Рішення

від 16.04.2008 по справі 18/515-34/6

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

18/515-34/6

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  18/515-34/6

16.04.08

За позовомЗакритого акціонерного товариство «Альфа-банк»

до

1) Відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»;2) Відкритого акціонерного товариства «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат»;

3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Корсар-98»;4) Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Жидачівський паперовий комбінат»

простягнення 159 491,72 доларів США та 36 506,66 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники:

від позивача –не з'явився;

від відповідача-1 –від відповідача-2 –від відповідача-3 –від відповідача-4 –не з'явився;не з'явився;не з'явився;не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство «Альфа-банк» (далі –ЗАТ «Альфа-банк») звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»(далі –ВАТ «Жидачівський ЦПК»), Відкритого акціонерного товариства «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат»(далі –ВАТ «Ізмаїльський ЦКК»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Корсар-98»(далі –ТОВ «Корсар-98»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Жидачівський паперовий комбінат»(далі –ТОВ «ТД «Жидачівський ПК») солідарно 159 491,72 доларів США та 36 506,66 грн. процентів за користування кредитами, пені та штрафів.

Позовні вимоги були мотивовані несвоєчасним поверненням ВАТ «Жидачівський ЦПК»кредиту в загальному розмірі 2 633 000 доларів США за договорами про відкриття кредитної лінії № 11-В/05 від 15 лютого 2005 року із додатковими угодами до нього та № 106-В/04 від 17 листопада 2004 року із додатковою угодою до нього.

Позивач зазначив, що ВАТ «Жидачівський ЦПК»повернув позивачу кредит за вказаними договорами про відкриття кредитної лінії лише 01.09.2006, при цьому не виконав зобов'язання по сплаті процентів за користування кредитами за цими договорами за період з 1 липня 2006 року до 31 серпня 2006 року. Крім того, ВАТ «Жидачівський ЦПК»зобов'язаний сплатити пеню за несвоєчасне повернення кредиту за кредитними договорами № 106-В/04 та № 11-В/05, нараховану за період з 8 червня 2006 року по 1 вересня 2006 року, а також пеню за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом за зазначеними договорами за липень та серпень 2006 року, нараховані з 8 серпня 2006 року до 26 жовтня 2006 року. Крім зазначеного, на думку позивача, ВАТ «Жидачівський ЦПК»за невиконання обов'язків встановлених пунктами 8.1 кредитних договорів, згідно з пунктами 11.2 цих договорів, зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 0,1 % від відповідного ліміту кредитної лінії, чинного на дату надіслання вимоги позивача.

Вимоги до решти відповідачів позивач обґрунтовує договорами поруки від 17 листопада 2004 року № 139-П, № 140-П та № 141-П та від 15 лютого 2005 року №11-П/05, № 13-П/05 та № 14-П/05.

24.04.2007 позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно з якою просив суд стягнути з відповідачів солідарно заборгованість в сумі 163 766,45 доларів США та 36 506,66 грн. за договорами про відкриття кредитної лінії № 11-В/05 від 15 лютого 2005 року та № 106-В/04 від 17 листопада 2004 року. Збільшення розміру боргу позивач обґрунтовував збільшенням періоду нарахування пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом –до 20 квітня 2007 року.

ВАТ «Жидачівський ЦПК»позов не визнав, мотивувавши свої заперечення проти позову тим, що позивач своїми діями у вигляді вимоги про дострокове повернення кредитів фактично відмовився від договорів № 11-В/05 та № 106-В/04, а отже у ВАТ «Жидачівський ЦПК»були відсутні підстава для подальшого виконання зобов'язань за кредитним договором, зокрема по сплаті процентів та пені.

ВАТ «Ізмаїльський ЦКК»повністю підтримав заперечення ВАТ «Жидачівський ЦПК»проти позову.

ТОВ «Корсар-98»та ТОВ «ТД «Жидачівський ПК»відзивів на позовну заяву не надали, і не направили у судове засідання своїх представників, а тому справа була розглянута без їх участі відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) за наявними у справі матеріалами.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 20.06.2007 у справі № 18/515 позов до ВАТ «Жидачівський ЦПК»було задоволено частково: стягнуто з ВАТ «Жидачівський ЦПК»на користь ЗАТ «Альфа-банк»52 148 доларів США 04 центів боргу за відсотками, 105 752 долара США 82 центів пені за прострочення повернення кредиту, 4 444  доларів США 74 центів пені за прострочення сплати відсотків, а також судові витрати. У решті позову до ВАТ «Жидачівський ЦПК»відмовлено. У частині вимог до ВАТ «Ізмаїльський ЦКК», ТОВ «Корсар-98»та ТОВ «ТД «Жидачівський ПК»в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду м. Києва від 08.08.2007 рішення Господарського суду м. Києва було скасовано, а в позові відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.11.2007 вказану постанову апеляційного суду було скасовано, а рішення господарського суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені за прострочення сплати процентів по кредиту у розмірі 4 444 доларів США 74 центів скасовано та скеровано в цій частині справу на новий розгляд до Господарського суду м. Києва, а в решті рішення залишено без змін.

Вказана постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що ВАТ «Жидачівський ЦПК»ухилився від виконання сво го обов'язку сплатити визначену договорами суму у встановлені останніми строки, внаслідок чого порушив норми статей 525, 526 ЦК України та статті 193 ГК України, а тому господарським судом першої інстанції обґрунтовано стягнено з ВАТ «Жидачівський ЦПК»пеню за прострочення повернення кредиту, нарахо вану за договором № 106-В/04 за період 08.06.2006 року до 31.08.2006 року включно в сумі 34 541,37 доларів США, та за договором № 13-В/05 за період з 08.06.2006 року до 31.08.2006 року включно в сумі 71 211,45 доларів США, а загалом в сумі 105 752,82 доларів США, що заявлена до стягнення 27.10.2006 року (дата подання позову у даній справі). Крім того, господарським судом правомірно відмовлено у задоволенні по зовних вимог про стягнення штрафів за договором № 11-В/05 на суму 18 253,33 грн. і за договором № 106-В/04 на суму 18 253,33 грн.

Суд касаційної інстанції також погодився з висновком господарського суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимог ЗАТ «Альфа-Банк»до ВАТ «Ізмаїльський ЦКК», ТОВ «Корсар-98»та ТОВ «ТД «Жидачівський ПК» виходячи з того, що згідно з частиною 2 статті 559 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) передбачено, що порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. ВАТ «Жидачівський ЦПК»платіжним дору ченням № 12514 від 01.09.2006 року було перераховано позивачу 2 747,22 доларів США в якості погашення процентів за договором № 106-В/04, а платіжним дорученням № 12516 від 01.09.2006 року перераховано позивачу 5 663,75 доларів США в якості погашення процентів за договором № 11-В/05, однак, вищевказані суми були повернуті ЗАТ «Альфа-Банк»ВАТ «Жидачівський ЦПК»ме моріальними ордерами від 07.09.2006 року № 2580 та № 2690. Таким чином, внаслідок відмови позивача від прийняття оплати ВАТ «Жидачівський ЦПК»процен тів за договорами № 11-В/05 та № 106-В/04, поруки, якими були забезпечені ці договори, припинилися, а отже, підстав для стягнення солідарно на користь ЗАТ «Альфа-Банк»з ВАТ «Ізмаїльський ЦКК», ТОВ «Корсар-98»та ТОВ «ТД «Жидачівський ПК»процентів за корис тування кредитом та пені за прострочення повернення кредитів і сплати процен тів за договорами № 11 -В/05 та № 106-В/04 не вбачається.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені за прострочення сплати процентів по кредиту, суд касаційної інстанції зазначив, що господарський суд першої інстанції, правильно встановивши, що зобов'язання щодо вчасної сплати процентів по кредиту не виконано, всупереч положенням статей 47, 43, 84 ГПК України, стягуючи пеню за період з 06.08.2006 року до 06.02.2007 року за липень 2006 року за договорами №106-В/04 і № 11-В/05, та за період з 01.09.2006 року до 01.03.2007 року за серпень 2006 ро ку за договорами № 106-В/04 і № 11 -В/05, не звернув уваги, що за уточненими позовними вимогами щодо стягнення пені за прострочення сплати процентів за кредитом за період з 08.08.2006 року до 20.04.2007 року та за період з 06.09.2007 року до 20.04.2007 року ЗАТ «Альфа-Банк»звернувся 23.04.2007 ро ку, а отже, не правильно застосував вимоги частини 6 статті 232 ГК України.

Відповідно до резолюції Голови Господарського суду м. Києва справу №18/515 передано на новий розгляд судді Сташківу Р.Б.

Ухвалою суду від 08.01.2008 було прийнято справу № 18/515 до свого провадження, присвоєно справі № 18/515-34/6 та призначено розгляд справи на 30.01.2008.

29.01.2008 представник ВАТ «Ізмаїльський ЦКК»подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням уповноваженого представника у щорічній відпустці.

29.01.2008 представник ТОВ «ТД «Жидачівський ПК»подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням уповноваженого представника на лікарняному.

29.01.2008 представник ВАТ «Жидачівський ЦПК»подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із тим що уповноважений представник знаходиться у іншому судовому засіданні у районному суді м. Кривого Рогу.

Представник Позивача у судовому засіданні 30.01.2008 в порядку статті 22 ГПК України звернувся до суду із заявою відповідно до якої збільшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідачів солідарно пеню за прострочення сплати процентів за користування кредитом за Договорами про відкриття кредитної лінії № 106-В/04 від 17.11.2004 та № 11-В/05 від 15.02.2005 в сумі 12 439,09 доларів США, нараховану за період з 08.08.2006 до 24.01.2008. Також Позивач просить стягнути солідарно з відповідачів додаткове сплачене державне мито в розмірі 65,74 доларів США.

Судове засідання 20.02.2008 не відбулося у зв'язку із тим, що ВАТ «Жидачівський ЦПК» було подано касаційну скаргу на постанову Вищого господарського суду України від 19.11.2007.

Ухвалою Верховного Суду України від 28.02.2008 у порушені провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 19.11.2007 № 18/515 було відмовлено, а матеріали справи були скеровані до Господарського суду м. Києва.

Відповідно до резолюції Голови Господарського суду м. Києва від 21.03.2008 матеріали справи були передані судді Сташківу Р.Б.

Розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні 14.04.2008 оголошувалась перерва до 16.04.2008.

Відповідачі у судове не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідачів не надходило.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 2 статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

17.11.2004 між Позивачем (Банк) та ВАТ «Жидачівський ЦПК»(Позичальник) був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 106-В/04 (далі –Договір № 106-В/04), відповідно до пункту 1.1 якого Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію в іноземній валюті та на підставі додаткових угод до цього договору окремими частинами надає Позичальнику кредит у порядку і на умовах, визначених цим договором. Позичальник у свою чергу зобов'язується використати кредит з метою, зазначеною у пункті 1.5. цього Договору № 106-В/04, своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування кредитом, виконати інші умови цього Договору № 106-В/04 та повернути Банку кредит у терміни встановлені цим Договором № 106-В/04.

15.02.2005 між Позивачем (Банк) та ВАТ «Жидачівський ЦПК»(Позичальник) був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 11-В/05 (далі –Договір № 11-В/05), відповідно до пункту 1.1 якого Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію в іноземній валюті та на підставі додаткових угод до цього договору окремими частинами надає Позичальнику кредит у порядку і на умовах, визначених цим договором. Позичальник у свою чергу зобов'язується використати кредит з метою, зазначеною у пункті 1.5. цього Договору № 11-В/05, своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування кредитом, виконати інші умови цього Договору № 11-В/05 та повернути Банку кредит у терміни встановлені цим Договором № 11-В/05.

Відповідно до пункту 1.3 Договорів №№ 106-В/04,11-В/05 розмір процентів за користування кредитом складає 11,5 % річних.

Згідно з пунктом 1.4 Договорів №№ 106-В/04,11-В/05 строк кредитної лінії закінчується 16.11.2007.

Проценти нараховуються щомісяця на суму кредиту протягом усього строку користування ним, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році (для кредиту у гривнях чи у російських рублях) або фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році (для кредиту у іноземних валютах, інших ніж російські рублі). При цьому для цілей нарахування процентів на суму кожного з траншів день його надання враховується, а день повернення –не враховується при нарахуванні процентів (пункт 6.1 Договорів №№ 106-В/04,11-В/05).

Абзацом 1 пункту 6.2 Договорів №№ 106-В/04,11-В/05 визначено, що проценти нараховані за місяць, Позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця у строк з 1-го числа (включно) по 5-те число (включно) місяця, наступного за тим, за який вони нараховані (крім процентів, строки сплати яких визначені у наступних абзацах цього пункту).

У разі повного повернення кредиту не пізніше дня закінчення строку дії кредитної лінії, проценти нараховані за місяць, в якому закінчується зазначений строк, а якщо він закінчується до 5-го числа місяця, - також проценти, нараховані за попередній місяць, повинні бути сплачені не пізніше дня закінчення строку дії кредитної лінії (абзац 2 пункту 6.2 Договорів №№ 106-В/04,11-В/05).

У разі прострочення повернення кредиту або його частини після закінчення строку дії кредитної лінії проценти, нараховані за місяць, в якому відбувається фактично повне повернення кредиту, а якщо воно відбувається до 5-го числа місяця, - також проценти, нараховані за попередній місяць, повинні бути сплачені не пізніше дня його повернення (абзац 3 пункту 6.2 Договорів №№ 106-В/04,11-В/05).

Пунктом 11.2 Договорів №№ 106-В/04,11-В/05 визначено, що за прострочення повернення кредиту чи його частини та/або сплати процентів Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню у розмірі 0,2% від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який стягується пеня.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.06.2006 року у справі № 28/158-06-4278, зміненим постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.07.2007 вирішено стягнути з відповідачів за Договорами №№ 106-В/04,11-В/05 солідарно 2 713 429,73 доларів США основного боргу та 69 795,84 грн. штрафних санкцій. Постановою Вищого господарського суду України від 12.10.2006 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.07.2007 залишено без змін.

01.09.2006 ВАТ «Жидачівський ЦПК»повернув Позивачу кредити за Договорами №№ 106-В/04,11-В/05 в сумі 860 000 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням № 12513 та в сумі 1 773 000 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням № 12515.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі – ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судами встановлено, що ВАТ «Жидачівський ЦПК»порушив свої зобов'язання щодо сплати в установлені кредитними договорами строки процентів за кредитами, внаслідок чого порушив норми статей 525, 526 ЦК України та статті 193 ГК України.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Згідно із частиною другою статті 217 ГК кодексу України, штрафні санкції є видом господарських санкцій, які застосовуються у сфері господарювання.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відтак, вимога позивача про стягнення пені за прострочення сплати процентів по кредитам є правомірною. Проте, вимога про стягнення цієї пені за період з 08.08.2006 до 24.01.2008 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 ГК України цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Частиною другою статті 4 цього Кодексу передбачено, що особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом.

Зазначене положення кореспондується з абзацом 2 частини 1 статті 175 ГК України згідно з яким майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Виходячи з вимог положень пунктів 6.2 Договорів №№ 106-В/04 та 11-В/05 зобов'язання по сплаті ВАТ «Жидачівський ЦПК»процентів за липень 2006 року мало бути виконано не пізніше 5 серпня 2006 року включно, то нарахування пені за прострочення сплати процентів за липень 2006 року припиняється 6 лютого 2007 року, а враховуючи що зобов'язання по сплаті ВАТ «Жидачівський ЦПК»процентів за серпень 2006 року мало бути виконано не пізніше 1 вересня 2006 року включно, то нарахування пені за прострочення сплати процентів за серпень 2006 року припиняється 1 березня 2007 року.

У зв'язку з вищезазначеним, розрахунок пені здійснюється судом відповідно до приписів частини 6 статті 232 ГК України, статей 253, 254 ЦК України, пунктів 6.2, 11.2 Договорів №№ 106-В/04,11-В/05, і складає:

- за Договором № 106-В/04:

Сума боргу(дол. США)Період прострочення кількість днів прострочення2-на облікова ставка НБУПеня (дол. США)

8 516,39з 08.08.2006 до 05.02.200718217 %721,91

8 516,39з 06.09.2006 до 01.03.200717717 %702,08

Разом:1423,99

-          за Договором № 11-В/05:

Сума боргу(дол. США)Період прострочення кількість днів прострочення2-на облікова ставка НБУПеня (дол. США)

17 557,63з 08.08.2006 до 05.02.200718217 %1488,31

17 557,63з 06.09.2006 до 01.03.200717717 %1447,42

Разом:2935,73

Отже, підлягає стягненню пеня у сумі 4359,72 доларів США (1423,99 доларів США + 2935,73 доларів США).

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями 15, 253, 254, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 610, 611, 612, 629 ЦК України, статтями 1, 4, 175, 217, 193, 230, 231, 232 ГК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов до Відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»про стягнення пені за прострочення сплати процентів по кредиту задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»(Львівська обл., м. Жидачів, вул. Фабрична, буд. 4, п/р 26002100598001 в ЗАТ «Альфа-Банк», МФО 300346, код 00278801) на користь Закритого акціонерного товариства «Альфа-банк»(01025, м. Київ, вул. Десятинна, буд. 4/6, код 23494714, кор./рах. № 32004186201 у Головному управлінні НБУ по м. Києву та Київській обл., МФО 321024) 4359 (чотири тисячі триста п'ятдесят дев'ять) доларів США 72 центів пені за прострочення сплати процентів по кредиту, а також 43 (сорок три) доларів США 60 центів витрат по сплаті державного мита.

Видати наказ.

У решті позову до Відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»про стягнення пені за прострочення сплати процентів по кредиту відмовити.

У частині вимог до Відкритого акціонерного товариства «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат», Товариства з обмеженою відповідальністю «Корсар-98»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Жидачівський паперовий комбінат»про стягнення пені за прострочення сплати процентів по кредиту в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяСташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 05.05.2008