Ухвала

від 14.06.2011 по справі 5016/1895/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5016/1895/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

УХВАЛА

14.06.11                                                Справа №  5016/1895/2011

Заявник: Комунальне підприємство Чорноморський сільський комунгосп, вул. Суворова, 126/1, с. Чорноморка, Очаківський район, Миколаївська область, 57515, код 32178519

про: банкрутство

ВСТАНОВИВ:

          10 червня 2011року  головою ліквідаційної комісії Чорноморського сільського комунгоспу подано заяву про банкрутство за ознаками ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Пункт 1 ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»встановлює, що провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно ч. 1 ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі –Закон) якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів,  така   юридична   особа   ліквідується   в   порядку, передбаченому  цим  Законом.  У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор  (ліквідаційна  комісія)   зобов`язані   звернутися   в господарський  суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.  У разі виявлення обставин,  зазначених у абзаці першому  цієї частини,  після  прийняття  рішення  про  ліквідацію  до створення ліквідаційної  комісії   (призначення   ліквідатора)   заява   про порушення   справи   про  банкрутство  подається  власником  майна боржника (уповноваженою ним особою).

У відповідності до ч. 5 ст. 7 Закону боржник зобов`язаний в місячний строк звернутися до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення зазначених у цієї частині Закону обставин, зокрема, якщо задоволення вимог одного кредитора або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Згідно з вимогами чинного законодавства, тільки після оцінки вартості наявного майна боржника, в порядку ст. 60 Господарського кодексу України, публікації комісією з припинення юридичної особи повідомлення в порядку ст. 105 Цивільного кодексу України для виявлення кредиторів, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства, складання проміжного ліквідаційного балансу можливо з`ясувати питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів та можливе звернення до господарського суду, після закінчення строку, який передбачений ст. 105 ЦК України, з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону.

Відповідно до змісту ч. 4 ст. 105 ЦК України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк подання кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Такими друкованими засобами масової інформації є Бюлетень державної реєстрації.

Заявником додано до заяви докази публікації оголошення про ліквідацію Чорноморського сільського комунгоспу, яку було здійснено в газеті «Чорноморська зірка»№ 29,30  від 09.04.04 р., тобто майже сім років тому.

Крім того, відповідно до вимог ч. 1 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується перелік пред`явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Частиною   5 ст. 60  Господарського кодексу України ліквідаційна комісія   оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив  ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути  перевірені у встановленому законодавством порядку з обов`язковою перевіркою органом державної податкової   служби, у  якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання.

Заявником не додано до заяви жодних доказів на виконання вимог вищевказаних норм чинного законодавства, а саме, не надано: доказів повідомлення податкового органу про ліквідацію підприємства,  доказів звернення кредиторів  з заявами про визнання грошових вимог, проміжного ліквідаційного балансу, який має містити  відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду, доказів перевірки повноти та достовірності проміжного ліквідаційного балансу органом державної податкової служби, у  якому перебуває на обліку суб`єкт господарювання.

Таким чином, на підставі викладеного, суд дійшов висновку про  відсутність обставин, з якими Господарський кодекс України та Закон України "Про відновлення платопроможності боржника або визнання його банкрутом" пов`язує можливість порушення провадження у справі про банкрутство за ознаками ст. 51 Закону.

При цьому господарський суд зазначає, що обставини наявності  підстав порушення провадження у справі про банкрутство встановлюються господарським судом на стадії прийняття відповідної заяви, тому відповідні докази мають бути подані заявником на момент порушення провадження у справі, можливості витребування вказаних документів на відміну від позовного провадження Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»не передбачає (аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України в постанові №50/74 від 22.09.09р., а також Вищий господарський суд України у постанові по справі №50/379).

Згідно ст. 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду з підстав, передбачених  статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Згідно п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Враховуючи, що заявником недодержано вимог ст. 60 Господарського кодексу України, ст. ст. 105, 111 Цивільного кодексу України, ст. ст. 7, 51  Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», не надано документів, що підтверджують викладені в заяві обставини, на підставі п. 1 ст. 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України  суд повертає заяву без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

          Керуючись ч. 1 ст. 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»,  п. 3 ч. 1 ст. 63, 86  ГПК України, –

УХВАЛИВ:

    1.   Заяву та додані до неї документи повернути без розгляду.

          2.  Відповідно до п. 2 ст. 8 Декрету КМУ «Про державне мито»від 21.01.1993 року № 7-93 та п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. №1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов`язаних з розглядом цивільних та господарських справ та їх розмірів»державне мито в сумі 85 (вісімдесят п`ять) грн. 00 коп., що перераховане квитанцією від 15.02.11р., виданою Філією Миколаївського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України»та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. перераховані за квитанцією від 15.02.11р., виданою Філією Миколаївського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України»,  підлягають поверненню з державного бюджету.

Суддя В.О.Ржепецький