Ухвала

від 06.05.2008 по справі 79-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

79-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 303

УХВАЛА

06.05.2008Справа №2-17/79-2006

За позовом Кооператива “Монтажник”, м. Сімферополь

До відповідачаУправління ПФУ в Первомайському районі, смт. Первомайське

Про стягнення 12909,90 грн.

                                                                                                                  Суддя В.І. Гайворонський

                                                              ПРЕДСТАВНИКИ:  

Від позивача – не з'явився

Від відповідача - Демко Ю.В. представник дов. №2775/05-08 від 07.04.08р.

Експерт – Міліційна Е.О.

Сутність спору:  Позивач  звернувся з позовом про стягнення 12909,90грн. заборгованості, відповідно договору  №39/22 від 29.07.02р. на надання послуг по проведення ремонту будівлі.

       Від позивача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, у зв'язку з давністю часу і відсутністю можливості об'єктивно оцінити ситуацію.

       Суд вважає що позов підлягає залишенню без розгляду, при цьому виходить з наступних підстав:

       Статтею 4-3 ГПК України, а також ст. 129 Конституції України  закріплений  принцип змагальності сторін.

       Крім цього, у зв'язку з наявністю спору явка позивача визнана обов'язковою.

       Крім того ст. 43 ГПК України передбачений повний, всебічний та об'єктивний розгляд справи.

       Однак неявка позивача перешкоджає цьому, і, відповідно, перешкоджає розгляду справи.

       Крім цього, ухвалами суду від позивача були витребувані матеріали необхідні для розгляду справи. Так судом витребувались належно завірені копії документів.

      Однак вказані матеріали позивачем не надані.

      Згідно ч.2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

       Однак додані до позову копії документів, якими позов обґрунтовується, неможливо вважати завіреними належним чином.

       Так на більшості сторінках копій актів приймання виконаних робіт не вказана фамілія, ім'я та посада особи що засвідчила копії. Це ж відноситься до виписок банку та актів звірок.

       Тобто вказані копії засвідчені невідомою особою з невідомими повноваженнями.

       Із трьох сторінок копії договорів  взагалі засвідчена тільки одна.

       При цьому необхідно відмітить що рішення суду не може ґрунтуватися на припущенні. Тобто якщо на копіях не вказана посада та фамілія особи, що їх завірила, то суд не має права припускати таку особу.    

       Окрім цього підтримувати заяву або відмовитися від ії підтримки є правом заявника.

     Ст. 129 Конституції України закріплений принцип диспозитивності сторін, згідно якого суд не повинен  розв'язувати  вимоги, якщо заявник не бажає їх розгляду.

         Згідно   ст. 8  Конституції  України   вона має вищу юридичну силу та її норми є нормами прямої дії.

        Про необхідність дотримання принципу диспозитивності  сторін також указується в постанові  Верховного Суду України від 20.05.2002 року № 02/132. (справа № Д12/12), а в постанові  Пленуму  Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування  норм Конституції України при здійсненні  правосуддя” вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо  норми Конституції як норми прямої  дії.

       Таким чином існує декілька обставин, кожна з яких є самостійною підставою для залишення позову без розгляду по п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

       Частиною 1 ст.81 ГПК України прямо передбачено, що суд зобов'язаний залишити позов без розгляду у випадках, передбачених п.п. 1-6 даної статті.

       П.5 ч. 1 ст. 81 ГПК України у встановленому законом порядку, тобто Конституційним судом України не визнаний як такий, що не відповідає законодавству, тому не приймати вказану норму до уваги у суду не має підстав.

       Згідно ч.2 ст. 81 ГПК України при залишенні позову без розгляду розподіляються судові витрати.

       Оскільки ініціатором спору був позивач та спор по суті не розглянутий у зв'язку з його діями, суд вважає що підстав для відшкодування позивачу судових витрат не існує, а також що судові витрати за проведення судових експертиз підлягають покладенню на нього.

       Згідно калькуляції судові витрати за проведення судово – бухгалтерської експертизи складають 1918,32грн., за проведення судово - будівельної технічної експертизи – 1569,6грн.

        Згідно повідомлення експертної установи експертизи не сплачені.

        Ухвалою суду від сторін витренувались докази про сплату експертиз, однак такі докази не надані.

        Оскільки  відповідні докази не представлені суду до прийняття  ухвали, немає підстав залучати їх до матеріалів справи після прийняття цієї ухвали.

       Таким чином вказані витрати підлягають стягненню на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз.

       На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. ст. 44,49, п.5, ч.1 ст. 81, ч. 2 ст. 81, ст. 86 ГПК України, суд-

                                                       У Х В А Л И В:

          Позов залишити без розгляду.

          Стягнути з Кооперативу “Монтажник” (95000, м. Сімферополь, вул. Комунальна, 61 б, р/р 26006301321174, КЦО ПІБ МФО 324430, ЄДРПО 22295450) на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз (95001, м.Сімферополь, вул. Чехова, 55А, р/р №35224001000218, ОКПО 26225794, Банк УДК в АРК, МФО 824026, одержувач КрымНИИСЭ) судові витрати за проведення судово – бухгалтерської експертизи (висновок експерта №1505 від 06.09.2005р.) у сумі 1918,32грн. та судові витрати на проведення судово – будівельної експертизи (висновок експерта №1479 від 25.03.2008) у сумі 1569,60грн.

          Видати наказ.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Гайворонський В.І.