Рішення

від 26.04.2011 по справі 29/223-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/223-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2011 р.                                                            Справа № 29/223-09

вх. № 3938/5-29

Суддя господарського суду Інте Т.В. 

при секретарі судового засідання Федорова К.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився;  відповідача - Сиротинка С.Є.; 3-ї особи - не з"явились

розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "ПАП - Сервіс" м. Харків

3-я особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відкрите акціонерне товариство "Ольга", м. Харків

до  Акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій № 11" смт. Ковшарівка

3-я особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Термо-шилд", м. Київ

3-я особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача  - ТОВ "С.К.С.М.", м. Харків

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ЗАТ "Харківський ПромбудНДІпроект", м. Харків

про стягнення 164059,38 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 164059,38 грн. в якості відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням господарських зобов'язань за договором поставки №121/07/07 від 04.07.2007 р., у вигляді відшкодування витрат на сплату штрафних санкцій іншим суб'єктам господарювання; стягнути з відповідача судові витрати у вигляді сплаченого державного мита у розмірі 1758,59 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

З посиланням на ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України позивач вказує, що відповідачем у справі, на виконання договору поставки №121/07/07 від 04.07.2007р., було поставлено бетон класу В-20 неналежної якості, що підтверджено доказами, на які він посилається, та встановлено рішенням господарського суду Харківської області від 22 грудня 2008 р., яким з ПП «ПАП-Сервіс» на користь ВАТ «Ольга», у зв'язку з поставкою бетону, одержаного від АТ «Завод залізобетонних конструкцій №11», було стягнуто штраф у розмірі 163777,60 грн. та судові витрати, усього 164059,38 грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечував за їх безпідставністю та існуванням протилежних висновків, встановлених рішеннями судів у інших справах, пов*язаних зі спірними правовідносинами.

Судом до участі в справі у якості третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Термо-шилд», яке, згідно наявних у справі документів, виконувало бетонні роботи на об'єкті, де використовувався бетон, що поставлявся відповідачем, а також Товариство з обмеженою відповідальністю «С.К.С.М.» та Закрите акціонерне товариство «Проектний та науково-дослідний інститут «Харківський ПромбудНДІпроект», висновки щодо дослідження бетону яких використано позивачем у справі.

Позивач, а також треті особи на стороні відповідача, які не заявляють вимог на предмет спору, ТОВ «Термо-шилд», ТОВ «С.К.С.М.», ЗАТ «Проектний та науково-дослідний інститут «Харківський ПромбудНДІпроект» не скористалися своїм правом участі в судових засіданнях, витребувані судом документи не надали.

Беручи до уваги, що, відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно з статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами, визнаними достатніми.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

04 липня 2007 року між ПП «ПАП-Сервіс» (покупцем) та АТ «Завод залізобетонних конструкцій №11» (постачальник) було укладено договір №121/07/07, згідно якого постачальник зобов'язався поставляти покупцю будівельні матеріали якістю та по цінах, передбачених у замовленнях, рахунках-фактурах, накладних.

На виконання вказаного договору АТ «Завод залізобетонних конструкцій №11» поставляв ПП «ПАП-Сервіс» бетон класу В-20, що підтверджено товаросупровідними документами та технічними паспортами на продукцію.

Відповідно до укладеного між ПП «ПАП-Сервіс» та ВАТ «Ольга» договору поставки №01/01/08 від 01 січня 2008 року, ПП «ПАП-Сервіс» зобов'язався передавати покупцю ВАТ «Ольга» бетон класу В-20.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.12.2008 року у справі №47/342-08 за позовом ВАТ «Ольга» до ПП «ПАП-Сервіс» про стягнення 163777,60 грн. штрафу позов було задоволено, з відповідача було стягнуто 163777,60 грн. штрафу з підстав поставки товару неналежної якості, а також 1637,78 грн. державного мита та 118,00 витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.07.2009 року рішення господарського суду Харківської області від 22.12.2008 року було скасовано, а справу передано до господарського суду Харківської області на новий розгляд.

При новому розгляді вказаної справи до участі в справі на стороні відповідача у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено АТ «Завод залізобетонних конструкцій №11».

Рішенням господарського суду Харківської області від 20 січня 2011 р. по справі № 37/214-09 (колегія суддів у складі головуючий суддя Доленчук Д.О., судді Хотенець П.В., Тихий П.В.) у позові ВАТ «Ольга» відмовлено повністю. Судом було  встановлено, що пунктами 5.1, 5.2 договору поставки №01/01/08 від 01 січня 2008 року ВАТ «Ольга» та ПП «ПАП-Сервіс» погодили, що якість товарів, які поставляються, повинна відповідати ДСТУ Б.В 2.7-43-96 "Бетони важкі. ТУ". Належним товаросупровідним документом, що посвідчує якість товару та який передається покупцеві разом з товаром, є технічний паспорт, оформлений виробником товару та наданий постачальником у відповідності до вимог чинного законодавства України.

ПП «ПАП-Сервіс» було передано ВАТ «Ольга» разом з поставленим товаром товаросупровідні документи: технічні паспорти на бетон марки В-20, видані АТ "Завод залізобетонних конструкцій №11", які засвідчують відповідність якості товару, що поставлявся, вимогам ДСТУ Б.В 2.7-43-96 "Бетони важкі. ТУ". Товар (бетон В-20), у певній частині, використовувався ВАТ «Ольга» для улаштування фундаменту об'єкту будівництва - створення монолітних залізобетонних конструкцій - ростверків та підколонників, які закладаються у фундамент будівлі та повинні сприймати основне навантаження конструкцій спорудженого у результаті будівництва об'єкту нерухомого майна. Клас бетону В-20 визначено як будівельний матеріал, що повинен використовуватися для створення ростверків та підколонників, згідно з проектною документацією на будівництво об'єкту.

Згідно договору генерального підряду №09/01 від 11 січня 2008 року ТОВ "Термо-шилд" (генеральний підрядник) зобов'язувалося, за дорученням ВАТ "Ольга" (замовника), виконати передбачені будівельні роботи, пов'язані з будівництвом торговельного центру з гостьовою стоянкою за адресою м.Куп'янськ, вул. Леніна, 2а. Роботи виконуються із власного матеріалу або матеріалу замовника (п.1.1. та 1.3. договору генерального підряду).

З метою використання товару за його призначенням підрядником - ТОВ "Термо-шилд" - було виконано роботи по оформленню залізобетонних конструкцій - ростверків, а також відібрано зразки товару для проведення лабораторією ТОВ "С.К.С.М" на замовлення ТОВ "Термо-шилд" випробувань на міцність бетону.

У справі № 37/214-09 господарським судом також було встановлено, що з висновку ЗАТ "Проектний та науково-дослідний інститут "Харківський ПромбудНДІпроект", датованого 05.08.2008 р. слідує факт дослідження колон, бетонованих 22.05.2008 р. та 26.05.2008 р.; при цьому складено акт відбору б/н від 01.08.08 р. зразків кернів важкого бетону по міцності на стискання, дата отримання зразків-свідків 04.08.08 р. Було зроблено висновок, що фактична міцність бетону по осях 7/Г та 6/К  відповідає класу бетону В 7,5. Крім того, були зазначені такі висновки: фактична міцність бетону досліджених зразків нижче необхідної щільності, що веде до зниження міцності бетону; зниження щільності бетону викликано порушенням співвідношення між крупним та дрібним заповнювачем, високим вмістом розчинної складової; коефіцієнт роздвижки зерен щебеня розчином значно більше належного; бетон у відібраних зразках достатньо ущільнений, раковин, каверн та залученого повітря не виявлено; огляд відібраних циліндрів для дослідження вказав, що дрібний заповнювач (пісок) відноситься до групи дуже дрібних пісків, що знижує міцність бетону. До вказаного висновку додано акт відбору проб бетону.

У справі № 37/214-09 господарський суд послався також на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.12.2010 р. у справі №53/317-08 за позовом ВАТ "Ольга" до АТ «Завод залізобетонних конструкцій №11», треті особи ПП «ПАП-Сервіс», ТОВ «Термо-шилд», якою, в свою чергу, було встановлено, що висновок ЗАТ "Проектний та науково-дослідний інститут "Харківський ПромбудНДІпроект", датований 05.08.2008 р., не містить висновку про те, з яких причин сталося зниження міцності бетону у вказаних колонах по осях 7/Г та 6/К, чи має до цього яке-небудь відношення інша особа, чи допустимо поширювати відповідні висновки щодо отриманих зразків на усі колони та ростверки або їх частину.  Крім того, у постанові Харківського апеляційного господарського суду у справі № 53/317-08 від 15.12.2010 р. вказано про те, що висновок має не усунені суперечності. Так, в протоколі №1 від 30 червня 2008 р. фактична міцність колони по осі 7/Г та колони по осі 6/К зазначена як 11,2 та 10,9 МПа й 12,2 та 12,1 МПа відповідно, хоча у висновку, датованому 05.08.2008 р., вказана в цих колонах міцність є однаковою – з посиланням на клас бетону В7,5.

Також, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.12.2010 р. у справі № 53/317-08 було встановлено, що згідно листа ТОВ "С.К.С.М." від 05 серпня 2008 р. вих. №221 АТ "Завод залізобетонних конструкцій № 11" було повідомлено, що куби-зразки бетону, надані на дослідження ТОВ "Термо-шилд" заводській лабораторії ТОВ "С.К.С.М." 17 липня 2008 року не відповідали вимогам нормативної документації ГОСТ 10180-90 (СТ СЭВ 3978-83), а саме: відхилення від розмірів до 3 мм; пориста структура бетону, що говорить про відсутність ущільнення бетонної суміші; неналежна вага зразків; порушені вимоги твердіння зразків; велика розбіжність між показаннями двох зразків однієї партії проби свідчить про неоднорідну структуру бетону та відсутність ущільнення бетону, а також що проба відбиралася не з середньої порції вивантаження автоміксера.

У постанові Харківського апеляційного господарського суду від 15.12.2010р. у справі №53/317-08 вказано про те, що всі, без виключення, докази, що стосуються невідповідності показників міцності бетону, стосуються виключно готового виробу, ґрунтуються на дослідженні готового виробу і негативно характеризують саме міцність готового виробу, а не бетонної суміші. Невідповідність готового виробу (колони або ростверку) вимогам по міцності може статися з різних причин – не тільки неналежної якості бетонної суміші, але й з причин недодержання технології укладання бетону; не проведення заходів, що перешкоджають випаровуванню води з бетонної маси, тощо. Більше того, відсутність технологічних документів укладання бетону є доказом, що підтверджує недодержання процедури укладання бетону.

Так, відповідно до (мовою оригіналу) ГОСТ 101811. СМЕСИ БЕТОННЫЕ. Методы определения удобоукладываемости, до якого відсилає п. 5.7. ДСТУ Б В.2.7-96-2000 (ГОСТ 7473-94) СУМІШІ БЕТОННІ. Технічні умови., ним встановлюються суворі технічні та процедурні вимоги до визначення легкоукладальності бетонної суміші (п. 3.1. Определение подвижности бетонной смеси). Зокрема, "подвижность бетонной смеси характеризуется измеряемой в сантиметрах величиной осадки конуса ОК, отформованного из бетонной смеси. Для подготовки конуса и приспособлений к испытаниям все соприкасающиеся с бетонной смесью поверхности следует очистить и протереть влажной тканью. Конус устанавливают на гладкий металлический лист и заполняют его бетонной смесью через воронку в три слоя одинаковой высоты. Каждый слой уплотняют штыкованием металлическим стержнем. После уплотнения бетонной смеси в конусе воронку снимают и избыток смеси срезают кельмой вровень с верхними краями конуса. Конус плавно снимают с отформованной бетонной смеси и устанавливают рядом с ней. Время, затраченное на съем конуса, должно составлять 3-7 с. Осадку конуса бетонной смеси определяют, укладывая металлическую линейку ребром на верх конуса и измеряя расстояние от нижней грани линейки до верха бетонной смеси с погрешностью до 0,5 см. Величину осадки конуса бетонной смеси, определенную в увеличенном конусе, приводят к величине осадки обычного конуса умножением величины осадки бетона увеличенного конуса на переводной коэффициент 0,67. Осадку конуса бетонной смеси определяют дважды. Общее время испытания с начала наполнения конуса бетонной смесью при первом определении и до момента измерения осадки конуса при втором определении не должно превышать 10 мин. Осадку конуса бетонной смеси вычисляют с округлением до 1,0 см как среднее арифметическое результатов двух определений осадки конуса из одной пробы. Результаты испытания должны быть занесены в журнал, в котором указывают: - дату и время испытания; - место отбора пробы; - марку и вид бетона, изготовляемого из испытуемой смеси; - результаты частных испытаний; - среднеарифметический результат".

Як у справі №53/317-08, так і у справі № 37/214-09 апеляційний господарський суд та господарський суд відповідно зазначили, що (мовою оригіналу) ГОСТ 10180-90 (СТ СЭВ 3978-83) БЕТОНЫ. Методы определения прочности по контрольным образцам передбачає вимоги визначення міцності бетонів, встановлюючи суворі вимоги до отримання відповідних зразків. Зокрема, стандарт встановлює "методы определения предела прочности бетонов на сжатие, осевое растяжение, растяжение при раскалывании и растяжение при изгибе путем разрушающих кратковременных статических испытаний специально изготовленных контрольных образцов бетона. Укладку и уплотнение бетонной смеси следует производить не позднее, чем через 20 мин. после отбора пробы (п.2.2.5.). При изготовлении одной или нескольких серий образцов, предназначенных для определения различных характеристик бетона, все образцы следует изготавливать из одной пробы бетонной смеси и уплотнять их в одинаковых условиях. Отклонения между собой значений средней плотности бетона отдельных серий и средней плотности отдельных образцов в каждой серии к моменту их испытания не должны превышать 50 кг/куб.м (п. 2.2.6.). При несоблюдении этого требования результаты испытаний не учитывают".

У матеріалах справи № 29/223-09 відсутні докази скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 15.12.2010 р. у справі №53/317-08, а також рішення господарського суду Харківської області від 20 січня 2011 р. по справі № 37/214-09, які набрали законної сили.

Частиною 2 ст. 35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до п. 4 частини третьої ст. 129 Конституції України, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості відноситься до основних засад судочинства, чому відповідає також ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Отже, враховуючи встановлені судовими рішеннями факти відсутності порушення АТ «Завод залізобетонних конструкцій №11» своїх договірних зобов'язань, а також відсутність даних про понесення позивачем будь-яких збитків у зв'язку з поставкою відповідачем товару за договором поставки №121/07/07 від 04.07.2007 р., суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими у зв'язку з чим в їх задоволенні необхідно відмовити повністю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у разі відмови в позові підлягають покладенню на позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 35, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -   

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Суддя                                                                                 Інте Т.В.

Повне рішення складено 29 квітня 2011 року.