Рішення

від 15.06.2011 по справі 17/60

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м. Чернігів, пр-т Миру,20,тел. 672-847

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

«15 »червня 2011 року Справа №17/60

За ПОЗОВОМ: Товариства з обм еженою відповідальністю "Лін -Текс"

07400, Київська область, м. Бро вари, вул. Незалежності, 16

До ВІДПОВІДАЧА: Товариства з обмеженою відповідальніст ю "Остерський промкомбінат"

17044, Чернігівська область, Козелецький район, м.Остер, в ул.Першого травня,41

Про визнання договору неді йсним (неукладеним) та стягне ння 48148 грн.

Суддя Кушнір І.В.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача: ОСОБА_2 - адвокат, довіреність б/н від 10 .05.11р.

Від Відповідача: не з`явився .

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обм еженою відповідальністю „Лі н- Текс” заявлено позов до Т овариства з обмеженою відпов ідальністю „Остерський пром комбінат” про:

1. Визнання недійсним (н еукладеним) договору комісії від 21 лютого 2007 року між Відкри тим акціонерним товариством “Надія” (правонаступником я кого є Товариство з обмежено ю відповідальністю „Остерсь кий промкомбінат”) та Товари ством з обмеженою відповідал ьністю „Лін- Текс”.

2.Стягнення грошових коштів в сумі 48148,00 грн.

До початку судового засід ання 31.05.11р., через канцелярію су ду, від представника Позивач а в межах повноважень, визнач ених довіреністю, надійшла з аява про зміну предмету позо ву, в якій Позивач змінює пред мет позову, виключивши пункт 1 прохальної частини щодо виз нання договору комісії від 21 л ютого 2007 року недійсним (неукл аденим), та просить суд стягну ти грошові кошти у сумі 48148,00 грн .

Враховуючи, що зміна пре дмету позову є правом Позива ча, передбаченим ст.22 Господар ського процесуального кодек су України, заява про зміну пр едмету позову подана до поча тку розгляду справи по суті, ц і дії не суперечать законода вству та не порушують чиї-неб удь права і охоронювані зако ном інтереси, суд приймає зая ву про зміну предмету позову , надану представником Позив ача.

У судовому засіданні представник Позивача підтри мав позовні вимоги з урахува нням вищезазначеної заяви.

Представник Відпов ідача письмового відзиву на позов не надав, виклав усні за перечення проти позову.

Крім того, представн иком Відповідача у судовому засіданні 31.05.11р. надані два кло потання:

1. Про відмову в задов оленні позовних вимог у зв'яз ку із закінченням строку поз овної давності звернення По зивача до суду, оскільки в поз овній заяві Позивачем стверд жується, що останній не мав пр ава користуватися грошовими коштами у сумі 23000,00 грн. з 22.02.2007р. т а 10000,00 грн. - з 30.05.2007р., а статтею 257 Ц ивільного кодексу України вс тановлено, що загальна позов на давність становить три ро ки. Тому, на думку Відповідача , граничний строк, протягом По зивач мав право звернутися д о суду з позовом, закінчився 22 .02.2010р. та 30.05.2010р. відповідно.

2. Про припинення провад ження у справі у зв'язку з відс утністю предмету спору, оск ільки в позовній заяві Позив ачем стверджується, що Відпо відач має повернути грошові кошти як того вимагають прип иси глави 83 Цивільного кодекс у України, зокрема статті 1212 ЦК У. На думку Відповідача, врахо вуючи, що нормами даної глави не встановлено строку для по вернення безпідставно набут ого майна, строк повернення т акого майна відповідно до ч.2 с т. 530 Цивільного кодексу Укра їни становить 7 днів з моменту отримання вимоги, а Позивач д о Відповідача з подібною вим огою не звертався.

Представник Позивач а проти даних клопотань зап еречив.

В судове засідання 15.06.11р. представник Відповідач а не з`явився., про причини нея вки суд не повідомив.

Враховуючи, що Відпов ідач виклав свої заперечення в попередньому судовому зас іданні, причин неявки в дане с удове засідання не навів, зая в та клопотань Відповідачем суду не надано, суд приходить висновку про розгляд справи за наявними матеріалами та б ез участі представника Відпо відача.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалам и на підставі ст.75 Господарськ ого процесуального кодексу У країни.

Дослідивши матеріа ли справи та надані докази, за слухавши пояснення предста вників сторін, суд,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 02.02.11р. було порушено провад ження у справі №18/20 за по зовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Лін- Тек с” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Остерськ ий промкомбінат” про стягнен ня грошових коштів в сумі 33000,00 г рн., перерахованих платіжним и дорученнями від 22.02.2007р. № 43 та в ід 30.05.2007р. № 91 відкритому акціоне рному товариству “Надія” (пр авонаступником якого є Відпо відач) на підставі договору к омісії від 21.02.2007р.

Рішенням господарс ького суду Чернігівської обл асті від 22.03.11р. у справі №18/20 у по зові відмовлено повністю.

Даним рішенням було встан овлено наступне.

Товариство з обмеженою від повідальністю „Лін- Текс” (П озивач) зареєстроване рішенн ям виконавчого комітету Бров арської міської ради від 07.06.2006р . за адресою: м.Бровари, бульв. Н азалежності, 16, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підп риємців внесені відомості за № 1 355 102 0000 001680.

Товариство з обмеженою від повідальністю „Остерський п ромкомбінат” (Відповідач) за реєстроване розпорядженням Козелецької районної держав ної адміністрації від 11.02.2009р. за адресою: м. Остер Козелецьког о району, вул. Першого Травня, 41, про що у Єдиний державний ре єстр юридичних осіб та фізич них осіб - підприємців внесе ні відомості за № 1 046 145 0000 000603.

Згідно п. 1.1 Статуту ТОВ „Осте рський промкомбінат”, затвер дженого рішенням зборів учас ників від 14.01.2009р. (протокол № 1), то вариство створено шляхом рео рганізації відкритого акціо нерного товариства “Надія” і є повним правонаступником й ого прав та обов' язків, стос овно всіх кредиторів та борж ників, включаючи зобов' язан ня, які оспорюються сторонам и.

21 лютого 2007 року між товарист вом з обмеженою відповідальн істю „Лін - Текс” в особі дир ектора Тютюнника В.В. (Комісіо нером) та відкритим акціонер ним товариством „Надія” в ос обі директора Яковенка В.С. (Ко мітентом) був підписаний дог овір комісії (надалі - Догов ір).

Відповідно до п.п.1.1,1.2,2.1 Догово ру, Комітент зобов'язується з а дорученням Комісіонера за винагороду вчинити від свог о імені за рахунок Комісіоне ра угоди з купівлі виробничо го обладнання згідно прейску ранта (додаток № 1). Конкретні у мови укладення угод, мінімал ьні (максимальні) ціни, а також інші вказівки Комісіонера в ідносно угод, згаданих в п. 1.1 да ного Договору, можуть бути об умовлені сторонами додатков о у формі доповнення до даног о Договору. Прийняте на себе д оручення Комітент зобов' я заний виконати у відповіднос ті до вказівок Комісіонера н а найбільш вигідних для ньог о умовах.

Пунктом 3.1 Договору передба чено, що Комісіонер зобов'яза ний не пізніше трьох днів з дн я укладення даного договору внести на рахунок Комітента необхідну для його виконання грошову суму, при цьому повід омивши Комітенту про характе р і умови укладення угод, згад аних в п. 1.1.

Згідно п.п.4.1.-4.2. Договору комі сійна винагорода, яка повинн а бути виплачена Комітенту, с кладає 2000,00 грн. Комітенту за йо го бажанням може бути виплач ений аванс в розмірі 23000,00грн., що зараховується при кінцевих розрахунках між сторонами. Я кщо Комісіонер відмінить дан е ним Комітенту доручення вц ілому або в частині до уклада ння Комітентом відповідних у год з третіми особами, то він з обов' язаний сплатити Коміт енту комісійну винагороду за укладені ним до відміни дору чення угоди, а також відшкоду вати Комітенту понесені ним до відміни доручення витрат и згідно п.4.3. даного договору.

За умовами п. п. 6.1, 6.2 та 6.4 Догово ру, майно, що надійшло до Коміт ента від Комісіонера або наб уте Комітентом за рахунок Ко місіонера, являється власніс тю останнього. Комітент відп овідає перед Комісіонером за втрату, недостачу чи пошкодж ення майна Комісіонера, що зн аходиться у нього, якщо не дов еде, що втрата, недостача чи по шкодження сталася не з його в ини. Комісіонер, повідомлени й про відмову Комітента вико нати доручення, зобов'язаний на протязі місяця з дня отрим ання відмови розпорядитись м айном, що знаходиться у Коміт ента. Такий же обов'язок покла дається на Комісіонера і у ви падку скасування ним даного Комітенту доручення.

Згідно ст.1011 Цивільного коде ксу України, за договором ком ісії одна сторона (комісіоне р) зобов'язується за дорученн ям другої сторони (комітента ) за плату вчинити один або кіл ька правочинів від свого іме ні, але за рахунок комітента.

Здійснивши аналіз умов дог овору комісії від 21.02.2007р., підпи саного між ТОВ “Лін - Текс”т а ВАТ “Надія”, порівнявши йог о умови з положеннями глави 69 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що у дано му договорі допущено терміно логічну помилку, оскільки пр ава і обов' язки, визначені з аконом для Комісіонера, вста новлені в договорі для Коміт ента, і навпаки.

Таким чином, за умовами дого вору комісії ТОВ “Лін - Текс ” являється Комітентом, а ВАТ “Надія” - Комісіонером.

Додатком №1 до Договору комі сії від 21 лютого 2007р. сторони ви значили перелік виробничого обладнання, яке повинен був п ридбати Відповідач, а саме:

- машина швейна одія льна - 1 шт.;

- машина швейна о кантувальна - 1 шт.;

- ніж розкрийний ст аціонарний - 1 шт.;

- ніж розкрийний ручний - 4 шт.;

- стіл настилочний - 4 шт.

22 лютого 2007 року Позивач пла тіжним дорученням №43 перерах ував ВАТ “Надія” грошові кош ти в сумі 23000,00 грн. з призначення м платежу “передплата на зак упку обладнання по договору комісії від 21.02.2007р.”.

30 травня 2007 року Позивач плат іжним дорученням № 91 перераху вав ВАТ “Надія” грошові кошт и в сумі 10000,00 грн. з призначенням платежу “передплата на заку пку обладнання по договору к омісії від 21.02.2007р.”.

04 серпня 2010 року Позивач напр авив на адресу Відповідача з аяву від 03.08.2010р. № 03/08-10 про відміну (скасування) доручення за дог овором комісії від 21.02.2007р.

Як вбачається зі змісту дан ої заяви, Позивач, на підставі п. 5.4 Договору, повністю відмін яє (скасовує) доручення, дане В ідповідачеві, та у зв' язку з невиконанням доручення прос ить повернути грошові кошти в сумі 33000,00 грн. протягом десяти днів з дня направлення заяви .

Згідно ч.ч.1,2 ст.180 Господарськ ого кодексу України, зміст го сподарського договору стано влять умови договору, визнач ені угодою його сторін, спрям ованою на встановлення, змін у або припинення господарськ их зобов'язань, як погоджені с торонами, так і ті, що приймают ься ними як обов'язкові умови договору відповідно до зако нодавства.

Господарський договір вва жається укладеним, якщо між с торонами у передбачених зако ном порядку та формі досягну то згоди щодо усіх його істот них умов. Істотними є умови, ви знані такими за законом чи не обхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін по винна бути досягнута згода.

Частиною 3 ст. 1012 Цивільного к одексу України визначено, що істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або к упити майно, є умови про це май но та його ціну.

Як вбачається із змісту під писаного між сторонами Догов ору, в ньому відсутні умови що до ціни виробничого обладнан ня, яке зобов' язався купити Відповідач за дорученням По зивача.

Із пояснень представників сторін, наданих в судовому за сіданні, було встановлено, що сторонами не були обумовлен і конкретні умови укладення угод, мінімальні (максимальн і) ціни, а також інші вказівки Комітента відносно угод, зга даних в п. 1.1 Договору. Позивач н е повідомляв Відповідача про характер і умови укладення у год, як то передбачено п. 3.1 Дого вору.

Отже, наслідком невизначен ості умов договору - відсутн ості в договорі ціни виробни чого обладнання, яке зобов' язався купити Комісіонер, є н еможливість виконання Відпо відачем покладеного на нього обов'язку з укладення угод ку півлі - продажу обладнання.

Враховуючи те, що між сторон ами не було досягнуто згоди з такої істотної умови догово ру комісії як ціна виробничо го обладнання, яке зобов' яз ався купити Комісіонер, суд п риходить до висновку, що дого вір комісії від 21.02.2007р. є неукла деним (таким, що не відбувся).

Позивач звернувся з позово м до Відповідача як сторона д оговору комісії і його позов ні вимоги мотивовані положен нями законодавства, які визн ачають наслідки відмови комі тента від договору комісії. О днак оскільки фактично догов ір комісії не було вчинено, по зовні вимоги, з підстав викла дених в позовній заяві, задов оленню не підлягають.

Заперечення Відповідача щ одо зарахування ВАТ “Надія” 33000,00 грн. в рахунок виконання зо бов' язань Позивача по сплат і грошових коштів за об' єкт и нерухомого майна згідно до говору купівлі - продажу від 11.07.2007р., укладеного між ВАТ “Над ія” та Позивачем, судом відхи ляється.

Постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 21.07.2010р. змінено рішення г осподарського суду Чернігів ської області від 19.05.2010р. по спр аві №7/64 за позовом ТОВ „Лін - Т екс” до ТОВ „Остерський пром комбінат” про стягнення 99459,53гр н.

Змінюючи рішення місцевог о суду, апеляційний суд зазна чив, що “платіжні доручення № 43 від 22.02.2007р. на суму 23000 грн. з приз наченням платежу „передплат а за закупку обладнання”, № 91 в ід 30.05.2007р на суму 10000 грн. з признач енням платежу „передплата за закупку обладнання” не мают ь відношення до спірних прав овідносин.

Хоча листом № 15-2007 від 11.07.2007р. Поз ивач і просив ВАТ „Надія” ран іше перераховані кошти платі жними дорученнями зарахуват и в рахунок договору купівлі - продажу від 11.07.2007р., але лист В АТ „Надія” № 12/07-07 від 12.07.2007р. про зг оду на це не може вважатися на лежним доказом, оскільки не м істить печатки Відповідача.

Належного доказу того, що Ві дповідач погодився перераху вати гроші в рахунок оплати з а нерухомість згідно договор у купівлі - продажу від 11.07.2007р. місцевому суду надано не бул о і в матеріалах справи такі д окази відсутні”.

Не можуть бути взяті судом д о уваги заперечення Відповід ача проти позову щодо цілей н а які були використані колиш нім головою правління ВАТ “Н адія” ОСОБА_1 грошові кошт и в сумі 33000,00 грн., отримані від П озивача, оскільки вони (запер ечення) не стосуються предме та спору по даній справі і том у суд не досліджує відповідн і обставини.

Зазначене рішення господа рського суду Чернігівської о бласті від 22.03.11р. (повний текст с кладений 23.03.11р.) у справі №18/20 сто ронами не оскаржувалося, а от же набрало законної сили 05.04.11р .

Відповідно до ч.2 ст.35 Господа рського процесуального коде ксу України, факти, встановле ні рішенням господарського с уду (іншого органу, який виріш ує господарські спори), за вин ятком встановлених рішенням третейського суду, під час ро згляду однієї справи, не дово дяться знову при вирішенні і нших спорів, в яких беруть уча сть ті самі сторони.

В обґрунтування поз овних вимог Позивачем зазнач ено наступне.

Вищевказаним рішенням го сподарського суду Чернігівс ької області від 22.03.11р. у справ і №18/20 встановлено, що договір комісії від 21.02.2007р. є неукладен им (таким, що не відбувся).

Таким чином, на виконання ум ов недійсного правочину Пози вач сплатив Відповідачу 33000,00 г рн.

Позивач не мав можливості к ористуватись грошовими кошт ами з моменту їх сплати, а саме : у сумі 23000,00 грн. - з 22.02.2007р. та 10000,00 гр н. - з 30.05.2007р. В результаті інфля ції купівельна спроможність вказаних грошових коштів зм еншилась, і Позивач за період з 11.05.08р. по 11.05.11р. поніс збитки від інфляції в сумі 12177,00 грн.

Крім того, розмір процентів за користування чужими кошт ами згідно розрахунку Позива ча за період з 11.05.08р. по 11.05.11р. скла дає 2972,71 грн.

З урахуванням викладеного , Позивач просить, на підставі ст.ст.1212,1213 Цивільного кодексу У країни, стягнути з Відповіда ча 48148,00 грн., в тому числі 33000грн. ос новного боргу, 12177грн. інфляцій них та 2972,71 грн. процентів за ко ристування чужими коштами.

Згідно ч.6 п.8 Постанови Плену му Верховного Суду України « Про судову практику розгляду цивільних справ про визнанн я правочинів недійсними»від 06.11.09р. N9:

«Вимога про визнання прав очину (договору) неукладеним не відповідає можливим спос обам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Суди мають відмовл яти в позові з такою вимогою . У цьому разі можуть заявлят ися лише вимоги, передбачені главою 83 книги п'ятої ЦК Украї ни «Набуття, збереження майн а без достатньої правової пі дстави».»

Згідно ч.ч.1,2, п.4 ч.3 ст.121 2 Цивільного кодексу України :

«1. Особа, яка набула майн о або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потер пілого) без достатньої право вої підстави (безпідставно н абуте майно), зобов'язана пов ернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, н а якій воно було набуте, згодо м відпала.

2. Положення цієї глави заст осовуються незалежно від тог о, чи безпідставне набуття а бо збереження майна було рез ультатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осі б чи наслідком події.

3. Положення цієї гла ви застосовуються також до в имог про:

4) відшкодування шкоди ос обою, яка незаконно набула ма йно або зберегла його у себе з а рахунок іншої особи.»

Відповідно до ст.1213 Ц ивільного кодексу України:

”1. Набувач зобов'язан ий повернути потерпілому бе зпідставно набуте майно в на турі.

2. У разі неможливості пове рнути в натурі потерпілом у безпідставно набуте майно відшкодовується його варті сть, яка визначається на мом ент розгляду судом справи пр о повернення майна. ”

Враховуючи встановлений в ищевказаним рішенням господ арського суду Чернігівської області від 22.03.11р. у справі №18/20 факт, який в силу вимог ч.2 ст. 35 Господарського процесуальн ого кодексу України є преюди ціальним для даної справи, що договір комісії від 21.02.2007р. є не укладеним (таким, що не відбув ся), а також вищевказані полож ення ст.ст.1212,1213 Цивільного коде ксу України та ч.6 п.8 вищезазна ченої Постанови Пленуму Верх овного Суду України, суд дохо дить висновку, що сплачені По зивачем Відповідачу платіж ним дорученням №43 від 22 лютого 2007 року грошові кошти в сумі 23000 грн. та платіжним дорученням № 91 від 30 травня 2007 року грошові кошти в сумі 10000,00 грн., а всього 33 000 грн., є безпідставно набутим и Відповідачем коштами, які п ідлягають поверненню від Від повідача Позивачу.

Таким чином, позов в частині стягнення 33000 грн. безпідставн о отриманих коштів є обґрунт ованим та підлягає задоволен ню.

Клопотання представ ника Відповідача про припине ння провадження у справі у зв 'язку з відсутністю предмету спору, оскільки, на думку Відп овідача, враховуючи, що норма ми глави 83 ЦК України не встан овлено строку для повернення безпідставно набутого майна , строк повернення такого май на відповідно до ч.2 ст.530 Цивіль ного кодексу України станови ть 7 днів з моменту отримання в имоги, а Позивач до Відповіда ча з подібною вимогою не звер тався, суд відхиляє з наступн их підстав.

По-перше, як зазначен о вище, згідно ч.1 ст.1212 Цивільно го кодексу України:

«1. Особа, яка набула майн о або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потер пілого) без достатньої право вої підстави (безпідставно н абуте майно), зобов'язана пов ернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана пов ернути майно і тоді, коли підс тава, на якій воно було набуте , згодом відпала.»

Відповідно до ч.1 ст. 1213 Цивільного кодексу України :

«1. Набувач зобов'язан ий повернути потерпіло му безпідставно набуте майно в натурі.»

Таким чином, і стаття 1212, і ста ття 1213 Цивільного кодексу Укр аїни передбачають саме обов' язок особи, яка набула майно або зберегла його у себе за р ахунок іншої особи (потерпіл ого) без достатньої правової підстави (безпідставно набу те майно), повернути потерпіл ому це майно, а не право потерп ілого вимагати дане майно.

З викладеного вбачається, щ о така особа, яка набула майн о або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потер пілого) без достатньої право вої підстави (безпідставно н абуте майно), зобов'язана пов ернути потерпілому це майно негайно після встановлення ф акту безпідставності отрима ння такого майна, і такий обов 'язок повернення необхідніст ю попереднього пред`явлення вимоги потерпілим зазначени ми статтями 1212, 1213 Цивільного ко дексу України не обумовлюєть ся.

В даному випадку факт безпі дставності отримання Відпов ідачем коштів, а саме не уклад ення договору комісії, по яко му перераховувалися дані кош ти, був фактично встановлени й рішенням господарського су ду Чернігівської області від 22.03.11р. у справі №18/20, яке набрало законної сили 05.04.11р.

Тобто, саме 05.04.11р. у Відповіда ча виник обов'язок повернути Позивачу безпідставно отрим ані Відповідачем по неукладе ному договору 33000 грн.

По-друге, Позивачем предста влена копія заяви від 03.08.10р. за № 03/08-10 з доказами її вручення Від повідачу, якою Позивач вимаг ав у Відповідача повернення 33000грн., що є предметом даного п озову.

Крім того, Позивач просить стягнути інфляційні у розмі рі 12177,00 грн. за період з 11.05.08р. по 11.0 5.11р. та 3% річних у розмірі 2972,71 гр н. за період з 11.05.08р. по 11.05.11р.

Згідно ст.1214 Цивільного ко дексу України:

«1. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстав и, зобов'язана відшкодувати в сі доходи, які вона одержала а бо могла одержати від цього м айна з часу, коли ця особа д ізналася або могла дізнатися про володіння цим майном бе з достатньої правової підс тави. З цього часу вона ві дповідає також за допущене н ею погіршення майна.

Особа, яка набула майно аб о зберегла його у себе без достатньої правової підста ви, має право вимагати відшк одування зроблених нею необх ідних витрат на майно від час у, з якого вона зобов'язана п овернути доходи.

2. У разі безпідставного од ержання чи збереження грош ей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).»

Таким чином, проценти нарах овуються саме з часу, коли ця особа дізналася або могла ді знатися про володіння цим м айном без достатньої правов ої підстави.

Відповідно до ч.2 ст.536 Цивіль ного кодексу України розмір процентів за користування чу жими грошовими коштами вста новлюється договором, закон ом або іншим актом цивільн ого законодавства.

Згідно ст.625 Цивільного коде ксу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'я зання, на вимогу кредитора зо бов'язаний сплатити суму бор гу з урахуванням встановлено го індексу інфляції за весь ч ас прострочення, а також три проценти річних від простро ченої суми, якщо інший розм ір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, інфляційні та річні н араховуються за період саме прострочення.

Відповідно до ст.612 Циві льного кодексу України, борж ник вважається таким, що прос трочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання аб о не виконав його у строк, вста новлений договором або закон ом.

Як зазначено вище, особа , яка набула майно або збере гла його у себе за рахунок і ншої особи (потерпілого) без д остатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерп ілому це майно негайно після встановлення факту безпідст авності отримання такого май на.

В даному випадку факт безпі дставності отримання Відпов ідачем коштів був фактично в становлений рішенням господ арського суду Чернігівської області від 22.03.11р. у справі №18/20, яке набрало законної сили 05.04.11 р.

Тобто, саме 05.04.11р. у Відповіда ча виник обов'язок повернути Позивачу безпідставно отрим ані Відповідачем по неукладе ному договору 33000 грн.

На підставі викладеного, су д приходить до висновку, що по зов в частині стягнення 3% річ них підлягає задоволенню у р озмірі 97,64 грн. за період з 06.04.11р. по 11.05.11р.

Стосовно нарахування інфл яційних, слід зазначити наст упне.

Як вбачається з лист а Верховного суду України в ід 03.04.1997 р. N 62-97р. "Про рекомендації відносно порядку застосув ання індексів інфляції при розгляді судових справ" у ви падках, коли відшкодуванню п ідлягає сума, яка складаєтьс я із внесків, зроблених у різн і періоди, кожний внесок збіл ьшується на величину індексу відповідного періоду, резул ьтати підсумовуються. При за стосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну д ату місяця, а в середньому на м ісяць, тому умовно потрібно в важати, що сума, внесена за пер іод з 1 по 15 число відповід ного місяця, індексується з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахун ок починається з наступного місяця.

Враховуючи, що останнім дн ем розрахунку фактично є 05.04.2011 р., суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення інфляційних підлягає задово ленню частково в розмірі 429,00 гр н. за квітень 2011 року.

В стягненні решти 3% та інфл яційних має бути відмовлено з підстав, зазначених вище.

Відповідно до ст.33 Го сподарського процесуальног о кодексу України кожна стор она повинна довести ті обста вини, на які посилається як на підставу своїх вимог та запе речень.

Відповідач доказів повер нення коштів, як і доказів, які б спростовували викладені о бставини, не надав.

Враховуючи вищевикл адене, суд доходить висновку , що позов підлягає задоволен ню в частині стягнення 33000 грн. безпідставно отриманих кош тів, 429 грн. інфляційних та 97 грн . 64 коп. - 3% річних.

Клопотання представн ика Відповідача про відмову в задоволенні позовних вимог у зв'язку із закінченням стро ку позовної давності звернен ня Позивача до суду, оскільки в позовній заяві Позивачем с тверджується, що останній не мав права користуватися гро шовими коштами у сумі 23000,00 грн. з 22.02.2007р. та 10000,00 грн. - з 30.05.2007р., а стат тею 257 Цивільного кодексу Укра їни встановлено, що загальна позовна давність становить три роки, тому, на думку Відпов ідача, граничний строк, протя гом Позивач мав право зверну тися до суду з позовом, закінч ився 22.02.2010р. та 30.05.2010р. відповідно, суд відхиляє з наступних під став.

Як зазначено вище, в даном у випадку факт безпідставнос ті отримання Відповідачем ко штів був фактично встановлен ий рішенням господарського с уду Чернігівської області ві д 22.03.11р. у справі №18/20, яке набрало законної сили 05.04.11р.

Тобто, саме 05.04.11р. у Відповіда ча виник обов'язок повернути Позивачу безпідставно отрим ані Відповідачем по неукладе ному договору 33000 грн.

Трирічний строк поз овної давності, встановлений ст.257 Цивільного кодексу Укра їни, з зазначеного моменту не минув.

Згідно ч.ч.1,5 ст.49 Господарсь кого процесуального кодексу України:

Державне мито покладаєтьс я:

· у спорах, що вини кають при укладанні, зміні т а розірванні договорів, - на с торону, яка безпідставно ухи ляється від прийняття пропоз ицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господа рським судом відхилено части ну пропозицій кожної із стор ін;

· у спорах, що виникають при виконанні дог оворів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розм іру задоволених позовних ви мог.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судово ї експертизи, послуги перекл адача адвоката, витрати на ін формаційно-технічне забезпе чення судового процесу та і нші витрати, пов'язані з розгл ядом справи, покладаються:

· при задоволен ні позову - на відповідача;

· при відмов і в позові - на позивача;

· при частковом у задоволенні позову - на о бидві сторони пропорційно р озміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов факт ично задоволено на 70%, суд дохо дить висновку, що Відповідач ем має бути відшкодовано 335 гр н. 27 коп. державного мита та 165 г рн. 20коп. витрат на інформацій но-технічне забезпечення суд ового процесу.

Керуючись ст.ст.612, 625, 1212-1214 Цивіл ьного кодексу України, ст.ст.33 ,35,49,82 - 85, 116 Господарського проце суального кодексу України, г осподарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольн ити частково.

2. Стягнути з Товариства з о бмеженою відповідальністю "О стерський промкомбінат" (17044, Че рнігівська область, Козелець кий район, м. Остер, вул. Першог о травня, 41, код ЄДРПОУ 02972552) на ко ристь Товариства з обмежено ю відповідальністю "Лін-Текс " (07400, Київська область, м. Бровар и, вул. Незалежності, 16, код ЄДР ПОУ 34360780) 33000 грн. безпідставно от риманих коштів, 429грн. інфляці йних, 97грн. 64коп. - 3% річних, 335 грн . 27 коп. на відшкодування держа вного мита та 165 грн. 20коп. на від шкодування витрат на інформ аційно-технічне забезпеченн я судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної с или.

3. В решті позову відмовит и.

Суддя І.В. Кушнір

15.06.11