Рішення

від 19.04.2011 по справі 5023/1500/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5023/1500/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2011 р.                                                            Справа № 5023/1500/11

вх. № 1500/11

Суддя господарського суду Яризько В.О. 

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

 відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Акціонерного комерційного банку "Європейський", м. Київ  

до  ТОВ "БС-МБК", м. Харків  

про стягнення 1292738,81 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, АКБ "Європейський", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ТОВ "БС-МБК", про стягнення заборгованості за кредитним договором № К/12/2009 від 19.06.2008р. у загальній сумі 1292738,81 грн., в т. ч. заборгованість за кредитом - 683 800,00 грн.; заборгованість за процентами - 171 989,80 грн.; заборгованість за комісією - 22 240,04 грн.; пеня - 83 887,19 грн.; 3% річних - 12 462,92 грн.; інфляційні втрати - 318 358,86 грн.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені ухвалою суду, отримання якої підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника, оскільки відсутні можливості щодо забезпечення явки повноважного представника в судове засідання з врахуванням того, що позивачем надані усі документи в обґрунтування своєї позиції по справі.

Від відповідача через канцелярію суду 18.04.2011р. надійшло клопотання за підписом директора про відкладення розгляду справи, оскільки він вибуває в відрядження в м. Київ разом з юристом, який представляє інтереси підприємства,  а також в даному клопотання відповідач зазначає, що не отримував ухвалу суду про порушення провадження у справи та призначення справи до розгляду на 29.03.2011р.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача виходячи з нижчевикладеного.

Ухвала про порушення провадження у справі від 09.03.2011р. була направлена на адресу відповідача, по якій він зареєстрований та яка підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме - м. Харків, пр. 50-річчя СРСР, 30.

Відповідно до вимог  частин 1, 3  ст. 18  Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців",  якщо  відомості,  які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Ухвала суду була отримана відповідачем 14.03.2011р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 58), що спростовує твердження відповідача про неотримання ним ухвали суду.

У судове засідання 29.03.2011р. відповідач не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.

До клопотання про відкладення розгляду справи відповідачем не надано доказів поважності причин нез'явлення в судове засідання.

Суд вважає, що з 14.03.2011р. у відповідача було достатньо часу для надання обґрунтування своєї позиції по справі, однак відповідач не скористався своїми процесуальними правами та відзиву на позов не надав.

Суд зазначає, що згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Подача клопотань спрямованих на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 69 ГПК України спір  має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Таким чином, відповідач, передбаченими ст. 22 ГПК України правами не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував, тому, клопотання відповідача є необґрунтованим і таким, що не відповідає принципу добросовісності в користуванні процесуальними правами.

За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

19 червня 2008 року між Акціонерним комерційним банком "Європейський" (позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БС-МБК" (відповідач, позичальник) був укладений Кредитний договір № К/12/2009 та додаткові договори: №1 від 31.12.2008р., №2 від 05.01.2009р., №3 від 10.02.2009р. (Додаток № 6-9, надалі разом з усіма змінами і доповненнями - кредитний договір), згідно умов якого, банк зобов'язався надати позичальнику грошові кошти в кредит окремими частинами (траншами) у розмірі 793 000,00 грн., на строк з 19.06.2008р. по 19.06.2015р. включно, та на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним, комісії, передбачені цим договором, а також виконати всі свої зобов'язання у повному обсязі у строки передбачені договором.

Позивач свої зобов'язання за Кредитним договором виконав належним чином, а саме відповідно до п. 1.1., п. 1.2, п. 2.3. Кредитного договору позивачем був наданий відповідачу кредит у розмірі 793000,00 грн. у безготівковій формі шляхом перерахування коштів за розпорядженням позичальника, що підтверджується меморіальними ордерами № 206411 від 27.06.2008р., № 94290 від 09.07.2008р., № 206692 від 27.06.2008р., № 108812 від 19.06.2008р., копії яких додані до матеріалів справи.

За умовами Кредитного договору відповідач зобов'язаний :

- щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом до 05 числа (включно) поточного місяця (з 9.00 до 18.00 години) за попередній місяць у порядку, передбаченому розділом 4 цього Договору. Проценти,   нараховані   за   користування  кредитом   в   останньому  календарному  місяці   користування кредитом, сплачуються одночасно із погашенням заборгованості за кредитом (п.3.3 Договору);

- здійснювати погашення заборгованості за кредитом відповідно з Графіком погашення заборгованості, який є Додатком № 1 до Договору (п.4.1 Договору);

- сплачувати комісію за  проведення  розрахунків  позичальника  та   перевірку  документів   за   кредитною   операцією у розмірах, передбачених пунктом 7.5 Кредитного договору.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач в порушення умов Кредитного договору з червня 2009р. не здійснює виконання взятих на себе зобов'язань.

Відповідно  до п.п. 8.1.1 п. 8.1 Кредитного договору, сторони за взаємною згодою домовились без укладання будь-якого додаткового договору до цього договору встановити наступний порядок зміни умов цього договору з відповідною зміною зобов'язань Позичальника щодо строку виконання Позичальником зобов'язань за цим договором та відповідних прав Банку вимагати від Позичальника виконання зобов'язань, зокрема, якщо позичальник порушує строки платежів встановлені п. 3.3., п. 7.5. Кредитного договору та при невиконанні додаткових зобов'язань Позичальника, передбачених п.п. 7.1.1. - 7.1.9. Кредитного договору.

Згідно п.п. 8.1.5. Кредитного договору, при настанні обставин, зазначених у п.п. 8.1.1.-8.1.5. цього договору, Банк у будь-який час з моменту настання таких обставин має право надіслати Позичальнику повідомлення (лист) про зміну умов Кредитного договору. При цьому, строк виконання Позичальником своїх зобов'язань (повернення коштів, одержаних в рахунок кредиту, сплата процентів за користування ними, сплата комісій та інших платежів, передбачених цим договором) за взаємною згодою сторін вважається таким, що настав на 10 календарний день з дня направлення Банком Позичальнику листа (повідомлення) про зміну умов цього договору, у порядку, передбаченому цим  пунктом договору.  Сторони досягли згоди, що датою з якої починається відлік 10-денного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається відділенням зв'язку при відправленні Позичальнику листа (про зміну умов цього договору) з повідомленням про вручення або дата, яка зазначена на такому листі уповноваженою особою Позичальника - в разі його отримання Позичальником у Банку.

Позивач направив на адресу відповідача повідомлення (листи) про зміну умов Кредитного договору, а саме лист № 10050-к від 22.10.2010р. про сплату до 01.11.2010р. у повному обсязі заборгованості за Кредитним договором, яка становить 840969,79 грн., а також вимогу № 10177-к від 05.11.2010р. про погашення заборгованості за Кредитним договором у сумі 843497,65 грн.

До матеріалів справи додані копії квитанції про направлення вказаних листів відповідачу.

Однак, відповідач свої зобов'язання до теперішнього часу не виконав.

Суд також зазначає, що умовами Кредитного договору, а саме пунктом 6.1, передбачено, що у  випадку ненадходження в строки, визначені у п.п. 1.3, 3.3, 3.4, 4.1, 7.5,  8.1, 8.2 цього Договору, на відповідний рахунок, визначений цим Договором, суми заборгованості за кредитом та/або процентів за користування ним, та/або сум комісій, та/або інших платежів, належних до сплати Позичальником відповідно до умов цього Договору, Позичальник, незалежно від наявності його вини у невиконанні чи неналежному виконанні зобов'язань за цим Договором, сплачує Банку пеню в розмірі подвійної ставки рефінансування НБУ, що діє протягом періоду прострочення відповідного платежу, від суми відповідного платежу, строк сплати якого порушений, за кожний день існування порушення (прострочення), при цьому кількість днів року приймається рівною фактичній кількості днів у році. Пеня сплачується Позичальником у порядку, встановленому п.4.2. цього Договору, за рахунок коштів, що направляються Позичальником для виконання грошових зобов'язань, передбачених цим Договором, або протягом трьох банківських днів з дня отримання вимоги Банку про сплату пені.

Позивачем до матеріалів справи наданий обґрунтований розрахунок позовних вимог, згідно з яким заборгованість відповідача станом на 10.02.2011р. складає 1292738,81 грн., в т.ч.:

- заборгованість за кредитом - 683 800,00 грн.;

- заборгованість за процентами за період з 01.12.2009р. по 31.01.2011р. - 171 989,80 грн.;

- заборгованість за комісією за період з 01.09.2010р. по 31.01.2011р. - 22 240,04 грн.;

- заборгованість за пенею за порушення строків повернення кредиту за період з 01.07.2009р. по 02.11.2010р. - 48728,84 грн.;

- заборгованість за пенею за порушення строків сплати процентів за період з 06.12.2008р. по 01.02.2011 р. - 30889,72 грн.;

- заборгованість за пенею за порушення строків сплати комісії за період з 01.07.2009р. по 02.11.2010р. - 4268,62 грн.;

- 3% річних - 12 462,92 грн. ;

- інфляційні втрати - 318358,86 грн.

Надані позивачем розрахунки відповідачем не спростовані, доказів відсутності заборгованості відповідачем суду не надано.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

          У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

          Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених  цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, встановлено, що одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.          

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець  має  право  на  одержання  від  позичальника процентів від суми позики,  якщо інше не встановлено договором або законом.  Розмір  і  порядок  одержання  процентів  встановлюються договором.  Якщо  договором  не встановлений розмір процентів,  їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої   домовленості сторін  проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Пунктом 1 ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

          Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом такими, що прострочив виконання зобов'язання по договору кредиту.

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема  сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті кредиту, процентів, комісій у терміни, встановлені договором,  позовні вимоги підлягають задоволенню.

Держмито та судові витрати покладаються на відповідача у відповідності до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд   

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БС-МБК" (61060 м. Харків, просп. П'ятдесятиріччя СРСР, буд. 30, код 35073308) на користь Акціонерного комерційного банку  "Європейський" (04050 м. Київ, вул. Глибочицька, 17, н/р № 32071415701 в ГУ НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 321024, код 19359904) заборгованість за Кредитним договором № К/12/2009 від 19.06.2008р. станом на 10.02.2011р. у загальному розмірі 1292738,81 грн., в т.ч. заборгованість за кредитом - 683800,00 грн.; заборгованість за процентами  - 171989,80 грн.; заборгованість за комісією - 22240,04 грн.; заборгованість за пенею - 83887,19 грн.; 3% річних - 12462,92 грн.; інфляційні втрати 318358,86 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БС-МБК" (61060 м. Харків, просп. П'ятдесятиріччя СРСР, буд. 30, код 35073308) на користь Акціонерного комерційного банку  "Європейський" (04050 м. Київ, вул. Глибочицька, 17, н/р № 32071415701 в ГУ НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 321024, код 19359904) витрати по сплаті державного мита в сумі 12927,39 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236, 00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 Яризько В.О.

Повний текст рішення підписаний 26.04.2011р.