Рішення

від 10.06.2011 по справі 5008/602/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

10.06.2011                                                                                 Справа  № 5008/602/2011

За позовом відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Київ в особі Цеху телекомунікаційних послуг №6 Закарпатської філії ВАТ „Укртелеком”, смт. Міжгір’я

ДО Центральної районної аптеки №24, смт. Міжгір’я  

ПРО стягнення суми 1155,56грн., в тому числі 1061,56грн. основного боргу за договором №38МО-382 від 30.12.2008р., 26,88грн. пені за несвоєчасний розрахунок, 49,19грн. інфляційних втрат та 17,93грн. річних

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача –ОСОБА_1 –представник за довіреністю від 29.03.2011р.

від відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Представник позивача просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі по мотивах, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість  наявними у справі матеріалами. У підтвердження своїх доводів вказує на порушення відповідачем договірних зобов’язань в частині своєчасності та повноти проведення платежів за отримані послуги.

Відповідач у судове засідання, яке відбулося 01.06.2011р., повноважних представників не направив не зважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду позовної заяви належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали господарського суду про порушення провадження у справі від 20.05.2011 року, що відповідає вимогам Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75.

Ухвалою суду від 01.06.2011р. розгляд справи було відкладено на 10.06.2011р., однак, відповідач повторно в судове засідання не з’явився, вимог ухвали суду від 20.05.2011р. та 01.06.2011р. не виконав, витребуваних судом матеріалів не подав, своїх уповноважених представників в засідання суду не направив.

Крім того, про належне повідомлення відповідача у справі про порушення провадження у справі свідчить також повідомлення про вручення поштового відправлення №25476498, з якого вбачається про своєчасне отримання представниками відповідача ухвали суду від 20.05.2011 року.

Враховуючи те, що мають місце докази належного повідомлення сторони про час та місце проведення судового засідання по розгляду позовної заяви, неявка

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 10.06.2011 року по справі № 5008/602/2011

представників відповідача не тягне перенесення розгляду справи на інші строки, в  зв’язку з чим суд вважає можливим відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними матеріалами та без участі представників відповідача.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши повноважних представників позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та подані заперечення, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

30 грудня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" та Центральною районною аптекою №24, смт. Міжгір’я  було укладено договір №38МО-382 на надання послуг електрозв'язку, згідно якого Укртелеком надає споживачу послуги електрозв’язку з встановлення телефонів, місцевого, міжміського та міжнародного зв’язку та інші послуги, а споживач - оплачує вартість робіт за установку телефонів та вартість послуг, які надаються.

Позивач стверджує, що за період з січня 2010 року по лютий 2011 року по телефонним номерам, які згідно Договору закріплені за споживачем, заборгованість по абонентній платі за користування телефонами, згідно розрахунку, склала 1061,56грн. Однак споживачем вартість наданих послуг не оплачувалась в повному обсязі.

У зв’язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов’язань, позивач просить стягнути з відповідача розмір пені, нарахованої у зв’язку з затримкою оплати наданих Відповідачеві послуг телефонного зв’язку у сумі 26,88грн.

Також вважає обґрунтованим розмір нарахованих інфляційних витрат на прострочену суму грошових зобов’язань згідно розрахунку становить 49,19грн. Розмір нарахованих трьох відсотків річних згідно розрахунку складає 17,93грн., які також просить стягнути  з відповідача в примусовому порядку.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що   заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов’язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 10.06.2011 року по справі № 5008/602/2011

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Пунктом 4.5 договору №38МО-382 передбачено обов’язок споживача оплачувати надані йому послуги до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим. Позивачем доведено порушення споживачем термінів здійснення оплати наданих йому послуг, у зв’язку з чим на день  подання позову виникла заборгованість у сумі 1061,56грн.

Факт наявності відповідного боргу наявними у справі матеріалами та позивачем підтверджено, а відповідачем не спростовано, у зв’язку з чим, вимога позивача про стягнення з відповідача суми 1061,56грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями, згідно статті  217 Господарського кодексу України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються частиною першої статті  230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що  боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно наданого позивачем розрахунку розмір нарахованих інфляційних витрат на прострочену суму грошових зобов’язань згідно розрахунку становить  49,19грн., а розмір нарахованих трьох відсотків річних згідно розрахунку складає 17,93грн.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 10.06.2011 року по справі № 5008/602/2011

Передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов’язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових  зобов’язань.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами статті 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з розрахунком трьох відсотків  річних у розмірі 17,93грн. та витрат пов’язаних з інфляційними процесами в сумі 49,19грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність  за  правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою  господарсько-правової відповідальності учасника господарських  відносин  є  вчинене  ним  правопорушення  у  сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними   санкціями    у   цьому   Кодексі   визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Одним із правових наслідків порушення зобов'язання, згідно ст. 611 Цивільного кодексу України є сплата боржником неустойки.

Згідно ст.36 Закону України «Про телекомунікації»у разі затримки оплати за надані послуги понад встановлені актами законодавства строки Відповідач повинен сплатити пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня за кожну добу затримки.

Розмір пені, нарахованої у зв’язку з затримкою оплати наданих Відповідачеві послуг телефонного зв’язку становить 26,88грн., вимоги про стягнення якої також підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 10.06.2011 року по справі № 5008/602/2011

сумі 102грн. витрат по сплаті державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Центральної районної аптеки №24, смт. Міжгір’я, вул. Шевченка, 95 (код ЄДРПОУ01977263) на користь відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Київ в особі Цеху телекомунікаційних послуг №6 Закарпатської філії ВАТ „Укртелеком”, смт. Міжгір’я (код ЄДРПОУ 25438186) суму 1155,56грн., в тому числі 1061,56грн. основного боргу за договором №38МО-382 від 30.12.2008р., 26,88грн. пені за несвоєчасний розрахунок, 49,19грн. інфляційних втрат та 17,93грн. річних, а також суму  102грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового  процесу.

За заявою позивача видати наказ на виконання рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського  процесуального  кодексу  України після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                             О.Ф. Ремецькі