Рішення

від 24.04.2008 по справі 7/154-13/5-10/351-14/56

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/154-13/5-10/351-14/56

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2008 р.   Справа № 7/154-13/5-10/351-14/56   

за  позовом:                Товариства з обмеженою відповідальністю “КВЕР”

                                    вул. Куренівська, 2б, м. Київ, 04073

до відповідачів:         1. ЗАТ “Будівельна компанія ”Прикарпаття і К”

                                   вул.  Південний бульвар, 35а, м. Івано-Франківськ, 76000

                                   2. Івано-Франківського ОБТІ  вул. Дністровська, 49,  

                                   м. Івано-Франківськ, 76000

третя особа на  стороні відповідача: Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів

                                  вул. Петлюри, 17,  м. Івано-Франківськ, 76000

Представники:

Від відповідача 1:  Варинський З.А.- юрисконсульт, (довіреність № 001-с  від 03.01.08.)

Від відповідача 2:  Легін В. Б. -представник, (довіреність №  70 від  15.01.07р.)

Від позивача та третьої особи представники не з'явилися.

Сторонам роз"яснено права та обов"язки на підставі ст.ст.20,22 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: заявлений позов про стягнення заборгованості в сумі 37 831,32грн. та визнання недійсними технічних паспортів на квартири.

         Представники позивача та третьої особи в засідання суду не з"явились, причини неявки не повідомили.

    Ухвалою суду від 08.11.05 до участі у справі залучено в якості відповідача 2 Івано-Франківське бюро технічної інвентаризації.

    Ухвалою суду від 22.02.07 до участі в справі залучено в якості третьої особи Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів.

        Розгляд справи в судовому засіданні відкладався і оголошувалась перерва.

        Представники позивача заявлені вимоги підтримують.

    Позивач стверджує, що згідно п.п.1.1 Договору укладеного між ним і ЗАТ “Будівельна компанія ”Прикарпаття і К” від 11.04.07, приймав участь у дольовому будівництві в м.Івано-Франківську житлового будинку за адресою вул.Кармелюка,2 і повинен був прийняти по закінченню будівництва готові до заселення квартири, з метою подальшої передачі Головному управлінню ВВ МВС України для військовослужбовців та членів їх сімей. Проте, в порушення умов договору відповідач-1 зависив вартість приміщень, власне вартість лоджій була розрахована, як вартість житлових приміщень. Без погодження із заявником та генпідрядником відповідач-1 застеклив лоджії і виписав нові технічні паспорти, де лоджії були вказані, як веранди, внаслідок чого загальна вартість будівництва зросла до 1 007 309,00грн.

       Згідно до умов договору відповідачу -1 перераховано 1 045 208,55грн. при  вартості збудованого житла - 1 009 751,75грн., тобто збільшено перерахування на 35 456,80грн. , які підлягають поверненню.

          Заслухавши представників відповідачів та розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

           Між позивачем та відповідачем -1, ЗАТ БК "Прикарпаття і К", укладено договір № 8 про дольову участь у будівництві від 11.04.01, згідно умов якого позивач зобов'язався профінансувати на умовах дольової участі будівництво в м. Івано-Франківську житлового будинку № 2 по вул.  Кармелюка та прийняти по завершенню будівництва готові до заселення 16 квартир будинку з метою подальшої передачі їх Головному управлінню ВВ МВС України для військовослужбовців та членів їх сімей, а відповідач - ЗАТ БК "Прикарпаття і К" зобов"язався збудувати будинок та передати у власність позивача загальну площу житла на суму внесених коштів. Сума коштів профінансованих позивачем відповідачу -1, ЗАТ БК "Прикарпаття і К", становить 1 045 208, 55 грн. Сторонами договору оформлено акти прийому-передачі квартир № 20 від 24.02.01 та № 22 від 20.09.01 на загальну площу 1 260, 60 кв.м., до складу якої увійшли 158, 3 кв.м лоджій.

          Судом встановлено, що технічні паспорти на договірні квартири, видані в 2001 році, погашені шляхом видачі нових технічних паспортів в 2003 році, а тому безпідставно брати за основу для обрахунку загальної площі квартир та відповідно їх вартості, технічні паспорти, які вже погашені новими.

      В 2001 році Івано-Франківським ОБТІ було проведено технічну інвентаризацію багатоповерхового будинку № 2 по вул. Кармелюка в м. Івано-Франківську та виготовлені технічні паспорти на квартири.

          При визначені загальної площі квартир будинку спеціалістами ОБТІ було враховано загальну площу засклених лоджій квартир з коефіціентом 0,5, що було відображено  в технічних паспортах на квартири.

       На виконання замовлення ЗАТ "Прикарпаття і К" від 08.10.2002р. № 425-с Івано-Франківським ОБТІ було проведено коригування загальної площі усіх квартир будинку і 08.08.2003р. видано нові технічні паспорти на квартири з урахуванням того, що до засклених лоджій застосовується коефіцієнт 1,0, а не 0,5. При цьому виконавці керувалися додатками 1 та 2 до ДБНу 02.08.01-89, відповідно до яких засклене неопалюване приміщення, прибудоване до будівлі або вбудоване в неї, яким фактично є засклена лоджія - є верандою, площа якої зараховується в загальну площу квартири з коефіцієнтом 1,0. Також ОБТІ було взято до уваги роз'яснення Державного комітету України з будівництва та архітектури від 22.01.2003р. № 2/5-35.

       Відповідно до розділу 11 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, у разі виявлення змін щодо складу, технічного стану, власників будинків тощо, бюро технічної інвентаризації вносять до інвентаризаційних документів відповідні виправлення та доповнення. При наявності змін технічний паспорт замінюється на новий.

           Сторонами при укладенні договору №8 про дольову участь в  будівництві від 11.04.01 погоджено загальну площу житла, що підлягає передачі, розмір якої становить 1 260,60 кв.м., а його вартість - 1 077 309,00грн. Договірне житло по актам прийому-передачі квартир №20 від 24.02.01 та №22 від 20.09.01 прийняте позивачем без зауважень щодо його загальної площі, вартості, тощо. Підписані акти прийому-передачі житла у відповідності до п.3.5 договору є основою для зарахування внесених коштів.

       Крім цього, проект на будівництво будинку розроблений та затверджений в 1999 році, передбачає засклення лоджій, а оскільки договір №8 про дольову участь у будівництві укладений сторонами в 2001 році, то погоджувати з позивачем, який фактично є дольовиком у будівництві, а не замовником та генеральним підрядником, проект, в тому числі й засклення лоджій, обов"язку у відповідача 1, ЗАТ БК "Прикарпаття і К", не було.

            Щодо стягнення з відповідача 1, ЗАТ БК "Прикарпаття і К", 3% річних , суд приходить до висновку, що відповідач 1 не прострочив виконання грошового зобов"язання, , тому що у нього їх і не було перед позивачем, а у розумінні ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми.

          Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.   

       За таких підстав, позовні вимоги не є обгрунтованими, не доведеними в судовому засіданні, не грунтуються на доказах, а тому задоволенню не підлягають.  

        Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

                                                            Рішення підписане

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

Помічник судді Гандера М.В.