Рішення

від 19.09.2006 по справі 20-7/174

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-7/174

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"19" вересня 2006 р. справа № 20-7/174

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”в особі Севастопольської філії  (99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, 21)

до:Приватного підприємства “Скутельник”(99011, м.  Севастополь,  вул. Партизанська, 9)

простягнення заборгованості за Договором №1506 від 28.09.2001 в сумі 343,08 грн., з яких: 309,66 грн. –основний борг, 21,45 грн. –індекс інфляції, 7,77 грн. - 3% річних, 4,20 грн. –пеня.

Суддя Г.П. Ілюхіна

Представники:

Від позивача:Шевченко В.О., представник, довіреність №3785 від 16.12.2006;

Від відповідача:не з'явився

Суть спору:

06.07.2006 позивач звернувся з позовними вимогами до відповідача малого приватного підприємства „Лана” про стягнення заборгованості за Договором №1506 від 28.09.2001 в сумі 343,08 грн., з яких: 309,66 грн. –основний борг з травня по листопад 2005 року, 21,45 грн. –індекс інфляції, 7,77 грн. - 3% річних, 4,20 грн. –пеня, з посиланням на ст 36 Закону України “Про телекомунікації”, ст. 625 Цивільного кодексу України (арк. с. 3-4).

Відповідач явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив, вимоги ухвал суду від 07.07.2006 та 17.07.2006 не виконав, відзиву, заперечень на позов, витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору та доказів поважності  причини  нез'явлення у судове засідання не надав.

Згідно Довідки Управління статистики в місті Севастополі та п. 1.1 Статуту мале приватне підприємство „Лана” перейменовано в приватне підприємство “Скутельник” (арк. с. 70, 87).

Ухвалою суду від 21.07.2006 в порядку ст. 24 Господарського процесуального кодексу України суд здійснив заміну неналежного відповідача на належного - приватне підприємство “Скутельник”, так як перейменування здійснено 09.12.2005 до пред'явлення позову - розгляд справи почато заново (арк. с. 72-73).            

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, позивачем надані докази, що підтверджують обставини, якими обґрунтовані позовні вимоги.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представника позивача, суд, -

в с т а н о в и в:

З`ясовані наступні обставини:

-          28.09.2001 між відкритим акціонерним товариством “Укртелеком” в особі Севастопольської філії  та малим приватним підприємством “Лана” (з 09.12.2005 - приватне підприємство “Скутельник”) був укладений Договір №1506. (арк. с. 9-14);

-          Відповідно до п. 1 Договору, предметом даного договору є надання послуг зв'язку перерахованих в додатку 1, 4, безоплатних послуг, перерахованих в додатку 2;

-          Відповідно до п. 7.1 Договору, строк дії договору –з дня підписання - 5 років;

-          Відповідно до розділу 4 Договору, споживач оплачує послуги електрозв'язку з розрахункового рахунку за наданими рахунками. Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня отримання рахунку, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Позивач виконував свої обов'язки належним чином.

Відповідач зобов'язання за договорами виконував неналежним чином, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем за період з травня по листопад 2005 року в сумі 309,66 грн., на яку позивачем нараховані штрафні санкції.

Суд вважає вимоги позивача таким, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.03, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання Цивільним кодексом України чинності, тобто після 01.01.04.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав i обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Правовідносини між сторонами не припинені в порядку, встановленому ст. ст. 216-223 Цивільного кодексу України в редакції 1963 року, у зв'язку з чим суд при розгляді спору керується Цивільним кодексом України в редакції 2003 року.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Оскільки на час розгляду справи заборгованість за надані за договором №1506 від 28.09.2001 послуги в розмірі 309,66 грн. не сплачена, суд вважає вимоги позивача про стягнення суми основного боргу, такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частині другої ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна прийняти вci міри, необхідні для належного виконання зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційного відшкодування та 3% річних, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми інфляційного відшкодування в poзмipi 21,45 грн. та 3 % річних в poзмipi 7,77 грн. підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 546, 549, пункту 3 ст.611 Цивільного кодексу України та пункту 5.8 Договору, у paзi порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у paзi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 3-4 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в poзмipi, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу i не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пеня, згідно розрахунку Позивача складає 4,20 грн. Розрахунок перевірений судом,   здійснений з урахуванням норм чинного законодавства, позовна вимога в цій частині визнана судом такою, що підлягає задоволенню.

Таким чином, з приватного підприємства “Скутельник”  на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Севастопольської філії  підлягає стягненню 343,08 грн., з яких: 309,66 грн. - основний борг, 21,45грн. - індекс інфляції, 7,77грн. - 3% річних, 4,20грн. –пеня.

Відповідач не надав доказів погашення заборгованості.

Все вище перелічене дає суду право для висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

При таких обставинах, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає  на відповідача витрати позивача по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3-4 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст. ст. 525, 526, 546, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 22, 24, 33, 34, 44, 49, 75, 77, 82-85, 115, 116  Господарського процесуального кодексу України,  суд,  –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з приватного підприємства “Скутельник”  (99011, м. Севастополь, вул. Партизанська, 9, р/р 26006226 в СФ АППБ "Аваль", МФО 324504, ідентифікаційний код 19003277) на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Севастопольської філії (99011, м. Севастополь, вул. Г. Петрова, 15, р/р 2600418 в СФ АППБ "Аваль", МФО 324504 ідентифікаційний код 01190103) основну заборгованість в сумі 309,66грн., 21,45грн. - індекс інфляції, 7,77грн. - 3% річних, 4,20грн. - пені, 102,00 грн. –державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                                          Г .П. Ілюхіна

Рішення оформлено і підписано

в порядку статті 84 ГПК України

21.09.2006.