Рішення

від 09.06.2011 по справі 7/93/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.u a

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

09 червня 2011 р. Справа 7/93/2011/5003

за позовом: Чернівецько ї районної спілки споживчих товариств,

до: Моївського споживчо го товариства, с.Моївка, Черн івецький район, Вінницька об ласть

про стягнення 8 925,01 грн.

Головуючий суддя Банась ко О.О.

Cекретар судового засіданн я Кислиця Л.С.

Представники

позивача : ОСОБА_1. - п редставник, довіреність б /н від 16.05.2011 року, паспорт сер ія НОМЕР_2 виданий 28.05.2007 року .

відповідача: ОСОБА_2 - головний бухгалтер, довірен ість б/н та б/д, пас порт серія НОМЕР_1 виданий 29.08.1997 року.

ВСТАНОВИВ :

23.05.2011 року на адресу суду н адійшла позовна заява Чернів ецької районної спілки спож ивчих товариств про стягненн я з Моївського споживч ого товариства заборговано сті у розмірі - 7445 грн. 00 коп., інфл яційні втрати у розмірі - 1138 грн . 89 коп., 3 % річних у розмірі - 341 грн . 12 коп., 102 грн. 00 коп. державного м ита та 236 грн. 00 коп. - витрат на ін формаційно-технічне забезпе чення судового процесу.

Ухвалою від 24.05.2011 року за вказ аним позовом порушено провад ження у справі № 7/93/2011/5003 та призн ачено до розгляду на 09.06.2011 року.

09.06.2011 року представником М оївським ССТ подано письм ове пояснення в якому останн ій зазначає, що станом на 08.06.2011 р оку заборгованості по позиці перед Чернівецькою райспожи вспілкою немає. Як зазначає о станній 20.09.2007 року отримано поз ику в розмірі 20000 грн., за яку в 2007 році сплачено - 1400 грн., в 2008 році - 14 973 грн., в 2009 році - 2 700 грн., в 2010 році - 7 200 грн., в 2011 році - 4400 грн., в тому чи слі 1600 грн. після порушення про вадження у справі.

Під час судового розгляду с прави не застосовуються техн ічні засоби звукозапису в зв 'язку з тим, що учасниками суд ового процесу не заявлено кл опотання про фіксування судо вого процесу технічними засо бами.

Розглянувши подані докуме нти і матеріали, заслухавши п ояснення представників стор ін, з'ясувавши фактичні обста вини на яких ґрунтується поз ов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справ и і вирішення спору по суті су дом встановлено наступне.

20.09.2007 року між Чернівецькою р айспоживспілкою та Моївс ьким споживчим товариств ом укладено договір № 3 безпр оцентної позики згідно п.п.1.1, 2. 1, 4.1 Договору райспоживспілка зобов'язується надати спожи вчому товариству фінансову д опомогу у сумі 20000,00 грн. строком на 24 місяці.

Згідно з п.3.2 Договору фінанс ова допомога надається у без готівковому порядку шляхом п ереказу грошових коштів на п оточний рахунок Відповідача .

Як вбачається з платіжного доручення № 95 від 20.09.2007 року, яке міститься в матеріалах спра ви, з особового рахунку Черні вецького РСС № 260063461821 на реєстра ційний рахунок Моївськог о ССТ № 26000055313284, код 302689, Ощадбанк у м. Могилів-Подільс ьк МФО 362157 перераховано заг алом 20000,00 грн..

Відповідно до п. 5.1 Договору Моївське сільське спож ивче товариство зобов'язуєть ся повертати фінансову допом огу щомісячно до 10 числа в роз мірі 835, 00 грн., починаючи з жовтн я 2007 року по вересень 2009 року.

За посиланням позивача за д оговором № 3 від 20.09.2007 року відпо відачу було перераховано 20000,00 грн., останній в свою чергу час тково виконав умови договору та повернув фінансову допом огу у сумі 12555,00 грн..

В зв'язку з тим, що відповіда ч не розрахувався в повному о бсязі за отриману фінансову допомогу позивач звернувся з відповідним позовом до суду .

Разом з тим, як встановлено судом, на момент вирішення сп ору по суті після порушення п ровадження у справі відповід ач частково погасив свою заб оргованість перед позивачем , в підтвердження чого суду на дано платіжні доручення № 291 в ід 25.05.2011 року на суму 600,00 грн. та № 293 від 03.06.2011 року на суму 1000,00 грн. як ими підтверджується факт пог ашення відповідачем боргу пе ред позивачем на загальну су му 1600 грн..

Таким чином відповідач ча стково погасив заборгованіс ть перед позивачем вже після звернення останнього до суд у.

Як наголошено в п.3 Роз'яснен ня Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року № 02-5/612 "Про д еякі питання практики застос ування статей 80 та 81 Господарс ького процесуального Кодекс у України" господарський суд припиняє провадження у спра ві у зв'язку з відсутністю пре дмета спору (пункт 1-1 статті 80 Г ПК) зокрема у випадку припине ння існування предмета спору , якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегул ьованих питань.

Відсутність предмета спор у означає відсутність спірно го матеріального правові дношення між сторонами.

Враховуючи викладене, суд д ійшов висновку про те, що між с торонами відсутній спір щодо стягнення заборгованості в сумі 1600 грн., а тому провадження у цій частині підлягає припи ненню згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК Укр аїни.

Відносно позовної вимоги п ро стягнення заборгованості суд зауважує наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні п рава та обов'язки виникають і з дій осіб, що передбачені акт ами цивільного законодавств а, а також із дій осіб, що не пер едбачені цими актами, але за а налогією породжують цивільн і права та обов'язки, й серед п ідстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, п ередбачає договори та інші п раво чини.

Як зазначено в ст.174 Господар ського кодексу України, госп одарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господа рського договору та інших уг од, передбачених законом, а та кож з угод, не передбачених за коном, але таких, які йому не с уперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільно го кодексу України зобов'яза нням є правовідносини, в яком у одна сторона (боржник) зобов 'язана вчинити на користь дру гої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплат ити гроші тощо) або утриматис я від певної дії, а кредитор ма є право вимагати від боржник а виконання його обов'язку. Та ке ж положення містить і ст.173 Г осподарського кодексу Украї ни, в якій зазначено, що господ арським визнається зобов'яза ння, що виникає між суб'єктом г осподарювання та іншим учасн иком (учасниками) відносин у с фері господарювання з підста в, передбачених цим Кодексом , в силу якого один суб'єкт (зоб ов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинит и певну дію господарського ч и управлінсько-господарсько го характеру на користь іншо го суб'єкта (виконати роботу, п ередати майно, сплатити грош і, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а і нший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредито р) має право вимагати від зобо в'язаної сторони виконання ї ї обов'язку.

Беручи до уваги зміст право відносин, які склались між ст оронами та характер взятих н ими зобов'язань, суд дійшов ви сновку про те, що між сторонам и виникли правовідносини з д оговору позики, регулювання яких здійснюється в параграф і 1 "Позика" глави 71 "ПОЗИКА. КРЕД ИТ. БАНКІВСЬКИЙ ВКЛАД", ст.ст.1046 -1053 ЦК України.

Статтею 1046 ЦК України передб ачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) п ередає у власність другій ст ороні (позичальникові) грошо ві кошти або інші речі, визнач ені родовими ознаками, а пози чальник зобов'язується повер нути позикодавцеві таку ж су му грошових коштів (суму пози ки) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей аб о інших речей, визначених род овими ознаками.

Згідно ст.1049 ЦК України позич альник зобов'язаний повернут и позикодавцеві позику (грош ові кошти у такій самій сумі а бо речі, визначені родовими о знаками, у такій самій кілько сті, такого самого роду та так ої самої якості, що були перед ані йому позикодавцем) у стро к та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернен ня позики або цей строк визна чений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повер нена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'яв лення позикодавцем вимоги пр о це, якщо інше не встановлено договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може б ути повернена позичальником достроково, якщо інше не вста новлено договором.

Позика вважається поверну тою в момент передання позик одавцеві речей, визначених р одовими ознаками, або зараху вання грошової суми, що позич алася, на його банківський ра хунок.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК Укра їни якщо позичальник своєчас но не повернув суму позики, ві н зобов'язаний сплатити грош ову суму відповідно до статт і 625 цього Кодексу. Якщо позича льник своєчасно не повернув речі, визначені родовими озн аками, він зобов'язаний сплат ити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка н араховується від дня, коли ре чі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення по зикодавцеві, незалежно від с плати процентів, належних йо му відповідно до статті 1048 цьо го Кодексу.

Згідно зі ст.526 Цивільного ко дексу України, ст.193 Господарс ького кодексу України зобов' язання має виконуватися нале жним чином відповідно до умо в договору та вимог цих Кодек сів, інших актів цивільного з аконодавства, а за відсутнос ті таких умов та вимог - відпов ідно до звичаїв ділового обо роту або інших вимог, що звича йно ставляться.

Одностороння відмова від з обов'язання або одностороння зміна його умов не допускаєт ься, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Ци вільного кодексу України, ч.7 с т.193 Господарського кодексу Ук раїни).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщ о у зобов'язанні встановлени й строк (термін) його виконанн я, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як було зазначено в договор і сторони передбачили, що під приємство зобов'язано провес ти розрахунок до 20.09.2009 року.

Відповідно до ст.527 Цивільно го кодексу України боржник з обов'язаний виконати свій об ов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інш е не встановлено договором а бо законом, не випливає із сут і зобов'язання чи звичаїв діл ового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язан ні має право вимагати доказі в того, що обов'язок виконуєть ся належним боржником або ви конання приймається належни м кредитором чи уповноважено ю на це особою, і несе ризик на слідків непред'явлення такої вимоги.

Частиною 1 статті 625 ЦК Україн и встановлено, що боржник не з вільняється від відповідаль ності за неможливість викона ння ним грошового зобов'язан ня.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу про стягнення боргу в розмірі 5445,00 г рн. правомірною та обґрунтов аною з огляду на що задовольн яє її в повному обсязі.

Також судом розглянуто вим оги позивача щодо стягнення з відповідача 1138,89 грн. ін фляційних втрат та 3% річних в сумі 341,12 грн. за результа тами чого суд дійшов наступн их висновків.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного ко дексу України, боржник вважа ється таким, що прострочив, якщо він не приступив до вик онання зобов'язання або не ви конав його у строк, встановл ений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, зг ідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання а бо виконання з порушенням ум ов, визначених змістом зобо в'язання (неналежне виконанн я).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК Укра їни боржник, який прострочив виконання грошового зобов'я зання, на вимогу кредитора зо бов'язаний сплатити суму бор гу з урахуванням встановлено го індексу інфляції за весь ч ас прострочення, а також три п роценти річних від простроче ної суми, якщо інший розмір пр оцентів не встановлений дого вором або законом.

Таким чином суд вважає, що в имоги щодо стягнення 3% річних , інфляційних втрат є правомі рними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинного законодавства.

Перевіркою розрахунку 3% річ них та інфляційних втрат суд ом виявлено помилки в арифме тичних розрахунках проведен их позивачем, які призвели до отримання невірних кінцевих сум інфляційних втрат та 3 % рі чних.

Так, судом в результаті пере рахунку отримано 1302,88 грн. інфл яційних втрат, що є більшим ні ж визначив позивач (1138,89 грн.) в з в'язку з чим позов в цій частин і підлягає задоволенню в зая вленому позивачем розмірі, о скільки визначення періодів , суми заборгованості є виклю чною прерогативою позивача.

Провівши перерахунок 3 % річ них судом отримано 334,72 грн., що є меншим ніж вказав позивач в з в'язку з чим в стягненні 06,40 грн . 3 % річних слід відмовити як за явлених безпідставно.

Відмовляючи в стягненні ча стини 3 % річних суд зауважує, щ о проводив перевірку розраху нку в межах періодів визначе них позивачем (01.10.2009 року - 31.03.2011 ро ку) та відповідно суми боргу (7 445,00 грн.).

При цьому судом встановлен о, що позивачем невірно визна чено кількість днів простро чення, яка загалом склала 547 дн ів, позаяк позивач вказав 559 дн ів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК У країни особа, яка порушила зо бов'язання, несе відповідаль ність за наявності її вини (ум ислу або необережності), якщо інше не встановлено договор ом або законом. Особа є невину ватою, якщо вона доведе, що вжи ла всіх залежних від неї захо дів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність св оєї вини доводить особа, яка п орушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарс ького процесуального кодекс у України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на під ставі яких господарський суд встановлює наявність чи від сутність обставин, на яких ґр унтуються вимоги і заперечен ня, а також інші обставини, які мають значення для правильн ого вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Госпо дарського процесуального ко дексу України докази подають ся сторонами та іншими учасн иками судового процесу. Обст авини справи, які відповідно до законодавства повинні бу ти підтверджені певними засо бами доказування, не можуть п ідтверджуватися іншими засо бами доказування. Господарсь кий суд оцінює докази за свої м внутрішнім переконанням, щ о ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному роз гляді в судовому процесі всі х обставин справи в їх сукупн ості, керуючись законом. Ніяк і докази не мають для господа рського суду заздалегідь вст ановленої сили. Визнання одн ією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторон а обґрунтовує свої вимоги аб о заперечення для господарсь кого суду не є обов' язковим .

За змістом статті 33 Господа рського процесуального коде ксу України, обов'язок доказу вання та подання доказів роз поділяється між сторонами, в иходячи з того, хто посилаєть ся на юридичні факти, які обґр унтовують його вимоги і запе речення.

Всупереч наведеним вище но рмам та вимогам суду відпові дач не подав до суду жодного д оказу в спростування позовни х вимог позивача щодо стягне ння боргу, 3 % річних, інфляційн их втрат тощо в тому рахунку д оказів проведення розрахунк ів (платіжні доручення, випис ки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до при буткових касових ордерів).

За таких обставин позовні в имоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням п рипинення провадження в част ині стягнення основного борг у в сумі 1600,00 грн. та часткової ві дмови в стягненні 3 % річних.

Витрати на держмито та витр ати на інформаційно-технічне забезпечення судового проце су підлягають віднесенню на відповідача відповідно до с т. 49 ГПК України.

09.06.2011 року у справі оголошено вступну та резолютивну част ину рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 25, 29, 32, 33, 34, 35, 36, 43, 44, 45, 46, ч.ч.1, 2, 5 ст. 49, ст.ст.75, п.11, ч. 1 ст. 80, 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити ч астково.

2. Стягнути з Моївсько го споживчого товариства , вул.Леніна, 75-А, с.Моїв ка, Чернівецький район, Ві нницька область, 24133 - (інформац ія про реквізити - ідентифіка ційний код - 01742873) на користь Чер нівецької районної спілки сп оживчих товариств, вул.Лен іна, 181, смт.Чернівці, В інницька область, 24100 - (інформа ція про реквізити ідентифіка ційний код - 20108633) - 5445 грн. 00 коп. основного боргу, 334 г рн. 72 коп. 3% річних, 1138 грн. 89 к оп. інфляційних втрат, 101 грн. 93 коп. - відшкодування в итрат пов' язаних зі сплатою державного мита та 235 грн. 83 к оп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне заб езпечення судового процесу.

3. Провадження в частині стягнення 1600,00 грн. основн ого боргу припинити відповід но до п. 11 ч. 1, ст. 80 ГПК України.

4. В стягненні 06,40 грн. 3 % річн их відмовити.

5. Видати наказ в день наб рання рішенням законної сили .

Суддя Банасько О.О.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відпо відно до вимог ст.84 ГПК Україн и 14 червня 2011 р.

віддрук. 1 прим.:

1 - до справи.