Постанова

від 18.04.2008 по справі 8852-2006а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

8852-2006А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.04.2008Справа №2-27/8852-2006А

За позовом - ДПІ в м. Ялта АР Крим, м. Ялта, вул. Васильова, 16.

До відповідача – МПП “Мадонна”, м. Ялта, с.м.т. Форос., с. Санаторне, вул. Гагаріна, 13, кв. 4.

Про  стягнення заборгованості в сумі 2798,95  грн.    

Суддя Н.В. Воронцова.

При секретарі Пономаренко Н. О.   

представники:

Від позивача –    не з'явився.          

Від відповідача  - Хоменко, дор. у справі.

Сутність спору:

ДПІ в м. Ялта АР Крим   звернулося в суд з позовом до відповідача  про стягнення заборгованості в сумі 2798, 95 грн.

Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по штрафним санкціям у розмірі 2798,95 грн. на підставі податкового повідомлення – рішення №0001202303 від 16.05.2005 р. в сумі 1798.95 грн. та рішення про застосування фінансових санкцій  №0001212303 від 16.05.2005 р. на суму 1000 грн.    

Відповідач проти позовних вимог заперечував, вказував,  що 22.02.2006 р. ним через ГС АР Крим,  направлено касаційну скаргу до вищого Адміністративного суду України на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.02.2006 р. по справі №2-23/12506 – 2005 р.      

Судом встановлено, що відповідачем по справі 29.07.2005 р. було подано до ГС АР Крим позовну заяву до позивача по справі  - ДПІ в м. Ялта про  визнання недійсними вказаних податкового повідомлення – рішення і рішення про застосування фінансових санкцій на загальну суму 2798.95 грн.

Рішенням ГС АР Крим по справі  №2-23/12506 – 2005 р. ( суддя Іщенко Г. М. ) позов задоволено частково, і податкове повідомлення – рішення №0001202303 від 16.05.05 р. було визнано недійсним.

Вказане рішення ГС АР Крим  було залишено в силі постановою від 06.02.2006 р.  Севастопольського  апеляційного господарського суду.

Позивачем 22.02.2006 р. було подано касаційну скаргу до Вищого Адміністративного суду України на вказану постанову від 06.02.2006 р.  Севастопольського  апеляційного господарського суду  по справі  №2-23/12506 – 2005 р.             

З урахуванням викладеного,  приймаючи до уваги, що  результат розгляду  справи №2-23/12506 – 2005 р. пов'язано зі справою №2-27/8852 – 2006, оскільки в разі визнання недійсними податкового повідомлення – рішення №0001202303 від 16.05.2005 р. в сумі 1798.95 грн. та рішення про застосування фінансових санкцій  №0001212303 від 16.05.2005 р.  буде відсутній  предмет спору по справі №2-27/8852 – 2006 ,   суд   провадження по справі 2-27/8852 – 2006  зупинив  до вирішення   справи  № 2-23/12506 – 2005  в Вищому Адміністративному суді України, про що було винесено ухвалу від 15.05.2006 р.

Позивач клопотанням від 24.03.2008 р. просив суд поновити провадження по справі та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.   

Відповідно до ст.. 3 КАСУ справа    адміністративної    юрисдикції    (далі    - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду  публічно-правовий  спір,  у  якому хоча б однією зі сторін є орган  виконавчої  влади,  орган  місцевого  самоврядування,  їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі  законодавства,  в  тому  числі  на виконання делегованих повноважень.

Оскільки органи державної податкової служби України є суб'єктами владних повноважень, то даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства України.  

При таких обставинах справи, суд ухвалою від 27.03.2008 р. провадження по справі поновив та розпочав розгляд справи у відповідності до норм КАСУ.          

Позивач явку представника в судове засідання не забезпечив, клопотанням від 14.04.2008 р. уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача  заборгованість по штрафним санкціям у розмірі 1000 грн.

Суд прийняв до уваги уточнення позивача.

Відповідач клопотанням від 14.04.2008 р. просить відмовити позивачу у задоволенні позову на підставі пропущення строку звернення до суду з позовом від 12.04.2006 р.  

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника відповідача,   суд,  -     

В С Т А Н О В И В :

03.05.2005р. Державною податковою  інспекцією у м. Ялті була проведена перевірка господарської одиниці –магазину, розташованого за адресою: смт. Санаторне, вул. Гагаріна,13, який  належить позивачу.

По результатам перевірки було складено акт №000661 від 03.05.2005 р.  

В акті перевірки відображено факт  невідповідності  сум наявних коштів на місці проведення розрахунків - 644,10 грн.  сумі коштів, яка вказана в денному  звіті реєстратора  розрахункових операцій -  277,71 грн. та ведення реалізації тютюнових виробів сигарет „Давідофф Лайт" за ціною 6,60 грн. за пачку та  сигарет „R-1 Лайт Флавэ” за ціною 4,10 грн., за цінами вище максимально дозволених цін, встановлених імпортером або виробником таких тютюнових виробів.

На підставі цього акту перевірки 16.05.2005р. Державною податковою інспекцією у м. Ялті були прийняті податкове повідомлення-рішення № 0001202303 про визначення позивачу штрафних санкцій в сумі 1798,95грн. та рішення № 0001212303 про застосування до позивача  фінансових санкцій в сумі 1000,00грн. (а.с. 19-20 том 1).

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи  з наступних підстав.

Згідно п. 13 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних  чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані  забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

За порушення цього обов'язку статтею 22  Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”передбачена відповідальність у вигляді фінансових санкцій в 5-кратному розмірі суми, на яку виявлена невідповідність.

Податковим повідомленням-рішенням № 0001202303 на суму 1798,95 грн. до позивача застосовані штрафні санкції за незабезпечення відповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, тобто, за порушення вимог пункту 13 статті 3  Закону України  “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”на підставі статті 22 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. Актом перевірки невідповідність готівки встановлена у сумі 366,39 грн.

Позивач не надав будь-яких доказів, які б спростовували ці відомості, відображені в акті перевірки.

Рішенням Державної податкової інспекції у м. Ялті №0001212303 від 16.05.2005р. до позивача за порушення Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”застосовані  штрафні санкції у  розмірі 1000,00 грн.

Абз.12 ч.2 ст.17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”встановлена відповідальність за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, вищими від  максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів –100 відсотків наявних у суб'єкта підприємницької діяльності тютюнових  виробів,  але  не  менше  1000,00 гривень.

Згідно Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”ціни на тютюнові вироби встановлюються виробником або імпортером згідно діючим деклараціям на максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари.

Як встановлено актом  перевірки, позивач  здійснював  продаж сигарет „Давідофф Лайт" за ціною 6,60 грн. за пачку та  сигарет „R-1 Лайт Флавэ” за ціною 4,10 грн. Максимальна ціна на такі сигарети встановлена відповідно в розмірі 6,50 грн. та 4,00 грн. Оскільки це порушення встановлено актом перевірки, відповідач мав право застосувати до позивача фінансові санкції у сумі 1000,00 грн.

Позивач не заперечує факт торгівлі тютюновими виробами за ціною, що перевищує встановлені виробником максимальні роздрібні ціни (а.с. 64 том 1), але він вказує на відсутність своєї вини. При цьому позивач посилається на те, що впродовж третьої декади квітня 2005 року неодноразово звертався до постачальника з вимогою про надання декларацій виробника про максимальні роздрібні ціни, але постачальник надав йому декларацію тільки  третього травня, коли вже здійснювалась перевірка. Однак Закон України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”не передбачає звільнення суб'єкта підприємницької діяльності від відповідальності у випадках, коли декларація про максимальні роздрібні ціни не була отримана з вини постачальника.

Судом встановлено, що вищевказані рішення позивача були оскаржені відповідачем по справі в судовому порядку.

Постановою ГС АР Крим від 22.10.2007 р. по справі №2-30/8535.1-2007А позов було задоволено частково та визнано нечинним податкове повідомлення – рішення ДПІ в м. Ялта №0001202303 від 16.05.2005 р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 1798,95 грн. В іншій частині у позові відмовлено.

Постановою Севастопольського  апеляційного господарського суду від 12.03.2008 р. постанову ГС АР Крим від 22.10.2007 р. було залишено без змін, а скаргу без задоволення.

При цьому вищевказаними судовими інстанціями прямо зазначено, що  ДПІ в м. Ялта АР Крим   були  правомірно застосовані  до позивача  штрафні санкції в сумі 1000,00 грн. - за здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами вище максимальних роздрібних  цін на тютюнові вироби, які встановлені виробниками або  імпортерами таких тютюнових виробів.             

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАСУ обставини,     встановлені     судовим     рішенням  в адміністративній,  цивільній або господарській справі,  що набрало законної сили,  не доказуються при розгляді інших  справ,  у  яких беруть  участь  ті самі особи або особа,  щодо якої встановлено ці обставини.

Також може бути прийнято судом до уваги посилання відповідача по справі про те, що позивачем по справі пропущено строк звернення до суду, оскільки ст.. 250 Господарського кодексу України не встановлюється строк звернення до суду про стягнення нарахованих штрафних санкцій, а лише вказує проміжок часу, на протязі якого штрафні санкції повинні бути нараховані.  

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача  обгрунтованими,  підтверджуються матеріалами справи  та  підлягають задоволенню з  урахування останніх уточнень.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошено і підписано складом суду 18.04.08 р.

23.04.08 р. постанову було виготовлено у повному обсязі.   

На  підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 94, 98, 122, 158 – 164, 167  Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

    1.  Позов задовольнити.

          2. Стягнути  з  малого приватного підприємства  “Мадонна”, м. Ялта, с.м.т. Форос., с. Санаторне, вул. Гагаріна, 13, кв. 4, ( ЗКПО 22289998, р/р 26000290177011 в ЗАТ КБ «Приватбанк», м. Сімферополь, МФО 384436 )    на користь державного бюджету м. Ялта , ( р/р 31118106700039 в УДК  в АР Крим, МФО 824026, ЗКПО 34740850, код платежу 21081100 )  фінансові санкції у розмірі 1000,00  грн.

Виконавчий документ видати після вступу Постанови в закону силу, за заявою особи на користь якої воно винесено.  

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Воронцова Н.В.