20-8/217
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"27" вересня 2006 р. справа № 20-8/217
За позовом Приватного підприємства “Арагон” (83018, місто Донецьк, вулиця Радянської Армії, будинок 91)
до відповідача: Малого приватного підприємства “Вир-Юг” (99041, місто Севастополь, вулиця Жидилова, 32/45)
про стягнення заборгованості на суму 138655,76 грн.,
суддя Ткаченко М.І.
за участю представників:
від позивача - Клюєвська М.Л., довіреність № 1 від 3 серпня 2006 року;
від відповідача - не з`явився;
Суть спору: Приватне підприємство “Арагон”(далі ПП “Арагон”) звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Малого приватного підприємства “Вир-Юг”(далі МПП “Вир-Юг” про стягнення 138655,76 грн. (у тому числі основний борг –138053,92 грн., 3 процента річних 601,84 грн.).
Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань відповідно до договору № 03/051 про постачання вугілля від 3 травня 2006 року.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справ був повідомлений належним чином, своїм правом, передбаченим статтями 22, 59 Господарського процесуального кодексу України не скористувався, відзив на позов не представив, як і витребувані судом документи згідно ухвал суду від 26 липня, 3 серпня 2006 року.
Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає можливим розглянути спір у відсутність представника відповідача по наявним в справі матеріалам.
Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснені процесуальні права та обов'язки згідно статей 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухав представника позивача, дослідивши представлені докази, суд
В С Т А Н О В И В :
У відповідності з договором № 03/05/1 про постачання вугілля від 3 травня 2006 року укладеного між ПП ”Арагон” та МПП “Вир-Юг” перший поставив, а другий отримав вугілля марки АС(6-13) у загальній кількості 554,00 тонн на суму 141 270,000 грн. ,з врахуванням ПДВ та без урахування залізничного тарифу, а саме:
16 травня 2006 року прибули та були розвантажені вагони № № 66817974, 62654884, 63416564, 66176066, з вугіллям у кількості 69,00, тонн у кожному (залізничні квитанція відповідно № № 384670 - 384673), вантажоутримувачем була КЕЧ Новоград-Волинського району, код утримувача 6850, станція призначення Новоград-Волинський, Південно-Західної залізниці, код станції 348002.
18 травня 2006 року прибули та були розвантажені вагони № № 67654541, 67172270, 60926847, з вугіллям у кількості 69,00, тонн у кожному і вагон № 65886004 з вугіллям у кількості 71,00 тон. (залізничні квитанція відповідно № № 384674 - 384677), вантажоутримувачем було Київське КЕУ, код утримувача 2663, станція призначення Бориспіль, Південно-Західної залізниці, код станції 322604.
Вартість однієї тони продукції, яка була поставлена, склала 255,00 грн. з урахуванням ПДВ.
Відповідно до пункті 4,1, 6,1 Договору поставка здійснювалася на умовах FCA. Станція відправлення вказувалась відповідачем. Оплата за продукцію за залізничний тариф на перевезення мали сплачуватися відповідачем позивачу протягом 5 банківських днів з моменту надання товаросупровідних документів –залізничної накладної.
Оскільки претензій у встановленому порядку щодо якості та кількості поставленої продукції не надходило, виклик представників постачальника та вантажовідправника не проводився, позивач направив на адресу відповідача весь пакет документів для здійснення оплати, у тому числі: рахунок № 12/051 від 12 травня 2006 року на загальну суму 85821,60 грн. з ПДВ (у тому числі оплата за вугілля у сумі 70380,00 грн., та оплата за залізничний тариф –15441,60 грн.) та рахунок № 13/05/1 від 13 травня 2006 року на загальну суму 83426,40 грн. з ПДВ (в тому числі оплата за вугілля у сумі 70890,00 грн. та оплату за залізничних тари ф –12536,40 грн.)
Відповідач здійснив часткову оплату, перерахував на рахунок позивача грошові кошти за залізничний тариф на загальну суму 31332,00 грн., що підтверджуся платіжним дорученням № 45 від 29 травня 2006 року.
6 червня 2006 року позивачу від відповідача за вихідним № 66/06 по факсу надійшла претензія в якій було зазначено, що у вагонах № № 66817974, 62654884, 63416564, 66176066, 67654541, 67172270, 60926847, 65886004, які були направлені в адресу КЕЧ Новоград-Волинського району і в Київського КЕУ при вивантаження цих вагонів було встановлено, що в нижній частині, приблизно дві третини піввагону заповнені глиновидною масою, що не відповідає вугіллю марки АС-6-13. За участю особливого складу КЕЧ Новоград-Волинського району та паливного складу Київського КЕУ було проведено відсортування зазначеної маси вугілля АС-6-13, навантаження її на автомобілі КАМАЗ та зважування на 30-тонних вагах типу 5042 РС-30ДЦ24Ас.
30 червня відповідач направив на адресу позивача листа під назвою “комерційний акт” в якому повідомив, що за наслідками огляду і контролю якості, при вивантаженні вагонів було встановлено, що вони заповнені глиновидною масою невідповідною нормам вимогам якості вугілля марки АС/(6-13) яка не пригідна для використання в котельних військових частин МО України. Відповідач запропонував позивачу провести перерахунок згідно пункту 3.1 договору № 03/05/1 від 3 травня 2006 року і змінити марку поставленої вугільної продукції на марку-Шлам.
Оскільки відповідач в добровільному порядку не погасив заборгованість по договору, це з`явилося підставою для позивача звернутися до господарського суду міста Севастополя за захистом порушеного права.
Позивач просить стягнути з відповідача 138655,76 грн., в тому числі суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції 138053,92 грн. та 3-х процентів річних 601,84 грн.
При вирішені даного спору суд виходить з наступного:
3 травня 2006 року ПП ”Арагон” та МПП “Вир –Юг” уклали договір № 03/05/1 про постачання вугілля.
Згідно пункту 1.1 договору продавець зобов'язаний поставити покупцю у власність, а покупець зобов'язаний прийняти і сплатити вугільну продукцію відповідно з якістю, кількістю і строком по цінам і на умовах передбачених в додатках на цього договору.
Відповідно до пункту 2.1 договору кількість і номенклатура продукції вказується в специфікаціях до цього договору. Кожна з специфікацій на продукцію являється невідємлимою частиною договору з моменту її підписання сторонами.
Згідно пункту 3.1 договору якість продукції, постачаємої по цьому договору повинна відповідати діючим на Україні ГОСТам і ТУ і обумовлюються в додатках до цього договору.
Відповідно до пункту 4.1 договору продукція постачається залізничним транспортом в справних люкових полувагонах приналежності України, відчищених від раніш перевози миз груздів. Умови FCA., станція відправлення в редакції ИНКОТЕРМС-2000.
Згідно пунктам 4.2.,4.3 договору продавець зобов'язаний поставити продукцію по адресу, вказаному покупцем додатково і попередньо. Строки поставки вказуються сторонами в додатках до договору.
Відповідно до пунктів 5.1, 6.1. договору ціни на продукцію вказуються в відповідних специфікаціях, яки являються невідємлимою частиною договору. Розрахунки за продукцію і залізничний тариф проводяться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 5 днів з моменту надання товаросупровідних документів.
Згідно з пунктом 7.4 договору прийомна продукції по якості проводиться на підставі сертифікату(посвідчення) якості і відповідно до Інструкції про порядок прийоми продукції виробнично-технічного призначення і товарів народного споживання по якості” Затвердженої Постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1996 року № П-7 з послідуючими змінами (далі Інструкція).
Відповідно до довідки ІСЦ ДП ”Донецька залізниця” за даними вагонної моделі ІСЦ Південно-Західної залізниці вагони № № 66817974, 62654884, 63416564, 66176066 прибули на станцію Новоград-Волинський, Південно-Західної залізниці 16 травня 2006 року і в той же день були розвантажені. Вагони 67654541, 67172270, 60926847, 65886004 прибули на станцію Бориспіль, Південно-Західної залізниці, 18 травня 2006 року і 19 травня 2006 року були розвантажені.
Згідно пункту 20 Інструкції у випадку коли ви клик представника відправника є необов'язковим перевірка якості продукції відбувається представником відповідної галузевої при відмові виділити представника чи його неявки за викликом утримувача перевірка відбувається за участю компетентного представника іншого підприємства або за участю компетентного представника громадськості підприємства утримувача, призначеного керівником підприємства з числа осіб, затверджених рішенням комітету професійної спілки цього підприємства або одностороннє підприємством утримувачем, якщо відправник надав згоду на одностороннє приймання продукції.
Відповідно до пункту 29 Інструкції у акті який складається за результатами прийомки продукції по якості який складається в день закінчення прийомки повинно буди зазначено: місце прийомки, місця роботи посади осіб, які беруть участь у перевірки, дата та номер документа щодо повноважень представників на участь у перевірки, номер та дата договору поставки продукції, дата прибуття продукції на станцію призначення, час видачі вантажу органом транспорту, час доставки на склад, умови зберігання до складання акту, детальний опис виявлених недоліків у продукції, їх характер, номери стандартів, технічні умови, по яких відбувалася перевірка якості продукції, чи був проведений відбір проб, висновки про характер виявлених дефектів продукції та причина їх виникнення.
Згідно з пунктом 26 Інструкції, у випадках, коли стандартами, технічними умовами для визначення якості продукції передбачено відбір проб (зразків), особи яки беруть участь у приманні продукції за якістю, зобов'язані відібрати зразки цієї продукції. Відбір зразків відбувається у точній відповідності з вимогами Національного стандарту України по вугіллю бурому, кам'яному, антрациту, горючим сланцям та вугільним брикетам - Методики відбору та підготовки проб до лабораторних випробувань ДСТУ 4096-2202 . У разі відбору проб особи, яки брали участь у їх відборі повинні скласти та підписати акт про відібрання зразків.
Як встановлено в при розгляді справи вищезазначені вимоги Інструкції утримувачем продукції на станціях призначення Новоград-Волинський і Бориспіль Південно-Західної залізниці виконані не були.
Відповідно до статті 193 Господарського Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526. Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок суми боргу –137916,00 грн., розрахунок суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції –138053,92 грн., та трьох процентів річних –601,84 грн. складений позивачем суд вважає вірним.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції –138053,92 грн., та трьох процентів річних –601,84 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 1386,56 грн. і витрати по інформаційно-технічному забезпеченню в сумі 118,00 грн.
Керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 525,526, 625 Цивільного кодексу України, статтями 20, 22, 49, 75, 77, 82-84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Малого приватного підприємства “Вир-Юг” (99041, місто Севастополь, вулиця Жидилова, 32/45, код ЄДРПОУ 324195) на користь Приватного підприємства “Арагон” (83018, місто Донецьк, вулиця Радянської Армії, будинок 91, код ЄДРПОУ 32757071) заборгованість в розмірі 138655,76 грн. (у тому числі основний борг з урахуванням встановленого індексу інфляції –138053,92 грн., трьох процентів річних –601,84 грн.), а також витрати по оплаті державного мита в сумі 1386,56 грн. і витрати по інформаційно-технічному забезпеченню процесу у розмірі 118,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Копії рішення направити сторонам.
Суддя Ткаченко М.І.
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 27.09.2006 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 161887 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Ткаченко М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні