Рішення

від 14.06.2011 по справі 1818-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИ М

Автономна Республіка К рим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Нев ського/Річна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

14.06.2011 Справа №5002-7/1818-2011

За позовом Товариства з об меженою відповідальністю «К римський акумуляторний заво д «Укрпромінвест» (97060, Красног вардійський район, с. Октябрс ьке, провулок Водопроводний, 9, ідентифікаційний код 30389387)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальніст ю «Мєо-Дізайн» (95022, м. Сімферопо ль, проспект Победи, буд. 211В; 95000, м . Сімферополь, вул. Пушкіна, 44, і дентифікаційний код 37286202)

Про стягнення 6405,16 грн.

Суддя ГС АР Крим І. І. Дворни й

представники:

Від позивача - ОСОБА_1., предст., дов. від 05.07.2010 р.

Від відповідача - не з' яви вся

Суть спору Товариство з об меженою відповідальністю «К римський акумуляторний заво д «Укрпромінвест» звернулос я до Господарського суду АР К рим з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відп овідальністю «Мєо-Дізайн» 6405, 16 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги , позивач посилається на те, що на підставі отриманого від в ідповідача рахунку №СФ-0000012 від 28.01.2011 р. Товариством з обмежено ю відповідальністю «Кримськ ий акумуляторний завод «Укрп ромінвест» була здійснена пе редоплата на суму 6288,72 грн. за по ставку меблів, однак відпові дачем свої обов' язки з пост авки виконані не були, сума пе редоплати повернута не була, у зв' язку з чим позивач прос ить стягнути її в примусовом у порядку разом із 3% річних в с умі 28,94 грн. та 88,04 грн. інфляційни х втрат.

Відповідач у судове засіда ння двічі не з' явився, письм овий відзив на позов не надав , про причини неявки суд не пов ідомив, про час та місце слуха ння справи був проінформован ий належним чином рекомендов аною кореспонденцією.

Розгляд справи відкладавс я у порядку статті 77 Господарс ького процесуального кодекс у України.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характериз ують взаємовідносини сторін , суд не вбачає підстав для від кладення розгляду справи. Пр и цьому суд вважає за можливе розглянути справу за наявни ми в ній матеріалами у порядк у статті 75 Господарського про цесуального кодексу України .

Розглянувши матеріал и справи, дослідивши предста влені докази, заслухавши поя снення представника позивач а, суд

ВСТАНОВИВ :

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі виставле ного Товариством з обмеженою відповідальністю «Мєо-Дізай н» рахунку-фактури №СФ-0000012 від 28.01.2011 р. Товариством з обмежено ю відповідальністю «Кримськ ий акумуляторний завод «Укрп ромінвест» платіжним доруче нням №4977 від 28.01.2011 р. була здійсне на передоплата за поставку м еблів в розмірі 6288,72 грн.

В рахунку-фактурі №СФ-0000012 від 28.01.2011 р. зазначено, що строк пост авки товару становить 20 банкі вських днів з моменту стовід соткової передоплати.

Враховуючи, що в обумовлени й строк товар поставлений не був, позивачем в претензіях № 381 від 17.03.2011 р. та від 15.04.2011 р. була вик ладена вимога про повернення суми здійсненої передоплати в сумі 6288,72 грн.

Залишення претензій без за доволення стало підставою дл я звернення Товариства з обм еженою відповідальністю «Кр имський акумуляторний завод «Укрпромінвест» до суду з по зовом про стягнення заборгов аності в примусовому порядку .

Відповідно до статті 509 Циві льного кодексу України зобов 'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) з обов'язана вчинити на корист ь другої сторони (кредитора) п евну дію (передати майно, вико нати роботу, надати послугу, с платити гроші тощо) або утрим атися від певної дії, а кредит ор має право вимагати від бор жника виконання його обов'яз ку. Зобов'язання виникають з п ідстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 11 ЦК Україн и передбачено, що підставами виникнення цивільних прав т а обов'язків, зокрема, є догово ри та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України д оговором є домовленість двох або більше сторін, спрямован а на встановлення, зміну або п рипинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є укладеним, якщо ст орони в належній формі досяг ли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необ хідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щод о яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Відповідно до частини 1 стат ті 639 ЦК України договір може б ути укладений у будь-якій фор мі, якщо вимоги щодо форми дог овору не встановлені законом .

Згідно з частиною 1 статті 174 Господарського кодексу Укра їни господарські зобов'язанн я можуть виникати, у тому числ і, з господарського договору та інших угод, передбачених з аконом, а також з угод, не пере дбачених законом, але таких, я кі йому не суперечать.

Стаття 180 ГК України визнача є, що зміст господарського до говору становлять умови дого вору, визначені угодою його с торін, спрямованою на встано влення, зміну або припинення господарських зобов'язань, я к погоджені сторонами, так і т і, що приймаються ними як обов 'язкові умови договору відпо відно до законодавства. Госп одарський договір вважаєтьс я укладеним, якщо між сторона ми у передбачених законом по рядку та формі досягнуто зго ди щодо усіх його істотних ум ов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхід ні для договорів даного виду , а також умови, щодо яких на ви могу однієї із сторін повинн а бути досягнута згода. При ук ладенні господарського дого вору сторони зобов'язані у бу дь-якому разі погодити предм ет, ціну та строк дії договору .

Частиною 1 статті 181 ГК Україн и передбачено, що господарсь кий договір за загальним пра вилом викладається у формі є диного документа, підписаног о сторонами та скріпленого п ечатками. Допускається уклад ення господарських договорі в у спрощений спосіб, тобто шл яхом обміну листами, факсогр амами, телеграмами, телефоно грамами тощо, а також шляхом п ідтвердження прийняття до ви конання замовлень, якщо зако ном не встановлено спеціальн і вимоги до форми та порядку у кладення даного виду договор ів.

На підставі наведених норм суд дійшов висновку, що між ст оронами у справі фактично бу в укладений господарський до говір щодо поставки товару, о скільки сторонами був визнач ений предмет договору, ціна т а строк поставки - 20 банківсь ких днів з моменту передопла ти.

Враховуючи те, що в рахунку- фактурі №СФ-0000012 від 28.01.2011 р. строк поставки був визначений у ба нківських, а не календарних, д нях, суд погоджується з тверд женням позивача про те, що кін цевий строк поставки припада є на 25.02.2011 р.

Відповідно до ст. 526 ЦК Україн и зобов'язання має виконуват ися належним чином відповідн о до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів ц ивільного законодавства, а з а відсутності таких умов та в имог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інши х вимог, що звичайно ставлят ься. Аналогічне положення ст осовно господарських зобов' язань міститься в ч. 1 ст.193 Госп одарського кодексу України, якою визначено, що суб' єкти господарювання та інші учас ники господарських відносин повинні виконувати господар ські зобов' язання належним чином відповідно до закону, і нших правових актів, договор у, а за відсутності конкретни х вимог щодо виконання зобов ' язання - відповідно до ви мог, що у певних умовах звичай но ставляться.

Відповідач не надав суду до казів поставки ним товару в о бумовлений строк, тобто до 25.02.2 011 р., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарс ького процесуального кодекс у України кожна сторона пови нна довести суду ті обставин и, на які вона посилається як н а підставу своїх вимог та зап еречень, способом, передбаче ним чинним законодавством Ук раїни для доведення фактів т акого роду.

Згідно з частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України д о договору поставки застосов уються загальні положення пр о купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, зако ном або не випливає з характе ру відносин сторін.

Частиною 2 статті 693 ЦК Україн и передбачено, що якщо продав ець, який одержав суму попере дньої оплати товару, не перед ав товар у встановлений стро к, покупець має право вимагат и передання оплаченого товар у або повернення суми попере дньої оплати.

Отже, пред' явлення позива чем до Товариства з обмежено ю відповідальністю «Мєо-Діза йн» претензії про повернення суми здійсненої передоплати засновано на нормах чинного законодавства України, яка, н езалежно від цього, відповід ачем задоволена не була.

З урахуванням цього, прийма ючи до уваги те, що відповідач всупереч положенням статей 33, 34 ГПК України, не надав суду д оказів повернення передопла ти, суд вважає обґрунтованим и та такими, що підлягають зад оволенню, вимоги Товариства з обмеженою відповідальніст ю «Кримський акумуляторний з авод «Укрпромінвест» про стя гнення з Товариства з обмеже ною відповідальністю «Мєо-Ді зайн» 6288,72 грн. заборгованості в примусовому порядку.

Крім того, позивач просить с тягнути з відповідача 3% річни х в сумі 28,94 грн. та 88,04 грн. інфляц ійних втрат.

Відповідно до частини 2 стат ті 625 Цивільного кодексу Украї ни боржник, який прострочив в иконання грошового зобов'яза ння, на вимогу кредитора зобо в'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три пр оценти річних від простроче ної суми, якщо інший розмір

процентів не встановлени й договором або законом.

Виходячи із положень зазна ченої норми, наслідки простр очення боржником грошового з обов' язання у вигляді інфля ційного нарахування на суму боргу та 3% річних виступають с пособом захисту майнового пр ава та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальни х втрат кредитора від знецін ення грошових коштів внаслід ок інфляційних процесів та о триманні компенсації (плати) від боржника за користуванн я утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти н араховуються незалежно від в ини боржника та незалежно ві д сплати ним неустойки (пені) з а порушення виконання зобов' язання та входять до складу г рошового зобов' язання.

Така позиція щодо правової природи інфляційних нарахув ань на суму боргу та 3% річних в икладена, зокрема, в постанов і Верховного суду України ві д 15.11.2010 р. у справі №4/720.

Перевіривши наданий позив ачем розрахунок 3% річних та ін фляційних втрат, суд погоджу ється з його правомірністю, у зв' язку з чим позов в цій час тині також є обґрунтованим.

За таких обставин, позов під лягає задоволенню в повному обсязі.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забез печення судового процесу під лягають стягненню з відповід ача відповідно до вимог ст. 49 Г осподарського процесуально го кодексу України.

З урахуванням викладеного , керуючись ст.ст. 82-84 Господарс ького процесуального кодекс у України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариств а з обмеженою відповідальніс тю «Мєо-Дізайн» (95022, м. Сімфероп оль, проспект Победи, буд. 211В; 9500 0, м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 4 4, ідентифікаційний код 37286202) на користь Товариства з обмежен ою відповідальністю «Кримсь кий акумуляторний завод «Укр промінвест» (97060, Красногварді йський район, с. Октябрське, пр овулок Водопроводний, 9, ідент ифікаційний код 30389387) 6288,72 грн. заб оргованості, 3% річних в сумі 28,9 4 грн., 88,04 грн. інфляційних втрат , 102,00 грн. державного мита та 236,00 г рн. витрат на інформаційно-те хнічне забезпечення судовог о процесу.

3. Видати наказ після на брання судовим рішенням зако нної сили.

Суддя Господарсько го суду

Автономної Республіки Кр им Дво рний І.І.