Рішення

від 25.09.2006 по справі 17/178-06-6772

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/178-06-6772

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" вересня 2006 р.Справа  № 17/178-06-6772

За позовом:        Приватного підприємства  “Полісток”

до  відповідача: Кілійської міської Ради Одеської області         

про визнання недійсною додаткової угоди до  договору оренди

                                                  Суддя Зуєва Л.Є.

П р е д с т а в н и к и :

Від позивача:       Пак  О.І.  - повірений;

Від відповідача:   не зявився;

Суть спору: позивач поросить суд визнати недійсною з моменту укладання  додаткову угоду до  договору оренди від 20.10.2000 р., укладеного між сторонами по справі, оскільки цю угоду укладено за відсутністю ряду істотних умов, а саме: не зазначено дати укладення додаткової угоди та правових документів, на підставі яких діяли сторони; не зазначено обєкту оренди; не обумовлено умов та порядку сплати орендної плати; не зазначено юридичних адрес сторін і банківських реквізитів , а крім цього  позивач вважає що прийняття будь-яких доповнень чи змін до договору  оренди  від 20.10.2000 р. можливо тільки за наявності  прийняття Кілійською міською радою відповідного рішення, яке  стосовно цієї додаткової угоди сесією Кілійської міської ради не приймалось.

Відповідач в засідання суду не зявився , відзив на позов не надав, хоча  належним чином  двічі  був належним чином  повідомлений  про день та час проведення  судового засідання по справі, що підтверджується  наявними в матеріалах справи  повідомленнями  про вручення  поштового відправлення від 13.07.2006р. та 11.08.2006р.,у звязку з чим справа розглядається  за наявними в ній матеріалами в порядку, передбаченому ст.75 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши  пояснення представників сторін , суд встановив:

20.11.2000 між сторонами по справі був укладений договір оренди комунального майна строком на 10 років до 20.10.2010р.  У відповідності до п.1.1. договору Кілійська міська Рада Одеської області доручила, а  ПП “Полісток” прийняло  на себе  зобовязання по виконанню наступних робіт: управління,  водозабезпечення споживачів, поточний ремонт розвідних мереж, насосних станцій міського  водопроводу Кілійської міської Ради Одеської області за рахунок абонентів, здійснення послуг за договорами з юридичними та фізичними особами по водозабезпеченню, установка приборів  по обліку водоспоживанню,  підключення до  розвідних  мереж та  прокладку нових  трубопроводів по замовленню населення. Договір оренди комунального майна від 20.11.2000р. був підписаний  з обох сторін уповноваженими особами - головою Кілійської міської Ради та директором ПП “Полісток” та завірений печатками цих підприємств.

Рішенням № 157-ХХІІІ-17 від 09.11.2000р. “Про реформування Кілійського виробничого управління комунального господарства” з оперативного управління Кілійського ВУКГ вилучені інженерні комунікації, приміщення комунальної  власності Кілійської міської Ради, а також основні і обігові кошти та передані ПП “Комунтранс”, ПП ”Водопровод” та ПП ”Полісток”. Пунктом 3.2 зазначеного рішення  виконкому  Кілійської  міської ради доручено скласти договір на оперативне управління інженерних комунікацій, споруд, оренду основних коштів з зазначеними приватними підприємствами, у тому числі і  з ПП “Полісток” .

Однак п.3.2. зазначеного рішення виконаний не був, оскільки договір оренди з ПП “Полісток” не укладався оскільки вже раніше був укладений договір оренди комунального майна від 20.10.2000р.

Рішенням  Кілійської міської Ради  від 27.12.2000р. №176-ХХІІІ–18 був затверджений акт приймання - передачі основних фондів та обігових коштів від Кілійського ВУКГ приватним підприємством “Полісток”, згідно якого основні фонди Кілійського ВУКГ було передано позивачу в безоплатне користування на підставі рішення № 157-ХХІІІ-17 від 09.11.2000р.

У 2002р. (число та місяць у документі не зазначені) між Кілійською міською Радою  та ПП “Полісток” була укладена  додаткова угода до договору оренди від 20.10.2000р., в якій зазначено, що в договір оренди комунального майна  включена орендна плата  в сумі 2000 грн. щомісячно,  при цьому ця додаткова угода є невідємною частиною договору  оренди та вступає в силу з 01.06.2000р.

Не погоджуючись з умовами та підставами додаткової угоди до договору оренди від 20.10.2000р. позивач звернувся до суду з позовною заявою до Кілійської міської Ради    про визнання додаткової угоди недійсною. При цьому позивач 06.09.2006р. звернувся  до суду з клопотанням про поновлення строку позовної давності з підстав, викладених у клопотанні.

Відповідач в судове засідання не зявивя, відзив на позов не надав, хоча належним чином був повідомлені про день та час  проведення судових засідань по справі,  про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, у звязку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст.75 ГПК України.

Дослідивши обставини справи  та надані докази суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних правових підстав.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що між сторонами по справі 20.10.2000р. був укладений договір оренди, який за своїм змістом, метою  та  за своєю юридичною природою є фактично договором підряду, а тільки назва договору та назва сторін цього договору визначає цей договір договором оренди, тому для врегулювання спірних правовідносин між сторонами за цим  договором повинні використовуватися  правила  глави 28 ЦК України

У відповідності до п. 1  розяснення ВАСУ № 02-5/111 від 12.03.1999р. “Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням угод недійсними” вирішуючи питання про визнання угод недійсними суд повинен  встановити наявність тих обставин, з якими закон повязує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, дотримання  встановленої форми угоди, у чому конкретно складається неправомірні дії сторони та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 41 ЦК України, який діяв на момент укладання  додаткової угоди,  угодами визнаються дії громадян та організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових прав та обовязків. Відносно правовідносин, які склалися між сторонами по справі, то підставою їх виникнення в даному випадку є договір від 20.10.2000р. Зазначений договір  має усі умови, необхідні для укладання угоди - право та  дієздатність сторін, їх правомочність, виражена у письмовій формі волевиявлення обох  сторін. Однак назва та форма договору, підписаного сторонами, не відповідає його змісту.

Основним та найважливішим документом, на підставі якого ПП „Полісток” отримало право володіння та користування основними та оборотними засобами колишнього ВУКГ є рішення Кілійської міської ради від 09.11.2000р. за №157-ХХХ111-17. Саме на виконання цього рішення був складений  акт прийому-передачі майна. При цьому, слід зазначити, що на підставі договору оренди від 20.10.2000р. відповідний акт прийому-передачі майна не складався. Прийнятим сесією міської ради рішенням була встановлена безоплатна передача майна. Таким чином прийняття будь-яких доповнень та змін до договору оренди від 20.10.2000р., на думку суду, можливе лише за умови їх відповідності рішенню сесії  міської ради від 09.11.2000р.та шляхом їх затвердження на засіданні сесії міської ради. Рішення сесії є чинним будь-яких змін та доповнень до нього Кілійською міською радою Одеської області не приймалось.

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, щодо визначення питання правомочності підписання головою міської ради додаткової угоди до договору оренди від 20.10.2000р. наступне.

Так, у відповідності із ч. 1 ст.10 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 року № 280/97- ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні  громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України  цим та іншими законами. Статтею 26 цього Закону встановлена виключна компетенція сільських, селищних, міських рад .Цією же нормою передбачений перелік питань, що вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної та міської ради, до яких у тому числі належать питання прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення (п31); затвердження договорів, укладених сільським, селищним, міським головою від імені ради , з питань, віднесених до її виключної компетенції(п.43).

З огляду на приведені законодавчі норми суд доходить висновку про те, що термін „управління майном” за своєю сутністю включає до себе питання як і передачі майна в оренду так і передачі в оперативне управління. Враховуючи викладене, всі питання, які стосуються передачі комунального майна в оренду або оперативне управління  знаходяться у виключної компетенції міської ради. Отже, з наведеного можна зробити висновок про те, що всі питання, якими врегульовані правовідносини сторін стосовно управління та оренди комунального майна повинні вирішуватися за попередньої згодою Кілійської міської ради Одеської області або за умови їх подальшого затвердження.

Підсумовуючи наведене, суд вважає, що підписання додаткової угоди між головою ради та ПП ”Полісток”, якою змінювались умови надання відповідачу комунального майна, повинно було бути погоджено з Кілійською міською радою Одеської області до підписання вказаної угоди або затверджено радою після її підписання. Висновок суду підтверджується вимогами ст.42 Закону України ”Про місцеве самоврядування в Україні”, якою передбачені повноваження сільського, селищного, міського голови. Так пунктом 16 цієї законодавчої норми встановлено, що голова укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради.

Як вбачається з матеріалів справи, подальшого затвердження міською радою додаткового погодження до договору оренди від 20.10.2000.р. не відбулося, що свідчить про зміну головою ради умов не лише договору оренди, а і змісту прийнятого сесією рішення. Фактом підписання додаткової угоди до договору оренди від 20.10.2000.р. голова Кілійської міської ради Одеської області фактично змінив рішення сесії в частині безоплатної передачі ПП “Полісток” обєктів ВУКГ, незважаючи на обовязковість виконання прийнятого сесією рішення органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами.

Враховуючи викладене, суд встановив, що додаткова угода була підписана головою Кілійської міьської ради Одеської області з перевищенням повноважень, які йому надані Законом України ”Про місцеве самоврядування в Україні”.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 ЦК УРСР від 18.07.1963 р.(із змінами та доповненнями, які діяли на час укладання додаткової угоди до договору оренди від 20.10.2000.р.) недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

Вищенаведені вимоги найшли також своє підтвердження і в положеннях ЦК України від 16.01.2003р.№ 435 (далі по тексту ЦК України). Так, відповідно до ч. 1 ст.203ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. В свою чергу, згідно ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною(сторонами) вимог, які встановлені ч.1 ст.203 цього Кодексу.

Крім цього,  в порушення вимог ст. 153 ЦК України (1963р.), додаткову угоду було укладено за відсутністю ряду істотних умов, а саме: не зазначено дати укладення додаткової угоди та правових документів, на підставі яких діяли сторони; не зазначено обєкту оренди; не обумовлено умов та порядку сплати орендної плати; не зазначено юридичних адрес сторін і банківських реквізитів.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, у зв'язку з чим у разі недійсності правочину кожна із сторін забов'язана другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Однак оскільки розглядом матеріалів встановлено, що на виконання зазначеної угоди позивачем не були сплачені будь-які кошти за користування майном, а передача майна відбулась за договором оренди комунального майна від 20.11.2000р., укладеним між сторонами по справі строком на 10 років до 20.10.2010р., який є діючим на час розгляду справи у суді, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

З урахуванням обставин справи суд дійшов висновку щодо поважності пропуску строку позовної давності, у звязку з чим клопотання  позивача про поновлення цього строку вважає обґрунтованим та таким,  що підлягає задоволенню.

 Таким чином, суд керуючись ч.1 ст.203,ч.1 ст.215 ЦК України, визнає додаткову угоду, яка була укладена між головою Кілійської міської ради та директором ПП ”Полісток”” до договору оренди від 20.10.2000р. такою, що не відповідає вимогам закону, у зв'язку з чим остання підлягає визнанню недійсною з моменту її укладання.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача , згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати додаткову угоду до договору оренди від 20.10.2000р., укладену між Кілійською міською Радою Кілійського району Одеської області та ПП “Полісток ”   –недійсною з моменту її укладання.

3.          Стягнути з Кілійської міської Ради Кілійського району Одеської області / 68300, Одеська область, м. Кілія, вул. Леніна, 57, п/р 25425002807001 в АКБ “Імексбанк” м.Одеса, МФО 328384, код ЄДРПОУ 25426148 / на користь приватного підприємства “Полісток” / 68300, Одеська область, м. Кілія, вул. Першотравнева, 64, п/р 260029104 в ООФ “Аваль”, МФО 328351, код ЄДРПОУ 31130173 / 85 грн. /вісімдесят пять грн. 00 коп./ - держмита; 118 грн. /сто вісімнадцять грн.00 коп./ - послуги ІТЗ судового процесу.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Накази видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя                                                                                       Зуєва Л.Є.