Постанова

від 14.06.2011 по справі 24/302-15/407

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГО СПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2011 № 24/302-15/407

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів:

при секретарі:

за участю представників ст орін:від позивача - ОСОБА_ 2;

від відповідача - Ковту н Н.В.

розглянувши апеляційну ск аргу Фізична особа - підприєм ець ОСОБА_3

на рішення Господарського суду м. Києва від 08.02.2011

у справі № 24/302-15/407 (Хоменко М.Г .

за позовом Фізична ос оба - підприємець ОСОБА_3

до Товариство з обмеж еною відповідальністю "Скіфі я-Транс"

третя особа відповідача ВАТ "Кіровоградський кар" єр"

про стягнення 106716,24 грн.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського с уду м. Києва від 08.02.2011 року в позо ві позивача про стягнення з в ідповідача 106716,24 грн. заборгова ності, яка виникла на підстав і договору № 196/06П від 11.05.2006 рок у відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 15.03.2011 року Фізична особа - пі дприємець ОСОБА_3 подав ап еляційну скаргу, в якій проси ть рішення суду першої інста нції скасувати та прийняти н ове рішення, яким

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 15.04.2011 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду та пору шено апеляційне провадження у справі № 24/302-14/407.

Розпорядженням в.о. голови К иївського апеляційного госп одарського суду змінено скла д колегії суддів.

Колегія суддів вважає за мо жливе здійснювати розгляд сп рави без участі представника відкритого акціонерного тов ариства „Кіровоградський ка р' єр” належним чином повідо мленого про дату, час і місце с удового розгляду.

Розглянувши матеріали спр ави, заслухавши пояснення пр едставників сторін, всебічно і повно з' ясувавши всі факт ичні обставини, на яких ґрунт уються доводи та заперечення сторін, об' єктивно оцінивш и докази, які мають юридичне з начення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як було встановлено під час судового розгляду в суді пер шої інстанції та підтверджує ться матеріалами справи що 11 т равня 2006 року між фізичною осо бою-підприємцем ОСОБА_3 (д алі-Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Скіфія - Транс" (далі-Відповід ач) був укладений Договір-дор учення №196/06П про транспортно-е кспедиційне обслуговування та перевезення вантажів в мі жнародному сполученні, відпо відно умов якого Позивач, як П еревізник, зобов'язувався до ставити ввірений йому Відпов ідачем, як Експедитором, вант аж, а Експедитор зобов'язував ся оплатити перевезення вант ажу за рахунок коштів, отрима них від Замовника.

Відповідно до умов п. 2.3. Дого вору конкретні умови по кожн ому перевезенню обумовлюють ся в разовому замовленні, яке Експедитор висилає перевізн ику після погодження з ним.

Договором передбачено, що т аке замовлення-заявка є неві д'ємною частиною Договору.

З поданої Позивачем заявки № б/н від 15.04.2008 р., випливає зобов 'язання Відповідача здійснит и оплату за перевезення на за гальну суму 191214,00 грн. в наступно му порядку: 50% - попередня оплат а, 50% - після розвантаження авто мобіля на підставі наданих П озивачем оригіналів докумен тів.

У свою чергу Відповідач ств ерджує, що перевезення, викон ані Позивачем, здійснювалися на підставі заявок: від 15.04.2008 р. у розмірі 98170,00 грн. при 100% попередн ій оплаті, від 20.05.2008 р. - за ціною п ослуг у розмірі 129852,5 грн., та 02.06.2008 р. - за догов ірною ціною 12725,00 грн.

За твердженням Відповідач а, на доведення чого ним подан о банківські виписки (копії н аявні у матеріалах справи), ві н повністю виконав грошові з обов'язання.

Судом встановлено, що Догов ір містить елементи різних д оговорів. Так Відповідач, буд учи довіреною особою Позивач а, але від імені і за рахунок з амовника, зобов'язувався зна йти завантаження для виконан ня Позивачем перевезень вант ажів автомобільним транспор том. При цьому Позивач зобов'я зувався за рахунок коштів За мовника, але сплачених Відпо відачем, доставити ввірений йому Відповідачем вантаж, вк азаний у накладній, до місця п ризначення та видати його ва нтажоодержувачу.

Окрім іншого Договір мав на меті організувати майбутній перевізний процес, адже міст ив порядок прийняття заявки на виконання перевезення, об ов'язки перевізника, вимоги щ одо тари, упаковки та маркува ння вантажу, суми фрахту і пор ядок розрахунків за перевезе ння, відповідальність сторін .

Розділом 5 Договору визначе но, що перевезення мало здійс нюватися на підставі графікі в та маршрутів, розроблених В ідповідачем у формі заявки і погоджених не менше ніж за до бу до завантаження із Позива чем. Після цього Відповідач п овинен був по факсу направит и Позивачу заявку, яка мала мі стити інформацію щодо пункту завантаження і розвантаженн я, найменування вантажу, вагу , обсяг, його кількість, дата з авантаження і строк доставки , додаткові умови з перевезен ня, а також вартість перевезе ння і строки його плати.

Вказівка у Договорі на те, щ о саме на Відповідача поклад ено відповідальність за викл адену у заявці інформацію, і щ о Позивач приступає до викон ання своїх обов'язків після о тримання від експедитора пис ьмової заявки і підтвердженн я її перевізником у письмові й формі по факсу, є свідчення т ого, що ініціатива в укладенн і кожного конкретного догово ру Перевезення мало виходити від Відповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарськ ого процесуального кодексу У країни апеляційний господар ський суд не зв' язаний дово дами апеляційної скарги і пе ревіряє законність і обґрунт ованість рішення місцевого г осподарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господар ського процесуального кодек су України в апеляційній інс танції справи переглядаютьс я за правилами розгляду цих с прав у першій інстанції з ура хуванням особливостей, перед бачених у цьому розділі. Апел яційний господарський суд, п ереглядаючи рішення в апеляц ійному порядку, користується правами, наданими суду першо ї інстанції.

Отже, заявку на перевезення , що виходить від Відповідача , слід розглядати як оферту, за пропоновану Позивачу, відтак , з огляду на приписи частини 2 ст. 207 ЦК України та ч. 1 ст. 181 ГК Ук раїни, заявка, як намір вчинен ня правочину від імені юриди чної особи, потребувала підп исання її особою, уповноваже ною на це установчими докуме нтами, довіреністю, законом а бо іншими актами законодавст ва, та скріплення печаткою ці єї юридичної особи.

Відповідно до п. 7.1 Договору р озрахунки по перевезенню екс портно - імпортних вантажів я к по території України, так і п о території іноземних держав повинні здійснюватися Відпо відачем за договірними ставк ами, вказаними у заявці.

Поряд із цим сторони передб ачили, що факсимільні копії д окументів, оформлених при ви конанні цього Договору і у ві дповідності з ним (специфіка ції, додатки, тощо), мають повн у юридичну силу.

За загальним правилом, проп озиція укласти договір має м істити не лише істотні умови договору, але й виражати намі р особи, яка її зробила, вважат и себе зобов'язаною у разі її п рийняття.

Відповідно до статті 43 Госп одарського процесуального к одексу України господарськи й суд оцінює докази за своїм в нутрішнім переконанням, що ґ рунтується на всебічному, по вному і об' єктивному розгля ді в судовому процесі всіх об ставин в їх сукупності.

Згідно вимог статті 33 Госпо дарського процесуального ко дексу України, кожна сторона повинна довести ті обставин и, на які вона посилається як н а підставу своїх вимог і запе речень.

Приписами статті 34 Господар ського процесуального кодек су України передбачено, що го сподарський суд приймає тіль ки ті докази, які мають значен ня для справи, обставини спра ви, які відповідно до законод авства повинні бути підтверд жені певними засобами доказу вання, не можуть підтверджув атись іншими засобами доказу вання.

Колегія суддів, підтримує в исновок суду першої інстанці ї про те, що у заявці-замовленн ю, про яку йдеться у розділі 5 Д оговору, сторонами відповідн о до п. 2.3. надано юридичної прир оди договору і одночасно, пор яд із міжнародною транспортн ою накладною, шляховими лист ами, тощо сили документу, який підтверджує виконання Догов ору і слугує підставою в силу п. 7.1. для здійснення розрахунк ів по перевезенню. Як вбачаєт ься з поданих Позивачем та Ві дповідачем копій заявок за м аршрутом Фінляндія - Україна , вони відрізняються за ставк ами вартості ввезення і дато ю завантаження. З поданої Поз ивачем заявки сума фрахту і п орядок рахунків складає 24 500 Єв ро у гривневому еквіваленті по курсу НБУ, при цьому 50% цієї с уми становить передоплата, а 50% - після вивантаження автомо біля, а дата завантаження 19 - 23.05. 2008 р.

Заявка від цієї ж дати, але п одана Відповідачем, свідчить про те, що сума фрахту і поряд ок розрахунків становить 98170 г рн. при повній передоплаті у с трок до 15.05.2008 р. і датою завантаж ення з 01.07.2008 - 27.01.2008 р.р.

Як було вірно встановлено с удом першої інстанції, що под ана Позивачем заявка № б/н від 15.04.2008 р. завірена оригіналом шт ампу Відповідача, тоді як йог о власна печатка на заявці не є оригінальною, хоча з огляду на порядок обміну заявками з гідно розділу 5 Договору пови нно бути навпаки - оригінальн а печатка Позивача, а копії за явки , яка отримана факсом від Відповідача, а печатка відпо відача - має бути факсовою.

Вищий господарський суд Ук раїни у мотивувальній частин і постанові від 01.11.2010 року у с праві № 24/302 вказав, що господар ські суди попередніх інстанц ій не досліджували обставин щодо того 23.05.2008 року чи 27.07.2008 року б уло завантажено відповідаче м та прийнято позивачем вант аж за заявкою від 15.04.2008 року.

В спірній заявці, яку надав в якості доказу позивач, крім розбіжності щодо вартості о триманої послуги є інші розб іжності щодо самого виконанн я замовлення, а саме: дата зава нтаження - з 19 по 23.05.2008, хоча перев езення, були здійснені 17.06.2008 що підтверджує ЦМР №281148177 від 17.06.2008 р . та 23.06.2008 р., що підтверджує ЦМР № 281149719 від 23.06.2008 р., також різняться і місце вигрузки, в заявці нада ній Позивачем місце вигрузки Кіровоград вул. Автолюбител ів 5, а в заявці Відповідача - Кі ровоградська обл. Кіровоград ський р-н с. Соколівське вул. Ш евченко 23, що також що підтвер джує ЦМР №281148177 від 17.06.2008 та ЦМР №281149 719 від 23.06.2008 р.

Отже, спірна заявка-замовле ння № б/н від 15.04.2008 р. не може бути прийнята судом, як належний д оказ наявності договірних ві дносин з перевезення і підст авою виникнення зобов'язання замовника перевезення розра ховуватися за перевезення.

З огляду на викладене, подан і Позивачем в обґрунтування своїх вимог докази, а саме: рах унки-фактури, податкові накл адні, акти виконаних робіт, то що не є належними і допустими ми доказами, які підтверджую ть виникнення у Відповідача зобов'язання сплатити Позива чу вартість перевезення у за явленому у позові розмірі, то му суд першої інстанції цілк ом правомірно та обґрунтован о відмовив в задоволенні поз овних вимог.

Виходячи з викладеного, кол егія суддів на підставі вище наведених встановлених та до сліджених фактичних обстави н справи, перевіривши застос ування судом першої інстанці ї норм матеріального і проце суального права, дійшла висн овку про відсутність підстав для зміни чи скасування ріше ння суду першої інстанції в р озумінні статті 104 Господарсь кого процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 33, 34, 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуаль ного кодексу України суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського су ду міста Києва від 08.02.2011 року у с праві № 24/302-15/407 зал ишити без змін, а апеляційну с каргу без задоволення.

2. Справу № 24/302-15/407 повернути до г осподарського суду міста Киє ва.

3. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя

Судді

17.06.11 (відправлено)