ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" травня 2011 р. Справа № 22/396-06-11485
Вищий господарський суд У країни у складі колегії судд ів:
Головуючого, судді Демидової А.М.,
суддів Жукової Л.В., Коваленко С.С.(до повідач)
розглянувши касаційну ска ргу ПП "Рулав"
на постанову Одеського апеля ційного господарського суду від 10.11.10р.
у справі № 22/396-06-11485 господарського суду Одеської області
за позовом ПП "Рулав"
до СПД ФО - ОСОБА_1
про визнання договору дійсним , визнання права власності та виселення
за участю прокурора Овідіопольсько го району Одеської області в інтересах держави в особі ор гану місцевого самоврядуван ня Одеської міської ради
За участю представників ст орін
від позивача не з'явили ся,
від відповідача не з'явил ися,
від прокуратури Савицька О.В. посв.
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємс тво „Рулав”(далі по тексту-ПП "Рулав") звернулось до господа рського суду Одеської област і із позовною заявою до Суб' єкта підприємницької діяльн ості- фізичної особи ОСОБ А_1 (далі по тексту - СПД- фіз ична особа ОСОБА_1) в якій п росило:
визнати дійсним догові р купівлі-продажу від 23.12.2003р. № 5/2 -03, укладений між СПД ОСОБА_1 та ПП „Рулав”; визнати за ПП „ Рулав” право власності на ін дивідуально визначене майно у вигляді нежитлових будіве ль з господарськими будівлям и, загальною площею 342,2 кв.м., які знаходяться на земельній ді лянці загальною площею 2, 2576 га за адресою: АДРЕСА_1 яке ск ладається з : 1) будівля гуртож итку (літ. А), 2) будівля гуртожит ку(літ. Б), 3) будівля гуртожитку (літ. В), 4) сарай (літ. Г), 5) навіс (лі т. Д), 6) навіс (літ. Ж), 7) вбиральня ( літ. З), 8) сарай (літ И), 9) сарай (літ . Е), 10) гараж (літ. К); виселити СПД ОСОБА_1 із вказаних будів ель.
Рішенням господарсько го суду Одеської області від 17.11.2006 року у справі № 22/396-06-11485 (суддя Торчинська Л.О.) позов задовол ено повністю.
Постановою Одеськог о апеляційного господарсько го суду від 10.11.2010 року у справі № 22/396-06-11485 (судді Пироговс ький В.Т., Картере В.І., Жеков В.І .) рішення господарськог о суду Одеської області від 17. 11.2006 року у справі № 22/396-06-11485 скасов ано, у задоволенні позову ПП „ Рулав” відмовлено.
Не погоджуючись із ріш енням суду попередньої інста нції, ПП "Рулав" звернулося до Вищого господарського суд у України з касаційною ска ргою, посилаючись на порушен ня та невірне застосування а пеляційним судом норм матері ального і процесуального пра ва.
Заслухавши доповідь судд і доповідача, розглянувши до води касаційної скарги, пере віривши правильність засто сування судом норм матеріал ьного та процесуального пра ва, колегія суддів Вищого го сподарського суду України в важає, що касаційна скарга пі длягає задоволенню з наступ них підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, СПД Фі зична особа ОСОБА_1 (прода вець) та ПП „Рулав” в особі Гон опольського О.А.(покупець) укл али договір купівлі продажу від 23.12.2003р. № 5/2-03, відповідно до ум ов якого продавець продав, а п окупець придбав нежитлові бу дівлі з господарськими спору дами загальною площею 342, 2 кв.м. , розташованих на земельній д ілянці, площею 2, 2576га, за адресо ю АДРЕСА_1, які складаютьс я з: 1) будівля гуртожитку (літ. А ), 2) будівля гуртожитку(літ. Б), 3) будівля гуртожитку(літ. В), 4) са рай (літ. Г), 5) навіс (літ. Д), 6) наві с (літ. Ж), 7) вбиральня (літ. З), 8) са рай (літ И), 9) сарай (літ. Е), 10) гара ж (літ. К)(а.с. 8-10). Об' єкт купівлі -продажу належить продавцю н а підставі договору купівлі- продажу від 20.08.1995р. № 2/95 та відпов ідного акту прийому передачі .
Звернувшись до суду з п озовною заявою, ПП „Рулав” вк азував на те, що СПД ОСОБА_1 незважаючи на виконання поз ивачем своїх зобов' язань за договорами не звільняє прид бані останнім об' єкти нерух омості, мотивуючи свої дії зм іною їх вартості та вимагаюч и доплату у розмірі 60 000грн.
В обґрунтування своїх поз овних вимог ПП „Рулав” посил ався на приписи ст. 128 ЦК УРСР (1963 р.) - яка діяла на день укладан ня договору купівлі-продажу від 23.12.2003р., п. 3.2. цього договору, я кими визначено, що право влас ності на придбане майно вини кло у покупця з моменту перед ачі цього майна, а також на вим оги ст. 526 ЦК України (діє з 01.01.2004р.) , якою встановлено, що зобов' язання повинні виконуватись належним чином відповідно д о умов договору та вимог цьог о кодексу та ст. 629 ЦК України, я кою передбачено, що договір є обов' язковим для виконання сторонами.
Прикінцевими положенн ями ЦК України, який набрав чи нності із 01.01.2004р. передбачено: щ одо цивільних відносин, які в иникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу заст осовуються до тих прав і обов 'язків, що виникли або продовж ують існувати після набрання ним чинності (ч.2 п.4).
Проте, суд апеляційно ї інстанції зазначив, що оскі льки правовідносини виникли між сторонами до набрання чи нності ЦК України та продовж ують існувати після 01.01.2004р., то с пірні питання щодо прав та об ов' язків сторін за договоро м купівлі-продажу від 23.12.2003р. сл ід розглядати за правилами Ц ивільного кодексу України ві д 16.01.2003р. № 435-IV.
Крім того, апеляційний суд зазначив, що, якщо незареє стрована угода повністю або частково виконана, а сторона , яка одержала виконання, ухил яється від державної реєстра ції цієї угоди, друга сторона має право звернутися до госп одарського суду за захистом своїх інтересів. У цьому випа дку суд може визнати угоду, що не пройшла державної реєстр ації, дійсною, і такого рішенн я достатньо для виникнення у реєструючого органу обов'яз ку щодо здійснення державної реєстрації угоди, незважаюч и на волю другої сторони. Таке рішення можливе лише у випад ку, коли відповідна угода укл адена за встановленою формою , а її зміст відповідає вимога м закону.
Суд попередньої інстан ції, приймаючи оскаржувану п останову, дійшов висновку пр о те, що позов ПП „Рулав” про в изнання договору купівлі-про дажу від 23.12.2003р. дійсним та визн ання права власності на прид бане майно заявлені з інших п ідстав. В матеріалах справи в ідсутні будь які докази, які б свідчили про відмову продав ця виконати умови вказаного вище договору.
Таким чином, апеляційний с уд зазначив, що ПП „Рулав” в по рушення вимог ст. 33-34 ГПК Україн и не доведено належними та до пустимими доказами ті обстав ини на які посилається в обґр унтування позовних вимог.
Проте, колегія суддів не може погодитись із висновкам и апеляційного суду, оскільк и останні протирічать нормам процесуального і матеріальн ого права, виходячи з наступн ого.
Як підставно зазначив госп одарський суд першої інстанц ії, згідно зі ст. 128 ЦК УРСР, що ді яв на момент укладення сторо нами договору купівлі-продаж у від 23.12.03р. № 5/2-03 разом із актом пр ийому - передачі від 23.12.03р. до в казаного договору купівлі - продажу, право власності у на бувача майна за договором ви никає з моменту передачі реч і, якщо інше не передбачено за коном або договором.
Проте, як встановлено місце вим господарським судом СПД ФО- ОСОБА_1, в порушення п. 3.2 зазначеного договору купівл і-продажу, відмовилась звіль няти будівлі, що були предмет ом договору купівлі-продажу від 23.12.03р.
З огляду на викладене, госпо дарський суд Одеської област і вірно дійшов висновку про т е, що право власності на вказа ні нежитлові будівлі з госпо дарськими спорудами виникло у ПП "Рулав" 23.12.03р. при підписанн і акту прийому передачі майн а і підставно керувався норм ами ЦК УРСР 1963р., який був чинни й на момент укладення догово ру.
Згідно зі ст. 120 Земельного ко дексу України при переході п рава власності на будівлю і с поруду право власності на зе мельну ділянку або її частин у може переходити на підстав і цивільно - правових угод, а право користування на підст аві договору оренди.
Відповідно до ст. 377 ЦК Україн и до особи, яка придбала будів лю або споруду, що розміщені н а земельній ділянці, наданій у користування, переходить п раво користування тією части ною земельної ділянки, на які й вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
З огляду на викладене, судов а колегія погоджується із ви сновком суду першої інстанці ї про те, що у зв'язку з набуття м ПП "Рулав" права власності на будівлі та споруди, у останнь ого виникло право на звернен ня до органів виконавчої вла ди та місцевого самоврядуван ня щодо оформлення права кор истування земельною ділянко ю, на якій розташований об'єкт .
Враховуючи викладене, суд а пеляційної інстанції, помилк ово дійшов висновку, що рішен ня суду першої інстанції під лягає скасуванню як таке, що п рийняте з неповним з' ясуван ням всіх обставин справи та н евірним застосуванням норм м атеріального права, а позовн і вимоги підлягають залишенн ю без задоволення.
Беручи до уваги межі пере гляду справи в суді касаційн ої інстанції та повноваження останнього, колегія суддів в важає, що оскаржувана постан ова суду апеляційної інстанц ії не відповідає нормам мате ріального і процесуального п рава, і тому підлягає скасува нню, а рішення господарськог о суду Одеської області від 17. 11.06р. по справі № 22/396-06-11485 залишенню без змін.
На підставі викладено го та керуючись ст. ст.1115, 1117 , 1119 - 11 111, Господарського процесуаль ного кодексу України, Вищий г осподарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скар гу ПП "Рулав" задовольнити.
2. Постанову Одеськог о апеляційного господарсько го суду від 10.11.10р. по справі № 22/396-0 6-11485 скасувати.
3. Рішення господарськ ого суду Одеської області ві д 17.11.06р. по справі № 22/396-06-11485 залишити без змін.
Головуючий, суддя А.М. Д емидова
Суддя Л.В. Жукова
Суддя
С.С. Кова ленко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 17.05.2011 |
Оприлюднено | 22.06.2011 |
Номер документу | 16282756 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Коваленко С.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні