Постанова

від 21.09.2006 по справі 3/231-30/69а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/231-30/69А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

21.09.06                                                                                           Справа№ 3/231-30/69А

Господарський суд Львівської області в складі:

судді   Н.Мороз

при секретарі  С.Печений

За позовом:    Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до  відповідача:  ТзОВ „Львівська металургійна компанія”

про стягнення: 2739 грн.

                                                      Представники:

  від позивача  - Бондарець М.А-предст.

  від відповідача –Божко Ю.Л-предст.

Сторонам права та обов”язки   роз”яснено у відповідності до ст.ст.49,51 КАС України.

  Суть спору:

          У відповідності до ч.1 п.7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, заяви у справах щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести виправлення в актовий запис цивільного стану (глави 29-32 і 36 Цивільного процесуального кодексу України 1963р.), позовні заяви у господарських справах, що віднесені цим Кодексом до адміністративної юрисдикції, а також апеляційні, касаційні скарги (подання), заяви (подання) про перегляд судових рішень у зв”язку з ново виявленими та винятковими обставинами у таких справах, подані і не розглядаються до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

    Позовні вимоги заявлено Львівським обласним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів до  ТзОВ „Львівська металургійна компанія”, м.Львів про стягнення  2739 грн. адміністративно-господарських санкцій.

     Для об”єктивного та всестороннього  вирішення спору, розгляд справи відкладався ухвалою суду від  07.09.2006р.

       Представник позивача позовні вимоги підтримав, позов просить задоволити.

Відповідач  в  судове  засідання  з”явився, вимог ухвали суду не виконав.   

           Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд встановив наступне:

     У відповідності до ст.19 ЗУ “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”   для підприємств, установ, організацій встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового  складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік- у кількості одного робочого місця.  

      У відповідності до поданого відповідачем звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005р. (в матеріалах справи), який було подано до Львівського обласного відділення  Фонду соціального захисту інвалідів та прийнятий Фондом, середньооблікова чисельність працівників на підприємстві в 2005 році складала 14 чоловік, проте, відповідачем не виконано норматив по створенню  робочих місць, оскільки не було працевлаштовано жодного інваліда.  

                    Відповідачем не подано доказів про те, що ним  інформувалися відповідні служби про потребу в робочих місцях для  працевлаштування  інвалідів і, як засвідчує лист-інформація  Шевченківського районного центру зайнятості м.Львова № 442/05 від 10.03.2006р.,  відповідач з метою  працевлаштування інвалідів у  2005 році  не звертався.

У відповідності до вимог ч.1 ст.238 ГК,  за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, до суб”єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб”єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

За вимогами чинного законодавства,  для підприємств, установ, організацій, на  яких працює від 8 до 15 осіб,  розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі  половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, відповідно до ст.20 ЗУ “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”. Як зазначається у розрахунку, поданому позивачем, розмір  санкцій складає  2739 грн.

Доказів сплати вказаних санкцій відповідач в судове засідання не представив.

 Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, не спростовані відповідачем  і підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст.19,20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, ст.238 ГК України, ст.ст.17,86,158-163 КАС України, господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

      1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з  ТзОВ „Львівська металургійна компанія”, м. Львів, вул. Базарна, 50/23        ( р/р 260084251 в ЛФ ВАТ АБ „Укргазбанк”, МФО 325967, ЄДРПОУ 30706786):

-на користь Львівського обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів, м.Львів, вул.Маланюка,6 (р/р 31216230600002 в УДК у Львівській області, МФО 825014, ЗКПО 23949066) – 2739 грн. адміністративно-господарських санкцій;

-в  доход  держбюджету - 27 грн.39к. держмита.

          Постанова набирає законної сили  у відповідності до вимог ст.254 КАС України і              може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС  України.

Суддя                                                                                                       Мороз Н.В.