Ухвала

від 28.04.2011 по справі 2-17/11017.1-2007(2-2/3508-2006 (2-2/11396-05))

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

28 квітня 2011 р.                                                                                   

№ 2-17/11017.1-2007(2-2/3508-2006 (2-2/11396-05))  

 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:

Мирошниченка С.В.,

суддів:

Владимиренко С.В.,

Демидової А.М.,

Плюшка І.А.,

Шевчук С.Р.,

розглянувши  заяву  

Верховної Ради України

про перегляд Верховним Судом України

постанови

Вищого господарського суду України

від 03.11.2010

у справі

№2-17/11017.1-2007(2-2/3508-2006 (2-2/11396-05))

за позовом

Прокурора м. Ялти в інтересах держави в особі Лівадійської селищної ради

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАКС"

третя особа

Санаторій "Нижня Ореанда" Управління справами апарату Верховної Ради України

про

визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

та за позовом третьої особи

Верховної Ради України

до

Лівадійської селищної ради,

Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАКС"

про

визнання відсутності повноважень щодо розпорядження і передачі в оренду земельної ділянки, зобов'язання внести доповнення до рішення, визнання незаконним рішення та його скасування

ВСТАНОВИВ:

Верховною Радою України подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 03.11.2010 у справі        №2-17/11017.1-2007.

         Зазначеною постановою Вищого господарського суду України: касаційні скарги Верховної Ради України, Санаторію "Нижня Ореанда" Управління справами апарату Верховної Ради України та першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим залишено без задоволення, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.08.2010 р. у справі № 2-17/11017.1-2007 господарського суду Автономної Республіки Крим –без змін.

Верховна Рада України у заяві від 14.03.2011 №30/6-110(43144) просить скасувати зазначену постанову Вищого господарського суду України і направити дану справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Одночасно Верховною Радою України подано заяву з клопотанням про відновлення пропущеного строку на подання заяви.

Розглянувши матеріали заяви про перегляд постанови суду касаційної інстанції та клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку, колегія суддів не знаходить підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до статті 11117 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів подається протягом одного місяця з дня ухвалення судового рішення господарського суду, щодо якого подано заяву про перегляд судових рішень господарських судів, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання, на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 статті 11116 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

Отже, місячний строк для подання заяви про перегляд судових рішень господарських судів є процесуальним і може бути відновлений за загальними правилами, встановленими статтею 53 ГПК України.

Відновлення пропущеного процесуального строку відповідно до статті 53 ГПК України можливе при визнанні поважною причини пропуску встановленого законом процесуального строку.

Дотримання заявником вимог норм процесуального права при зверненні із заявою є обов’язком для всіх учасників процесу.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується, виходячи із поважності причин пропуску строку.

Поважними визнаються лише такі обставини, які є об’єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Обґрунтовуючи причини пропуску встановленого процесуального строку для звернення із заявою, Верховна Рада України посилається на те, що заява про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 03.11.2010 була помилково направлена на адресу Верховного Суду України, після чого канцелярією Апарату Верховної Ради 22.12.2010 без відома представника Верховної Ради України заява була надіслана до Вищого господарського суду України, у зв'язку з чим пропущено строк звернення до суду, визначений частиною першою статті 11117 ГПК України. Про пропуск процесуального строку представнику Верховної Ради України стало відомо з ухвали Вищого господарського суду від 10.01.2011.

З огляду на викладене зазначені в клопотанні причини пропуску процесуального строку не можна вважати поважними у розумінні статті 53 ГПК України, а тому підстави для відновлення пропущеного процесуального строку, в даному випадку, відсутні.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає про те, що відсутність клопотання про відновлення пропущеного строку або відмова в його відновленні тягне за собою відмову в допуску справи до провадження.

З огляду на викладене підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України відсутні.

Керуючись статтями 53, 86, 11114–11121 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Верховній Раді України у відновленні строку на подання до Верховного Суду України заяви про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 03.11.2010 у справі №2-17/11017.1-2007(2-2/3508-2006 (2-2/11396-05)).

2. Відмовити Верховній Раді України у допуску справи №2-17/11017.1-2007(2-2/3508-2006 (2-2/11396-05))  до провадження Верховного Суду України.     

Головуючий суддя

  С. Мирошниченко

Судді:

  С. Владимиренко

  А. Демидова

  І. Плюшко

  С. Шевчук