Постанова

від 10.06.2011 по справі 14/190-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2011 року                                    Справа №  14/190-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Темкіжева І.Х. (доповідач),

суддів: Науменко І.М., Сизько І.А.,

при секретарі судового засідання: Пасічник К.О.,

за участю представників сторін і прокурора:       

від прокурора: Шустова В.А., помічник прокурора Індустріального району                          м. Дніпропетровська, посвідчення № 103 від 23.06.10;

від позивача-1: не  з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином;

від позивача-2: ОСОБА_1., юрисконсульт, довіреність № 924  від 01.04.10;

від відповідача: ОСОБА_2., представник, довіреність № 1 від 16.03.11;

                           ОСОБА_3., представник, довіреність № 482/7 від 30.08.10;

від третьої особи: не  з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу міського комунального підприємства транспорту "Дніпроміськтранс" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  23.09.2010р. у справі № 14/190-10

за позовом прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі:

позивача-1: управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ;

позивача-2: комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району міста Дніпропетровська,                             м. Дніпропетровськ

до  міського комунального підприємства транспорту "Дніпроміськтранс",         м. Дніпропетровськ

за участю третьої особи Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про стягнення 44086,77 грн., розірвання договору оренди та звільнення орендованого приміщення,

В С Т А Н О В И В:

09.06.2010 р. прокурор Індустріального району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі позивача-1 управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ та позивача-2 комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району м. Дніпропетровська (надалі –КВЖРЕП Індустріального району), звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до міського комунального підприємства транспорту «Дніпроміськтранс», м. Дніпропетровськ (надалі –КП «Дніпроміськтранс») про стягнення 46 508,68 грн. суми боргу по орендній платі за договором № 683 від 03.10.2005 р., з яких 32 414, 16 грн. –основного боргу та 14 094,52 грн. –пені; розірвання договору оренди та звільнення орендованого приміщення.

Заявою про уточнення позовних вимог № 956 вих.10 від 07.09.2010 р. прокурор Індустріального району м. Дніпропетровська уточнив розмір суми боргу, яка підлягає стягненню з відповідача, вказавши 38 372, 59 грн. основного боргу та 5 714, 18 грн. пені.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від    23.09.2010 р. у справі № 14/190-10 (суддя Панна С.П.) позовні вимоги задоволені в повному обсязі, розірвано договір оренди комунального майна     № 683 від 03.10.2005 р., укладеного між управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради та міським комунальним підприємством транспорту «Дніпроміськтранс», виселено останнього з орендованого нежитлового приміщення та стягнуто на користь комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району   м. Дніпропетровська 38 372,59 грн. заборгованості по орендній платі. В доход державного бюджету України в особі відділення державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська з відповідача стягнуто 465, 09 грн. витрат на держмито за майновою вимогою, 85 грн. за немайновою вимогою та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.12.2010 р. у справі № 14/190-10 (головуючий суддя –Швець В.В., судді –Павловський П.П., Чус О.В.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2010 р. у справі № 14/190-10 скасовано частково; з міського комунального підприємства транспорту «Дніпроміськтранс»на користь комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району м. Дніпропетровська стягнуто 38 372,59 грн. заборгованості по орендній платі,  5 714,18 грн. пені; в доход державного бюджету України в особі відділення державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська стягнуто 465, 09 грн. витрат на держмито за майновою вимогою, 85 грн. за немайновою вимогою та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.03.2011 р. у справі № 14/190-10 (головуючий суддя –Грейц К.В., судді –Бакуліна С.В., Глос О.І.) постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.12.2010 р. у справі № 14/190-10 скасовано в частині стягнення з міського комунального підприємства транспорту «Дніпроміськтранс»на користь комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району м. Дніпропетровська пені у розмірі 5 714,18 грн. в зв‘язку з порушенням приписів статті 43 Господарського процесуального кодексу України і в цій частині справу направлено на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.04.2011р. у справі № 14/190-10 розгляд справи призначено на 11.05.2011р.

В порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України  11.05.2011 р. розгляд справи відкладено до 01.06.2011 р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.06.2011р. у справі № 14/190-10 розгляд апеляційної скарги відкладено до 10.06.2011р.

Позивач-1 та третя особа не скористалися наданими їм процесуальними правами та не забезпечили у судове засідання явку своїх повноважних представників, але, зважаючи на ту обставину, що в матеріалах справи знаходяться поштові повідомлення з відповідними відмітками (т.2, а.с. 46-47), які  свідчать, що про час і місце судового розгляду справи позивач-1 та третя особа були повідомлені належним чином, та беручи до уваги те, що матеріали справи є достатніми для розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи по суті у відсутності представників управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради та Дніпропетровської міської ради.      

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача-2, відповідача та прокурора, перевіривши відповідність оскарженого рішення в частині стягнення з відповідача суми пені у розмірі 5 714,18 грн. нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що  апеляційна скарга міського комунального підприємства транспорту "Дніпроміськтранс" не підлягає задоволенню з наступних підстав.

03 жовтня 2005 р. між управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради (орендодавець) та міським комунальним підприємством транспорту “Дніпроміськтранс” (орендар) укладений договір оренди комунального майна № 683 (т.1, а.с.9-10).

Відповідно до пункту 1.1 зазначеного договору, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 57,7 м2, розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Миру 71/2, яке перебуває на балансі комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району, для використання під диспетчерський пункт, що підтверджується актом приймання-передачі комунального майна від 03 жовтня 2005 р. (т.1, а.с. 12).

Пунктом 3.3 договору оренди комунального майна встановлено, що орендар щомісяця перераховує орендну плату не пізніше 20 числа поточного місяця, тобто авансом, враховуючи індекс інфляції за попередній місяць згідно з рахунком, наданим балансоутримувачем, з якої 70% перераховується на рахунок балансоутримувача,  30%  - до міського бюджету.

У разі несвоєчасного або неповного перерахування, орендна плата підлягає індексації і стягується балансоутримувачем з урахуванням пені у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочки, включаючи день оплати (п. 3.5 договору).

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов’язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов‘язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов‘язання мало бути виконано.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч.3 ст. 267 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, 23.09.2010 р. КП “Дніпроміськтранс” було подано до суду заяву про застосування при вирішенні спору позовної давності до вимог позивачів про стягнення боргу та штрафних санкцій           (т.1, а.с.91).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області  у справі         № 14/190-10 від 23.09.2010 р. визнано заборгованість КП “Дніпроміськтранс” перед КВЖРЕП Індустріального району за порушення умов договору в частині повного та своєчасного розрахунку за орендоване приміщення в розмірі суми основного боргу, яка складає 38 372,59 грн. В зазначеній частині рішення місцевого господарського суду набрало законної сили.

Крім того, необхідно підкреслити, що в мотивувальній частині рішення судом  першої інстанції вказано на необхідність відмови в позові в частині стягнення пені у розмірі   5 714, 18 грн. у зв‘язку із застосуванням до цих вимог строків позовної давності. У той же час, задовольняючи позов у повному обсязі, в резолютивні частині рішення судом не вказано про стягнення  з відповідача відповідної суми пені. Таким чином, питання про стягнення пені в суді першої інстанції фактично вирішено не було.

Скасовуючи постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.12.2010 р. у справі № 14/190-10 в частині позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі   5 714, 18 грн., Вищий господарський суд України вказав, що апеляційний суд не встановив за який період було нараховано пеню, не перевірив розрахунку пені, наданого позивачем.

Відповідно до приписів ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. При цьому, апеляційний господарський суд не зв‘язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. Встановивши, що суд першої інстанції, приймаючи процесуальний акт, неправомірно відмовив у задоволені частини позовних вимог, або ж не розглянув одну чи кілька заявлених вимог, суд апеляційної інстанції повинен самостійно усунути відповідне порушення.

Дослідивши матеріали справи, зокрема, розрахунки пені за несвоєчасність і неповноту сплати орендної плати додані до позовної заяви (т.1, а.с.13-14), та наступні розрахунки, надані прокурором під час розгляду справи в суді першої інстанції (т.1, а.с. 62-63), суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність обчислення розміру суми пені за період, зазначений в розрахунках, доданих до позовної заяви, оскільки, заява про уточнення позовних вимог (т.1, а.с. 58-59) не містить переліку доданих документів, зокрема розрахунків зменшення суми позовних вимог, у тому числі розрахунків суми пені із зазначенням періодів, за який її нараховано. Крім того, ані позивачами у справі, ані прокурором у встановленому законом порядку не надано до суду доказів отримання відповідачем вищезазначеної заяви з відповідним розрахунком зміни суми позовних вимог та періодів, за які повинна бути стягнута пеня.

Судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги посилання скаржника на положення Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань”, відповідно до яких розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, оскільки згідно  ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність розрахунку суми пені, яка підлягає стягненню з відповідача, з урахуванням розміру пені, передбаченої п.3.5 договору оренди комунального майна № 683 від     03.10.2005 р., виходячи з розрахунків, доданих до позовної заяви, а також з урахуванням попередньо встановленої суми основного боргу та за період шести місяців у межах встановленого законом річного строку позовної давності, а саме: за червень - листопад 2009 р.

Отже, за червень 2009 р. заборгованість становить 2075, 23 грн.; дні прострочення –180 днів.

2075,23 х 180 х 0,5% = 1867, 71 грн.

за липень 2009 р. заборгованість становить 2097, 94 грн.; дні прострочення –180 днів.

2097,94 х 180 х  0,5% = 1888, 15 грн.

за серпень 2009 р. заборгованість становить 2095, 70 грн.; дні прострочення –164 дні.

2095,70 х 164 х  0,5% = 1718, 47 грн.

за вересень 2009 р. заборгованість становить 2091, 61 грн.; дні прострочення –133 дні.

2091,61 х 133 х  0,5% = 1390, 92 грн.

за жовтень 2009 р. заборгованість становить 2108, 35 грн.; дні прострочення –103 дні.

2108,35 х 103 х  0,5% = 1085, 80 грн.

за листопад 2009 р. заборгованість становить 2127, 34 грн.; дні прострочення –72 дні.

2127,34 х 72 х  0,5% = 765, 84 грн.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що розрахована судом сума пені складає 8 716, 89 грн., тобто більше, ніж заявлена позивачами з урахуванням уточнень до позовних вимог, з міського комунального підприємства транспорту “Дніпроміськтранс” на користь комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району  м. Дніпропетровська підлягає стягненню пеня              в   сумі   5 714, 18 грн.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 101 –105  Господарського процесуального кодексу  України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу міського комунального підприємства транспорту «Дніпроміськтранс», м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  23.09.2010 р. у справі № 14/190-10 залишити без задоволення.

Змінити рішення господарського суду Дніпропетровської області від  23.09.2010 р. у справі № 14/190-10, доповнивши резолютивну частину абзацом наступного змісту:

“Стягнути з міського комунального підприємства транспорту “Дніпроміськтранс” (ю/а: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченко, 32; ф/а: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, 87, р/р 2600310063 в ДФ АКБ “Форум”, МФО 306878, код ЄДРПОУ 040521123) на користь комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району міста Дніпропетровська (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Косіора, 11, код ЄДРПОУ 05432916, р/р 2600830433250 в центральному відділенні “Промінвестбанку” м. Дніпропетровськ, МФО 305437, код ЄДРПОУ 05432916) 5714 (п‘ять тисяч сімсот чотирнадцять) грн. 18 коп. –пені”.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий судя                                                               І.Х. Темкіжев

Судді                                                                                    І.М. Науменко

                                                                                                            І.А. Сизько