Постанова

від 19.09.2006 по справі 4/289-06-7166а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/289-06-7166А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"19" вересня 2006 р.Справа  № 4/289-06-7166А

Господарський суд Одеської області у складі :

Суддя:                          Літвінов С.В.

При секретарі:           Бочкова М.О.

За участю представників сторін:

Від позивача: Яри ловець Д.А. за довіреністю; Куцакові І.Т. за довіреністю ; Кушпіль А.В. за довіреністю

Від відповідача: Седлачек В.Є. за довіреністю; Васильченко О.В. за довіреністю

          Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом  Державної установи „Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в Одеській області про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ: Державна установа „Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області” надана позовну заяву до відповідача про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення № 00002113323/0 від 10.07.06р..

            Позивач надав уточнення позовним вимог та просить суд визнати нечинним податкове повідомлення –рішення № 00002113323/0 від 10.07.06р..

          Відповідач надав заперечення на позовну заяву, в якому просить в задоволенні позовних вимог відмовити з підстав викладених у запереченнях.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив :

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в Одеській області за результатами документальної перевірки було складено акт   № 177/13.32-3/00485227/12  від 04.07.2006 р. на підставі якого було прийнято податкове повідомлення-рішення №00002113323/0 від 10.07.2006 р. згідно з яким Державну інспекцію з карантину рослин зобов”язано сплатити податок на додану вартість за надання послуг обов”язковість яких встановлена законодавством.

Позивач з податковим повідомленням-рішенням №00002113323/0 від 10.07.2006 р. і Актом „Про результати докуметальної невиїзної (камеральної ) перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість” № 177/13.32-3/00485227/12  від 04.07.2006 р. не погоджується тому звернувся до господарського суду Одеської області про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення № 00002113323/0 від 10.07.06р..

Відповідач - Спеціалізована державна податкова інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі з позовними вимогами не погоджується з тих підстав, що оскаржуване повідомлення-рішення є законним і обґрунтованим. Відповідач у своєму відзиві на позов зазначає, що позивач не є органом держаної виконавчої влади і не підпадає під дію п.п.3.2.6. Закону України “Про податок на додану вартість” і тому повинен сплачувати податок на додану вартість. Акт на підставі якого прийнято повідомлення-рішення відповідач вважає складеним згідно з діючим законодавством.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі слідуючього:

Згідно Положення про Державну службу з карантину рослин України, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 11 грудня 2003 року № 439, Державна служба з карантину рослин України відповідно до Закону України «Про карантин рослин»є органом, що здійснює державне управління у сфері карантину рослин і є державною службою.

Термін „державна служба” Законом України  "Про державну службу" від 16.12.1993 N 3723-XII визначено як „професійну діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.”

Згідно з розпорядженням Кабінету міністрів України від 12.07.2005 р. №241-р  „Про віднесення посад працівників органів Державної служби з карантину рослин до відповідних категорій посад державних службовців” працівники Державної установи „Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області” є державними службовцями.

Функції та повноваження держаних інспекторів з карантину рослин встановлено в Законі України “Про карантин рослин”, Положенні „Про державну службу з карантину рослин України”, ст. 2382 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Із поданих в судове засідання матеріалів встановлено, що 10.07.2006 р. на підставі Акту “Про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість”  № 177/13.32-3/00485227/12  від 04.07.2006 р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі  було прийнято повідомлення-рішення №00002113323/0 про стягнення податкового зобов'язання з урахуванням фінансових санкцій з Державної установи “Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області” за порушення п.п. 3.1.1.п.п.3.2.6.п.п. 4.1. п.п.7.3.1. Закону України “Про податок на додану вартість”, п.п. 17.1.4. Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” в сумі 512246,70 грн.

Як свідчать матеріали справи з 01.01.2006р. позивач при наданні послуг застосовував розцінки на інспектування підкарантинних матеріалів та платних послуг без податку на додану вартість, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України  №  953 від 24.11.1993 р. “Про розцінки на інспектування підкарантинних матеріалів, платних послуг підприємствам, організаціям та громадянам”. Тобто споживачам державні платні послуги надавались без податку на додану вартість.

Також у відповідності до ст. 113 Конституції України, Закону України  "Про державну службу" від 16.12.1993 N 3723-XII, Закону України «Про карантин рослин»від 30 червня 1993 року №3348-ХІІ, Положення про Міністерство аграрної політики України від 07.06.2000р. №772/200, Положення про Державну службу з карантину рослин України від 11 грудня 2003 року № 439 Державна установа “Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області” є державним органом виконавчої влади.

Кошти за надані платні послуги, які отримує позивач, поступають до Державного бюджету, зокрема його безпосередньої складової частини спеціального фонду.

Крім вищезазначеного відповідачем також допущено порушення п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР та вимоги Наказу Головної Державної податкової інспекції від 10 серпня 2005 року № 327 «Про затвердження Порядку оформлення наслідків невиїзних документальних, виїзних планових і позапланових перевірок з питань додержання податкового, валютного та іншого законодавства».

Відповідач не надав доказів обґрунтування своїх висновків викладених в Акті “Про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість”  № 177/13.32-3/00485227/12  від 04.07.2006 р.

Посилання відповідача на те, що послуги які надає позивач повинні оподатковуватись податком на додану вартість безпідставні в силу того, що позивач не утримував зі споживачів послуг податок на додану вартість і він є органом державної виконавчої влади та на нього розповсюджується дія п.п. 3.2.6. п. 3.2. ст.3 Закону України “Про податок на додану вартість” згідно з якою він не сплачує податок на додану вартість.

           Позивач надав уточнення позовним вимог та просить суд визнати нечинним податкове повідомлення –рішення № 00002113323/0 від 10.07.06р..

          Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються, т.я. спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним.

              За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі .

Керуючись   ст.ст. 94, 158-163  КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В  :

1.          Позов задовольнити у повному обсязі ;

2.          Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №00002113323/0 від 10.07.2006 р. Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі  стосовно стягнення податкового зобов'язання з урахуванням фінансових санкцій з Державної установи “Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області” за порушення податкового законодавства в сумі 512246,70 грн.

Постанова може бути оскаржена в порядку ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

             Постанова набирає законної  сили у порядку ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Постанова підписана 28.09.06р.

                 Суддя                                                                                 Літвінов С.В.