Рішення

від 23.08.2006 по справі 8/217-2597

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/217-2597

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" серпня 2006 р.Справа № 8/217-2597

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Жук Г.А.             

Розглянув справу

за позовом  Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції, вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46000           

до відповідачів: 1. Унітарного приватного підприємства "Укртехмаш", вул. Тролейбусна, 16, м. Тернопіль, 46000;

   2. Приватного підприємства „Алмаз”, с. Йосипівна, Тернопільського району, Тернопільської області             

про  визнання недійсним  господарського зобов'язання в сумі 13 163,34 грн. яке виникло між Унітарним приватним підприємством „Укртехмаш” та Приватним підприємством „Алмаз” на підставі усної угоди купівлі-продажу від 26.01.2006 року, застосування заходів передбачених ст. 208 Господарського кодексу України.

За участю представників сторін:

позивача: головний державний податковий інспектор- Полівчак С.С., довіреність №15500/7/10-015 від 16.03.2006 року

відповідача 1: не з'явився

відповідача 2: не з'явився

В судовому засіданні представнику позивача роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені  статтями 20, 22,81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Суть справи:

Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція, м. Тернопіль звернулася до господарського суду з позовом до Унітарного приватного підприємства „Укртехмаш”, вул. Тролейбусна,16, м. Тернопіль; Приватного підприємства „Алмаз”, с. Йосипівна, Тернопільського району, Тернопільської області, про визнання недійсним  господарського зобов'язання в сумі 13 163,34 грн. яке виникло між Унітарним приватним підприємством „Уекртехмаш” та Приватним підприємством „Алмаз” на підставі усної угоди купівлі-продажу від 26.01.2006 року, застосування заходів передбачених ст. 208 Господарського кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України. Стверджує, що оспорюване господарське зобов'язання суперечить інтересам держави, укладене за наявності умислу на ухилення від сплати податків зі сторони обидвох його учасників.

Розгляд справи призначений вперше на 14 серпня року було відкладено до 23.08.2006 року, за неявкою відповідачів

23.08.2006 року позивач звернувся до суду, в порядку ст. 22 ГПК України, із клопотанням від 23.08.2006 року № 52766/7/10-015, про уточнення позовних вимог, просить визнати недійсним господарське зобов'язання, яке виникло між Унітарним приватним підприємством „Укртехмаш” та Приватним підприємством „Алмаз” на підставі усної угоди купівлі-продажу від 26.01.2006 року на підтвердження якого виписано податкову накладну від 26.01.2006 року №2601-01 на суму 13163,34грн., як таке, що укладене відповідачем 1 з порушенням господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності) відповідно до ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України, та стягнути в дохід держави все одержане за таким господарським зобов'язанням.

В судовому засіданні представником позивача позовні вимоги (з врахуванням уточнень від 23.08.2006 року) підтримано в повному обсязі. На думку податкового органу, господарське зобов'язання укладене відповідачем №1 з порушенням господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), оскільки особа, яка діяла від імені УПП „Укртехмаш” не мала необхідних повноважень, господарська операція проведена після смерті засновника Унітарного приватного підприємства „Укртехмаш”, а тому, зобов'язання слід визнати недійсним, відповідно до ч.1 ст. 207  Господарського кодексу України.

Представники відповідачів: Унітарного приватного підприємства „Укртехмаш” та Приватного підприємства „Алмаз” в судові засідання не з'явились, відзиву на позов не представили, хоча про час і місце слухання справи були повідомлені належним чином, в порядку ст. 64, 77 ГПК України (ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи надсилалися відповідачам на адресу яка значиться в установчих документах підприємства та указана в довідках статуправління про включення підприємств до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, відомостей про зміну місця знаходження підприємства реєструючому органу не надавалося). За таких обставин, справа розглядається без участі відповідачів, за правилами статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у ній матеріалами.  

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності господарський суд встановив:

Унітарне приватне підприємство "Укртехмаш"  (відповідач 1 у справі), згідно свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи від 16.06.2004 року, зареєстроване як юридична особа та включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України із присвоєнням ідентифікаційного коду 33011784

Приватне підприємство „Алмаз” (відповідач 2 у справі), зареєстроване рішенням Тернопільської райдержадміністрації № Ю0010547, за ідентифікаційним кодом №32272572.

Посадовими особами контролюючого органу, проведено виїзну позапланову перевірку ПП „Алмаз” по питанню правильності декларування ПДВ при розрахунках з  „ТОВ „Західенерго”, УПП „Укртехмаш”, ПП „Матрікс”, за період з 01.01.2004 року по 31.12.2005 року, результати якої оформлені  Актом перевірки від 10.05.2006 року №9932/23-02/2/32272572.

За наслідками дослідження представлених платником податків документів, державними податковими інспекторами встановлено,  що 26.01.2006 року між УПП „Укртехмаш” та ПП „Алмаз” укладено усну угоду купівлі-продажу, згідно якої Приватне підприємство „Алмаз” (відповідач 2) купило, а Унітарне приватне підприємство „Укртехмаш” (відповідач 1)  продало: маски понорамні 30шт. по 107,57грн., фільтри „БКФ” 60 шт. по 53,55грн., аспіратори сильфонні 15 шт. по 136,97 грн., трубки індикаторні 150 шт. по 16,50 грн. на загальну суму 13163,34 грн. в тому числі ПДВ 2193,89грн.

На підтвердження виконання згаданої угоди відповідач 1 виписав видаткову накладну №2601-01 від 26.01.2006 року, податкову накладну №2601-01 від 26.01.2006 року на суму 13163,34 грн., де окремо визначено суму ПДВ 2193,89 грн. Відповідач 2, в свою чергу, згідно платіжного доручення №2 від 27.01.2006 року, провів оплату за отриманий товар.

Наведений вище правочин оспорюються контролюючим органом у судовому порядку з огляду на те, що відповідач - 1 виписав видаткову накладну № 2601-01 від 26.01.2006 року, податкову накладну №2601-01 від 26.01.2006 року на суму 13163,34 грн. і фактично здійснив господарську операцію після смерті директора Гнатюка М.Є., від імені якого підписано всі первинні бухгалтерські документи.

Позивач вважає, що господарське зобов'язання, яке виникло між Унітарним приватним підприємством „Укртехмаш” вул. Тролейбусна, 16, м. Тернопіль, 46000, (ідентифікаційний код № 33011784) та Приватним підприємством „Алмаз”, с. Йосипівна, Тернопільського району (ідентифікаційний код №32272572) від 26.01.2006 року на підставі усної угоди купівлі-продажу, на підтвердження якого виписано податкову накладну від 26.01.2006 року №2601-01 на суму 13163,34грн., слід визнати недійсним, як таке, що укладене з порушенням господарської компетенції, у відповідності до вимог ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України,  крім того, просить стягнути  в дохід держави все одержане за тикам зобов'язанням.

Оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення та доводи позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст. 203 Цивільного кодексу України, особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

В силу ч.1 ст. 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Органи юридичної особи формують та виражають волю даної юридичної особи, а тому саме їх слід розглядати, як дії юридичної особи.

Статтею 65 Господарського кодексу України визначено, що управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу; власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів; для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства; керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Згідно ч.4 ст.63 Господарського кодексу України унітарне підприємство - це підприємство, яке створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.

Відповідно до установчих документів УПП „Укртехмаш” власник та керівник зазначеного підприємства є однією і тією ж особою - Гнатюк Михайло Євгенович. Згідно поданих до податкового органу звітів Гнатюк М.Є. не мав найманих працівників. Отже, правосуб'єктністю та правомочністю діяти від імені юридичної особи - Унітарного приватного підприємства „Укртехмаш” (укладати договори, підписувати первинні бухгалтерські та інші документи) був наділений лише власник підприємства - Гнатюк М.Є.

Згідно довідки Скалатської міської Ради народних депутатів Підволочиського району Гнатюк Михайло Євгенович помер, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено відповідний запис №20 від 12.07.2005 року.

Відповідно до ст. ст. 25, 30 Цивільного кодексу України, цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження і припиняється у момент її смерті. Цивільною дієздатністю  фізичної  особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Зміст та обсяг правоздатності складають всі ті майнові та немайнові права, які може мати фізична особа. Дієздатність включає в себе правоздатність, тобто, здатність здійснювати правочини, та деліктоздатність –нести відповідальність за неправомірні дії Зміст дієздатності фізичної особи тісно пов'язаний зі змістом її правоздатності. Дієздатність є способом здійснення правоздатності.

Часиною 1 ст. 207 Господарського кодексу України, передбачено, що господарське зобов'язання, укладене учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

У зв'язку із смертю засновника та директора УПП „Укртехмаш" Гнатюка Михайла Євгеновича, про що свідчить довідка видана виконкомом Скалатської міської ради №1553 від 08.12.2005 року, діє та правоздатність Гнатюка М.Є. припинилась, а відтак, припинено і право управління та власності даного підприємства.

Як вбачається з представлених в матеріалах справи видаткової накладної від 26.01.2006 року №2601-01, податкової накладної від 26.01.2006 року № 2601-01 на суму 13163,34 грн., в тому числі 2193,89грн. ПДВ, данні документи (як значиться в самих документах) підписані від імені УПП „Укртехмаш” директором Гнатюком М.Є. (після його смерті). Враховуючи, що Гнатюк М.Є., як засновник УПП”Укртехмаш” не мав найманих працівників, особа, яка діяла від імені УПП „Укртехмаш” не мала необхідних повноважень на підписання документів від імені юридичної особи відповідача та Гнатюка М.Є

Оскільки, власник і директор підприємства Гнатюк Михайло Євгенович участі у фінансово - господарській діяльності УПП „Укртехмаш”, на час  фактичного здійснення оспорюваного господарського зобов'язання, не брав та не міг брати, не уповноважував на підписання документів по виконанню господарської операції іншу особу, а від його імені дані документи підписано невідомою особою, суд визнає обґрунтованими, правомірними та задовольняє вимоги податкового органу про визнання недійсним господарського зобов'язання, яке виникло між Унітарним приватним підприємством „Укртехмаш”, вул. Тролейбусна, 16, м. Тернопіль, 46000, (ідентифікаційний код № 33011784) та Приватним підприємством „Алмаз”, с. Йосипівна, Тернопільського району (ідентифікаційний код 32272572) на підставі усної угоди купівлі-продажу від 26.01.2006 року на підтвердження якого виписано податкову накладну від 26.01.2006 року №2601-01 на суму 13163,34грн., як таке, що укладене з порушенням господарської компетенції (процесуальної правосуб'єктності).

Відповідно до ч.1 ст. 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як  таке, що  вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї  першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Оскільки, ч. 1 ст. 208  Господарського кодексу України передбачає можливість стягнення в доход держави за рішенням суду все одержане сторонами за зобов'язанням, лише у випадку визнання господарського зобов'язання недійсним з підстав вчинення його обома сторонами з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, та за наявності наміру в обох сторін, суд визнає безпідставними та відмовляє в задоволенні вимог позивача щодо стягнення в дохід держави всього одержавного за даним господарським зобов'язанням.

Судові витрати, згідно вимог ст. ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу  України підлягають стягненню в дохід Державного бюджету України із відповідача -1 по справі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 4-3,33,43,44,49,64,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним господарське зобов'язання, яке виникло між Унітарним приватним підприємством „Укртехмаш”, вул. Тролейбусна, 16, м. Тернопіль, 46000, (ідентифікаційний код № 33011784) та Приватним підприємством „Алмаз”, с. Йосипівна, Тернопільського району (ідентифікаційний код 32272572) на підставі усної угоди купівлі-продажу від 26.01.2006 року на підтвердження якого виписано податкову накладну від 26.01.2006 року №2601-01 на суму 13163,34грн., як таке, що укладене з порушенням господарської компетенції (процесуальної правосуб'єктності).

3. В задоволенні решта частині позову відмовити.

4. Стягнути з Унітарного приватного підприємства "Укртехмаш", вул. Тролейбусна, 16, м. Тернопіль, 46000, ідентифікаційний код № 33011784, -  85 грн. державного мита в доход Державного бюджету України.

5. Стягнути з Унітарного приватного підприємства "Укртехмаш", вул. Тролейбусна, 16, м. Тернопіль, 46000 (ідентифікаційний код № 33011784) 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь Державного підприємства "Судовий інформаційний центр", 03057, м. Київ, пр. Перемоги, 44, р/р 26002014180001 у ВАТ "Банк Універсальний", м. Львів, МФО 325707, код 30045370).

6. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

7. Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.

8. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало  законної сили протягом десяти днів з дня його  прийняття (підписання), через місцевий господарський суд.

Рішення підписано  02 жовтня 2006 року

Суддя                                                                                          Г.А. Жук