Рішення

від 21.04.2011 по справі 5023/1227/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5023/1227/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2011 р.                                                            Справа № 5023/1227/11

вх. № 1227/11

Суддя господарського суду Сальнікова Г.І. 

при секретарі судового засідання Мунжиу О.П.

за участю представників сторін:

позивача - Зайцева М.М.;

відповідача- не з"явився;   

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг", м. Київ  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Автек-Харків", м. Харків  

про стягнення коштів в сумі 20922,19грн., згідно договору купівлі-продажу №СФ-002614 від 10.06.2008 року

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг", м. Київ, звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автек-Харків", м. Харків, заборгованість в сумі 20922,19грн., згідно договору купівлі-продажу №СФ-002614 від 10.06.2008 року, а також витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 лютого 2011 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 14 березня 2011 р.

Ухвалами господарського суду Харківської області від  14.03.11 р., від  29.03.11 р., від  14.04.11 р. було відкладено розгляд справи на інший день.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги .

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, причини неявки суду не повідомив.

Судом перевірено юридичну адресу відповідача, згідно  витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб- підприємців станом на 04 березня 2011  року юридична адреса відповідача - 61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 126/1, саме на вказану адресу судом направлялись процесуальні документи.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

10 червня 2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг", м. Київ(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автек-Харків", м. Харків(відповідач) був укладений договір купівлі- продажу № СФ-002614, у відповідності до умов якого відповідач зобов"язався доставити та передати товар у власність, а позивач, в свою чергу, прийняти та оплатити його. Пунктом 3.2 договору передбачена загальна його сума, яка складає 2981000 грн.. Пунктами 5.1 та 5.2 договору передбачений порядок розрахунків, який здійснюється позивачем шляхом перерахування авансового платежу за товар у розмірі 596200 грн. у термін до 11.06.2008 р. Позивач зобов"язаний перерахувати доплату за товар на поточний рахунок відповідача у розмірі 2384800 грн. протягом 7-ми банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі товару. Пунктом 4.3 договору передбачений строк поставки товару- протягом 2-х календарних днів з моменту перерахування позивачем доплати за товар, та за умови виконання п. 5.1 даного договору. Пунктом 9.4 договору передбачений строк його дії, а саме договір є укладеним з моменту його підписання і діє до 30.12.08 р., але у будь-якому випадку до завершення всіх взаєморозрахунків за договором.

На виконання умов вказаного договору позивачем були перераховані відповідачу грошові кошти передплати у розмірі 2375000 грн., що підтверджується довідками з ПАТ "Альфа-Банку" від 18.09.08 р., від 26.09.08 р., від 02.09.08 р., від 06.10.08 р., від 11.06.08 р., в графі "призначення платежу" яких зазначено:"оплата за ТЗ зг.дог. №СФ-002614 від 10.06.08 р.".

Відповідач, в свою чергу, поставив позивачу товар на загальну суму 2355000 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-001409 від 18.09.08 р., РН-001476 від 01.10.08 р., РН-001478 від 02.10.08 р., які підписані обома сторонами та скріплені печатками.

Таким чином, вищевикладені обставини свідчать про те, що позивачем було здійснено переплату на 20000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з листом № 7452 від 10.06.09 р. з вимогою повернути авансовий платіж в сумі 20000 грн.. Доказом направлення вказаного листа на адресу відповідача є чек та список рекомендованих поштових відправлень від 11.06.09 р.

Відповідач своїм листом вих. № 13 від 14.07.09 р. відповів позивачу про те, що повернення авансового платежу буде здійснено після реалізації товару третій особі та отримання від третьої особи 100% оплати за товар.

Проте, до теперішнього часу відповідач не повернув грошові кошти передплати у розмірі 20000 грн., внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем, що і стало підставою останньому для звернення до суду з відповідним позовом.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 693 ЦК, у випадку якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, а також приймаючи до уваги звернення позивача з вимогою до відповідача про повернення грошових коштів передплати, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 20000 грн. попередньої оплати за поставку товару, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене,  позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 922,19 грн. за прострочення виконання грошового зобов"язання   підлягають задоволенню як правомірні.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.  

Враховуючи викладене та керуючись  ст.ст.  526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625 , ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст.82-85 ГПК України,  суд –      

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автек-Харків", м. Харків(61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126/1, код ЄДРПОУ 34630369, р/р № 260003190009 в АТ "Діамант") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг", м. Київ(03062, м. Київ, пр. Перемоги, 67, код ЄДРПОУ 32774741, п/р № 26003030836400 в АКІБ "Укрсиббанку", МФО 351005) 20000 грн. передплати, 922,19 грн. 3% річних, 209,22 грн.  державного мита   та 236  грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 Сальнікова Г.І.

   Повний текст Рішення підписано 22 квітня  2011 року.