Постанова

від 17.06.2011 по справі 2а/2570/2822/2011

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                                 Справа № 2а/2570/2822/2011

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          16 червня 2011 р.                                                                                м. Чернігів

          Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді                                                                       Падій В.В.,

при секретарі                                                                                Кондратенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон-РС" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В :

24.05.2011 року Чернігівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон-РС" (далі – ТОВ "Регіон-РС") про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 9206,47 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що в ТОВ "Регіон-РС" середньооблікова кількість штатних працівників в 2010 році складала 18 осіб, а тому, відповідно Інструкції щодо заповнення форми звітності № 10-ПІ, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 робоче місце. Відповідно до списку працюючих інвалідів протягом 2010 у ТОВ "Регіон-РС" працював інвалід III групи ОСОБА_1. Загальна кількість відпрацьованих місяців становить 12, що дорівнює середньообліковій кількості штатних працівників-інвалідів – 1 особа. Проте, в цей же час, ЗАТ «Новгород-Сіверським заводом будівельних матеріалів» надано звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2010 рік та список працюючих інвалідів, в якому зазначено що інвалідом ОСОБА_1 в даному товаристві, також відпрацьовано 12 місяців. Відділенням Фонду було витребувано, від зазначених вище роботодавців, документи підтверджуючі факт працевлаштування зазначеного інваліда на основне місце роботи. За наданими документами встановлено, що інвалід ОСОБА_1 був працевлаштований в ЗАТ «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів» з 1962 року згідно наказу від 06.07.1962 року № 54, а в TOB «Регіон-PC» інвалід працевлаштувався за сумісництвом відповідно до наказу від 01.10.2008 року № 17. Відповідно до ч.5 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" виконанням нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадський організацій інвалідів, фізичною особою, що використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним. Таким чином, невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 робоче місце.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував та пояснив, що інвалід працював у них на підприємстві.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 19 Закону України від 21.03.1991 року № 875 – XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі – Закон № 875 – XII) для підприємств (об’єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік – у кількості одного робочого місця.

Частиною 2 статті 19 Закону № 875 – XII встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік визначається відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 року № 286 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 листопада 2005 р. за № 1442/11722.

Крім того, відповідно до ч. 3 та ч. 5 ст. 19 Закону № 875 – XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 Закону № 875 – XII. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Згідно ст. 20 Закону № 875 – XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 Закону 875 – XII, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Частинами 9, 10 статті 19 Закону № 875 – XII встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів. Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Згідно підпункту 2.1. пункту 2 Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 р. № 42 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України13 лютого 2007 р. за № 117/13384,  звіт складається роботодавцями щороку і до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.

Судом встановлено, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу на підприємстві відповідача в 2010 році становила 18 осіб та відповідно норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 особа. Відповідно до списку працюючих інвалідів протягом 2010 у ТОВ "Регіон-РС" працював інвалід III групи ОСОБА_1 за сумісництвом. Основним місцем роботи ОСОБА_1 є ЗАТ «Новгород-Сіверським заводом будівельних матеріалів», що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.5 ст. 19 Закону № 875 – XII виконанням нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадський організацій інвалідів, фізичною особою, що використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним. Таким чином невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 робоче місце.

Частиною 3 ст. 18 Закону 875-XII чітко визначені  обов’язки підприємства, що використовує найману працю: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів; надавати державні службі зайнятості інформацію, необхідну для працевлаштування інвалідів; звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не виділялося та не створювалося робоче місце для працевлаштування інваліда; не надавалася державній службі зайнятості інформація, необхідна для працевлаштування інвалідів.

Відповідач не надав суду жодного належного доказу того, що ним систематично надавалася державній службі зайнятості інформація, необхідна для працевлаштування інвалідів, шляхом подання звітів, у яких зазначена вакансія для працевлаштування інвалідів.

Отже, відповідачем не вжито всі передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів і на нього може бути покладена відповідальність за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Річний фонд оплати праці, зазначений в звіті за 2010 рік на підприємстві відповідача складає 163,8 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 9100 грн. Таким чином за одне нестворене робоче місце штрафні санкції становлять 9100,00 грн.

Зважаючи на те, що відповідачем несвоєчасно сплачено адміністративно-господарські санкції, то згідно ч. 2 ст. 20 Закону 875 – XII порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120% річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до пункту 3.7 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 року № 223 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.05.2007 року за № 552/13819 у поданій позовній заяві за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів до відповідної судової інстанції відділення Фонду розраховує суму пені на дату її подання.

Постановою правління Національного банку України від 09.08.2010 року № 377 встановлена з 10.08.2010 року облікова ставка у розмірі 7,75 % річних, а тому розмір пені, розрахованої відділенням Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області, становить 106,47 грн.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідачем не надано жодних належних доказів, які б підтверджували виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів як і доказів, що спростовують викладені в позовній заяві обставини.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон-РС"   про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю, а адміністративно-господарські санкції та пеня стягненню з відповідача.

Оскільки, спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача – суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведення судових експертиз, судові витрати(судовий збір) згідно ч.4 ст.94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон-РС" - задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон-РС" (р/р 26001060137064, Чернігівський РУКБ Приватбанк, МФО 353586, код ЄДРПОУ 31188239) в дохід Державного бюджету України (Отримувач: Державний бюджет Новгород-Сіверського району, банк отримувача: ГУДКУ у Чернігівській області, рахунок: 31213230700334, МФО 853592, код ЄДРПОУ 22824537) 9100 (дев’ять тисяч сто) грн. 00 коп. адміністративно-господарських санкцій та 106 (сто шість) грн.47 коп. -  пені.

Порядок апеляційного оскарження постанови суду, передбачений ст. 185-186  КАС України.

Суддя                                                                                           Падій В.В.