Постанова

від 04.10.2007 по справі 7/112 (10/172)

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/112 (10/172)

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 04.10.2007                                                                                           № 7/112 (10/172)

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:           Отрюха  Б.В.

 суддів:             Верховця А.А.

           Тищенко  А.І.

 при секретарі:             

 За участю представників:

 від позивача -Перунова Т.Г., юрист, Ковальська І.М., юрискунсульт

 від відповідача -Чух В.С., представник за дорученням № 5 від 26.06.2007р.

третя особа на стороні позивача – Відкрите акціонерне товариства «Тернопільське об'єднання «Текстерно» - не з'явився

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альтаір"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 26.07.2007

 у справі № 7/112 (10/172) (Скорик  Н.О.)

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альтаір"

 до                                                   Приватне мале підприємство "Інпромсервіс"

                      ВАТ "Тернопільське об"єднання "Текстерно"

 про                                                  відшкодування 92592,00 грн. шкоди

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням господарського суду Чернігівської області від 26.07.2007р. усправі № 7/112 (10/172) позовні вимоги задоволені частково. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 132,12 грн. збитків, 102 грн. державного мита, 118 грн. витрат – інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

          Позивач, не погодившись з рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду Чернігівської області скасувати, оскільки вважає, що воно було прийнято з порушенням норм матеріального права.

          Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення від 26.07.2007р. залишити без змін.

          Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи, колегія встановила наступне:

          Заявлено позов про повернення сплаченої за товар грошової суми 92 459,88 грн., що була перерахована позивачем відповідачу на виконання договору № 08/2005 ИНП від 18.08.2005р., додаткових угод № 2 від 31.08.2005р., № 3 від 13.09.2005р., № 4 від 21.09.2005р.

          В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неякісність поставленого відповідачем обладнання.

          Заявою від 12.07.2007р. позивачем змінено підстави позовних вимог: позивач просить стягнути 92 592,00 грн. відшкодування шкоди в зв'язку з поставкою неякісного обладнання та відшкодування збитків, посилаючись на повернення коштів (вартості обладнання та суму доходу) третій особі після пред'явлення нею вимог про повернення коштів за неякісне обладнання.

          Листом від 19.07.2007р. № 19/07/07-001А позивачем уточнено підстави позовних вимог за якою він просить стягнути 92 459,88 грн. шкоди (збитків) на підставі як загальних норм ст. 16, 22 ЦКУ та і спеціальних ст. 1191, 1192, 1209, 1210 Цивільного кодексу України та 132,12 грн. неотриманого прибутку.

          Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на закінчення строку позовної давності та на те, що право вимоги про повернення сплаченої за товар суми належить ВАТ «ТО «Тестерно», а не ТОВ «Торговий дім «Альтаір».

          Третя особа посилається на неякісність спірного обладнання, а саме: наявність конструктивних недоліків, що не дозволяє використовувати поставлений товар за призначенням.

          18.08.2005р. між ТОВ «ТД «Альтаір» (позивачем) та ПМП «Інпромсервіс» (відповідачем) укладено договір № 08/2005 ИНП поставки технологічної оснастки ткацького обладнання відповідачем позивачу (далі «договір поставки від 18.08.2005р.»).

          Пунктом 1.2. договору поставки від 18.08.2005р. сторони передбачили, що найменування, кількість товару та вартість одиниці вказуються в додаткових угодах, які є невід'ємними частинами цього договору.

          Додатковими угодами № 2 від 31.08.2005р., № 3 від 13.09.2005р.,  № 4 від 21.09.2005р. до договору поставки від 18.08.2005р. сторони угодили найменування, кількість та ціну товару, зокрема рам ремізних для верстатів СТБ-250 в кількості 210 шт. на загальну суму 92 459,88 грн.

          Відповідно до п. 2.1. договору поставки від 18.08.2005р. одержувачем товару є ВАТ «ТО «Текстерно», м. Тернопіль (третя особа по справі).

          На виконання умов договору поставки від 18.08.2005р. відповідачем передано позивачу рами ремізні для верстатів СТБ-250 загальною кількістю 210 шт. на суму 92 459,88 грн. з ПДВ за актами приймання-передачі від 21.10.2005р., від 10.10.2005р., та від 03.10.2005р.

          Позивачем проведено передачу 210 шт. одержаних від відповідача ремізних рам ВАТ «ТО «Текстерно» на загальну суму 92 592,00 грн. за актами приймання-передачі від 21.11.2005р. та від 14.10.2005р.

          Передача обладнання третій особі проведена на підставі п. 2.1. договору поставки від 18.08.2005р. та на виконання генерального договору поставки № 30/03/05-01, укладеного 30.03.2005р. між ТОВ «ТД «Альтаір» (позивачем) та ВАТ «ТО «Текстерно» (далі «договір поставки від 30.03.2005р.»)  з урахуванням додаткових угод до нього: № 22 від 12.10.2005р. та  № 25 від 18.11.2005р.

          Вартість товару, одержаного позивачем від відповідача за договором поставки від 18.08.2005р., в тому числі спірних ремізних рам, в повному обсязі була оплачена позивачем відповідачу.

          В свою чергу ВАТ «ТО «Текстерно» оплатило позивачу вартість товару, одержаного за актами приймання-передачі від 21.11.2005р. та від 14.10.2005р.

          Відповідно до ч.3 ст. 269 ГК України гарантійний строк експлуатації обчислюється від дня введення виробу в експлуатацію, але не пізніше одного року з дня одержання виробу покупцем (споживачем).

          Відповідно до п. 3.3. договору поставки від 18.08.2005р. гарантійний термін в 12 місяців експлуатації рам ремізних СТБ встановлено з моменту підписання акту вводу в експлуатацію зазначеного товару.

          В процесі пусконалагоджувальних робіт було виявлено конструктивні недоліки ремізних рам для ткацьких верстатів СТБ-250, що підтверджено протоколом від 08.12.2005р. складеного за участю представників ВАТ «ТО «Текстерно» та виготовлювача – ЗАТ «Реміз» (Російська Федерація).

          Таким чином, вищезазначеним документом підтверджена неналежна якість ремізних рам для верстатів СТБ-250, що не дає можливості ввести дані рами в експлуатацію.

          Відповідно до ч.2 ст. 676 Цивільного кодексу України гарантійний строк продовжується на час, протягом якого покупець не міг використовувати товар у зв'язку з не усуненням недоліків продавцем або виробником. Крім того, ст. 681 ЦКУ встановлено, що до вимог у зв'язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених ст. 680 ЦКУ. Матеріалами справами встановлено, що вперше виявлення конструктивних недоліків рам ремізних СТБ-250 було оформлено актом від 22.05.2006р., та направлено відповідне повідомлення на адресу відповідача. Факт отримання повідомлення про виявлення конструктивних недоліків відповідач не заперечує. Також, відповідно до ч.2 ст. 680 ЦКУ, якщо на товар не встановлено гарантійний строк або строк придатності вимога у зв'язку з його недоліками може бути пред'явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років. Матеріалами справи встановлено, що перша партія спірних рам була поставлена 03.10.2005р. згідно з актом приймання-передачі від 03.10.2005р.

          Отже, посилання відповідача на закінчення строку позовної давності є необґрунтованим.

          Неякісність ремізних рам підтверджена рядом актів про приховані недоліки, складених за участю представника ТОВ «Торговий дім «Альтаір» та ВАТ «ТО «Текстерно»: від 11.09.2006р., 06.02.2007р., 09.0.2.2007р., 22.02.2007р., 19.0.1.2007р.

          Матеріалами справи підтверджується, що позивач неодноразово у відповідності до вимог ст. 676 та ст. 688 Цивільного кодексу України повідомляв відповідача про неякісність ремізних рам та просив провести їх заміну на якісні.

          Відповідно до ч.3 ст.678 ЦКУ якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача. Отже, звернутися з вимогою безпосередньо до ПМП «Інпромсервіс» ВАТ «ТО «Текстерно» не могло оскільки останнє не є для ВАТ «ТО «Текстерно» ні постачальником, ні виготовлювачем, і, відповідно до чинного законодавства, звернулося з вимогою до ТОВ «Торговий дім «Альтаір», як до безпосереднього свого постачальника.

          У відповідності до ч.2 ст. 678 Цивільного кодексу України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

          На підставі ст. 678 Цивільного кодексу України ВАТ «ТО «Текстерно» частково відмовилося від договору з позивачем – ТОВ «Торговий дім «Альтаір»

          Часткова відмова від договору поставки від 30.03.2005р. в частині поставлених ремізних рам для верстатів СТБ-250 в кількості 210 шт. на загальну суму 92 592,00 грн. узгоджена актом про зарахування зустрічних однорідних вимог від 01.05.2007р. за цим же актом позивачем повернуто ВАТ «ТО «Текстерно» 92 592,00 грн. – сплачених за неякісні ремізні рами грошових коштів шляхом проведення взаємозаліку зустрічних однорідних грошових вимог.

          Позивач, після зміни та уточнення предмету, просить стягнути в порядку регресу 92 592,00 грн. як шкоди (збитків), спричиненої поверненої ним ВАТ «ТО «Текстерно» грошових коштів – в частині вартості неякісних ремізних рам в сумі 92 592,00 грн., що складається з 92 459,88 грн. вартості рам, за якою вони були одержані від відповідача та 132,12 грн. як неодержаного прибутку за договором поставки від 30.03.2005р.

          П.8 ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди.

Так, ВАТ «ТО «Текстерно» скористалось своїм правом, визначеним у ст. 678 Цивільного кодексу України, зокрема, правом на відшкодування шкоди у вигляді повернення сплаченої за товар суми.

          Таким чином, виконавши вимогу ВАТ «ТО «Текстерно», як підприємства, що є потерпілим від дій відповідача - ПМП «Інпромсервіс», позивач - ТОВ «ТД «Альтаір» має право на відшкодування заподіяної шкоди у вигляді відшкодування збитків від МПП «Інпромсервіс» в розмірі 92 592,00 грн.

Відповідно, ТОВ «ТД «Альтаір», повернувши ВАТ «ТО «Текстерно» вартість товару в сумі 92 592,00 грн. понесло збитки, які складаються з:

92 459,88   грн.  у   вигляді   вартості  товару   (ремізних  рам),  сплаченої

відповідачу за договором поставки від 18.08.05 р. та додаткових угод до нього № 2

від 31.08.2005 р, № 3 від 13.09.05 р, № 4 від 21.09.05 р.;

132,12 грн. упущеної вигоди (втрачених доходів) у вигляді торгівельної

націнки у складі ціни товару, який був проданий позивачем ВАТ «ТО

«Текстерно» за договором поставки від 30.03.05 р. та додатковими

угодами до нього № 22 від 12.10.05 р. та № 25 від 18.11.05 р. на суму 92 592,00 грн. (92 459,88 грн. + 132,12 грн.).

Відшкодування третій особі вартості товару призвело до настання негативних наслідків у позивача у вигляді понесених витрат на відшкодування шкоди третій особі в сумі 92 592,00 грн.

Таким чином, відповідно до вимог ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування. Відшкодувавши потерпілому ВАТ «ТО «Текстерно» збитки в сумі 92 592,00 грн. та враховуючи, що це майно не може використовуватися за призначенням, але має певну цінність, позивач повинен повернути відповідачу дане майно після відшкодування останнім збитків.

В силу приписів ст. 1209 ЦКУ, продавець зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану юридичній особі внаслідок конструктивних, технологічних та інших недоліків проданого товару незалежно від його вини та наявності договірних відносин. Продавець товару звільняється від відшкодування шкоди, якщо доведе, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або порушення потерпілим правил користування або зберігання товару.

Відповідачем не доведено вищенаведених підстав для звільнення від відповідальності.

Враховуючи викладене, колегія вважає апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альтаір» такою, що підлягає задоволенню, а рішення господарського суду таким, що підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альтаір» задовольнити.

2.          Рішення господарського суду Чернігівської області  від 26.07.2007р. у справі № 7/112 (10/172) змінити та викласти в наступній редакції:

“Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альтаір» задовольнити повністю.

Стягнути з ПМП «Інпромсервіс», м. Чернігів, вул.. Одинцова, 2/19 (26000183 в ЧФАБ «Синтез», МФО 353326, код 30148881) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альтаір», м. Київ, вул.. Володимирська, 99 (р/р 2600414510 в «Райффайзен Банк Аваль» в м. Києві, МФО 300335, код 31811808) 92 592,00 грн. збитків, 925,92 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”

3.          Стягнути з ПМП «Інпромсервіс», м. Чернігів, вул.. Одинцова, 2/19 (26000183 в ЧФАБ «Синтез», МФО 353326, код 30148881) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альтаір», м. Київ, вул.. Володимирська, 99 (р/р 2600414510 в «Райффайзен Банк Аваль» в м. Києві, МФО 300335, код 31811808) 462,62 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

4.          Господарському суду Чернігівської області видати відповідний наказ.

5.          Матеріали справи № 7/112 (10/172) повернути Господарському суду Чернігівської області

 Головуючий суддя                                                                      Отрюх  Б.В.

 Судді                                                                                          Верховець А.А.

                                                                                          Тищенко  А.І.

 11.10.07 (відправлено)