Постанова

від 17.06.2011 по справі 2-а/1970/1366/11

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/1366/11

"17" червня 2011 р.                                                                                           м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Саадулаєва А.І. при секретарі Ліщинській М.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: представник ОСОБА_1, доручення №06-188/540 від 27.04.2010року;

від відповідача: не з’явився про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду у місті Тернополі адміністративну справу

за позовом: Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів;

до:                 товариства з обмеженою відповідальністю «Україна»;

про:              стягнення адміністративно –господарських санкцій та пені, –   

ВСТАНОВИВ:

Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «України»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», відповідач повинен щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. За одне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, відповідач до 15.04.2011р. повинен був самостійно сплатити адміністративно господарські санкції у розмірі 7681,82 грн. У зв’язку з тим, що відповідач порушив терміни сплати адміністративно-господарських санкцій на 35 днів, йому нараховано пеню в розмірі 80,50 грн. Станом на момент звернення позивача до суду у відповідача утворилася заборгованість перед Тернопільським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів у розмірі 7762,32 грн. Дана заборгованість в добровільному порядку відповідачем несплачена, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.   

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.05.2011 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні, яке відбулося 17.06.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча належним чином повідомлений про день, час та місце слухання справи, що підтверджується записами в довідковому листі до справи та реєстром переданої на відправку кореспонденції. Судові виклики ТОВ «України»здійснювались за адресою, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, а, тому, у відповідності до вимог статей 33 –35 КАС України відповідач вважається таким, що повідомлений належним чином про день, час і місце розгляду справи.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21.03.1991р. №875-ХІІ (далі –Закон №875-ХІІ) із змінами та доповненнями  для підприємств, установ, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників особового складу за рік, а якщо працює від 8  до 25 осіб, - у кількості 1 робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме: звіту відповідача форми № 10 –ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік, який поданий до Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 24.02.2011 року (термін подання - не пізніше 1 березня після звітного періоду), середньооблікова кількість штатних працівників у відповідача за 2010 рік становить 11 осіб, фонд оплати праці штатних працівників становить 169,0 тис. грн. за 2010 рік, середньорічна зарплата працівника складає 15363,64 грн. за рік (169000 грн. (фонд оплати праці штатних працівників) поділити на 11 (середньооблікова кількість штатних працівників)).

Кількість інвалідів – штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону №875-ХІІ, становить 1 особа, середньооблікова кількість інвалідів, працевлаштованих у 2010 році –0 осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону №875-ХІІ, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно –господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, що використовує найману працю.

Виходячи з вищенаведеного, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, відповідач до 15.04.2011 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 7681,82 грн.( 15363,64грн. : 2).

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону №875-ХІІ порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Нарахування пені підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, які використовують найману працю, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, передбачених Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»встановлює «Порядок нарахування пені та її сплати»затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15 травня 2007 р. N 223.

У зв’язку з порушенням термінів сплати адміністративно-господарських санкцій на 35 днів, відповідачу донараховано до загальної суми боргу пеню в розмірі 80,50 грн.

Отже, виходячи з вищенаведеного, Тернопільським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за даними, наданими товариством з обмеженою відповідальністю «Україна»звіту про зайнятість інвалідів за 2010р., відповідачу нараховано адміністративного-господарські санкції в сумі 7681,82 грн. та пеню в розмірі 80,50 грн., які станом на дату розгляду справи є несплачені.

Крім того, згідно з ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»№875-ХІІ від 21.03.1991 року із змінами та доповненнями, забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 18.1  Закону №875-ХІІ від 21.03.1991 року Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Згідно повідомлення Тернопільського міськрайонного центру зайнятості відповідач –ТОВ «Україна»у 2010 році не інформувало міськрайонний центр зайнятості про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів (форма №3-ПН «Звіт про наявність вакансій»).

Приймаючи до уваги вищевикладене, судом встановлено, що відповідачем не здійснювалось жодних заходів спрямованих  на виконання покладеного на нього обов'язку щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд встановив, що відповідачем були порушені норми чинного законодавства України, а саме –Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»№875-ХІІ від 21.03.1991, а тому, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи та підтверджені належними та допустимими доказами, а отже, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями  11, 14, 69, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Україна»(код 21132993) на користь Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції в розмірі 7681 (сім тисяч шістсот вісімдесят одна) грн. 82 коп. та пеню в розмірі 80 (вісімдесят) грн. 50 коп. на р/р №31216230700513, ГУДКУ України в Тернопільській області, код платежу 50070000, МФО 838012, код одержувача 23589225.

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя                                                                                Саадулаєв А.І.

копія вірна

Суддя                                                                                                    Саадулаєв А.І.