Рішення від 18.04.2008 по справі 3/1673

3/1673

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" квітня 2008 р.                                                     Справа № 3/1673

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Машевської О.П.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Басюк В.І. пред.  за дор. від 20.02.2008р. №35/99

від відповідача Слободенюк Р.Є. - представник за дорученням №160 від 26.09.2007р.; Мельник С.Г. - представник за дорученням №159 від 26.09.2007р.     

Розлянув справу за позовом Відкритого акціонерного  товариства "Вібросепаратор" (м.Житомир)  

до Спільного  виробничо-торгівельного підприємства "Механік" (м.Житомир)

про примусове виконання обов'язку в натурі

22 травня 2006 року Відкрите акціонерне товариство "Віброосепаратор" звернулось з позовом до Спільного виробничо-торгівельного підприємства "Механік" про примусове  виконання обов'язку в натурі, який виник на підставі Додатку № 156 від 16.06.2004 року   до Інвестиційного  договору № 193 від 27.07.2001 року,  а саме:  

- зобов'язати відповідача повернути у власність позивача будівлю корпусу № 7 (інв. № 3758 по вул. Чехова,1) загальною площею 754,59  м. кв. за яку позивач має повернути кошти відповідачу  у розмірі 106 424,35 грн.;

- зобов'язати відповідача  повернути   приміщення побутового корпусу № 7а (інв. № 3754) площею 820,33 м. кв. на суму 51 454,38 грн., механічний  склад площею 296 м.кв. на суму 23 700,00 грн., мостовий кран (інв. №  2861) на суму 13 113,00 грн., загалом майна на суму 88 267,38 грн. Різницю в  сумі 18 156,97 грн. позивач зобов'язується  повернути відповідачу коштами (а.с. 2 Т.І).  

Як правову  підставу  позову зазначено статтю 16 Цивільного кодексу України. Одночасно із позовною  вимогою, позивачем  заявлено клопотання про накладення арешту на майно щодо якого виник спір. Ухвалою господарського суду від 23.05.2006 року клопотання про забезпечення позову відхилено.

Заявою № 99/1190 від 02.06.2006 року позивач просить суд зобов'язати    відповідача повернути  будівлю корпусу № 7 (інв. № 3758 по вул. Чехова,1) загальною площею 754,59  м. кв. вартістю 106 424,35 грн.;    приміщення побутового корпусу № 7а (інв. № 3754) площею 820,33 м. кв. вартістю  51 454,38 грн., механічний  склад площею 296 м.кв. вартістю   23 700,00 грн., мостовий кран (інв. №  2861) вартістю  13 113,00 грн., загалом на суму 194 691,73 грн. (а.с. 18 Т.І).

Відповідач у відзиві на позов (вих. № 80 від 22.06.2006 року) позовні вимоги не визнає, вказує на повне виконання зобов'язання згідно Додатку № 156 від 16.06.2004 року, просить суд відмовити у позові.  (а.с. 26-27 Т.І).

Ухвалою господарського суду від 30.06.2006 року заборонено відповідачу вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження спірного майна;  заборонено Житомирському обласному комунальному підприємству  по технічній інвентаризації  вчиняти  будь-які дії, спрямовані на переоформлення права власності на спірне нерухоме майно до вирішення справи судом; зупинено провадження у справі до вирішення господарським судом пов'язаної з нею справи № 12/825-НМ. (а.с. 86 Т.І)

Ухвалою господарського суду від 12.09.2007 року провадження у справі поновлено ( а.с. 90).   

Відповідно до поданих сторонами клопотань справу розглянуто у більш тривалий строк, ніж встановлено ч.1 ст. 69 ГПК України, про що зазначено у резолютивних частинах ухвал господарського суду.    

ВСТАНОВИВ:

27.07.2001 року між ВАТ "Вібросепаратор" (надалі - "Товариство") та СВТП "Механік" (надалі - "Інвестор")  укладено Інвестиційний договір № 193 в порядку відновлення  платоспроможності Товариства  щодо якого здійснювалось провадження у справі  про банкрутство № 1-228-Б  (а.с. 6 -7Т.І).

У п.п.2.2 розділу 2  Інвестиційного договору сторони обумовили,  що майно Інвестору передається у номенклатурі відповідно до Додатку 1, який є невід'ємною частиною цього Договору, в розмірі внесених інвестицій. Загальну  договірну   вартість майна сторони визначили у розмірі 650 232 грн. , яка, відповідно до  пункту  4.1. розділу 4 Інвестиційного договору,  відповідала загальній сумі інвестицій, які мали бути внесені коштами Інвестором  на користь Товариства.   

У розділі 5 Інвестиційного договору сторони визначили умови  передачі майна Інвестору, відповідно до яких, останній за актами приймання-передачі отримував у власність  майно Товариства  протягом семи днів з моменту перерахування чергового інвестиційного платежу в об'ємі,  пропорційному до загальної суми інвестицій (а.с. 6 Т.І).

У підписаному сторонами Додатку  № 1 визначено перелік майна, яке отримає Інвестор взамін інвестицій у розмірі 650 232 грн., і зокрема:

-  побутовий корпус № 7а  (інв. № 3754)  по вул. Чехова  1,  загальною площею 2029,1 м.кв. вартістю  127 273 грн.;

- корпус № 7 (інв. № 3758) загальною площею 3355,3 м. кв.  вартістю  473 218 грн.;

- будівлю експериментальної дільниці ( інв. № 3771) загальною площею 1099,5 м.кв.  вартістю 49 741 грн. (а.с. 8 Т.І).

Підписано сторонами також   Додаток № 2  у вигляді графіку внесення  інвестицій     Інвестором (а.с. 9 Т.І).

01 листопада  2001 року сторони укладають Угоду 1 про внесення змін до Інвестиційного договору № 193 від 27.07.2001 року, зокрема,  до пунктів 2.3 та 4.1 та про доповнення  до Додатків  № 1 та № 2 .

Відповідно до внесених змін сторони домовились, що загальна договірна  вартість  майна , що передається Інвестору та сума інвестицій, що перераховується Товариству станом на 01.11.2001 року становить 667 520,72 грн.

У зв'язку з цим, перелік майна, визначений у  Додатку № 1 до Інвестиційного договору  доповнено ще одним об'єктом - металевим  складом  (інв. № 2799) по вул. Чехова, 1 загальною площею 1050 м.кв. вартістю 17288,72 грн. (а.с 10 Т.І). Змінено сторонами також графік внесення інвестицій.

23.10.2002 року сторони укладають Угоду 2 про внесення змін до Інвестиційного договору № 194 ( замість 193) від 27.07.2001 року, зокрема , до пункту 4.1 і до Додатку № 1 до нього ( про перелік майна, яке отримає Інвестор  взамін на інвестиції).

Відповідно до внесених змін у пункт  4.1  Інвестиційного договору, сторони домовились,  що загальна сума інвестицій,  що  перераховується Інвестором боржнику складає 231 115,72 грн. У зв'язку з цим, сторонами виключено з переліку майна, що мало бути передане Інвестору корпус № 7 (інв. № 3758) загальною площею 3355,3 м.кв. вартістю  473218,00 грн. та доповнено перелік двома новими об'єктами - механізованим складом (інв. № 33752) загальною площею 296,00 грн. вартістю  23 700,00 грн. та мостовим краном (інв. № 2861) вартістю 13113,00 грн. (а.с. 11).

Як свідчать матеріали справи, 14 січня 2003 року сторони укладають Угоду про внесення змін до Угоди від 23.10.2002 року до Інвестиційного договору № 193 від 27.07.2001 року, якою вносять зміни до Додатку № 1 до Інвестиційного договору, а саме   відновлюють   у переліку  майна, що мало бути передане Інвестору об'єкт -  корпус № 7 (інв. № 3758) загальною площею 3355,3 м.кв. на загальну суму 473218,00 грн. Окремим рядком в цій Угоді зазначено, що загальна сума інвестицій, що перераховується Інвестором боржнику складає 704 333,72 грн. (а.с. 37 Т.І).  

Таким чином, внаслідок  укладення між сторонами угод про внесення змін до Інвестиційного договору та Додатку  № 1 до нього, станом на 14 січня 2003 року сторони дійшли згоди, що взамін на інвестиції в сумі 704333,72 грн. інвестору мали бути передані  наступні об'єкти  Товариства:

 -  побутовий корпус № 7а  (інв. № 3754)  по вул. Чехова  1,  загальною площею 2029,1 м.кв. вартістю  127 273 грн.;

- будівля  експериментальної дільниці ( інв. № 3771) загальною площею 1099,5 м.кв.  вартістю 49 741 грн. (а.с. 8 Т.І).;

- металевий   склад   (інв. № 2799) по вул. Чехова, 1 загальною площею 1050 м. кв. вартістю 17288,72 грн.

-   механізований  склад (інв. № 3752) загальною площею 296,00 грн. вартістю  23 700,00 грн.;

- мостовий  кран (інв. № 2861) вартістю 13113,00 грн.

- корпус № 7 (інв. № 3758) загальною площею 3355,3 м.кв. на загальну суму 473218,00 грн.

За час  існування  договірних відносин у період з 27.07.2001 року ( дата укладення Інвестиційного договору)  по 23.12. 2003 року ( дата підписання останнього акту -  приймання  передачі у 2003 році ) Інвестором сплачено на користь Товариства 275 266,40 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 46 - 48 а, 49,53,53а,54, 54а, 55, 59 - 61, 64,65, 67- 69, 71, 72,  74,76, 77 Т.І).

Загалом, як свідчать матеріали справи, виконання  умов  Інвестиційного договору № 193 від 27.07.2001 року  щодо передачі майна Інвестору   в об'ємі,  пропорційному до загальної суми інвестицій  у період з 27.07.2001 року по 23.12.2003 року відбувалася наступним чином:

- 25.09.2001 року сторонами підписано акт  приймання - передачі  будівлі експериментальної дільниці (інв. № 3771)  площею 410, 635 м.кв. вартістю 18 577,13 грн. (а.с 78);

- 01.11.2001 року сторонами  підписано акт приймання - передачі будівлі експериментальної дільниці (інв. № 3771)  площею 410, 635 м.кв. вартістю  18 577,13 грн. (а.с 75);

- 01.12.2001 року сторонами підписано акт приймання-передачі будівлі експериментальної  дільниці (інв. № 3771) площею  278,23 м.кв. та побутового корпусу № 7а (інв. № 3754) площею 95, 5 м.кв   загальною вартістю  18 577, 27 грн. (а.с 74 Т.І);

- 01.01.2002 року  сторонами підписано акт приймання - передачі   частини  корпусу № 7 (інв. № 3758) площею 136,13 м.кв. вартістю   19199,23 грн. (а.с. 70 Т.І);

- 01.04.2002 року  сторонами підписано акт приймання - передачі  частину корпусу № 7 (інв. № 3758) площею 192,68 м.кв. вартістю  27174,82   грн. (а.с. 62 Т.І);

- 02.07.2002 року сторонами підписано акт приймання - передачі частини корпусу № 7 (інв. № 3758) площею 29,85 м.кв. та металевий склад (інв. № 2799) площею  1050 м.кв.  загальною вартістю  21498,64  грн. (а.с. 64 Т.І);

- 10.07.2002 року сторонами підписано акт приймання -передачі частини  корпусу № 7 (інв. № 3758) площею 205,62 м.кв. вартістю 28999,82  грн. (а.с. 62 Т.І);

- 08.08.2002 року сторонами підписано акт приймання -передачі частини корпусу № 7 (інв. № 3758) площею 204,46  м.кв. вартістю   28836,22 грн. (а.с. 58 Т.І);

- 14.08.2002 року сторонами підписано акт приймання -передачі частини корпусу № 7 (інв. № 3758) площею 131,88  м.кв. вартістю 18 599,83  грн. (а.с. 57 Т.І);

- 17.08.2002 року сторонами підписано акт приймання -передачі частини  корпусу № 7 (інв. № 3758) площею  21,27  м.кв. вартістю  2999,84 грн. (а.с. 56 Т.І);

- 02.01.2003 року сторонами підписано акт приймання  - передачі частину корпусу № 7а (інв. № 3754) площею  135,57 м.кв. вартістю  8503,49  грн.  (а. с. 53 Т.І);

- 08.04.2003 року сторонами підписано акт приймання - передачі частини корпусу № 7а (інв. № 3754) площею 69,87  м.кв. вартістю 4382,53 грн. (а.с. 51 Т.І);

- 26.04.2003 року сторонами підписано акт приймання - передачі  частини  корпусу № 7а (інв. № 3754) площею  180,79  м.кв. вартістю 11339,87 грн. (а. с. 50 Т.І);

- 18.06.2003 року сторонами підписано акт приймання - передачі   частини  корпусу № 7а (інв. № 3754) площею  589,88 м.кв. вартістю  36 999,63 грн. (ас. 48 Т.І);

- 22.10.2003 року сторонами підписано акт приймання - передачі  частини корпусу № 7 (інв. № 3758) площею 17,0 м.кв. вартістю 2397,61 грн. (а.с. 45 Т.І);

- 23. 12.2003 року сторонами підписано акт приймання - передачі  частини корпусу № 7а (інв. № 3754) площею  137,16 м.кв. вартістю  8603,22 грн.  (а. с. 44 Т.І).

Таким чином, у період з 27.07.2001 року по 23.12.2003 року Інвестором повністю сплачено за будівлю експериментальної дільниці  ( інв. № 3771) загальною площею 1099,5 м.кв. вартістю 49 741 грн. та  металевий склад (інв. № 2799) загальною площею 1050 м.кв. вартістю 17288,72 грн. , які актами приймання - передачі  від 25.09.01 р., 01.11.01р., 01.12.01р., 02.07.02р. передані Інвестору і щодо яких між сторонами  спір відсутній (а.с. 64, 74, 75,78).

За цей самий  період з 27.07.2001 року по 23.12.2003 року  Інвестором було лише частково сплачено за  корпус № 7 (інв. № 3758, загальною  площею  3355,3 м.кв,  вартістю 473218,00 грн.), а саме -  132417,31  грн.  за  938,89 м. кв.,  які актами  приймання - передачі  від 01.01.02р., 01.04. 02 р., 02.07.02р., 10.07. 02 р., 08.08.02 р.,  14.08.02 р.,  17.08. 02 р. та  22.10.2003 року  були передані йому  Товариством.   

Здійснено Інвестором за цей самий період також часткову оплату за корпус № 7а  (інв. № 3754,  загальною площею 2029,1 м.кв.,  вартістю  127 273 грн.), а саме - 75 819,27  грн.  за 1208,77  м. кв. ,  які актами приймання - передачі від  01.12.01р., 17.08.02 р.,   02.01.03 р.,   08.04.03 р., 26.04.03 р., 18.06.03 р., 23. 12.03 р.

Господарським судом встановлено,   що наявними у матеріалах  справи доказами не підтверджуються обставини  здійснення  Інвестором оплати за такі об'єкти, як : механізований  склад  (інв. № 33752) загальною площею 296,00 грн. вартістю  23 700,00 грн. та мостовий  кран (інв. № 2861) вартістю 13113,00 грн. (а.с. 11).

16 червня 2004 року  сторони укладають Додаток № 156 до договору  № 193 від 27.07.2001 року ( припинення договірних зобов'язань),  згідно з умовами якого сторони,  іменуючи  себе "Замовником" (Інвестор)   та "Виконавцем" (Товариство),  дійшли  згоди  про таке:

- "Виконавець" ( Товариство)  повертає кошти сплачені Інвестором за будівлю корпусу № 7 (інв. № 3758) по вул. Чехова,1, загальною площею  754,59 м.кв. на суму 106 424,35 грн., які сплатив Інвестор на підставі Інвестиційного договору № 193 від 27.07.2001 року;

- "Замовник" ( Інвестор)  зобов'язується повернути у власність на підставі акту приймання - передачі Товариству  будівлю корпусу № 7 (інв. № 3758) по вул. Чехова,1, загальною площею  754,59 м.кв. на суму 106 424,35 грн.;

- "Замовник" ( Інвестор)  зобов'язується  віддати у власність " Виконавцю"  (Товариству)  побутовий корпус № 7а  (інв. № 3754)  по вул. Чехова  1,  загальною площею 820,33 м.кв.  вартістю  51457,38 грн.; механізований  склад (інв. № 3452) загальною площею 296,00 грн. вартістю  23 700,00 грн.; мостовий  кран (інв. № 2861) вартістю 13113,00 грн., всього на суму 88 267,38 грн.

Сторони погодились реструктурувати борг "Виконавця" (Товариства) в сумі 18 156,97 грн., що складає різницю між взаємними вимогами "Замовника" (Інвестора) і "Виконавця"  (Товариства)  впродовж  6-ти місяців.

З моменту набуття чинності даним протоколом  сторони не вважають себе пов'язаними будь-якими правами та зобов'язаннями за Договором  № 193 від 27.07.2001 року, окрім тих, що в ньому вказані. Після   виконання зобов'язань по даному протоколу сторони не будуть мати одна до одної претензій щодо виконання умов Договору  № 193 від 27.07.2001 року. Документи, що підтверджують прийом-передачу повинні бути оформленні  на протязі 10-ти днів з моменту підписання даного протоколу сторонами (а.с. 38 Т.І).    

Як свідчать матеріали справи, 17.06.2004 року між сторонами складено акт приймання - передачі основних засобів з посиланням на Додаток  до Інвестиційного договору № 193 від 27.07.2001 року,  відповідно до якого Товариство передало, а Інвестор прийняв по довіреності ЯЗШ 723254 від 17.06.2004 року:

- побутовий корпус № 7а  ( інв. № 3754) площею 820, 33 м. кв. вартістю  51457,38 грн.;

- механізований склад (інв. № 3752) площею 296 м.кв. вартістю  23 700,00 грн.;

- мостовий кран (інв. № 2861)  вартістю 13113,00 грн.

Всього майна на суму 88 267,38 грн. (а.с. 39 Т.І).

31 серпня 2004 року між сторонами  складено акт приймання - передачі  основних засобів з посиланням на Додаток до   Інвестиційного   договору № 193 від 27.07.2001 року від 16.06. 2004 року , відповідно до якого Інвестором  повернуто Товариству у власність приміщення корпусу № 7 по вул. Чехова,1 площею 754,59 м.кв. на суму 106 424,35 грн. по довіреності ЯИИ № 481046 від 31.08.2004 року ( а.с. 42 Т.І).  

Додатково слід зазначити, що сторонами 11.11.2002 року було також укладено Угоду про внесення змін до преамбули  Інвестиційного договору № 194 ( замість 193) від 27.07.2001 року (а.с. 36 Т.І), а у зв'язку із помилкою при роздрукуванні тексту Інвестиційного договору  внесено уточнення по тексту п.п. 5.5, 6.1, 6.2,6.3 (а.с. 33 -34Т.І).

Підсумовуючи викладене,  господарським судом  встановлено, що взамін на інвестовані кошти в сумі 275 266,40 грн. Інвестор отримав від Товариства майна на суму 231 115,72 грн., а саме:

-  будівлю експериментальної дільниці  ( інв. № 3771) загальною площею 1099,5 м.кв. вартістю 49 741 грн.;

- металевий склад (інв. № 2799) загальною площею 1050 м.кв. вартістю 17288,72 грн. ;

- побутовий корпус № 7а  ( інв. № 3754 по вул. Чехова  1)  загальною площею 2029,1 м.кв. вартістю  127 273 грн.;

- механізований склад (інв. № 3752) площею 296 м.кв. вартістю  23 700,00 грн.;

- мостовий кран (інв. № 2861)  вартістю 13113,00 грн.

Згідно акту звірки розрахунків, складеного сторонами станом на 01.03.2008 року Товариство є боржником, а Інвестор - кредитором на суму 18 156,97 грн. неповернутих інвестицій.

Загалом матеріалами  справи підтверджено взаємовідносини сторін на суму внесених інвестицій  249,272,69 грн.

Звертаючись до суду з позовом Товариство просило господарський суд зобов'язати Інвестора виконати обов'язок в натурі, а саме  повернути майно, зазначене  у Додатку № 156 від 16.06.2004 року на  загальну суму 194 691,73 грн. без посилання , при цьому,  на докази виконання ним свого обов'язку щодо повернення відповідачу цих коштів (а.с. 18 Т.І). Не подано позивачем таких доказів і в процесі вирішення спору.

Окрім того, в процесі вирішення спору, позивачем  неодноразово змінювались позовні вимоги, і зокрема, заява від 23.10.2007 року, заява від 13.11.20007 року, заява від 30.01.2008 р., заява від  11.03.08р.,  (а.с.100-101, 120-121  Т.І, а.с. 3,-4, 13-16 Т.ІІ).

Ухвалою господарського суду від 11.03.2008 року не прийнято до  розгляду заяву позивача від 11.03.2008 року за вх. № 2479/08, відповідно до якої позивач просив  визнати інвестиційний  договір та угоди до інвестиційного договору недійсними та повернути відповідачу грошову суму внесених ним інвестицій, оскільки при дослідженні її змісту  господарський суд прийшов до висновку про те, що даною заявою позивач одночасно змінює і предмет,  і підставу позову, що є порушенням статті  22 ГПК України.

В обгрунтування  свого висновку, господарський суд виходив з того, що предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які наведені у ст.16 ЦК України та ст.20 ГК України, або у Договорі. Відповідно,  зміна предмета позову означає зміну способу захисту порушеного права.

Підставою позову є фактичні обставини, на яких грунтується вимога позивача. Відповідно, зміна підстави позову - це зміна обставин, на яких грунтується вимога позивача, тобто необхідність дослідження  господарським судом інших юридичних фактів, доказів тощо.

Одночасна зміна і предмету, і підстав позову не  допускається.

Враховуючи вище викладене,  при вирішенні спору, господарський суд виходив із змісту останньої заяви позивача від 30.01.2008 року, відповідно до якої позивач  відновив зміст первісних позовних вимог  та просив суд зобов'язати відповідача виконати умови Додатку № 156  від 16.06.2004 року до Інвестиційного договору № 193, а саме зобов'язати   відповідача повернути  будівлю корпусу № 7 (інв. № 3758 по вул. Чехова,1) загальною площею 754,59  м. кв. вартістю 106 424,35 грн.;    приміщення побутового корпусу № 7а (інв. № 3754) площею 820,33 м. кв. вартістю  51 454,38 грн., механічний  склад площею 296 м.кв. вартістю   23 700,00 грн., мостовий кран (інв. №  2861) вартістю  13 113,00 грн. (а.с. 3-4).

У зв'язку з цим, подані представником позивача у судові засідання  31.03.2008 року та 18.04.2008 року письмові пояснення не приймаються господарським судом до уваги, оскільки є доповненням до заяви позивача від 11.03.2008 року за вх. № 2479/08 про уточнення  позовних вимог, яку не прийнято судом до розгляду.

Заслухавши представників сторін та  дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку, що підстави для задоволення позову відсутні,  виходячи з наступного.

Як зазначено у статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, передумовою звернення особи до суду  має бути наявним факт порушення (невизнання або оспорювання)  іншою особою   її суб'єктивного права.

Захист  свого особистого немайнового або майнового   права та інтересу в суді кожна особа  вправі здійснювати шляхом звернення  з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України та ст.20 ГК України, або визначеними  договором, або  іншим законом.  

Визначене у статті 22 ГПК України  право  позивача змінювати предмет позову (спосіб  захисту)   до вирішення спору по суті  має на меті забезпечити  позивачу дійсний  захист  його  порушеного   права  шляхом усунення  такого порушення, припинення,  відновлення порушеного права тощо за допомогою судового рішення.  

Відповідно, відсутність  в особи порушеного права на момент звернення до суду , унеможливлює судовий захист.  У статті 13 Цивільного кодексу України  зазначено, що здійснюючи цивільні права, особа не праві зловживати ними.

Звертаючись  до суду  з позовом, відповідач виходив з того, що його право порушене відповідачем  внаслідок невиконання ним зобов'язань, які виникли з Додатку № 156  від 16.06.2004 року до Інвестиційного договору № 193( про припинення договірних зобов'язань), а не з Інвестиційного договору № 193 від 27.07.2001 року та додаткових угод до нього, які передували укладенню  Додатку № 156, оскільки згідно його пункту 3 сторони не вважають себе пов'язаними будь  - якими правами та зобов'язаннями за  інвестиційним  договором.

При цьому,  позивач виходив із дійсності укладеного Додатку № 156, оскільки  саме його вказав як підставу позову.

Такий спосіб захисту порушеного права як примусове виконання обов'язку в натурі підлягає застосуванню у разі,  коли в особи не виникає сумнівів   у дійсності договірних  зобов'язань, на виконанні яких іншою стороною вона наполягає.  

Як  встановлено судом в процесі вирішення спору, чого  не спростовував позивач, однак на  що  неодноразово   звертав увагу відповідач,   при виготовленні тексту Додатку № 156 від 16.06.2004 року було  допущено описку у найменуванні сторін щодо виконання  зобов'язання  в частині  передачі  у власність побутового  корпусу № 7а  (інв. № 3754)  по вул. Чехова  1,  загальною площею 820,33 м.кв.  вартістю  51457,38 грн.; механізованого   складу  (інв. № 3452) загальною площею 296,00 грн. вартістю  23 700,00 грн.; мостового   крану  (інв. № 2861) вартістю 13113,00 грн., а саме замість "Виконавець" (Товариство)   віддає   у власність  "Замовнику" (Інвестору ) це майно, зазначено навпаки,  при цьому збережено обов'язок "Виконавця"  (Товариства ) повернути  "Замовнику" (Інвестору)  різницю в сумі 18 156,97 грн.

Саме наявність  цієї описки   дала підстави позивачу звернутися з цим позовом до суду. Однак, позивачем не подано   доказів того, що ним, виходячи з такого розуміння змісту  зобов'язань,  кошти в сумі 194 691,73 грн. були перераховані на користь відповідача до звернення до суду з позовом.

Більше того,  матеріалами справи підтверджується, що сторони своїми  діями однаково зрозуміли  зміст власних зобов'язань, що виникли з Додатку № 156 від 16.06.2004 року, незважаючи на допущену описку, і зокрема:

- "Виконавець"  (Товариство)   зобов'язався повернути "Замовнику" (Інвестору) кошти в сумі 106 424,35 грн., сплачені ним за будівлю корпусу № 7 (інв.  № 3758) площею 754, 59 м.кв , а "Замовник" (Інвестор) зобов'язався  повернути  у власність  "Виконавцю"  (Товариству) на підставі акту - приймання передачі цю площу;

- "Замовник" (Інвестор) своє зобов'язання виконав, що підтверджується актом приймання - передачі  від 31.08.2004 року ( а.с. 42 Т.І);

- разом з тим, матеріалами  справи підтверджується, і це визнає відповідач, ним фактично оплачено більшу площу корпусу № 7 (інв. № 3758), а саме 938,89 м.кв.  на суму 132 417,31 грн., яку  отримано за актами приймання-передачі, ніж передано  назад позивачу актом від 31.08.2004 року (а.с. 19 Т.ІІ);

- однак матеріалами справи не підтверджуються   обставини повернення  "Виконавцем" (Товариством)  коштів в сумі 106 424, 35 грн. "Замовнику" (Інвестору);

- натомість, "Виконавець" (Товариство)  17.06.2004 року актом приймання - передачі передає із своєї власності  "Замовнику" (Інвестору) по довіреності ЯЗШ 723254 від 17.06.2004 року: наступне майно: побутовий корпус № 7а  ( інв. № 3754) площею 820, 33 м. кв. вартістю  51457,38 грн.;   механізований склад (інв. № 3752) площею 296 м.кв. вартістю  23 700,00 грн.; мостовий кран (інв. № 2861)  вартістю 13113,00 грн. Всього майна на суму 88 267,38 грн. (а.с. 39 Т.І);

- якщо від суми 106 424, 35 грн. відняти суму переданого майна 88 267, 38 грн., то різниця складатиме  18  156,97 грн. Саме такий борг "Виконавця"  (Товариства) було визначено у п.2 Додатку № 156 від 16.06.2004 року, і який станом на дату вирішення спору, залишився незмінним;

- наведене свідчить, що сторони, укладаючи Додаток  № 156 від 16.06.2004 року дійшли згоди, що позивач взамін на повернення коштів в сумі 106 424, 35 грн.   віддасть відповідачу майно;

- господарським судом встановлено, що оскільки відповідачем у період з 27.07.2001 року по 23.12.2003 року було придбано частину побутового корпусу № 7а (інв. № 3754) площею 1208, 77 м.кв, тому цілком зрозумілою є передача йому  решти  площі цього корпусу - 820,33 м.кв. , що разом становитиме  його загальну площу 2029,1 м.кв. (а.с. 31 Т.І);       

- господарським судом також достовірно встановлено, що до укладення Додатку № 156 від 16.06.2004 року, позивач ніколи не передавав  відповідачу на підставі актів приймання - передачі   механізований склад (інв. № 3752) площею 296 м.кв. вартістю  23 700,00 грн. та мостовий кран (інв. № 2861)  вартістю 13113,00 грн. В свою чергу, відповідач ніколи не сплачував кошти за ці об'єкти. Тому, вперше  зазначені обє'кти були передані відповідачу  17.06.2004 року,  а отже не могли бути у його власності на дату укладення Додатку № 156 від 16.06.2004 року;

- наведені обставини  додатково  доводять наявність  у тексті Додатку № 156 від 16.06.2004 року описки  та спростовують   вимоги позивача;

- таким чином, на дату звернення з позовом, відповідачем  зобов'язання  щодо повернення  позивачу частини корпусу № 7 (інв.  № 3758) площею 754, 59 м. кв  виконано 31.08.2004 року, інших зобов'язань згідно Додатку № 156 від 16.06.2004 року у нього не існувало;

- у судовому  засіданні 18.04.2008 року представник в усних поясненнях по суті спору зазначив, що повернення  позивачу частини корпусу № 7  (інв. № 3758) площею 754, 59 кв.м обумовлено тим,  що загальна площа цього корпусу  становить 3355,3 кв.м, тому та  площа, яку викупив відповідач не дає йому можливості  використовувати її за призначенням;

- таким чином, позивачем не доведено обгрунтованості його вимог, тоді як,  навпаки,  підтверджено наявність невиконаного  обов'язку перед відповідачем  в частині повернення  коштів  в сумі 18 156,97 грн.    

Встановлені господарським  судом  обставини додатково підтверджують обгрунтованість не прийняття до розгляду заяви позивача від 11.03.2008 року за вх. № 2479/08 про уточнення позовних вимог, не тільки з підстав одночасної зміни предмету та підстав  позову, а також   через те, що право позивача змінювати предмет позову або підставу позову може бути реалізованим тоді, коли при зверненні з позовом   мало місце порушення суб'єктивного права, чого позивачем не доведено.  

Таким чином,  господарський суд прийшов до висновку відмовити ВАТ "Вібросепаратор"  у позові .  

Відповідно до статті  49 ГПК України при відмові у позові   державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу покладаються на позивача.

На підставі ст.ст. 15,16 ЦК України , керуючись ст.ст. 4-7, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. У позові Відкритого акціонерного товариства "Вібросепаратор" (м.Житомир) про примусове  виконання обов'язку в натурі відмовити.  

Суддя                                                                       Машевська О.П.  

           "_____"

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - 3 - сторонам