Ухвала

від 22.04.2011 по справі 15/106

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

22 квітня 2011 р.                                                                                   

№ 15/106  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:

Демидової А.М.,

суддів:

Малетич М.М.

Мирошниченко С.В.

Панової І.Ю.,

Плюшка І.А.,

розглянувши  заяву  

Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-СВ"

про перегляд Верховним Судом України

постанови

Вищого господарського суду України

від 26.01.2011

у справі

№15/106

за позовом

Публічного акціонерного товариства “Альфа-банк”

до

Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКО Трускавецькурортцентр”,

Товариства з обмеженою відповідальністю “Нерра”,

Товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа-СВ”

про

визнання недійсним договорів та визнання права власності

та за зустрічним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКО Трускавецькурортцентр”

до

Публічного акціонерного товариства “Альфа-банк”

про

визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-СВ" подано заяву про перегляд Верховним Судом України  постанови Вищого господарського суду України від 26.01.2011 у справі №15/106.

Зазначеною постановою Вищого господарського суду України касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа-СВ” залишено без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.11.2010 у справі №15/106.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-СВ"  у заяві від 25.02.2011 без номера (вх. №03.14.04-11/500/2011) просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 26.01.2011 у цій справі та направити справу на новий розгляд до Вищого господарського суду України. Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 19.01.2011 у справі №10/132/Б, від 15.07.2009 у справі №Б15/1-07, від 08.11.2006 у справі №10/36, від 19.03.2008 у справі №Б15/81-07, від 19.01.2011 у справі №26/132-10-3308, від 02.06.2010 у справі №30/336, від 14.10.2008 у справі №45/52, від 08.04.2010 у справі №13/472-пд-08, від 24.10.2006 у справі №14/146-пд-05 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме статтей 16, 23, 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", частини другої статті 203, частини першої статті 215 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України).

Розглянувши заяву про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 26.01.2011 у справі № 15/106 та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в допуску даної справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Згідно зі статтею 11114 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд України переглядає рішення господарських судів виключно на підставі і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень  матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Зі змісту постанови суду касаційної інстанції, про перегляд якої просить заявник, та доданих до заяви постанов Вищого господарського суду України від 19.01.2011 у справі №10/132/Б, від 15.07.2009 у справі №Б15/1-07, від 08.11.2006 у справі №10/36, від 19.03.2008 у справі №Б15/81-07, від 19.01.2011 у справі №26/132-10-3308, від 02.06.2010 у справі №30/336, від 14.10.2008 №45/52, від 08.04.2010 у справі №13/472-пд-08, від 24.10.2006 у справі №14/146-пд-05 вбачається, що судами касаційної інстанції не допущено різного застосування  норм матеріального права, оскільки в постановах, які додані заявником інші предмети спору, підстави позову, а також різні фактичні обставини справи,  які встановлені судами попередніх інстанцій.

        Так, у справі №15/106 господарського суду міста Києва, про перегляд постанови суду касаційної інстанції у якій просить заявник, предметом спору є  вимоги  за  первісним позовом –про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 15.02.2010р., укладеного між ТОВ “ЕКО Трускавецькурортцентр” і ТОВ “Нерра” (далі - договір купівлі-продажу 2) та від 14.04.2010р., укладеного між ТОВ “Нерра” і ТОВ “Альфа-СВ”(далі - договір купівлі-продажу 2), а також про визнання права власності на нежитлову будівлю –кінотеатр “Злата”, загальною площею 1432,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Трускавець, вул. Шевченка, 36, та на земельну ділянку, кадастровий номер 4611500000:01:010:0018, загальною площею 0,2209 га, на якій розміщено вказану нежитлову будівлю, з тих підстав, що договір купівлі-продажу 1 був укладений з порушенням вимог статтей 16, 23, 30 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а договір купівлі-продажу 2 з порушенням вимог статті 658 ЦК України, а за зустрічним позовом –про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю “ЕКО Трускавецькурортцентр” права власності на нежитлову будівлю –кінотеатр “Злата”, загальною площею 1432,8 кв.м., за адресою: Львівська область, м. Трускавець, вул. Шевченка, 36, та на земельну ділянку, кадастровий номер 4611500000:01:010:0018, загальною площею 0,2209 га, на якій розміщено цю будівлю, які обґрунтовано положеннями статтей 216, 392 ЦК України.

        Водночас, у справах, в яких судом касаційної інстанції прийнято постанови, на які посилається заявник як на доказ неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах,  предмети спорів відрізняються від предмету у справі № 15/106 господарського суду міста Києва. Так, в цих справах предметами спорів є: визнання банкрутом ТОВ "Макден"; визнання банкрутом КП Дніпровської обласної ради "Облводоканал"; визнання банкрутом ПВКП "Декалог"; визнання банкрутом ТОВ "ТОРГОВИЙ БУДИНОК ДПЗ"; визнання недійсним договору оренди окремого індивідуально визначеного майна, з підстав невідповідності договору статтям 12, 83 Земельного кодексу України, статтям 26, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 4 Закону України "Про оренду землі"; визнання недійсним договору поруки, з тих підстав, що вказаний договір має ознаки фіктивного правочину відповідно до положень статті 234 ЦК України; визнання недійсним біржового контракту договору купівлі-продажу, який було укладено за результатами аукціону; визнання недійсними договорів купівлі-продажу, з тих підстав, що спірні договори  від імені покупця було укладено особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності; визнання недійсними договорів купівлі-продажу з посиланням на частину третю статті 215 ЦК України.

Таким чином, неоднакові правові висновки, покладені в основу згаданих постанов суду касаційної інстанції, не можна розцінювати як ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Також, слід зазначити, що необґрунтованими  є посилання заявника на різне застосування судами касаційної інстанції положень статті 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та статей 15, 388 ЦК України, оскільки Вищим господарським судом України при прийнятті постанови про перегляд якої просить заявник зазначені норми матеріального права взагалі не застосовувались.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про відсутність ознак, визначених статтею 11116 Господарського процесуального кодексу України, в якості підстав для допуску справи  №15/106  господарського суду міста Києва до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 11116, 11121 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Альфа-СВ" в допуску справи №15/106  до провадження Верховного Суду України.  

Головуючий суддя

     А. Демидова

Судді

    М. Малетич

    С. Мирошниченко

     І. Панова

     І. Плюшко