Постанова

від 10.04.2008 по справі 02/67-92а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02/67-92А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"10" квітня 2008 р. Справа № 02/67-92А.

від 10.04.2008р.                                                    справа № 02/67-92АГосподарський суд Волинської області у складі: судді Костюк С.В.,

при секретарі судового засідання Кідиби Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Сахарчук А.А.,  довіреність №31 від 01.10.2007 р., Кузьменко О.О., довіреність №69 від 09.10.2007 р.

від відповідача: Кобець В.П., довіреність №02/01-07 від 02.01.2007 р.

від 3-х осіб: н/з

Розглянув справу

за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції

до  Товариства з обмеженою відповідальністю “Волиньзовнішкомхліб”

3-ті особи  на стороні відповідача:

1) Приватне підприємство “Промторг”;

2) Товариство з обмеженою відповідальністю “Демиліта-Компані”;

3) Товариство з обмеженою відповідальністю “Будінвестпроект”

про визнання угоди недійсною

Відповідно до п. 6 розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, спір розглядається за нормами КАС України.

Запис розгляду справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу „Діловодство суду”.

Сторонам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.49, 50 КАС України. Заяви про відвід судді відповідно до ст.27 КАС України не поступило.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Суть спору: Позивач звернувся з адміністративним позовом про визнання недійсним договору № 2-18 від 01.09.2003р. між ТзОВ «Волиньзовнішкомхліб» та ПП «Промторг» на суму 12281919грн. та застосування наслідків визнання угоди недійсною, передбачених ст.208 ГК України у вигляді стягнення зі сторін в дохід держави вартості наданих послуг.

          Обгрунтовуючи заявлену вимогу вказує, що позаплановою документальною перевіркою товариства «Волиньзовнішкомхліб», яка оформлена довідкою № 4/23/3008891 від 11.10.2005р., встановлено, що між товариством та приватним підприємством «Промторг» було укладено договір № 2-18 по виконанню ремонтних робіт. На виконання умов договору товариство отримало послуги від підприємства на суму 12281919,30 грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 2046986,55грн. та включило суму 10234932,75 грн. до валових витрат в І-Ш  кв. 2004 року.

          Розрахунки за виконані роботи проведені шляхом перерахування коштів в сумі 1325022,20грн., видачі простих векселів на суму 7456897,10грн. з датою погашення – по пред'явленню, решту суми 3444846,37 грн. товариство повинно було сплатити по договору уступки боргу 11.10.2004 № 10/11-04 ТзОВ «Будінвестпроект». Сума ПДВ 2046986,55грн. була віднесена товариством до податкового кредиту. Згідно інформації ДПІ у Святошинському районі м. Києва (лист від 04.10.2005р. № 5940/7/13-007) ПП «Промторг» зареєстроване в Святошинській РДА 29.05.2003р., на обліку в ДПІ з 24.06.2003р., засновником, керівником та головним бухгалтером підприємства є Сівожелезов М.В.

          Згідно пояснення Сівожелезова М.В. від 09.09.2005р. ТзОВ «Волиньзовнішкомхліб» йому не відоме, ніяких документів, в т.ч. накладних, податкових накладних на дане товариство він не виписував та нікому не доручав це робити, договори з товариством також не заключались та не підписувались.

          Відповідно до рішення Святошинського райсуду м. Києва від 21.03.2005р. за заявою засновника Сівожелезова М.В. до Бездетко В.О. (згідно довідки адресного бюро м. Києва по Києву та Київській області не значиться) скасована державна реєстрація ПП «Промторг» та виключено його з ЄДРПОУ. Податкові накладні виписані по спірній угоді не відповідають вимогам п.2.1 ст.2, пп.7.2.1, 7.2.3, 7.2.4 ст.7 Закону «Про ПДВ». За даних обставин угода № 2-18 суперечить інтересам держави і суспільства та укладена з метою ухилення від оподаткування.

          Відповідач – ТзОВ «Волиньзовнішкомхліб» (відповідач-1) в наданому суду поясненні та судовому засіданні вимоги позивача відхиляє з тих підстав, що оспорювана угода повністю виконана, податкові накладні оформлені у відповідності до Порядку заповнення податкової накладної, затв. наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 165 та Закону України «Про податок на додану вартість», оспорюваний договір підписаний уповноваженою особою товариства, що підтверджено наказом № 85 від 05.11.2001р.

          ПП «Промторг» (відповідач-2) та треті особи пояснень по суті заявлених вимог на позов не представили.

З представлених суду матеріалів вбачається наступне.

Луцькою ОДПІ проведено позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ТзОВ „Волиньзовнішкомхліб” по взаєморозрахунках з ТзОВ “Димиліта-Компані”, ПП “Промторг”, ТзОВ “Будінвестпроект”за період з 01.07.2003 р. по 31.12.2004 р., про що складено акт від 11.10.2005 р. № 4/23/3008891 (а. с. 150-162).

Перевіркою встановлено, що між ТзОВ „Волиньзовнішкомхліб” та ПП “Промторг”01.09.2003 р. у м. Рівне було укладено договір № 2-18, за яким товариство в особі заступника директора Кобець В. П. доручає, а ПП “Промторг”в особі директора Сівожелєзова М. В. приймає на себе зобов'язання по виконанню ремонтних робіт.

Підпунктом 1.2 договору передбачено –робота вважається виконаною після підписання сторонами акту приймання-здачі виконаних робіт, п.  п. 2.1 –орієнтовна вартість матеріалів та робіт виконаних по даному договору визначається згідно актів приймання виконаних робіт.

На виконання умов договору відповідно до актів приймання виконаних підрядних робіт за ІV 2003 р. (дати відсутні), березень місяць 2004 р. (9 актів), березень 2004 р. (30.09.2004 р., 6 актів), за вересень (30.09.2004 р., 16 актів), які підписані особами, прізвище яких не вказано та скріплені печатками як виконавця –ПП “Промторг”, так і замовника - ТзОВ „Волиньзовнішкомхліб”, останнє отримало послуги від підприємства “Промторг”на загальну суму 12281919,3 грн., в т. ч. ПДВ в сумі 2046986,55 грн.

Податок на додану вартість в сумі 2046986,55 грн. по податкових накладних від 30.12.2003 р. № 30-12-01, від 31.03.2004 р. № 03-31/1, від 30.04.2004 р. № 04-30/2, від 01.09.2004 р. № 09-01.04 включено товариством до податкового кредиту, а саме:

-          за лютий 2004 р. –56370,37 грн.;

-          за березень 2004 р. –683061 грн.;

-          за квітень 2004 р. –118805,80 грн.;

-          за вересень 2004 р. –1188749,75 грн..

ТзОВ включено 10234932,75 грн. у складі валових витрат декларацій про прибуток, зокрема:

          за І кв. 2004 р. –3697156,83 грн.;

          за ІІ кв. 2004 р. –594029,00 грн.;

          за ІІІ кв.2004 р. –5943746,92 грн.

Частково оплату за отримані роботи від підприємства “Промторг” в січні–листопаді 2004 р. проведено шляхом перерахування на розрахунковий рахунок коштів на загальну суму 1.325022,20 грн. Розрахунок на загальну суму 7456897,10грн. проведено шляхом передачі товариством підприємству „Промторг” простих векселів, дата погашення яких по пред'явленню (акт прийому-передачі від 14.10.04р.)

Решту заборгованості перед підприємством за послуги в сумі 3444816,37 грн. було погашено шляхом перерахування товариством згідно банківських виписок за 01.11.04р. -12 00000 грн., за 02.11.04р.- 1100000 грн., за 03.11.04р. –1144816,37 грн.

Кошти перераховувалися на ТзОВ „Будінвестпроект” згідно договору уступки права вимоги боргу від 11.10.2004р.№10/11-04,укладеного між ТП ”Промторг” та ТзОВ „Будінвестпроект”, за яким підприємство „Промторг” передає, а підприємство „Будінвестпроект” приймає на себе право вимоги першого і стає кредитором між підприємством „Промторг” та товариством „Волиньзовнішкомхліб”.

Станом на 30.09.2005р. кредиторська заборгованість товариства „Волиньзовнішкомхліб” перед підприємством „Промторг” складає 55183,53 грн.

Таким чином, сума отриманих послуг товариством складає 12226735,77 грн.

Згідно бази пошуково-довідкової системи ДПА України та інформації отриманої від ДПІ у Святошинському районі м. Києва, встановлено, що ПП „Промторг”, код ЄДРПОУ 32529978 зареєстровано в РДА 29.05.2003р., на обліку в ДПІ з 24.06.2003р. Юридична адреса : м. Київ, вул. АкадемікаТуполєва,17. Засновником, керівником та головним бухгалтером є Сівожелезов Миколай Вікторович.

За вересень 2004р. ПП „Промторг” подано податкову декларацію з ПДВ з нульовими показниками. Однак, 01.09.2005р. подана податкова декларація з ПДВ за серпень 2005р. з відображенням коригувань податкових зобов'язань з ПДВ в розмірі 7900250 грн. за вересень 2004р.і сум коригувань податкового кредиту з ПДВ в розмірі 7899700 за вересень 2004р. та розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації ПДВ за серпень2005р. за підписом керівника Сівожелезова М.В.

Також 01.09.05р. подані податкові декларації по ПДВ за березень-липень 2005р. з нульовими показниками за підписом керівника Сівожелезова М.В.

В акті перевірки ОДПІ посилається на рішення Св'ятошинського районного суду м. Києва від 28.03.05р., яким скасовано державну реєстрацію ПП „Промторг” та виключення з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Луцька ОДПІ звернулась з позовною заявою про визнання недійсною  угоди від 01.09.2003р. № 2-18 між ТзОВ «Волиньзовнішкомхліб» та ПП «Промторг» на суму 12281919грн. та застосування наслідків визнання угоди недійсною, передбачених ст.208 ГК України у вигляді стягнення зі сторін в дохід держави вартості наданих послуг.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, враховуючи судову практику Верховного суду України та вказівки Вищого адміністративного суду України, викладені в ухвалі від 22.01.2008р., господарський суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позову відсутні, оскільки суд вважає, що оспорювана угода є нікчемною і в силу ст.215 ч.2 ЦК України визнання її недійсною в судовому порядку не вимагається.

Даного висновку суд дійшов виходячи з наступного.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного суду України від 28.04.1978 №3 із змінами, внесеними постановами від 25.12.1992р. №13 та від 25.05.1998р.№15 „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” при розгляді справ про визнання угоди недійсною на підставі ст.49 ЦК УРСР дія цієї норми поширюється на угоди, які укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто порушують основні принципи  існуючого суспільного ладу.

До них, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів.

Відповідно до п.7.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.07.02р. №1056 „Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про податки, доказами спрямованості умислу суб'єкта оспорюваних угод на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути, зокрема, надані податковими органами відомості про відсутність підприємства, організації (сторони угоди) за юридичною та фактичною адресою, про визнання недійсними в установленому чинним законодавством порядку установчих (статутних) документів, про неподання податкової звітності до органів державної податкової служби, про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності та інше.

Як вбачається з матеріалів справи 01.09.2003 року ТзОВ „Волиньзовнішкомхліб” та ПП „Промторг” уклали договір на виконання ремонтних робіт на суму 12281989,30 грн.

          На виконання умов договору, відповідно до актів приймання виконаних підрядних робіт за ІV квартал 2003 року, І, ІІ квартали 2004 року ТзОВ „Волиньзовнішкомхліб” отримало послуги від ПП «Промторг» на суму 12281919,30грн., яку товариство включило до валових витрат в деклараціях про прибуток в тому числі ПДВ 2046986,55грн.

Матеріалами податкової перевірки встановлено, що акти приймання виконаних робіт підписані особами, прізвища яких не вказано, бухгалтерські документи (накладні, акти приймання-передачі), які б свідчили про передачу ТзОВ «Волиньзовнішкомхліб» підряднику ПП „Промторг” матеріалів для подальшого використання при будівництві доріг і асфальтування території для перевірки не надано. ПП „Промторг” довіреності на отримання матеріалів від ТзОВ „Волиньзовнішкомхліб” для перевірки не надані. А також не надані підсумкові відомості використаних ресурсів (витрати праці, будівельні механізми і машини, виробничі конструкції) до актів приймання виконаних підрядних робіт.

          Враховуючи зазначене Луцька ОДПІ вважає, що роботи вказані в актах приймання виконаних робіт фактично не виконувалися, що є прямим порушенням у мов договору та вимог ч. 1 ст. 335 ЦК України.

          За роботи, оформлені актами приймання-передачі ТзОВ „Волиньзовнішкомхліб” здійснило часткову оплату в січні 2004 року – листопаді 2004 року шляхом перерахування на рахунки ПП „Промторг” 1325022,20 грн.

          Згідно акту приймання-передачі векселів від 14.10.2004 року часткова оплата проведена шляхом передачі простих векселів на суму 7456897,10 грн., з датою погашення векселів – по пред'явленню.

          Решту суми за виконані ПП „Промторг” роботи, а саме 3444816,37 грн. ТзОВ „Волиньзовнішкомхліб” мало сплатити ТзОВ „Будінвестпроект”, згідно договору уступки боргу № 10/11-04 від 11.10.2004 року між ПП „Промторг” та ТзОВ „Будінвестпроект”.

          Згідно податкових накладних виданих ПП „Промторг” ТзОВ „Волиньзовнішкомхліб” в деклараціях з ПДВ за лютий – 56 370, 37 грн., березень – 683, 061,00 грн., квітень – 118 805,80 грн., вересень – 1188749,75 грн. 2004 року безпідставно віднесло до податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 2046 986,55 грн.

          По тих же операціях ТзОВ „Волиньзовнішкомхліб” віднесено суму 10 234 932,75 грн. до валових витрат, що дозволило зменшити валові доходи і занизити оподаткований прибуток.

          Святошинський районний суд м. Києва рішенням 28.03.2005 року скасував державну реєстрацію ПП „Промторг” і виключив підприємство з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

          Як вбачається з пояснення засновника ПП „Промторг” Сівожелезова М.В. від 09.09.2005 року, наданого ст. о/у в ОВС ВОЗАПДВ УПМ ДПА у Волинській області капітану податкової міліції Петухову М.В. ТзОВ „Волиньзовнішкомхліб” йому невідоме, ніяких документів, а саме накладних, податкових накладних та інших документів від ПП „Промторг” на ТзОВ „Волиньзовнішкомхліб” та іншими підприємствами ним не виписувалися, договори  не укладалися.

          Як свідчить особовий рахунок ПП „Промторг”, наданий ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області (усі декларації вилучені в рамках кримінальної справи № 03-4631) ПП „Промторг” не сплатило до бюджету ПДВ по операціях з ТзОВ «Волиньзовнішкомхліб» по податкових накладних від 30.12.2003 року № 30-12-01, від 30.04.2004 року № 04-30/02, від 31.03.2004 року № 03-31/1, від 01.09.2004 року № 09-01/4, тобто вказані кошти до державного бюджету не надійшли, а податкові накладні підписані невстановленими особами.

Статтею 228 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такий правочин є нікчемним.

Частиною 2 ст.15 цього Кодексу передбачено, що визнання судом такого правочину недійсним не вимагається.

Цивільний кодекс України, який набрав чинність 1 січня 2004 року, серед правових наслідків вчинення правочину, який порушує публічний порядок, не встановлює санкцій аналогічних тим, які були встановлені ст.49 Цивільного кодексу УРСР.

Разом з тим, санкції за укладення угоди (вчинення господарського зобов'язання) з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, встановлені Господарським кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст.208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Органи державної податкової служби, на підставі п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» можуть звертатись до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

За вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, застосовуються санкції, передбачені частиною першою ст.208 ГК України.

Згідно з ч.1 ст.208 ГК України, передбачені нею санкції застосовує лише суд. Це правило відповідає ст.41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

За своєю правовою природою зазначені санкції підпадають під визначення ст.238 ГК України, який вступив в дію з 01.01.2004р., тобто є адміністративно-господарськими і на них поширюється положення ст.250 цього Кодексу стосовно можливості їх застосування протягом строків, встановлених цією статтею, а саме, не пізніше шести місяців з дня виявлення та не пізніше року з дня вчинення відповідного порушення.

Водночас, з матеріалів справи слідує, що порушення було виявлено актом перевірки від 11.10.2005р., позивач – Луцька ОДПІ звернувся з позовною заявою до суду 09.03.2006р. вх.№01-32/744, в якій просить визнати угоду недійсною та застосувати наслідки, передбачені ст.208 ГК України - стягнути зі сторін в дохід держави по 12281919,30грн., тобто вартість отриманих послуг згідно актів приймання виконаних підрядних робіт за ІУ кв. 2003 року, І, П квартали 2004 року.

Оскільки вимога про стягнення адміністративних господарських санкцій заявлена позивачем пізніше року з дня вчинення порушення, суд, враховуючи положення ст.250 ГК України відмовляє в її задоволені.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.41 Конституції України, Постановою Пленуму Верховного суду України від 28.04.1978 №3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» зі змінами та доповненнями, ст.ст.215 ч.2, 228 ЦК України, ст.ст.208 ч.1, 232, 250 ГК України, ст.ст.71, 86, 158-163 КАС України, господарський суд

п о с т а н о в и в :

1. В позові відмовити.

Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

На постанову в 10-денний строк з дня виготовлення її повного тексту може бути подано заяву про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана в 10-денний строк без попереднього подання заяви.

Суддя                                                                                          С.В.Костюк

Дата виготовлення повного тексту

постанови 22.04.2008р.

          Суддя                                                             Костюк С.В.