Ухвала

від 17.03.2008 по справі 10-95/2008

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 10-95/2008 р

Справа

№ 10-95/2008 р.                                                Головуючий у І інстанції - Демченко

Л.М.

Категорія

-  санкція                                                                      

Доповідач - Оседач М.М.

     У Х В А Л А

 І М Е

Н Е М      У К Р А Ї Н И

17 березня 2008 року               

колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду

Чернігівської області  в складі:

головуючого

судді - Оседача М.М.

суддів

- Гром Л.М., Козака В.І.

з

участю прокурора -  Коржоса С.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в

м. Чернігові справу за апеляцією обвинуваченого ОСОБА_1. на постанову

Бобровицького районного суду Чернігівської області від 13 лютого 2008 року, -

                                       В

С Т А Н О В И Л А:

Цією постановою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1,

зареєстрованого в АДРЕСА_2, громадянина України, з неповно-середньою освітою,

не одруженого, не працюючого, раніше судимого,

обвинуваченого у скоєнні злочину,

передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України,

обрано запобіжний захід у вигляді взяття під

варту.

Органами досудового слідства ОСОБА_1.

обвинувачується в тому, що він 23 січня 2008 року близько 2 год. ночі, за

попередньою змовою з ОСОБА_2 та невстановленою особою, з метою вчинення

крадіжки, проникли в магазин № 75 Бобровицького МСТ, який розташований в с.

Марківці, Бобровицького району по вул. П. Зубка 9, звідки таємно викрали

товарно-матеріальні цінності на загальну суму 1 686 грн. 19 коп.

Обираючи запобіжний захід у вигляді взяття

під варту, місцевий суд виходив з того, що ОСОБА_1. обвинувачується у вчиненні

тяжкого злочину, не має постійного місця проживання, характеризується

негативно, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, а тому

перебуваючи на волі може ухилитись від слідства та суду, перешкодити

встановленню істини по справі, продовжувати злочинну діяльність.

Зі змісту апеляції вбачається, що

обвинувачений не погоджується з таким рішенням суду і прохає скасувати або

змінити відносно його обраний запобіжний захід на більш м'який - підписку про

невиїзд, посилаючись на стан свого здоров'я. 

Заслухавши доповідача, думку прокурора про

необхідність залишення апеляції без задоволення, перевіривши матеріали

кримінальної справи та доводи апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для

її задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1.

13 лютого 2008 року пред'явлено обвинувачення за ст. 185 ч. 3 КК України,

тобто, вчинення таємного викрадення чужого майна поєднаного з проникненням в

приміщення.

Обираючи запобіжний захід у вигляді взяття

під варту ОСОБА_1., суд в повній мірі виконав вимоги ст. 148 КПК України, а

саме те, що запобіжний захід застосовується з метою запобігти спробам ухилитися

від слідства та суду, продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення

виконання процесуальних дій.

Характер обвинувачення - вчинення крадіжки

майна з проникненням у приміщення -, за який міра покарання може бути

призначена більш ніж 3 роки, а сам злочин віднесений до категорії тяжких. Окрім

цього, ОСОБА_1. не має постійного місця проживання, характеризується з

негативної сторони та раніше притягувався до кримінальної відповідальності.

Наведене свідчить, що при іншому запобіжному заході не буде забезпечена належна

процесуальна поведінка обвинуваченого.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає

правильним застосування до ОСОБА_1. найбільш суворого запобіжного заходу.

        Підстав, які б свідчили про порушення

кримінально-процесуального законодавства при обранні міри запобіжного заходу

встановлено не було.

Керуючись ст.ст. 148, 165 -2, 382 КПК України, колегія

суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію ОСОБА_1. залишити без задоволення, а

постанову Бобровицького районного суду Чернігівської області від 13 лютого 2008

року щодо ОСОБА_1 про обрання йому запобіжного заходу - взяття під варту - без

змін.

    С У Д Д І:

М.М. Оседач                       Л.М. Гром                               В.І. Козак