Постанова

від 03.02.2011 по справі 2а-15055/10/17/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 лютого 2011 р.  

Справа №2а-15055/10/17/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Папуші О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом   Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим          

до   Приватного підприємства "Каміла-Керч"              

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 22.11.10 р. надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим до Приватного підприємства "Каміла-Керч" про стягнення заборгованості з податку на додану вартість сумою 1 905,49 грн.

Ухвалою суду від 22.11.10р. відкрито провадження в адміністративній справі, розпочато підготовче провадження, запропоновано відповідачу надати суду та в копії позивачу заперечення проти позову та документи на підтвердження своїх доводів, які в нього є. Розглянувши в підготовчому провадженні матеріали справи, судом з’ясовано питання про склад осіб, які беруть участь у справі, визначено факти, які необхідно встановити для вирішення спору, вивчено документи надані позивачем, зобов’язано сторін надати оригінали документів та докази на підтвердження заявлених вимог, за результатами чого закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 11.01.11р.

Сторони, повідомлені належним чином про місце, дату та час судового засідання, явку своїх повноважних представників в судове засідання 11.01.11 р. не забезпечили.

У зв’язку з поверненням поштового відправлення – копій ухвал та судової повістки, направлених відповідачу, за перебігом строку зберігання (а.с.34,35) ухвалою суду від 11.01.11р. зобов’язано позивача у справі здійснити виклик відповідача через засоби масової інформації, що розповсюджується в місцевості останнього відомого місця проживання відповідача.

У судове засідання, призначене на 03.02.11 р., сторони явку повноважних сторін не забезпечили, доказів на виконання вимог суду, викладених в ухвалі від 07.12.10 р. позивач не надав, про причини неявки суд не повідомив. Відповідач заперечення проти позову суду або заяву про визнання позову суду не надав.

Беручи до уваги вимоги ч. 11 ст. 35 КАС України, суд не знаходить перешкод для розгляду справи в порядку письмового провадження та вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності судом з’ясовано, що позивач з положень статті 4 Закону України від 04.12.90 р. № 509-ХІІ "Про державну податкову службу" є державним органом виконавчої влади та, діючи на реалізацію своєї владної компетенції, визначеної пунктом 11 частини першої статті 11 вказаного Закону, звернувся з адміністративним позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості, що виникла внаслідок несвоєчасної сплати до державного та місцевого бюджету податків та обов’язкових платежів.

Відповідно до згаданого пункту 11 частини першої статті 11 Закону України "Про державну податкову службу" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених Законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції та право звертатись до судових органів із заявою (позовною заявою) про стягнення до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством, а також стягнення до державного бюджету суми заборгованості суб'єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, та нарахованої на неї пені у порядку, передбаченому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованості зі сплати податку на додану вартість сумою 1 905,49 грн., за порушення останнім п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідальність за що передбачена п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" з яких 1 171,21 грн., - з податку на додану вартість та 734,11 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

З огляду на викладене цей позов розглядається судом відповідно до пункту 5 частини другої статті 17 КАС України як спір за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадку прямо передбаченому законом, та, зважаючи на положення ст.ст. 18, 50 КАС України, оскільки однією із сторін справи є орган державної влади, на цей спір поширюється компетенція адміністративних судів та справа підсудна окружному адміністративному суду.

Приватне підприємство "Каміла-Керч" зареєстровано юридичною особою Виконавчим комітетом Керченської міської ради Автономної Республіки Крим, ідентифікаційний код юридичної особи 30026735, за адресою: 98310, АР Крим, м. Керч, вул. Орджонікідзе, б. 49, про що свідчать копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.5,11), здійснює свою діяльність на підставі статуту (а.с.6-9). Відповідач перебуває на податковому обліку у ДПІ в м. Керчі АР Крим, узято на облік платником податків, зборів інших обов’язкових платежів 07.09.98 р. (а.с.28).

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем проведено невиїзну документальну планову перевірку Приватного підприємства "Каміла-Керч" з питання дотримання вимог п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР за період з 01.04.07 р. по 01.04.09 р., за результатами якої встановлено порушення п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", в частині умовного продажу товарів (основних фондів), які раніше були включені в податковий кредит, на загальну суму 1 468,21 грн. Виявлені порушення відображено в акті перевірки від 13.07.10 р. № 964/23-1/30026735 (а.с.25-26). З актом та його висновками відповідача ознайомлено того ж дня, про що свідчить його особистий підпис в акті перевірки (а.с.26).

На підставі висновків перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.07.10 р. № 0000972301/0, яким відповідачу визначено податкові зобов’язання зі сплати податку на додану вартість на суму 1 468,21 грн., штрафні санкції – 734,11 грн. та пеню – 0,17 грн.

За приписами п. 9.8 ст. 9 Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" реєстрація осіб, як платників податку на додану вартість, діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо: а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом; б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання); в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин; г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 8-1 цього Закону; ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання; д) установчі документи особи, зареєстрованої як платник податку, за рішенням суду визнані недійсними; е) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням.

На вимогу положення підпункту "б" пп. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.00 р. № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідальність за виявлені порушення передбачена п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.00 р. № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", відповідно до вимог якого у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули, внаслідок чого позивачем прийнято податкове повідомлення рішення від 19.07.10 р. № 0000972301/0, яким визначено податкове зобов’язання зі сплати податку на додану вартість сумою 1 468,21 грн. та за штрафними санкціями 734,11 грн., а всього сумою 2 202,32 грн. (а.с.27), яке отримано того ж дня засновником підприємства, про що свідчить його особистий підпис у корінці податкового повідомлення-рішення (а.с.27).

Відповідно до положень пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідач податкове повідомлення-рішення № 0000972301/0 не оскаржив та згідно матеріалів справи сплатив нараховані зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 297,00 грн. через що його борг за цим рішенням зменшився та складає 1 905,49 грн.

Згідно п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) - податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Добровільно відповідачем до державного бюджету сума податкових зобов’язань, визначена на підставі податкового повідомлення рішення від 19.07.10 р. № 0000972301/0 сумою 2 202,32 грн. у повному обсязі не погашена. Як зазначає позивач, відповідачем частково погашено заборгованість з донарахованих зобов’язань по податку на додану вартість за узгодженими податковими зобов’язаннями зі сплати податку на додану вартість та штрафним (фінансовим) санкціям сумою 1 905,49 грн. (а.с.16).

Як убачається з матеріалів справи позивачем направлено рішення від 13.10.10 р. № 145 на адресу відповідача про стягнення грошових коштів і продаж інших активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Функції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій, визначено пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.90 р. № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні", щодо подачі до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна є вичерпними, а тому враховуючи приписи п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами державними цільовими фондами", з яких активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу за рішенням суду.

Дослідивши надані позивачем докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості зі сплати податку на додану вартість та фінансових (штрафних) санкцій сумою 1 905,49 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються, тому у відшкодуванні судових витрат, понесених позивачем за рахунок відповідача – слід відмовити.

Керуючись статтями 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Каміла-Керч", ідентифікаційний код юридичної особи 30026735, заборгованість зі сплати податку на додану вартість сумою 1 905,49 грн., що підлягає зарахуванню на р/р 31118029700019 в ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, у дохід Державний бюджет України, код в ЄДРПОУ 34740946, код платежу 14010100.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення цього строку з якого суб’єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя                                                                                     О.В. Папуша