Постанова

від 19.04.2011 по справі 2а-842/11/17/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 квітня 2011 р. (16:36)

Справа №2а-842/11/17/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Папуші О.В., за участю секретаря судового засідання Суконнової Г.В., представників сторін:

позивача – ОСОБА_1, довіреність від 01.03.11р.,

відповідача – ОСОБА_2, довіреність від 16.04.10р. № 94/10, ОСОБА_3, довіреність від 24.12.10р. № 130/10-0, ОСОБА_4, довіреність від 19.01.10 р. № 18/10-0, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу  

за позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю  "СК РЕАЛТЕКС"          

до   Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим              

про скасування рішення та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 10.01.2011 року надійшов адміністративний позов за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СК РЕАЛТЕКС" до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про скасування рішення, викладеного в листі від 10.11.10р. № 49162/10/28-4 та спонукання до виконання певних дій в частині визнання декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартал 2010р. податковою декларацією.

Ухвалою суду від 12.01.11р. відкрито провадження в адміністративній справі, розпочато підготовче провадження, запропоновано відповідачу надати суду та в копії позивачу заперечення проти позову та документи на підтвердження своїх доводів, які в нього є.

Розглянувши в підготовчому провадженні матеріали справи, судом з’ясовано питання про склад осіб, які беруть участь у справі, визначено факти, які необхідно встановити для вирішення спору, вивчено документи надані позивачем, зобов’язано сторін надати оригінали документів та докази на підтвердження заявлених вимог, за результатами чого закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 03.03.11р.

Позивач, повідомлений належним чином про місце, день та час судового розгляду (а.с.20), прибуття в судове засідання свого вповноваженого представника не забезпечив, про наявність поважних причин не повідомив, клопотання про розгляд справи без участі його представника за наявними у справі доказами від нього не надходило.

В судовому засіданні від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до наступного судового засідання, яке, з огляду на неявку представника позивача, судом задоволено.

05.04.11р. враховуючи настання дати, до якої провадження у справі зупинялось, судом поновлено провадження у справі.

Представник позивача, з мотивів викладених у позовній заяві позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача, надавши суду та в копії представнику позивача письмові заперечення, просив у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав викладених у письмових запереченнях (а.с.35).

У своїх запереченнях проти позову відповідач вказав, що надану позивачем податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 3 квартал 2010 року не визнано податковою звітністю відповідно до пп. 4.1.2. п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.00р. № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", з підстав порушення позивачем п. 1.6 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.03р. № 143, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.03 р. за номером № 271/7592, позивачем прокреслені не всі строки, які не заповненні за відсутності операцій (сум).

Крім того, у своїх запереченнях відповідач наполягав на порушенні позивачем п. 4.5. Методичних рекомендацій з приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затвердженого наказом ДПІ України № 827 від 31.12.08р., зазначаючи, що якщо надана органу ДПС платником податків податкова звітність заповнена ним з порушенням правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення, то вона може бути не визнана таким органом ДПС як податкова декларація.

З підстав необхідності ознайомлення з наданими відповідачем письмовими запереченнями, необхідністю надання позивачем на них пояснень та заперечень, представником позивача заявлено клопотання про відкладення розгляду справи, проти задоволення якого представник відповідача не заперечував, через що судом оголошено перерву у судовому засіданні до 19.04.10р.

19.04.11р. у судовому засіданні представником позивача надано суду та в копії відповідачу уточнений адміністративний позов (а.с.41), відповідно до якого позивач, уточнивши позовні вимоги, просив визнати протиправними дії Державної податкової інспекції м. Сімферополі щодо невизнання декларації ТОВ "СК РЕАЛТЕКС" по податку на прибуток підприємства за 3 квартал 2010 р. податковою декларацією та стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "СК РЕАЛТЕКС" витрати за судовим збором.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, судом з’ясовано, що позивач звернувся до суду з позовними вимогами до відповідача – суб’єкта владних повноважень, якими просить визнати протиправними його дії щодо невизнання податковою звітністю поданої декларації по податку на прибуток підприємства за 3 квартал 2010 р.

З огляду на викладене, цей позов розглядається судом відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України, як спір за зверненням юридичної особи до суб’єкта владних повноважень про визнання протиправними його дій, та, зважаючи на положення ст.ст. 18, 50 КАС України, оскільки однією зі сторін справи є орган державної влади, на цей спір поширюється компетенція адміністративних судів та справа підсудна окружному адміністративному суду.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю "СК РЕАЛТЕКС", ідентифікаційний код юридичної особи 35174570 – суб’єкт господарювання, що є платником податків, зборів, інших обов’язкових платежів та перебуває на обліку у Державній податковій інспекції в м. Сімферополі АР Крим.

Судом встановлено, що 08.11.10р. позивачем до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим подано декларацію з податку на прибуток підприємства за 3 квартал 2010р. (а.с.8-10), підписану головним бухгалтером та директором та скріплену печаткою підприємства. Податкова декларація направлена поштовим відправленням (а.с.11).

Відповідач у справі – Державна податкова інспекція в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим – суб’єкт владних повноважень, що входить до системи органів державної податкової служби, діє на підставі Положення про державну податкову інспекцію в районі, місті без районного поділу, районі в місті, міжрайонну, об’єднану державну податкову інспекцію, іншу спеціалізовану державну податкову інспекцію, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.06.08 р. № 412 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.07.08 р. за № 633/15324), у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Повідомленням Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 10.11.10р. № 49162/10/28-4 повідомлено ТОВ "СК РЕАЛТЕКС", що надана ним декларація по податку на прибуток підприємства за 3 квартал 2010 року (вх. № 212914 від 09.11.10р.) не визнана податковою декларацією у відповідності з пп. 4.1.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.00р. № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" зі змінами та доповненнями, у зв’язку з тим, що в порушення п. 1.6 Порядку складання декларації по податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.03р. № 143, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.03р. під № 271/7592, зі змінами та доповненнями, в даній декларації прокреслені не всі строки, які не заповнені за відсутності операцій (сум).

Запропоновано заповнити декларацію у відповідності з вимогами вищевказаних Закону та Порядку та надати її до ДПІ в м. Сімферополі.

З метою дотримання вимог діючого законодавства при заповненні податкової звітності додатково запропоновано надавати податкову звітність у електронному вигляді на магнітних носіях з роздрукованими копіями файлів на паперовому носії, а у випадку укладення договору з ДПІ – засобами телекомунікаційного зв’язку без надання на паперовому носії.

Не погодившись з рішенням про невизнання поданої декларації податковою звітністю, викладене у повідомленні від 10.11.10р. № 49162/10/28-4, позивачем до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим подано скаргу від 19.11.10р. № 33, відповідно до якої, з посиланням на приписи пп. 4.1.2 п. 4.1. ст. 4 Закону України від 21.12.00р. № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", позивач заперечив проти прийнятого рішення з підстав вичерпності підстав, визначених вказаною нормою податкового законодавства, щодо невизнання податкової звітності, а саме: з підстав не зазначення обов’язкових реквізитів, а також не підписання відповідними посадовими особами, не скріплення печаткою платника податків (а.с.13-14).

Крім того, позивач посилаючись на пункт 1.6 Порядку складання декларації по податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.03р № 143, наголошував на відповідності поданої податкової звітності вимогам вказаної норми податкового законодавства, зазначаючи, що строки та графи декларації, що не містять операцій (сум), за їх фізичної відсутності, заповнені прочерками, а тому підстави для невизнання декларації ТОВ "СК РЕАЛТЕКС" по податку на прибуток підприємства за 3 квартал 2010р. податковою звітністю відсутні, у зв’язку з чим просив рішення ДПІ в м. Сімферополі, викладене у листі від 10.11.10р. № 49162/10/28-4 скасувати та визнати подану ТОВ "СК РЕАЛТЕКС" декларацію по податку на прибуток підприємства за 3 квартал 2010р. податковою декларацією (а.с.13-14).

Листом ДПІ в м. Сімферополі від 06.12.10р. за вих. № 53793/10/28-4 "Про невизнання декларації по податку на прибуток підприємства податковою декларацією", отриманого позивачем 08.12.10р. вх. № 21 (а.с.15), відповідач, надаючи відповідь на скаргу позивача (від 19.11.10р. № 33) повідомив про те, що надана ним декларація по податку на прибуток підприємства за 3 квартал 2010р. (від 09.11.10р вх. № 212914) не визнана податковою декларацією у відповідності з пп. 4.1.2 п. 4.1. ст. 4 Закону України від 21.12.00р. № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", у зв’язку з тим, що в порушення п. 1.6 Порядку складання декларації по податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.03р. № 143, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.03р. під № 271/7592, зі змінами та доповненнями, в даній декларації прокреслені не всі строки, які не заповнені за відсутності операцій (сум), про що було направлено повідомлення від 10.11.10р № 49262/10/28-4 з пропозицією заповнити дану декларацію у відповідності з вимогами вищевказаних Закону та Порядку та надати її до ДПІ в м. Сімферополі.

Повторно запропоновано заповнити декларацію у відповідності з вимогами вищевказаних Закону та Порядку та надати її до ДПІ в м. Сімферополі.

Додатково запропоновано з метою дотримання вимог діючого законодавства при заповненні податкової звітності укласти договір про визнання електронних документів з ДПІ в м. Сімферополі та надавати податкову звітність у електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку без надання на паперовому носії (а.с.15).

З положень статті 9 Закону України від 25.06.91р. № 1251-XII "Про систему оподаткування", норми якого є загальними і визначають принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників, до обов’язків платників податків і зборів (обов’язкових платежів), віднесено обов’язок щодо подачі до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларацій, бухгалтерської звітності та інших документи і відомостей, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів), а також, зокрема, обов’язок сплати належних сум податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 14 вказаного Закону податок на прибуток підприємств відноситься до загальнодержавного податку.

Зведені результати обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону.

За приписами пп. 4.1.1. п. 4.1. ст. 4 Закону України від 21.12.00 р. № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов’язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами", платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, визначених Законом. Прийняття такої декларації, відповідно до пп. 4.1.2 п. 4.1. ст. 4 Закону, є обов’язком контролюючого органу. Також, вказаною нормою визначено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов’язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Підпункт 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 вказаного Закону містить вичерпний перелік підстав, коли податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, а саме - якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Як убачається із наведеного, повноваження органів державної податкової служби щодо відмови у прийнятті податкових декларацій обмежено вичерпним переліком, який розширеному тлумаченню не підлягає.

Зобов’язуючи частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України, законодавець не надав відповідачу, який входить до системи органів державної податкової служби, повноважень вчиняти дії, що не визначені законом.

Згідно пункту 5.1. статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Позивач, виконуючи вимоги податкового законодавства України, надавши декларацію з податку на прибуток підприємства, яка не визнана податковою звітністю, про що його сповіщено повідомленням від 18.08.10 р. № 37158/10/15-2, оскаржив вказане повідомлення, вважаючи, що контролюючий орган невірно прийняв рішення з невизнання поданої податкової звітності, що суперечить законодавству з питань оподаткування та виходить за межі його компетенції, встановленої законом, через що звернувся до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, подавши у письмовій формі скаргу.

На вимогу приписів пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

З наданих сторонами доказів, пояснень та заперечень, судом встановлено, що відповідь на скаргу, оформлено всупереч вимог, встановлених пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону. Натомість навіть, після отримання скарги позивача про виконання відповідачем приписів податкового законодавства в частині визнання наданої ним податкової звітності, яка відповідає вимогам закону, відповідач не вчинив дій в порядку, у спосіб та в межах повноважень визначених законом, що свідчить про невиконання останнім вимог закону.

З досліджених декларацій з податку на прибуток підприємства за 3 квартал 2010 року, наданих як представником позивача, так і представником відповідача, судом не встановлено порушень вимог податкового законодавства щодо способу та порядку заповнення податкової звітності. Представник відповідача у судовому засіданні при дослідженні декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартал 2010 року також не зміг повно та безумовно вказати на рядки (графи), які є не заповненими чи не прокресленими за відсутності операцій (сум) та суперечать вимогам, викладеним у п. 1.6 Порядку складання декларації по податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.03р. № 143, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.03р. під № 271/7592, зі змінами та доповненнями.

Посилання відповідача на порушення позивачем вимог п. 4.5 Наказу Державної податкової адміністрації України від 31.12.08р. № 827 "Про затвердження Методичних рекомендацій з приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України" не приймаються судом до уваги з тих підстав, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, засади якого визначено частиною першою статті 9 КАС України та відповідно до яких, суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та законами України.

Указом Президента України від 03.10.92р. № 493/92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", прийнятим з метою впорядкування видання міністерствами, іншими органами виконавчої влади нормативно-правових актів, забезпечення охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, підприємств, установ та організацій, визначено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

Методичні рекомендації щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджені наказом Державної податкової Адміністрації України від 31.12.08р. № 827 та зміни до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджені наказами Державної податкової Адміністрації України від 06.04.09р. № 168 та від 27.01.10р. № 39, які не зареєстровані у Міністерстві юстиції України, на яке покладено обов’язок здійснення контролю за додержанням суб’єктами нормотворення їх відповідності діючому законодавству України, є незаконним та таким, що порушує права та інтереси платника податку.

Не зареєстрований в Міністерстві юстиції України наказ, яким також керувався відповідач при наданні повідомлення не містить ознак нормативно-правового акту, не є обов’язковими до виконання платниками податків та не може бути застосований судом при вирішенні цього спору.

Отже, Законом України від 21.12.00 р. № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов’язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено конкретні форми і способи реалізації відповідачем своїх повноважень у сфері забезпечення державної податкової політики, які в силу ст. 19 Конституції України є вичерпними і дотримання яких є безумовним обов’язком відповідача.

Доказів того, що відповідачем відмовлено у прийнятті податковою декларацією наданої декларації з податку на прибуток підприємств за 3 квартал 2010 року за існуванням обґрунтованих законом підстав, відповідачем суду не надано. Зважаючи на вчинення відповідачем дій поза межами повноважень, визначених законом, невиконання положень спеціального закону, що регулює відповідні спірні правовідносини та встановлює вичерпний перелік повноважень відповідача, вчинення дій у спосіб, що не передбачений Конституцією України та законами України, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи, цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. За таких підстав судові витрати, понесені позивачем зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн., факт понесення яких підтверджено платіжним дорученням від 29.12.10р. № 51, підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України у повному обсязі – розміром 3,40 грн.

Керуючись ст.ст. 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим з невизнання декларації Товариства з обмеженою відповідальністю "СК РЕАЛТЕКС" з податку на прибуток підприємства за 3 квартал 2010 року від 08.11.10р. податковою звітністю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СК РЕАЛТЕКС", в рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору, - 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів від дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя                                                                                     О.В. Папуша