, зокрема шляхом звернення до суду з позовом про стягнення.

За ненадання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до органів Пенсійного фонду, в строки встановлені законодавством, позивачем були прийняте рішення №907 від 03.08.10р. про застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 1297,06грн. (а.с. 5), яке було отримано останнім, про що свідчить підпис у поштовому повідомленні (а.с.6).

Відповідно до ч.3 ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»  Управлінням була виставлена відповідачу вимога про сплату боргу №Ю-1351 від 06.08.10р, яка була отримані відповідачем, про що свідчить підпис у поштовому повідомленні (а.с.12).

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважались простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. (ч. 2         ст. 106 Закону).

Відповідно до абз. 5, 6 п. 7 Розділу 7 Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями, внесеними Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, Законом України від 7 квітня 2011 року N 3205-VI, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та фінансових санкцій, нарахованих за неподання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку в строки встановлені законодавством, загалом становить 1608,58грн.  

Відповідно до ст. 71 КАС України відповідач не надав доказів сплати ним зазначеної заборгованості.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити.

Керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротрейд-Крим» (АР Крим, м. Сімферополь, пров. Гавена, 4, ОКПО 35409051) на користь Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим 1608,58грн. заборгованості

У разі неподання  апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі проголошення відповідно до ст. 160 КАС України вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні , або, у разі проголошення постанови у відсутності особи, яка бере участь у справі – з дня отримання нею копії постанови).

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.  

Суддя                                                                Котарева Г.М.