Постанова

від 30.05.2011 по справі 11297/10/1570

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

    

Справа № 11297/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2011 року

25 травня 2011 року                                                                                                                     м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді                                   Марина П.П.,

при секретарі                                            Полторак І.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси до комунальної установи «Міська стоматологічна поліклініка №2», комунальної установи «Міська лікарня №5», третя особа  - ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 20 036, 96 грн., -

                                                          ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до комунальної установи «Міська стоматологічна поліклініка №2», комунальної установи «Міська лікарня №5», третя особа  - ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 20 036, 96 грн. Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що в порядку контролю було перевірено пенсійні справи та проведено перевірку довідки про заробітну плату від 07.07.2004 року № 232, видану комунальною установою “Міська стоматологічна поліклініка №2”, на підставі якої нараховувалася пенсія ОСОБА_1. Актом перевірки встановлено, що довідка про заробітну плату № 232 від 07.07.2004 року, на підставі якої ОСОБА_1 нараховувалася пенсія, містить в собі недостовірні відомості, в зв’язку з чим відбулася надмірна виплата пенсії в сумі 20 036, 96 грн. Управління пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси звернулося листом до комунальної установи “Міська стоматологічна поліклініка №2” з пропозицією відшкодувати надміру виплачених коштів в добровільному порядку, проте відповідач відповідь на адресу позивача не надав та надмір виплачені кошти не сплатив, в зв’язку з чим позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму надмірно сплачених коштів.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача  - комунальної установи “Міська стоматологічна поліклініка № 2” проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на п. 43 Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування»від 25.11.2005 року № 22-1 де закріплено, що право особи на одержання пенсії встановлюється на підставі всебічного, повного, об’єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію та вважає, що перевірка документів, які подала ОСОБА_1 була проведена позивачем не належним чином.

Відповідач в своїх запереченнях та поясненнях не заперечує проти того, що помилка в довідці була допущена при видачі довідки про заробітну плату № 232 від 07.07.2004 року з вини комунальної установи “Міська стоматологічна поліклініка № 2”.  

Представник відповідача -  комунальної установи «Міська лікарня №5»заперечував проти задоволення позову в повному обсязі з підстав наведених представником комунальної установи “Міська стоматологічна поліклініка №2” в запереченнях та додав, що відповідно статуту КУ «Міська лікарня №5»головний лікар установи не несе відповідальність за фінансово господарську діяльність інших комунальних установ, що обслуговуються централізованою бухгалтерією.

Третя особа  ОСОБА_1 до судового засідання не з'явилася,  подала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пунктів 1, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, а також забезпечує збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення.

Згідно з пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 за № 442/6730, (далі - Положення про Управління Фонду) управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Таким чином, Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі в м. Одеси, реалізуючи свої завдання та функції в правовідносинах з фізичними та юридичними особами виступає як суб’єкт владних повноважень, який здійснює владну компетенцію.

Відповідно до ст. 23 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Отже, орган Пенсійного фонду має право звертатися до суду у випадку виникнення спору з правовідносин за Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року

З зазначених підстав, спір, що виникає між фізичними, юридичними особами та органами Пенсійного фонду України, у тому числі стосовно стягнення сум переплат пенсій, є публічно - правовим та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року всі відносини, які виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

Судом встановлено, що ОСОБА_1  перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду в Приморському районі м. Одеси  та отримує пенсію за віком відповідно Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року,  про що не заперечувалось сторонами в судовому засіданні.

12.07.2004 року ОСОБА_1  звернулася до позивача про здійснення перерахунку пенсії за віком з більшого заробітку, що підтверджується її заявою, яка знаходиться в матеріалах справи (а.с.6). Для обчислення пенсії було застосовано заробітну плату за період 01.09.1990 року по 31.09.1995 року на підставі довідки про заробітну плату від 07.07.2004 року №232 виданою комунальною установою “Міська стоматологічна поліклініка №2”(а.с 12).

Відповідно до п. 38 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування»від 25.11.2005 року № 22-1 орган, що призначає пенсію, має право в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість видачі документів для призначення (перерахунку) пенсії.

Судом встановлено, що 21.04.2010 року на підставі ст. 64 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року, відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року № 121/2001 Управлінням пенсійного фонду України у Приморському районі м. Одеси, перевірено деякі пенсійні справи, в тому числі пенсійну справу ОСОБА_1 та проведено зустрічну перевірку довідки про заробітну плату останньої, виданої комунальною установою “Міська стоматологічна поліклініка №2” для призначення пенсії.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 21.04.2010 року перевірки правильності виданих довідок про заробітну плату, які направлялись в Управлінням пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси (а.с. 13).

Перевіркою встановлено, що довідка від 07.07.2004 року №232  за період з 01.09.1990 року по 31.09.1995 року, видана комунальною установою “Міська стоматологічна поліклініка №2” про зарплату для обчислення пенсії ОСОБА_1 (а.с. 12) не відповідає даним її особових рахунків у зв’язку з тим, що  не вірно переведені суми заробітної плати в гривні.

За результатами перевірки комунальною установою “Міська стоматологічна поліклініка №2” була видана нова довідка про розмір заробітної плати ОСОБА_1 від 21.04.2010 року № 251 (а.с.11), на підставі якої був здійснений перерахунок пенсії, раніше нарахованої Управлінням пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси на підставі довідки наданої в 2004 році та встановлено, що розмір надміру виплаченої пенсії складає 20 036, 96 грн. Щодо розміру надмірно сплаченої пенсії у відповідача заперечень немає.

Судом встановлено, що відповідачем у добровільному порядку не сплачено суму переплати пенсії ОСОБА_1, у зв’язку з чим на підставі ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивач звернувся до суду.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" довідки про заробітну плату видаються підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Суд зазначає, що після проведення позивачем перевірки та встановлення, що в довідках про зарплату для обчислення пенсії ОСОБА_1 від 07.07.2004 року №232 за період 01.09.1990 року по 31.09.1995 рік зазначені недостовірні дані, відповідачем  визнані зазначені обставини, надано нову довідку, в якій вказано дійсний розмір заробітної плати ОСОБА_1.

Отже, суд приходить до висновку, що наданням нової довідки відповідач фактично визнав свою вину у виникненні переплати пенсії ОСОБА_1.

Згідно рішення Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про утримання сум  пенсій, надміру виплачених пенсіонеру внаслідок зловживань з його сторони від 31.08.2010 року №641, вбачається, що з ОСОБА_1 утримуватимуться суми переплати в розмірі 20 % пенсії щомісячно до повного погашення (а.с.80).

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Згідно зі приписами ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

З огляду на викладене, суд вважає що відповідач діяв необґрунтовано, зазначивши недостовірні відомості в довідці про зарплату для обчислення пенсії ОСОБА_1 від 07.07.2004 року №232 за період 01.09.1990 року по 31.09.1995 рік, що спричинило переплату пенсії в розмірі 20 036, 96 грн.

З дослідженої в судовому засіданні відомості про відрахування від 25.05.2011 року по розрахунковому рахунку ОСОБА_1 вбачається, що залишок суми заборгованості відповідача перед Управлінням Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси становить 18 563,12 грн.(а.с.104). За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 18 563,12 грн.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює  докази,  які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому,  всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів суд вважає, що позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування своїх позовних вимог в частині стягнення заборгованості у сумі 18 563,12 грн., в іншій частині позовних вимог у зв’язку зі сплатою даної заборгованості ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 70, 71, 79, 86, 94, 158 –163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси до комунальної установи «Міська стоматологічна поліклініка №2», комунальної установи «Міська лікарня №5»,  третя особа  - ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 20 036, 96 грн. – задовольнити частково.

           Стягнути з комунальної установи «Міська стоматологічна поліклініка №2» (код ЄДРПОУ 02008394, юридична адреса: 65000,  м. Одеса, вул. Приморський бульвар, 6) заборгованість на користь Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси у сумі 18563,12 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до  адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Повний текст постанови складено та підписано суддею  30 травня 2011 року