Постанова

від 03.10.2006 по справі 26/319-06-6454

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

26/319-06-6454

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"03" жовтня 2006 р. Справа № 26/319-06-6454

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Тофана В.М.,

суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.

при секретарі судового засідання Друзенко К.В.

за участю представників сторін:

Від прокуратури:  не з'явився, належним чином повідомлений

Від позивача:  Ковальчук І.В.. по дов.

Від відповідача:  Медвєдева Н.В., по дов.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  Міністерства оборони України

на рішення господарського суду Одеської області від 17.08.2006 року

по справі № 26/319-06-6454

за позовом Військового прокурора Сумського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

до Приватного підприємства „Пальмира”, м. Одеса

про стягнення 10 583,07 грн.

ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор Сумського гарнізону (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі - позивач) звернувся у місцевий господарський суд Одеської області з позовом до приватного підприємства „Пальмира” (далі - Відповідач) про стягнення з останнього 10 583 грн. 07 коп. штрафних санкцій, у тому числі 7 643 грн. 28 коп. пені та 2 939 грн. 74 коп. штрафу за прострочку поставки пально-мастильних  матеріалів по укладеним договорам поставки за № 246/1/2/05-14Д від 01.06.2005 р. і № 246/1/2/05-25Д від 07.07.2005 р.

Відповідач відзиву на позов до суду не надав.

Рішенням місцевого господарського суду Одеської області від 17.08.2005 р. (суддя Никифорчук М.І.) у позові відмовлено з огляду на необґрунтованість позовних вимог.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити йому строк для подання апеляційної скарги, зазначене рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити, посилаючись при цьому на те, що строк пропущений з поважної причини, і на неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до порушення норм матеріального права при прийнятті оскарженого рішення судом першої інстанції.

Відповідач не скористався  своїм правом надання відзиву на апеляційну скаргу позивача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників позивача та відповідача, проаналізувавши юридичну оцінку судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи та їх повноту  і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги позивача, з наступних підстав.

Суд апеляційної інстанції, вважає, що обставини, викладені в апеляційній скарзі з проханням відновити пропущений строк на подання апеляційної скарги, заслуговують на увагу, в зв'язку з чим відновив позивачу строк на її подання.

Згідно укладеного між сторонами (позивачем і відповідачем) договору № 246/1/2/05-14Д від 01.06.2005 р. і специфікації до нього позивачу підлягало поставці відповідачем паливо до 10.07.2005 р. в кількості 935 тонн на загальну суму 4 061 640 грн., а згідно договору № 246/1/2/05-25Д від 07.07.2005 р. і специфікації до нього  позивачу підлягало поставці відповідачем  паливо в кількості 385 тонн до 01.08.2005 р. на загальну суму 1 661 352 грн.

Згідно пункту 2.4 укладених між сторонами договорів Постачання продукції Замовнику (позивачу) здійснює Постачальник (відповідач) виключно у кількостях, в терміни та за адресами, що зазначені в разнарядках Міноборони України (а.с. 14, 21).

Як вбачається із актів звірки станом на 06.10.2005 р., свої зобов'язання по вказаним договорам ПП „Пальмира” виконало не в повному обсязі, а саме: по договору № 246/1/2/05-14Д від 01.06.2005 р. поставлено палива замість 935 тонн - 925,68 тонн на загальну суму 4 021 153,92 грн., а по договору № 246/1/2/05-25Д палива замість 385 тонн поставлено 384,65 тонн на загальну суму 1 659 841 грн. (а.с. 15, 22).

Вказані акти підписані відповідальними посадовими особами позивача і відповідача і скріплені печатками останніх, в яких зазначено, що з моменту підписання актів постачальник (відповідач) втрачає право на поставку продукції, тобто, що Замовник (позивач) відмовився від її поставки з 06.10.2005 р. в подальшому до закінчення строку дії договорів поставки.

Таким чином, відповідач недопоставив палива позивачу до зазначеного у специфікаціях строку: по договору № 246/1/2/05-14Д від 01.06.2005 р. на загальну суму 40 486,08 грн. (4 061 640 –4 021 153,92), а по договору № 246/1/2/05-25Д від 07.07.2005 р. на загальну суму 1 510,32 грн. (1 661 352 –1 659 841,68).

Згідно поданого позову Міноборони до суду відповідач недопоставив продукцію (паливо) на вказані вище суми, за що передбачена відповідальність у пункті 6.3 договорів у вигляді стягнення штрафу в розмірі 7 семи (відсотків) вартості недопоставленої продукції.

А у позові за недопоставку  продукції (палива) позивачем здійснений розрахунок як за порушення строків (прострочку) поставки палива по пункту 6.2 договору, що суперечить умовам укладених договорів поставки між сторонами.

Недопоставка продукції –це поставка її не в повному обсязі у строк, передбачений договором, або на протязі дії строку договору, що має місце в даному випадку (строк дії договору № 246/1/2/05-14Д від 01.06.2005 р. закінчився 01.09.2005 р., а строк дії договору № 246/1/2/05-25Д від 07.07.2005 р. закінчився 31.10.2005 р.).

Але, як зазначалось вище, при звірці виконання зобов'язань по вказаним договорам позивач (Міноборони) відмовився від подальшої поставки палива по договорам з дня підписання актів, тобто з 06.10.2005 р. станом, на яку дату ці акти були складені, оскільки в них дата їх складання відсутня.

Порушення строку (прострочка) поставки –це поставка всієї партії продукції, яка передбачена договором поставки, але не в установлений договором строк.

Тому, виходячи із умов пункту 6.3 укладених між сторонами договорів поставки з відповідача підлягає стягненню штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вартості недопоставленої продукції (палива). Пункт 6.2 даних договорів про стягнення з відповідача пені в розмірі 0,1 % вартості продукції за кожний день прострочки її поставки, а за прострочення поставки  палива понад 30 днів додаткове стягнення з відповідача штрафу в розмірі 7 відсотків вартості продукції (палива) до цих спірних правовідносин між сторонами застосуванню не підлягає з підстав, зазначених  вище.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф у розмірі  7 % вартості недопоставленого палива відповідно до пунктів 6.3 укладених між сторонами договорів поставки статтей 230, 231 Господарського кодексу України і статей 509, 526, 530, 546-550 Цивільного кодексу України, згідно яких учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафну санкцію у разі невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання у розмірі, передбаченому законом або договором.

Отже, згідно розрахунку позивача у позові з ПП „Пальмира” на користь  Міноборони України підлягає стягненню штраф в сумі 2 939,74 грн. (40 486,08 : 100 х 7) + (1 510,32 : 100 х 7), в стягненні пені позов задоволенню не підлягає з зазначених вище підстав.

Доводи представника відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції про неможливість поставки палива в цистернах у повному обсязі не приймаються до уваги, оскільки це суперечить п. 2.4 договорів і не підтверджено документально. Про це також відсутнє відсутні умови у договорах поставки про те, яким чином повинна бути допоставлена необхідна кількість палива (самовивозом тощо) для виконання умов договорів поставки щодо кількості палива, яке підлягало поставці.

Відповідно до п. 1.1 договорів поставки палива зміни і доповнення до них здійснюються тільки у письмовій формі шляхом укладання відповідних додаткових угод, які додаються до тексту цих договорів як невід'ємні їх частини. Такі зміни щодо кількості поставки палива, передбаченої у специфікаціях  до договорів і в рознарядках Міноборони (а.с. 14, 21), сторонами у договори поставки не вносились.

Крім того, з ПП „Пальмира” в дохід державного бюджету України відповідно до ДКМ „Про державне мито” і ст. 49 ГПК України підлягає стягненню державне мито за подання позову прокурором в сумі 102 грн. і апеляційної скарги в сумі 51 грн., а всього 153 грн., а також 118 грн. на ІТЗ судового процесу.

При таких обставинах оскаржене рішення суду підлягає скасуванню, а позов Міноборони України частковому задоволенню.

Враховуючи викладене  і керуючись  ст. ст. 49, 99, 101, 103-105  Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Міноборони України задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 17 серпня 2006р. по справі № 26/319-06-6454 скасувати.

Позов військового прокурора Сумського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Пальмира” (54054, м. Одеса, вул. Мельницька, 24а, р/р 26007310871301 в АБ „Південний”, м. Одеса, МФО 328209, код ЄДРПОУ 32679219) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, вул. Повітрофлотський проспект, 6, р/р 35210026003192 ОПЕРУ Державного казначейства України, МФО 820172, ОКПО 00034022, КПКВ 2101140) 2 939 (дві тисячі дев'ятсот тридцять дев'ять) грн. 74 коп. штрафу.

Стягнути з Приватного підприємства „Пальмира” (54054, м. Одеса, вул. Мельницька, 24а, р/р 26007310871301 в АБ „Південний”, м. Одеса, МФО 328209, код ЄДРПОУ 32679219) в дохід державного бюджету України (Одержувач: УДК в Одеській області, рахунок 31117095600008, Банк УДК в Одеській області, МФО 828011, ЄДРПОУ 23213460, символ звітності банку 095, КБК 22090200) 153 (сто п'ятдесят три) грн. державного мита і 118 (сто вісімнадцять) грн. на ІТЗ судового процесу (Одержувач: Державне підприємство „Судовий інформаційний центр”, рахунок 26001014180002, Банк: ВАТ „Банк Універсальний”, м. Львів, МФО 325707, ЄДРПОУ 30045370).

В решті позову відмовити.

Видачу відповідних наказів доручити господарському суду Одеської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя:                                                            В.М. Тофан

Судді:                                                                                О.О.Журавльов                                                                                                                                   

                                                                                          М.В. Михайлов