Рішення

від 04.05.2011 по справі 5023/1777/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5023/1777/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" травня 2011 р.                                                            Справа № 5023/1777/11

вх. № 1777/11

Суддя господарського суду Погорелова О.В. 

при секретарі судового засідання Стешенко О.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився,  відповідача - не з"явився,

розглянувши справу за позовом Державної екологічної інспекції в Харківської області, м. Харків  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Союз", м. Харків  

про стягнення 6434,09 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у розмірі 6434,09 грн. Позов обґрунтований ст.ст. 1166 ЦК України, ст.ст. 124, 12, 126, 187, 188, 211 Земельного кодексу України, ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель", ЗУ "Про охорону земель", ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища".

Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та у довідці ГУС у Х/обл. про включення відповідача до ЄДРПОУ.

28.04.2011 року до господарського суду від позивача надійшов супровідний лист, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи копію запиту до НЮАУ ім. Я. Мудрого та копію висновку НЮАУ ім. Я. Мудрого.

Суд, дослідивши надані докази, долучає їх до матеріалів справи.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

В період з 22-24,27.04-01,04-16.05.2009 року державною екологічною інспекцією в Харківській області було здійснено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ Фірма "Союз" (далі - Відповідач), яке розташоване за адресою: м. Харків, вул. Жовтневої революції 108-А .

За результатами перевірки, Державною екологічною інспекцією в Харківській області було складено акт № 00421, в якому зафіксовано, що відповідач використовує земельну ділянку площею 3019,24 м.кв. у м. Харкові по вул. Жовтневої революції, 108-А, з метою експлуатації та обслуговування автостоянки, не житлової будівлі (на момент перевірки на земельній ділянці, яка використовується під стоянку, розміщено 32 машини).

Під час обстеження встановлено, що зазначена нежитлова будівля використовується відповідачем в якості офісу та приміщення охорони. Свідоцтво про право власності та технічний паспорт на нежитлову будівлю відсутні.

Отже, відповідач використовує земельну ділянку площею 3019,24 м. кв. за адресою: м. Харків, вул. Жовтневої революції, 108-А за відсутністю відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) з метою експлуатації та обслуговування автостоянки та не житлової будівлі, що свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки та є порушенням ст. ст. 125,126 Земельного Кодексу України.

Вимірювання площі земельної ділянки проводилось повіреною рулеткою № 070447, яка відповідає вимогам ДСТУ 4179-2003 (свідоцтво про повірку № 5279 від 17.10.2008 р.)

13 травня 2009 року, з метою усунення виявлених недоліків, порушень природоохоронного законодавства виявлених під час здійснення заходу - перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Державною екологічною інспекцією в Харківській області було винесено припис вихідний № 04-18-93 від 13.05.2009 року, яким вимагалось: в 10 денний термін після отримання припису, представити до Держекоінспекції у Харківській області договір оренди приміщень за адресою: м. Харків, вул. Жовтневої Революції, 99; в строк до 25.08.2009 року оформити у встановленому законодавством порядку, документи,  що посвідчують  право  власності  або  користування земельною ділянкою площею  3019,24 м.кв. у м. Харкові, вул. Жовтневої Революції, 99; не допускати використання земельної ділянки площею 3019,24 м. кв,. у м. Харкові, вул. Жовтневої   Революції, 99 до  отримання   документів,   що посвідчують право власності або користування землею.

В  зв'язку з  виявленими  порушенням  посадовими  особами Державної екологічної інспекції  в  Харківській   області було з урахуванням норм передбачених “Методикою визначення розмірів шкоди, заподіяних внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого  шару ґрунту)  без  спеціального  дозволу”,  затвердженої  постановою  Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2008 року, розраховано розмір шкоди та складено претензію № 410, щодо добровільного відшкодування шкоди заподіяної державі в розмірі 6434,09 грн., яку, було направлено на адресу відповідача.

Вимоги даної претензії до теперішнього часу не виконані.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Згідно ч. 1 ст.124 Земельного кодексу України - "Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки".

Згідно ст.125 Земельного кодексу України: право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації; право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації; приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до ст.126 Земельного кодексу України - " Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформлюється договором, який реєструється відповідно до закону".

Відповідно до ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними".

Відповідно до ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за самовільне зайняття земельних ділянок.

Відповідно до ст. 56 Закону України “Про охорону земель” юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності  не  звільняє  винних  від  відшкодування  шкоди,  заподіяної земельним ресурсам.  Шкода,  заподіяна внаслідок порушення  законодавства про  охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Таким чином, в результаті незаконних дій відповідача, який здійснив самовільне зайняття земельної ділянки, він повинен нести відповідальність за порушення норм природоохоронного законодавства в частині охорони земель, а саме майнову відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки згідно ст. 1166 ЦК України.

Виходячи з положень ст. 1166 Цивільного Кодексу України "Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також., шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини".

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", - „Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів."

Згідно ст. 69 даного Закону "Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів."

Згідно п 1.6 Роз'яснень Вищого Господарського суду України - "Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідно до вимог ст.188 Земельного кодексу України державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону земель належить до компетенції спеціально уповноваженого органу з питань екології та природних ресурсів.

Відповідно до п. б ст. 20 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" - до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належить:

б) державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, а також за додержанням норм екологічної безпеки;

Відповідно до п. „з" ст. 20 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища", п. 5. 9. „Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі", затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України 19.12.2006 року № 548, до повноважень Держекоінспекцїй як спеціально уповноваженого органу державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів, належить „подання позовів про відшкодування втрат і збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища".

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  і  заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Враховуючи вищевикладене, ретельно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог, а тому задовольняє позов у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід покласти на відповідача.  

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1166 ЦК України; ст. ст. 124, 126, 187, 188, 211 Земельного кодексу України, ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель", ЗУ "Про охорону земель", ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Союз" (61142, м. Харків, Жовтневий район, вул. Жовтневої революції, 99, код ЄДРПОУ 19468378, відомості про відкриті поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь держави р/р 33111331700008 банк УДК у Жовтневому районі, МФО 851011, код ЄДРПОУ 24134113 для зарахування по коду бюджетної класифікації 24062100 "грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності" символ звітності 331 в установі банку - ГУДКУ в Х/обл. шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у розмірі 6434,09 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Союз" (61142, м. Харків, Жовтневий район, вул. Жовтневої революції, 99, код ЄДРПОУ 19468378, відомості про відкриті поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Державного бюджету України (одержувач -  УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) – 102,00 грн. державного мита.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Союз" (61142, м. Харків, Жовтневий район, вул. Жовтневої революції, 99, код ЄДРПОУ 19468378, відомості про відкриті поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь державного бюджету України (одержувач коштів  -  УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) – 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 Погорелова О.В.

Повний текст рішення складений та підписаний 06 травня 2011 року.